ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.11.2016Справа №910/19400/16
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО"
до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант"
про стягнення страхового відшкодування в розмірі 43 413,61 грн.
Представники
від позивача: Сагач І.М. - представник за довіреністю № ГН-173-Ю/2016 від 19.09.2016 р.;
від відповідача:Мостовик О.С. - представник за довіреністю № 02/669-224 від 06.05.2016 р.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 43 413,61 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.02.2016 р. між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бурова компанія» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2518638-02-10-05, за яким застраховано автомобіль НОМЕР_1.
05.04.2016 р. в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу марки ВАЗ, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.06.2016 р. ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.
Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.
На виконання умов договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 43 913,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5732 від 13.04.2016 р.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки ВАЗ, д.н. НОМЕР_2 застрахована у товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АЕ/6666792.
Так, до приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.
Для досудового врегулювання спору позивач направив відповідачеві регресну вимогу на суму 43 913,61 грн. вих. № 4465 від 03.08.2016 р.
Вимогу позивача відповідачем частково виконано в розмірі 36 559,32 грн., тому позивач звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.10.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.11.2016 р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.11.2016 р. розгляд справи відкладено на 29.11.2016 р., у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.
29.11.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, документи по справі.
В судовому засіданні 29.11.2016 р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, виконав вимоги ухвали суду від 26.10.2016 р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 7 623,79 грн.
Представника відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
02.02.2016 р. між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бурова компанія» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2518638-02-10-05, за яким застраховано автомобіль НОМЕР_1.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
З довідки № 89427376 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 05.04.2016 р. в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу марки ВАЗ, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва № 761/14545/15-п від 03.06.2016 р. ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.
Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно звіту № 16/4/224/668293 про оцінку колісного транспортного засобу від 23.04.2016 р., вартість відновлювального ремонту складає 49 741,83 грн.
З рахунку-фактури № 0000126129 від 04.04.2016 р. видно, що вартість запчастин та ремонтних робот становить 43 913,61 грн.
На виконання умов договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 43 913,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5732 від 13.04.2016 р.
Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки ВАЗ, д.н. НОМЕР_2 застрахована у товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АЕ/6666792, франшиза становить 500,00 грн.
Так, до приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.
Для досудового врегулювання спору позивач направив відповідачеві регресну вимогу на суму 43 913,61 грн. вих. № 4465 від 03.08.2016 р.
Відповідачем частково виконана вимога позивача в розмірі 35 789,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ID-86455 від 07.11.2016 р.
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відзиві на позовну заяву без номера від 28.11.2016 р. відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, оскільки рахунок-фактури № 0000126129 від 07.04.2016 р. на його думку, не може бути доказом матеріального збитку завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, а лише відображає вартість відновлювального ремонту на конкретному СТО на певну дату. Тому відповідач здійснив власний розрахунок матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Skoda, д.н. НОМЕР_1 та згідно калькуляції № 23679 від 12.09.2016 р. ТОВ «Експертум-Аве» вартість відновлювального ремонту становить 36 289,82 грн., а також при виплаті позивачеві вирахувана франшизу в розмірі 500,00 грн.
У даному випадку спірні правовідносини виникли між двома страховиками з вимог позивача (страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування), які перейшли до нього на підставі ч.1 статті 1191 ЦК України та пункту 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а не щодо здійснення страхового відшкодування потерпілому на підставі Закону України ,,Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Платіжне доручення № 5732 від 13.04.2016 р. на суму 43 913,61 грн. підтверджує сплату страхового відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Автоценрт Київ», тобто підприємству, яке здійснило відновлювальний ремонт транспортного засобу.
Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 10.12.2014 р. №910/7163/14.
З матеріалів справи вбачається, що даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, тобто приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи - страхової компанії винної особи: товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант".
У зв'язку з вищезазначеним, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Враховуючи положення абз. 2 ч. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування складає: 43 913,61 грн. (сплачена позивачем сума страхового відшкодування) - 35 789,82 грн. (часткове відшкодування відповідача позивачу) - 500,00 грн. (франшиза) = 7623,79 грн.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Skoda, д.н. НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) на користь приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код ЄДРПОУ 31650052) страхове відшкодування в розмірі 7 623 (сім тисяч шістсот двадцять три) грн. 79 коп., судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення 06.12.2016 року.
Суддя С.М.Мудрий