ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.11.2016Справа №910/16493/16
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Талісман Страхування"
до 1) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейм-93"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 34979,50 грн.
Суддя Усатенко І.В.
від позивача Лазор А.І. (за дов.),
від відповідача 1 не з'явились.
від відповідача 2: не з'явились
На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.11.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Талісман Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейм-93" про відшкодування шкоди в порядку регресу 34979,50 грн.
Позивач зазначав, що 22 березня 2016 в м. Києві по вул.. Кіровоградській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “Кіа”, д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, та "ГАЗ", д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 (власник - ТОВ "Сейм-93").
Унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль “Кіа”, д.н. НОМЕР_3, та його власнику заподіяно матеріальну шкоду.
Позивач як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля “Кіа”, д.н. НОМЕР_3 відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування транспортних ризиків № 50.001.2016 від 06.01.2016 страхове відшкодування в розмірі 74804,03 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" виплатила позивачу в межах ліміту своєї відповідальності 39824,53 грн. за полісом АІ/782093.
Позивач не погодився з сумою виплаченою йому відповідачем 1 та просив стягнути з нього суму залишку у розмірі 10175,47 грн.
З урахуванням зобов'язань визначених позивачем до сплати відповідачем 1, позивач звернувся про стягнення залишку не відшкодованого страхового відшкодування у сумі 24804,03 грн. до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Ухвалою суду від 14.09.2016 порушено провадження у справі № 910/16493/16, розгляд останньої призначено на 10.10.2016.
Від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит.
Позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду.
Відповідачем 1 подано відзив на позов з додатками та клопотання про призначення експертизи.
Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу (ст. 41 ГПК України).
Судом розглянуто клопотання про призначення у справі судової експертизи для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу та відмовлено в його задоволенні в зв'язку з необґрунтованістю. До матеріалів справи сторонами подано звіт від 01.04.2016 № 554 про оцінку колісного транспортного засобу, в якому визначено вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахування його фізичного зносу.
В зв'язку з цим суд не вбачає підстав для призначення у справі судової авто товарознавчої експертизи.
Відповідач 2 в судове засідання 10.10.2016 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив однак подав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав.
Представником позивача в судовому засіданні заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для можливості уточнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 10.10.2016 розгляд справи відкладено на 09.11.2016.
Позивачем подано пояснення та заяву про зміну (перерозподіл) позовних вимог з додатками. Згідно вказаної заяви позивач визначив зобов'язання відповідача 1 з урахуванням сплаченої ним суми та вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та просив суд стягнути на користь позивача з відповідача 1 суми грошового зобов'язання у розмірі 5377,30 грн. В зв'язку зі зменшенням суми до стягнення з відповідача 1 позивач просить стягнути з відповідача 2 як заподіювача школи решту вартості понесених ним витрат у розмірі 29602,20 грн.
У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Вищезазначена заява, за своєю правовою природою являється заявою про зменшення розміру позовних вимог до відповідача 1 та заявою про збільшення позовних вимог до відповідача 2 і була подана до прийняття рішення у справі, а тому приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахування заяви позивача. Вказана заява не є заявою про зміну предмету чи підстав позову.
Відповідачі в судове засідання не з'явився, явку уповноважених представників не забезпечили, про день та час судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою суду від 09.11.2016 розгляд справи відкладено на 30.11.2016, продовжено строк вирішення спору.
Через загальний відділ діловодства суду 28.11.2016 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він визнав позовні вимоги у повному обсязі у розмірі 29602,20 грн.
В судове засідання 30.11.2016 представники відповідачів не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
06.01.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Талісман Україна" як страховиком та ОСОБА_2 як страхувальником укладено договір добровільного страхування транспортних ризиків № 50.001.2016, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки "Кіа", д.р.н. НОМЕР_3.
22.03.2016 у місті Києві по вулиці Кіровоградській, 19 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Кіа", д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 (власник ОСОБА_2) та транспортного засобу "ГАЗ", д.р.н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 (власник ТОВ "Сейм-93"), що підтверджується довідкою про ДТП № 88116873. Повідомлення про випадок та про виплату страхового відшкодування подано до страховика 22.03.2016.
Дорожньо-транспортна пригоду сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 п. 16.11 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 11.05.2016 справа № 752/5101/16-п (набрала законної сили), відповідно до якої ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У заяві про виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 просив перерахувати страхове відшкодування на станцію технічного обслуговування (СПД ОСОБА_5) для здійснення ремонту.
Згідно рахунку № 00022-16/03/28 від 28.03.2016, складеного СПД ОСОБА_5, оцінка вартості робіт і матеріалів по ремонту автомобіля "Кіа", д.р.н. НОМЕР_3 становить 74804,03 грн.
Відповідно до страхового акту від 08.04.2016 № 000000047016010101 та розрахунку страхового відшкодування до нього сума страхового відшкодування визначена позивачем в розмірі 74804,03 грн.
На підставі страхового акту від 08.04.2016 № 000000047016010101 та заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 74804,03 грн. на рахунок СПД ОСОБА_5, що підтверджується платіжними дорученнями від 04.05.2016 № 933 на суму 50000,00 грн. без ПДВ; від 14.04.2016 № 929 на суму 24804,03 грн. без ПДВ.
Позивач звернувся до відповідачів з претензіями про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 74804,03 грн. (відповідач 1 в рамках ліміту відповідальності - 50000,00 грн., відповідач 2 - 24804,03 грн.).
Відповідач 2 надав відповідь на претензію, в якій проти вимоги не заперечував, та посилався на скрутний фінансовий стан.
Відповідач 1 частково 30.08.2016 сплатив позивачу суму вимоги у розмірі 39824,53 грн.
До матеріалів справи надано акт здачі-приймання робіт по рахунку № 00022-16/03/28, що підтверджує виконання робіт по відновлювальному ремонту автомобіля "Кіа", д.р.н. НОМЕР_3 на суму 74804,03 грн.
Відповідно до ст.ст. 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").
Згідно з Законом України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст.ст. 9, 22, 28, 29) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Статтею 36 зазначеного Закону передбачений порядок виплати страхового відшкодування: страховик (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону,-МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника тощо. У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Талісман Страхування" перейшло в межах суми 74804,03 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно звіту № 554 від 01.04.2016 про оцінку колісного транспортного засобу вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля "Кіа", д.р.н. НОМЕР_3 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 45201,83 грн.
Із постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 11.05.2016 № 752/5101/16-п вбачається, що транспортний засіб "ГАЗ", д.р.н НОМЕР_2 - автомобіль водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Кіа", д.р.н. НОМЕР_3, знаходився під керуванням ОСОБА_4
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем "ГАЗ", д.р.н НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "ГАЗ", д.р.н НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/7824093.
Згідно з відповіддю МТСБУ від 20.09.2016 № 7/2-28/24672 про відсутність у базі даних договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного по відношенню до транспортного засобу д.р.н НОМЕР_2. Однак сторонами у справі надано до матеріалів справи копії договору (полісом) № АІ/7824093, яким передбачено, що франшиза становить 0,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
У суду не виникло сумніву щодо достовірності обставини існування договору № АІ/7824093, тому судом береться до уваги вказаний договір, наданий сторонами, а не відповідь МТСБУ.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Позивач, при визначенні основної суми заборгованості відповідача 1, врахував розмір франшизи (0,00 грн.) за полісом № № АІ/7824093 та ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, вже отримані від відповідача 39824,53 грн. та вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахування коефіцієнту фізичного зносу і просив стягнути з відповідача 5377,30 грн.
Відповідач 1 не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки "Кіа", д.р.н. НОМЕР_3 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати повної суми в межах фактичних витрат позивача відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.
За таких умов вимоги позивача до відповідача 1 у розмірі 5377,30 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог до відповідача 2 на суму 29602,20 грн., суд зазначає, що ТОВ "Сейм-93" визнало обґрунтованість вказаних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Транспортний засіб "ГАЗ", д.р.н НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, що спричинило нанесення шкоди автомобілю "Кіа", д.р.н. НОМЕР_3, належить ТОВ "Сейм-93", тобто відповідачу 2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та поясненнями відповідача 2.
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України). Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.
Факт перебування громадянина ОСОБА_4 у трудових відносинах з ТОВ "Сейм-93" підтверджено постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.05.2016 № 752/5101/16-п.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові. З винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов'язанням з відшкодування шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то витрати з такої особи стягуються у цих межах.
Оскільки, відповідач 2 не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки "Кіа", д.р.н. НОМЕР_3, що належить, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, просп.. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Талісман Страхування" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 39, код 30930046) страхове відшкодування у розмірі 5377 (п'ять тисяч триста сімдесят сім) грн. 30 коп., витрати по оплаті судового збору у розмірі 211 (двісті одинадцять) грн. 84 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейм-93" (03150, м. Київ, вул. Горького, 157, код ЄДРПОУ 21546513) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Талісман Страхування" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 39, код 30930046) страхове відшкодування у розмірі 29602 грн. (двадцять дев'ять тисяч шістсот дві) грн. 20 коп., витрати по оплаті судового збору у розмірі 1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн. 16 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.12.2016
Суддя І.В. Усатенко