ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.12.2016Справа № 910/22092/16
За заявою Приватного підприємства «Салекс-М»
До: 1. Дочірнього підприємства державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг
військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового
зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт»
2. Об'єднаної Штаб-квартири МВС Міністерства оборони Головного управління морського
озброєння Республіки Індія
про вжиття запобіжних заходів
Суддя Ващенко Т.М.
Представники учасників судового процесу:
Від заявника: Клименко К.О.
Від Дочірнього підприємства державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг
військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового
зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт»: Ніколаєнко І.І.
Від Об'єднаної Штаб-квартири МВС Міністерства оборони Головного управління морського
озброєння Республіки Індія: не викликався
До Господарського суду міста Києва через відділ діловодства надійшла заява Приватного підприємства «Салекс-М» до Дочірнього підприємства державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» та Об'єднаної Штаб-квартири МВС Міністерства оборони Головного управління морського озброєння Республіки Індія про вжиття запобіжних заходів шляхом витребування доказів:
1. Від Дочірнього підприємства державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт»:
- належним чином засвідченої копії договору № AS/9049/TOWED REELS/IHQ,MOD (N) STE-1-144-K/KE-11 від 25.11.11., укладеного між ДП ДГЗП «СпецТехноЕкспорт» та іноземним покупцем комплектуючих до торпед ТЕСТ-71 МЕ, а також всіх додатків до нього;
- належним чином засвідчену копію Акту СІП (Спільної Інспекції Прийомки) поставленої Продукції, який передбачено п.п. 2.6 та 2.8 Договору комісії від 19.12.11.;
- належним чином засвідчену копію Акту наданих послуг з налагодження продукції, який передбачено п.п. 2.9. Договору комісії від 19.12.11.;
- належним чином засвідчену копію Акту наданих послуг з гарантійного супроводження продукції, що передбачено п.5.6.3. Договору комісії від 19.12.11.;
- підтвердження від Покупця - Об'єднаної штаб-квартири ВМС Міністерства оборони головного управління морського озброєння Республіки Індія щодо проведення оплати за контрактом № AS/9049/TOWED REELS/IHQ,MOD (N) STE-1-144-K/KE-11 від 25.11.11.
2. Від Об'єднаної Штаб-квартири МВС Міністерства оборони Головного управління морського озброєння Республіки Індія:
- довідку щодо суми коштів, що було перераховано Дочірньому Підприємству державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» оплати за контрактом № AS/9049/TOWED REELS/IHQ,MOD (N) STE-1-144-K/KE-11 від 25.11.11.
- належним чином засвідчені копії банківських документів, що підтверджують перерахування коштів за № AS/9049/TOWED REELS/IHQ,MOD (N) STE-1-144-K/KE-11 від 25.11.11.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.16. розгляд вказаної заяви призначено на 05.12.16.
В судовому засіданні 05.12.16. заявником підтримано подану ним заяву.
В судовому засіданні 05.12.16. Дочірнє підприємствоєм державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» подало письмові заперечення по заяви та в усному порядку проти задоволення заяви заперечувало.
Розглянувши подану Приватним підприємством «Салекс-М» заяву про вжиття запобіжних заходів, суд дійшов висновку, що вказана заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи подану заяву Приватного підприємства «Салекс-М» посилається на наступне.
Між Приватним підприємством «Салекс-М» (Комітент) та Дочірнім підприємством державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» (Комісіонер) було укладено договір комісії № STE-1-408-Д/К-11 від 19.12.11., за умовами якого Комісіонер зобов'язався за дорученням Комітента за плату вчинити правочин з продажу комплектуючих до Торпеди ТЄСТ-71МЄ (Продукція) від свого імені за рахунок Комітента і надати послуги послуги з налагодження Продукції та послуги з гарантійного супроводження Продукції від свого імені і за рахунок Комітента. Виступаючи від свого імені Комісіонер самостійно вчиняє зовнішньоекономічну угоду (Контракт) з третьою особою.
За твердженням заявника вартість послуг з налагодження Продукції та з гарантійного супроводження продукції не було сплачено Комісіонером Комітенту.
При цьому, Контрактом, на виконання якого було вчинено договір комісії № STE-1-408-Д/К-11 від 19.12.11., є Контракт № AS/9049/TOWED REELS/IHQ,MOD (N) STE-1-144-K/KE-11 від 25.11.11., укладений між Дочірнім підприємством державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» та Об'єднаною Штаб-квартирою МВС Міністерства оборони Головного управління морського озброєння Республіки Індія.
Заявник вказує на те, що він позбавлений самостійно отримати докази, які підтверджують обставини проведення кінцевого розрахунку між Комісіонером та іноземним Замовником або будь-якого порушення виконання зобов'язань за Контрактом № AS/9049/TOWED REELS/IHQ,MOD (N) STE-1-144-K/KE-11 від 25.11.11., укладеним між Дочірнім підприємством державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» та Об'єднаною Штаб-квартирою МВС Міністерства оборони Головного управління морського озброєння Республіки Індія
Заявник припускає, що Комісіонер не має намір сплачувати Заявнику будь-які кошти за договором комісії № STE-1-408-Д/К-11 від 19.12.11., а тому має побоювання, що подання в подальшому витребуваних документів стане неможливим, оскільки такі документи можуть бути приховані або знищені Дочірнім підприємством державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» для уникнення виконання своїх обов'язків.
При цьому заявник наголошує на тому, що він вважає, що Об'єднаною Штаб-квартирою МВС Міністерства оборони Головного управління морського озброєння Республіки Індія було сплачено суму Контракту в повному обсязі.
Всі інші доводи заявника, що викладені в поданій заяві, зводяться до обґрунтування можливих позовних вимог, які Приватне підприємство «Салекс-М» має намір пред'явити Дочірньому підприємству державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» та Об'єднаній Штаб-квартирі МВС Міністерства оборони Головного управління морського озброєння Республіки Індія звернувшись з відповідною позовною заявою до суду після розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів.
Відповідно до ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
Згідно із ст. 43-2 Господарського процесуального кодексу України, запобіжні заходи включають: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
Таким чином, запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи запобігання порушення права.
Вирішуючи питання про необхідність вжиття запобіжних заходів, господарський суд повинен встановити підстави вжиття запобіжних заходів, а саме: обставини, які викликають у заявника побоювання, що подача потрібних для нього доказів стане згодом неможливою чи утрудненою; обставини, які підтверджують порушення прав заявника, або його уявлення про загрозу порушення цих прав та реальність такої загрози. При цьому заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.
Заявник має подати докази, достатні для впевненості в тому, що його право порушується або невідворотно буде порушено.
Вказуючи на обставини, якими обґрунтовується необхідність вжиття запобіжних заходів, заявник повинен зазначити підстави вжиття запобіжних заходів, тобто обставини, які підтверджують порушення прав заявника або його уявлення про загрозу порушення цих прав і реальність такої загрози.
Як передбачено ч. 3 ст. 43-3 Господарського процесуального кодексу України після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову, тобто застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду та задоволення законних вимог позивача.
Отже, при вжитті запобіжних заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Крім того, у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;
- забезпечення збалансованості інтересів заявника і особи, щодо якої просять вчинити запобіжні заходи;
- наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і можливим предметом позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43 3 ГПК;
- імовірності настання обставин, зазначених у статті 43 1 ГПК;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб (п. 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.12. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»).
Заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.
Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Саме лише посилання заявника на те, що невжиття запобіжних заходів може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких запобіжних заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття запобіжних заходів (необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову) не може бути підставою для винесення ухвали про накладення запобіжних заходів.
Умовою застосування запобіжних заходів шляхом витребування доказів є достатньо обґрунтоване припущення, що потрібні докази, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути або їх подача може згодом стати неможливою чи утрудненою. При цьому в клопотанні про застосування запобіжних заходів має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим подачу таких доказів до господарського суду.
Разом з тим, доводи заявника про те, що витребувані документи станом на день звернення з даною заявою до суду будуть приховані або знищені, а невжиття запобіжних заходів призведе до прийняття несправедливого рішення у справі, ґрунтуються виключно на припущеннях.
Заявником:
- не подано доказів того, що особою щодо якої він просить вжити запобіжні заходи, будуть порушені процесуальні права заявника;
- не доведено наявності зв'язку між можливим предметом позовної вимоги про стягнення з Комісіонера на користь Комітента грошових коштів за договором комісії № STE-1-408-Д/К-11 від 19.12.11. та таким видом запобіжних заходів, як витребування доказів виконання Дочірнім підприємством державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» та Об'єднаною Штаб-квартирою МВС Міністерства оборони Головного управління морського озброєння Республіки Індія умов укладеного між ними Контракту № AS/9049/TOWED REELS/IHQ,MOD (N) STE-1-144-K/KE-11 від 25.11.11.;
- не доведено імовірності настання обставин утрудненості чи неможливості подачі витребуваних документів Дочірнім підприємством державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» та Об'єднаною Штаб-квартирою МВС Міністерства оборони Головного управління морського озброєння Республіки Індія;
- та того, що у зв'язку із вжиттям заявлених запобіжних заходів відбудеться запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Стосовно доводів заявника про те, що на свої адвокатські запити він не отримав жодного з витребуваних документів, суд відзначає наступне.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Судом враховано, що витребувані заявником документи мають значний обсяг, втім, доказів відшкодування фактичних витрат Дочірньому підприємству державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» на копіювання та друк заявником не надано.
При цьому судом враховано, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При цьому, з матеріалів заяви вбачається, що Дочірнім підприємством державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» було надано заявнику відповіді на адвокатські запити, в одному з яких заявнику було наголошено на тому, що на підставі ЗУ «Про державну таємницю» та інших норм чинного законодавства України він не має права надавати копії договору № AS/9049/TOWED REELS/IHQ,MOD (N) STE-1-144-K/KE-11 від 25.11.11., укладеного між ДП ДГЗП «СпецТехноЕкспорт» та іноземним покупцем щодо поставки товарів військового призначення, розголошення якого створює загрозу національним інтересам і безпеці України.
В свою чергу, запитувані заявником документи можуть бути витребувані від Дочірнього підприємства державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» та Об'єднаної Штаб-квартири МВС Міністерства оборони Головного управління морського озброєння Республіки Індія відповідною ухвалою суду в порядку ст. 65 та ст. 38 ГПК України.
При цьому у відповідності до ст. 129 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали суду є обов'язковими до виконання.
Додатково суд відзначає, що Об'єднана Штаб-квартира МВС Міністерства оборони Головного управління морського озброєння Республіки Індія є нерезидентом з місцезнаходженням: 110066, Вест Блок-5 РК Пурам, Нью Делі, Індія, достовірна інформація щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва відсутня, а тому вказану особу при розгляді справи необхідно буде повідомляти в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 125 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення їх за кордоном регулює Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналася 19.10.2000, прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України № 2052-III "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" (із заявами та застереженнями).
Відповідно до статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом:
a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або
b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави.
З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.
Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої статті 5 Конвенції, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної держави.
Отже, за необхідне буде вручати судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на англійську мову через Центральний Орган запитуваної Держави.
Отже, підстави викладені заявником в заяві про вжиття запобіжних заходів не є підставами в розумінні ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не доводять наявність фактичних обставин, які б обґрунтовували необхідність вжиття запобіжних заходів.
З огляду на все викладене вище в сукупності, суд встановив, що заявником не надано доказів порушення його прав чи існування загрози їх порушення саме Дочірнім підприємством державної компанії з експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» та Об'єднаної Штаб-квартири МВС Міністерства оборони Головного управління морського озброєння Республіки Індія, як і не подано доказів на підтвердження виникнення у майбутньому неможливості чи утрудненості витребування документів, доказів реальності загрози порушення прав заявника, а заява є такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, враховуючи положення ст. 49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", так як заяву про вжиття запобіжних заходів судом розглянуто, тому витрати заявника по сплаті судового збору в розмірі 689,00 грн. за розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів відшкодуванню та поверненню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43-1, 43-2, 43-3, 43-4, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
Відмовити Приватному підприємству «Салекс-М» в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Суддя Т.М. Ващенко