ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.11.2016Справа №910/13060/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/13060/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Практикер Україна», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Молбілд Груп», м. Миколаїв, і товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Лоджистік», м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія «Таврія», м. Миколаїв,
про стягнення 978 699,60 грн.,
за участю представників:
позивача - не з'явилися;
відповідача-1 - Мінаєв Д.Д. (довіреність від 20.05.2016 № б/н);
відповідача-2 - не з'явилися;
третьої особи - не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Практикер Україна» (далі - Торговий дім) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Молбілд Груп» (далі - ТОВ «Молбілд Груп») і товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Лоджистік» (далі - ТОВ «Партнер Лоджистік») про солідарне стягнення 9 960,66 грн. втрат, які поніс позивач у зв'язку з відновленням свого порушеного права та упущеної вигоди у сумі 968 738,94 грн., а всього 978 699,60 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 порушено провадження у справі;призначено судовий розгляд на 16.08.2016; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія «Таврія» (далі - Компанія); у порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - ПАТ «Миколаївобленерго») інформацію про таке: чи відбувалося відключення електропостачання будівлі за адресою: м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду 9Т, у період з 13.01.2016 по 20.01.2016; якщо відбувалося, то вказати причини відключення; чи відбулося відключення електропостачання будівлі за адресою: м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду 9Т, з 08.04.2016; якщо відбулося, то вказати причини відключення.
16.08.2016 відповідач-1 подав суду: документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі; відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
16.08.2016 ПАТ «Миколаївобленерго» надало суду інформацію на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 розгляд справи було відкладено на 13.09.2019; у порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у ПАТ «Миколаївобленерго» інформацію про таке: чи є за даними обліку використання електричної енергії у приміщенні за адресою: м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду 9Т, в якому знаходиться Торговий дім, з 08.04.2016 по даний час; надати відповідний акт; якщо споживання відсутнє вказати причини.
12.09.2016 відповідач-1 подав суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Одеським апеляційним господарським судом пов'язаної з нею справи № 915/579/16 за позовом Торгового дому до ТОВ «Молбілд Груп», третя особа Компанія, про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання вчинити дії.
13.09.2016 позивач подав суду:
- клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Одеським апеляційним господарським судом пов'язаної з нею справи № 915/579/16 за позовом Торгового дому до ТОВ «Молбілд Груп», третя особа Компанія про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання вчинити дії;
- заява про долученння до матеріалів справи документів, що підтверджують заявлені до стягнення суми.
13.09.2016 відповідач-1 подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 провадження у справі було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 915/579/16 за позовом Торгового дому до ТОВ «Молбілд Груп», третя особа Компанія, про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання вчинити дії.
16.09.2016 ПАТ «Миколаївобленерго» подало суду інформацію на виконання вимог ухвали суду від 16.08.2016.
08.11.2016 ТОВ «Молбілд Груп» подало суду лист про поновлення провадження у справі, посилаючись на набрання законної сили рішенням зі справи № 915/579/16, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2016 було поновлено провадження у справі № 910/13060/16 з 29 листопада 2016 року та призначено судовий розгляд на 29.11.2016.
25.11.2016 позивач подав суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно зі статтею 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до частини першої статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Позивач як на неможливість забезпечення явки повноважного представника у судове засідання посилався на знаходження представників Торгового дому у судовому засіданні у справі № 910/18598/16 Господарського суду міста Києва.
Разом з тим, судове засідання зі справи № 910/13060/16 призначене на 29.11.2016 о 14:30год. (корпус Б зал судових засідань № 1), а судове засідання зі справи № 910/18598/16 - на 29.11.2016 о 14:10год. (корпус Б зал судових засідань № 21).
Слід зазначити, що представник мав достатньо часу для участі у судовому засіданні зі справи № 910/18598/16 та зі справи № 910/13060/16 (проміжок між засіданнями складає 20 хвилин) та прибуття з одного засідання в інше, оскільки зали судових засідань знаходяться в одному і тому ж корпусі.
Крім того, відповідно до частин першої - третьої статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Таким чином, стаття 28 ГПК України не обмежує коло осіб, які можуть представляти інтереси юридичної особи в суді.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
Отже, відкладення в даній справі є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.
Представник відповідач-1 у судовому засіданні надав пояснення по суті спору; проти задоволення позовних вимог заперечив.
Представники позивача, відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили; вимоги ухвал суду не виконали.
Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Крім того, до матеріалів справи долучено конверти з ухвалами суду, які повернуті поштою з адрес відповідачів та позивача з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 29.11.2016 за наявними в ній матеріалами (стаття 75 ГПК України).
У судовому засіданні 29.11.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача-1, Господарський суд міста Києва
01.04.2015 Компанією (орендодавець) та ТОВ «Молбілд Груп» (орендар) було укладено договір найму (оренди) нерухомого майна № 01/04-15 (далі - Договір оренди), за умовами якого:
- об'єкт оренди розташований на земельній ділянці, позначений на плані розташування (блакитною лінією) (додаток 1), яка знаходиться за адресою: пр. Героїв Сталінграду, буд, 9-Т, місто Миколаїв, Україна; загальна площа 41 907 кв.м.; кадастровий номер: 4810137200:15:004:0006 (пункт 1.2 Договору оренди);
- строк дії Договору оренди складає 35 місяців з дати передачі об'єкта найму за актом приймання-передачі (пункту 7.1 Договору оренди).
01.04.2015 ТОВ «Молбілд Груп» (орендар) та Торговим домом (суборендар) було укладено договір суборенди нерухомого майна № 01/04-15-1 (далі - Договір суборенди), за умовами якого:
- відповідно до цільового призначення та згідно з умовами Договору суборенди орендар зобов'язується надати суборендарю в строкове користування ідентифікований далі об'єкт суборенди, а суборендар зобов'язується прийняти зазначений об'єкт суборенди в строкове користування, користуватися ним та сплачувати орендну плату орендарю у відповідності до умов Договору суборенди (пункт 1.1 Договору суборенди);
- об'єкт суборенди розташований на земельній ділянці, позначений на плані розташування (блакитною лінією) (додаток 1), яка знаходиться за адресою: пр. Героїв Сталінграду, буд, 9-Т, місто Миколаїв, Україна, загальна площа якої складає 41 907 кв.м.; кадастровий номер: 4810137200:15:004:0006 (далі - земельна ділянка). На земельній ділянці розташована (споруджена) будівля, частина котрої придатна для влаштування та використання суборендарем в якості торгівельного центру з продажу будівельних матеріалів та інструментів включно: знаряддя для садівництва та городництва, разом із допоміжними спорудами - гіпермаркету «зроби сам», як зображено в додатку 2 (план-схема та опис об'єкту суборенди), загальною площею 9 574, 50 кв.м. та надання 190 парковочних місць (об'єкт оренди) (пункт 1.2 Договору суборенди);
- об'єкт суборенди належить орендарю на праві користування (оренди) на підставі Договору оренди, укладеного орендарем і Компанією (орендодавець або власник), копія якого, належним чином засвідчена орендарем, передається суборендарю в момент укладання Договору суборенди (пункт 1.3 Договору суборенди);
- Договір суборенди набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріплення відбитками печаток сторін та діє протягом строку суборенди. Строк суборенди складає 35 (тридцять п'ять) місяців з дати передачі об'єкта суборенди (пункт 2.1 Договору суборенди);
- строк суборенди починається з моменту передачі об'єкта суборенди за актом прийому-передачі об'єкта суборенди суборендарю (пункт 2.7 Договору суборенди) та закінчується днем підписання акта прийому-передачі об'єкта суборенди орендарю (пункт 2.2 Договору суборенди);
- передача об'єкта суборенди здійснюється за актом прийому-передачі з метою здійснення господарської діяльності, його цільового використання та початку здійснення господарської діяльності суборендаря, підписаного уповноваженими представниками обох сторін (далі - акт прийому-передачі), що є додатком 3 до Договору суборенди (пункт 2.7 Договору суборенди);
- суборендар приступає до цільового використання об'єкту суборенди після підписання сторонами Договору суборенди, а також підписання акта прийому-передачі (пункт 2.8 Договору суборенди).
Договір суборенди підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача генеральним директором Мечинським О.Б., який діяв на підставі статуту, та від відповідача-1 директором Бут М.К., яка діяла на підставі статуту, та скріплено печатками.
Договір суборенди у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.
Таким чином, Договір суборенди є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно із статтею 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.
До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Отже, укладений позивачем і відповідачем-1 Договір суборенди за своєю правовою природою є договором піднайму (суборенди).
01.03.2016 Торговим домом (кредитор) і ТОВ «Партнер лоджистік» (поручитель) було укладено договір поруки (далі - Договір поруки), за умовами якого:
- поручитель поручається перед кредитором грошовою сумою у розмірі 10 000 грн. за неналежне виконання ТОВ «Молбілд Груп» (боржник) своїх зобов'язань, що виникли з Договору суборенди, укладеного ТОВ «Молбілд Груп» і Торговим домом (пункт 1.1 Договору поруки);
- у разі порушення боржником обов'язку за Договором суборенди боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.3 Договору поруки);
- поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником свого зобов'язання за Договором суборенди в межах 10 000 грн. (пункт 3.1 Договору поруки);
- зміст відповідальності поручителя за Договором поруки зводиться до того, що поручитель зобов'язується відшкодувати кредитору збитки (шкоду), завдані йому у результаті порушення боржником зобов'язань за Договором суборенди, а також сплатити кредитору штрафні санкції, передбачені Договором суборенди за ті чи інші види порушень в межах, визначених пунктами 1.1 та 1.3 Договору поруки (пункту 3.2 Договору поруки);
- Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії Договору суборенди (пункту 4.1 Договору поруки).
Статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Отже, укладений позивачем і відповідачем-2 Договір поруки за своєю правовою природою є договором поруки.
Позивач заявив до стягнення 9 960,66 грн. витрат, які Торговий дім поніс для відновлення свого порушеного права, та 968 738,94 грн. упущеної вигоди, виходячи з такого.
На виконання умов Договору суборенди ТОВ «Молбілд Груп» передано, а Торговим домом прийнято об'єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі об'єкта суборенди суборендарю в цільове використання з метою здійснення торгівельної діяльності суборендарем від 01.04.2015.
Вказаний акт підписано повноваженими представниками та скріплено без зауважень.
Крім того, відповідно до пункту 2 акта технічний і санітарний стан об'єкта суборенди відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства України та придатний до використання суборендарем відповідно до цільового призначення (мети суборенди).
Будь-які претензії до технічного та/або санітарного стану об'єкта суборенди у суборендаря відсутні (пункт 3 акта).
Позивач вказує про те, що в січні та квітні 2016 року відбулось відключення електроенергії по об'єкту, що є предметом Договору суборенди.
На підтвердження факту відсутності електроенергії в будівлі за адресою проспект Героїв Сталінграду, 9-Т, м. Миколаїв, позивачем в односторонньому порядку було складено такі акти: від 13.01.2016 № 50; від 14.01.2016 № 51; від 15.01.2016 № 52; від 16.01.2016 № 53; від 17.01.2016 № 54; від 18.01.2016 № 55; від 19.01.2016 № 56; від 20.01.2016 № 57; від 08.04.2016 № 63; від 09.04.2016 № 65; від 10.04.2016 № 69.
Торговий дім зазначає, що саме з вини відповідача-1 відбулося відключення електроенергії.
Позивач вказує, що з 09.04.2016 по 27.04.2016 ним було витрачено 9 960,66 грн., які були сплачені за 573 літра дизельного палива, яке в подальшому було використано для забезпечення роботи дизельного генератора.
Позивач документально підтвердив купівлю дизельного палива на вказану суму, надавши відповідні фіскальні чеки.
Проте, позивачем не підтверджено, що куплене дизельне паливо було використано саме на роботу дизельного генератора у вказаному об'ємі.
Що ж до упущеної вигоди, то, на думку позивача, внаслідок відсутності належної кількості електроенергії не працювали всі електричні прилади у магазині, що викликало зменшення реалізації товару.
Позивач розрахував упущену вигоду у сумі 968 738,94 грн. (за період з 09.04.2016 по 27.04.2016), враховуючи продажі товару за квітень 2015 року.
Суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.
Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Слід зазначити, що у провадженні Господарського суду Миколаївської області перебувала справа № 915/579/16 за позовом Торгового дому до ТОВ «Молбілд Груп», з участю третьої особи: Компанія, про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.07.2016 зі справи № 915/579/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2016, було відмовлено у задоволенні позову та встановлено таке:
- відповідно до пункту 4.7 Договору суборенди суборендар, в разі наявності письмової згоди орендаря та орендодавця, може безпосередньо укладати договори з постачальниками, що надають послуги по постачанню газу, води, електроенергії і сплачувати за такі послуги напряму відповідним організаціям;
- суду не подано доказів укладення суборендарем Торговим домом договорів з постачальниками, що надають послуги по постачанню газу, води, електроенергії;
- в квітні 2016 року відбулось припинення постачання електроенергії по об'єкту, що є предметом Договору суборенди;
- на підтвердження факту відсутності електроенергії в будівлі за адресою пр-т Героїв Сталінграду, 9-Т, м. Миколаїв, Торговим домом в односторонньому порядку було складено акт від 08.04.2016 № 63, з якого вбачається відсутність живлення у зв'язку з виходом з ладу ввідного електрообладнання;
- крім того, в цей же день 08.04.2016 позивачем в односторонньому порядку було складено акт № 64 про відмову представника Компанії від підпису акта від 08.04.2016 № 63 ;
- суду не подано доказів запрошення представників Компанії та ТОВ «Молбілд Груп» для проведення огляду та складання акта;
- 09.04.2016 позивачем в односторонньому порядку було складено ще два акти № 65 та № 66 про відсутність живлення та не проведення ремонтних робіт;
- 09.04.2016 позивачем було направлено на адресу відповідача ТОВ «Молбілд Груп» заяву № 68, а 18.04.2016 року позивачем було направлено на адреси відповідача ТОВ «Молбілд Груп» та третьої особи Компанії листи, якими позивач повідомив, що 08.04.2016 сталась аварія в електромережі, а саме вихід з ладу ввідного електрообладнання (запобіжника), яке належить Компанії. Позивач просив застосувати всіх необхідних заходів для найскорішого вирішення питання щодо відновлення енергопостачання в ТЦ «Практікер», провести ремонт обладнання та усунути перешкоди у користуванні об'єктом;
- суду не подано доказів направлення позивачем на адресу відповідача ТОВ «Молбілд Груп» заяви від 09.04.2016 № 68;
- на підтвердження направлення листів від 18.04.2016 позивачем подано суду фіскальні чеки та описи вкладення у цінний лист, проте, в описах вкладення у цінний лист зазначено, що направлялись листи від 15.04.2016, що не може бути належним доказом направлення листів від 18.04.2016;
- відповідно до інформації ПАТ «Миколаївобленерго» від 22.06.2016 станом на 16.06.2016 між ПАТ «Миколаївобленерго» та Торговим домом договірні відносини щодо постачання електричної енергії відсутні, звернень на укладення договору про постачання електричної енергії від Торгового дому до ПАТ «Миколаївобленерго» не надходило;
- за адресою: проспект Героїв Сталінграду, 9Т, м. Миколаїв, укладений договір про постачання електроенергії ПАТ «Миколаївобленерго» та Компанією від 03.12.2008 № 44/6979 (далі - Договір № 44/6979);
30.11.2015 споживачу було надано рахунок № 44/6979/11/1/ з терміном сплати 07.12.2015, що відповідає умовам Договору № 44/6979. Станом на 07.12.2015 року кошти не були зараховані на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом. У зв'язку з чим, станом на 08.12.2015 у Компанії виник борг у сумі 61 143,46 грн. Уповноваженій особі споживача ОСОБА_5 було вручено під підпис попередження про припинення електропостачання № 6979/898990868/2015 із запланованою датою відключення 14.12.2015. Після отримання попередження про припинення електропостачання рахунок також не був сплачений, у зв'язку з чим, 14.12.2015 за адресою: пр. Героїв Сталінграду, 9Т м. Миколаїв було припинено електропостачання;
30.12.2015 споживачу було надано рахунок № 44/6979/1/1/П1 з терміном сплати 05.01.2016, що відповідає умовам Договору № 44/6979. Станом на 05.01.2016 року кошти не були зараховані на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом. У зв'язку з чим, станом на 06.01.2016 у Компанії виник борг у сумі 178 554, 08 грн. Уповноваженій особі споживача ОСОБА_5 також було вручено під підпис попередження про припинення електропостачання № 6979/898992577/2016 з запланованою датою відключення 14.01.2016;
- після отримання попередження про припинення електропостачання, рахунок споживачем не був сплачений, тому 14.01.2016 було припинено електропостачання;
- роботи по відключенню електроустановки споживача здійснювались по нарядам;
- з урахуванням викладеного, припинення електропостачання за адресою: пр. Героїв Сталінграду, 9Т, м. Миколаїв, відбувалось лише у грудні 2015 року та січні 2016 року. В квітні 2016 року припинення електропостачання, за адресою: пр. Героїв Сталінграду, 9Т, м. Миколаїв, не відбувалось;
- крім того, на звернення позивача щодо усунення наслідків аварії 08.04.2016, ПАТ «Миколаївобленерго» листом від 17.05.2016 № 3748/02-07 повідомило, що відключення сталось через несправність в мережах Компанії, які мають бути усунені силами власника мереж, а листом від 04.05.2016 № 01/26-3093 повідомив, що ПАТ «Миколаївобленерго» не має права на проведення жодних робіт в електромережах Компанії без прямого звернення власника електроустановки та не має можливості сприяння скорішому вирішенню питання;
- 18.07.2016 позивачем було направлено на адреси відповідача ТОВ «Молбілд Груп» та третьої особи Компанії листи № 72 та № 74, якими позивач вимагав усунути перешкоди у користуванні майном, направити відповідальних осіб до гіпермаркету для складання актів щодо фіксації пошкоджень, провести ремонт та налагодження обладнання для поновлення електро- та водопостачання;
- відповідно до пункту 5.2 Договору суборенди суборендар зобов'язаний утримувати об'єкт суборенди, устаткування, інвентар та прилеглу територію у повній справності і належному санітарному стані, берегти об'єкт суборенди відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню та пошкодженню;
- відповідно до пункту 5.10 Договору суборенди суборендар самостійно здійснює та несе витрати по утриманню об'єкта суборенди, згідно з додатком 4, а також зокрема освітленню і прибиранню місць загального користування, утримання тротуару і бруківок, що прилягає до будівлі, витрати по утриманню персоналу по обслуговуванню об'єкта суборенди та інші витрати, пов'язані з утриманням об'єкта суборенди та майна, що належить суборендарю або знаходиться у нього в користуванні;
- відповідно до пункту 5.11 Договору суборенди поточні ремонтні роботи в об'єкті суборенди (зокрема здійснення робіт з фарбування, усунення пошкоджень (ремонт поломок), необхідних для підтримання об'єкту суборенди в належному стані суборендар здійснює своєчасно, протягом строку суборенди, за власний рахунок без письмового погодження з орендарем;
- перелік відповідних обов'язків сторін щодо ремонтних робіт та технічного обслуговування наведений у додатку 4 до Договору суборенди;
- до договору суборенди сторони уклали додаток № 4 «Обов'язки щодо здійснення ремонту та технічного обслуговування орендаря та суборендаря», з якого вбачається, що ремонт освітлення та зовнішнього освітлення здійснює орендар, а технічне обслуговування освітлення та зовнішнього освітлення здійснює суборендар;
- відповідно до додатку № 4 сторони погодили, що принциповою передумовою для всіх претензій, пов'язаних з ремонтними роботами та технічним обслуговуванням, є користування та проведення ремонтних робіт і технічного обслуговування орендованого майна (всередині та назовні) у відповідності з договором;
- технічне обслуговування передбачає розробку графіків планово-попереджувальних ремонтів (ТО) на підставі рекомендацій заводу - виробника і виробничих інструкцій. Графіки повинні розроблятися орендарем і узгоджуватися з суборендарем;
- заміна витратних матеріалів (лампи освітлення, шківні ремені, колеса, фільтри воздушні та ін.) здійснюється суборендарем;
- як вбачається з матеріалів справи, причиною припинення електроенергії в приміщенні гіпермаркету в квітні 2016 року і по даний час є технічна поломка (згорів запобіжник). При цьому, умовами пунктів 5.2, 5.10, 5.11 Договору суборенди та додатку № 4 обов'язок з проведення поточних ремонтів покладено на суборендаря (позивача) та не потребує письмового погодження орендаря (відповідача). За таких обставин, вимога про зобов'язання відповідача поновити забезпечення орендованих приміщень комунальними послугами є необґрунтованою та безпідставною;
- судом враховано, що відповідно до пункту 7.7 Договору оренди нерухомого майна, укладеного Компанією і ТОВ «Молбілд Груп», наймач має право відмовитися від договору в односторонньому порядку у разі порушення наймодавцем хоча б одного з обов'язків, передбачених договором та/або чинним законодавством України, а також з будь-яких інших причин шляхом письмового повідомлення про це наймодавця. Наймач не несе будь-якої відповідальності (в тому числі не відшкодовує наймодавцю будь-які збитки) за відмову від договору в односторонньому порядку. Договір вважається припиненим з моменту (дати) одержання наймодавцем письмового повідомлення наймача про відмову від договору;
- 24.05.2016 на адресу Компанії від ТОВ «Молбілд Груп» надійшов лист від 18.05.2016 № 18/05-1 про відмову від договору найму з посиланням на пункт 7.7 договору найму щодо права наймача на відмову від договору найму в односторонньому порядку з будь-яких причин шляхом письмового повідомлення про це наймодавця. Відмова від договору мотивована систематичним порушенням суборендарем своїх обов'язків щодо внесення орендної плати, внаслідок чого ТОВ «Молбілд Груп» значною мірою позбавляється того, на що він розраховував. Заборгованість Торгового дому становить 1 628 000 грн.;
- відповідно до підпункту «g» пункту 12.1 Договору суборенди договір суборенди припиняє свою дію у випадку, зокрема, припинення договору оренди між орендарем та орендодавцем;
- враховуючи, що спір між сторонами виник з підстав виконання/невиконання договору суборенди, укладеному між сторонами, суд дійшов висновку, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту своїх прав шляхом пред'явлення позову про усунення перешкод у користуванні майном. Крім того, з матеріалів даної справи вбачається, що право користування позивачем майном припинено у зв'язку з припиненням дії договору суборенди.
Таким чином, вказаним рішенням встановлено, що Торговий дім як суборендар повинен був самостійно здійснити ремонт обладнання, пошкодження якого і стало причиною відсутності електроенергії; також, позивач мав право на самостійне укладення з ПАТ «Миколаївобленерго» відповідного договору електропостачання, чого ним зроблено не було.
Позивачем не доведено документально склад цивільного правопорушення, а тому підстав для стягнення з відповідачів витрат на дизельне паливо та упущеної вимоги немає.
Крім того, слід зазначити про те, що пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі використання зазначених приміщень.
Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Разом з тим, Торговим домом не доведено, що заявлені доходи (вигода) не є абстрактними і позивач дійсно міг отримати такі доходи за квітень 2016 року.
Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.
Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно із статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
Позивач не подав доказів в підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, та підстави для задоволення позовних вимог документально не підтвердив.
З огляду на наведене у позові слід відмовити.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити.
Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 06.12.2016.
Суддя І.Д. Курдельчук