Рішення від 21.11.2016 по справі 908/1947/16

номер провадження справи 12/74/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2016 Справа № 908/1947/16

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Носівець В.В., Топчій О.А.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1947/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрос-М”, с. Михайлівка

до першого відповідача: Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Вільнянськ

до другого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Славутич”, с. Михайлівка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача: Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя

про визнання незаконними та скасування розпоряджень № 218 від 27.07.15 р., № 317 від 30.09.15 р. та скасування запису в державному реєстрі речових прав

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 5 від 02.10.2015 року

від першого відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 01-27/0115 від 09.02.2016 року

від другого відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 94 від 28.10.2015 року

від третьої особи - ОСОБА_4, довіреність № 08-45/2905 від 15.09.2016 року, ОСОБА_5, довіреність № 08-43/1957 від 16.06.2016 року

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судових засіданнях 01.09.2016 року, 16.09.2016 року та 01.11.2016 року згідно вимог ст. 77 ГПК України були оголошені перерви до 02.09.2016 року, 22.09.2016 року та до 21.11.2016 року, без винесення процесуальних документів суду, за наслідком яких були складені протоколи відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 22.09.2016 року на підставі заяви судді Смірнова О.Г. призначений розгляд справи № 908/1947/16 колегіально у складі трьох суддів: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Носівець В.В., Топчій О.А.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрос-М” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Славутич”, в якій просить:

- визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015 року, розпорядження № 317 від 30.09.2015 року, на виконання яких укладено договір оренди землі від 02.10.2015 року (зареєстрований 08.10.2015 року за № 03);

- скасувати запис № 13481763 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди землі площею 95,10000 га з кадастровим номером 23215840000:02:001:0001.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду клопотання в порядку приписів ст. 58 ГПК України, за змістом якого останній просить об'єднати позовні вимоги про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015 року, № 317 від 30.09.2015 року, про скасування запису № 13481763 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди землі площею 95,10000 га з кадастровим номером 23215840000:02:001:0001 з позовною вимогою про визнання недійсним договору оренди землі від 02.10.2015 року (зареєстрованого 08.10.2015 року за № 03) в межах одного провадження у справі № 908/1437/16, відкритого за позовом ТОВ “Агрос-М” до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області та до ТОВ “Агрофірма “Славутич” про визнання недійсним договору оренди землі від 02.10.2015 року (зареєстрованого 08.10.2015 року за № 03). В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на пов'язаність позовних вимог обох позовів єдиною підставою виникнення вимог та зазначає, що лише спільний розгляд вимог про визнання незаконними та скасування розпоряджень органу влади, визнання договору недійсним та скасування запису про державну реєстрацію може забезпечити належним судовий захист порушених прав позивача, і є законно та доцільно обраним способом захисту прав згідно ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 152 ЗК України. Тому в позовній заяві позивач просить задовольнити вказане клопотання.

Розглянувши вказане клопотання суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, приписами ч. 1, 2 ст. 58 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. За клопотанням сторін або з власної ініціативи суд об'єднує кілька вимог, що випливають з корпоративних відносин і пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.

В п. 3.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Як свідчать матеріали справи, на момент звернення позивача до суду з клопотанням про об'єднання позовних вимог у даній справі зі справою № 908/1437/16, провадження у справі № 908/1437/16 вже було порушено суддєю ОСОБА_6, тобто вказана справа вже перебувала в провадженні іншого судді, що виключає можливість задоволення поданого клопотання. Разом з тим позивач в клопотанні просить об'єднати саме позовні вимоги, а не позовні заяви (справи), що не передбачено приписами ч. 2 ст. 58 ГПК України, з огляду на те, що спір в даній справі не є корпоративним.

Крім того, за результатами розгляду справи № 908/1437/16 Господарським судом Запорізької області прийняте рішення від 04.08.2016 року, залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2016 року.

29.08.2016 року на адресу суду від Запорізької обласної державної адміністрації надійшло клопотання про залучення Запорізької обласної державної адміністрації до участі у справі № 908/1947/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, мотивуючи вказане клопотання тим, що результати розгляду даної справи прямо впливатимуть на її права та обов'язки.

31.08.2016 року на адресу суду від другого відповідача у справі надійшли заперечення на позовну заяву в порядку ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає про безпідставність позовних вимог, мотивуючи свою позицію наступним:

- з квітня 2000 року по квітень 2010 року ТОВ “Агрофірма “Славутич” орендувало земельні частки (паї) на території ОСОБА_7 сільської ради, що підтверджується копіями відповідних договорів, після закінчення строку дії договорів оренди земельних часток (паїв), починаючи з 2013 року ТОВ “Агрофірма “Славутич” зверталося до Вільнянської районної державної адміністрації з заявами та відповідними пакетами документів для отримання земельної ділянки з числа не витребуваних земельних часток (паїв) у платне користування для ведення сільськогосподарського виробництва, але до 2015 року Вільнянська районна державна адміністрація зазначені земельні ділянки не передавала;

- бездіяльність Вільнянської районної державної адміністрації у вирішенні питання щодо надання в оренду земельної ділянки з числа не витребуваних земельних часток (паїв) була оскаржена ТОВ “Агрофірма “Славутич” до Запорізького окружного адміністративного суду, який постановою від 19.05.2015 року задовольнив позовні вимоги та встановив обставини, які не доказуються при розгляді даної справи, а саме: земельна ділянка площею 95,1 га, оренда якої є предметом оскаржуваного договору, за контуром поля № 490, розташована на території ОСОБА_7 сільської ради Вільнянського району відноситься до земель не витребуваних (нерозподілених) часток (паїв), ТОВ “Агрофірма “Славутич” є добросовісним (потенційним) землекористувачем, сплачує фіксований сільськогосподарський податок, та має переважне право на отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та подальшого отримання в оренду земельних ділянок за контуром поля № 490, площею 95,1 га, за контуром поля № 327 площею 28 га, за контуром поля № 107 площею 36,3 га;

- відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України не доказується при розгляді даної справи обставина, встановлена Запорізьким окружним адміністративним судом у справі № 808/8275/15 (провадження в якій закрито) за позовом ТОВ “Агрос-М” до Вільнянської районної державної адміністрації за участі третіх осіб: ТОВ “Агрофірма “Славутич” та Запорізької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015 року, а саме: «суд зазначає, що у відносинах, що склалися між сторонами, відповідач як власник землі (Вільнянська районна державна адміністрація) вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому у власність, оренду земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних управлінських функцій;

- відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України не доказується при розгляді даної справи обставина, встановлена Запорізьким окружним адміністративним судом у справі № 808/8484/15 (провадження в якій закрито) за позовом ТОВ “Агрос-М” до Вільнянської районної державної адміністрації за участі третіх осіб: ТОВ “Агрофірма “Славутич” та Запорізької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 316, № 317, № 318 від 30.09.2015 року, а саме: «на підставі розпоряджень в.о. голови Вільнянської районної державної адміністрації та ТОВ “Агрофірма “Славутич” № 316, № 317, № 318 від 30.09.2015 року між Вільнянською районною державною адміністрацією 02.10.2015 року укладені договори оренди землі та підписані акти приймання-передачі земельних ділянок, таким чином вказані розпорядження є реалізованими та вичерпали свою дію;

- договір оренди землі від 02.10.2015 року, укладений між відповідачами у справі, є правомірним, виконується сторонами, у відносинах, які склалися між сторонами, перший відповідач як власник землі, вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом;

- прийняті першим відповідачем розпорядження про передачу в оренду земельної ділянки є ненормативними актами, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання;

- колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах, Судової палати у цивільних справах Верховного суду України в постанові від 11.11.2014 року у справі № 21-405а14 встановила: «позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав, охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання, його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах;

- Вищий господарський суд України в постанові від 07.10.2014 року у справі № 920/663/14 зазначив, що в законодавстві відсутні положення, які б регулювали правовідносини, пов'язані з передачею нерозподіленого (не витребуваного) паю в оренду за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної адміністрації, що, однак не змінює правового статусу паю як умовної частки земель;

- вказує, що Вищий адміністративний суд України в постанові від 20.05.2014 року у справі № К/991/68983/12, предметом якої було скасування розпорядження районної державної адміністрації «про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок під не витребуваними частками (паями) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» встановив, що встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою;

- в позовній заяві не зазначено та не доведено в чому саме полягає не правова (незаконна) поведінка другого відповідача - ТОВ “Агрофірма “Славутич” при прийнятті першим відповідачем оскаржуваних розпоряджень.

31.08.2016 року на адресу суду від позивача у справі надійшло нормативне обґрунтування порушення його прав та законних інтересів, в якому останній зазначає наступне:

- до моменту прийняття першим відповідачем оскаржуваних розпоряджень позивач листами від 24.02.2014 року, від 11.04.2014 року, від 11.04.2014 року № 3, від 04.11.2014 року № 4 та від 16.02.2015 року № 2-2015 звертався до нього з клопотаннями про передачу в оренду земельних ділянок, в тому числі тих, які передані в оренду другому відповідачу згідно оспорюваного договору, однак з порушенням чинного законодавства першим відповідачем було проведено засідання комісії Вільнянської райдержадміністрації з розгляду земельних питань (протокол від 10.03.2015 року), на якому було вирішено відмовити позивачу, але надати дозволи на виготовлення проектів землеустрою на заявлені позивачем землі іншим суб'єктам в тому числі ТОВ “Агрофірма “Славутич”;

- в обґрунтування вказаного рішення в протоколі зазначено, що суб'єкти господарювання (в т ч. і ТОВ “Агрофірма “Славутич”) вже тривалий час обробляють спірні земельні ділянки без оформлення будь-яких документів на право користування;

- вважає, що відмова в наданні аналогічного дозволу ТОВ “Агрос-М” жодним чином не обґрунтована;

- з огляду на те, що систематичне порушення законодавства не може бути підставою для надання переваг, Вільнянською райдержадміністрацією порушено принцип упередженості при прийнятті рішення;

- вказує, що перше звернення від позивача до першого відповідача на передачу в оренду ділянок надійшло 24.02.2014 року, а від ТОВ “Агрофірма “Славутич” - 07.07.2014 року, перший відповідач був повідомлений про неприпустимість надання переваг суб'єктам господарювання, які допускали використання земельних ділянок з порушенням законодавства і звернулися набагато пізніше, вказані факти свідчать, що під час винесення оспорюваних актів та укладенням договору на їх виконання свідомо порушено права і законні інтереси позивача;

- першому відповідачу було добре відомо, що близько 15 років ТОВ “Агрофірма “Славутич” в порушення вимог чинного законодавства, не маючи жодних документально оформлених прав, незаконно обробляє зазначені земельні ділянки під контуром поля № 490, факт використання встановлено постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року у справі № 808/2341/15;

- незаконні дії посадових осіб Вільнянської райдержадміністрації щодо ігнорування відомого їм факту незаконного та безоплатного використання протягом 15 років 250 га нерозподілених паїв ТОВ “Агрофірма “Славутич”, СФГ “ОСОБА_8М.”, ФГ “Світанок-2005” стали підставою для відкриття 11.01.2016 року кримінальної справи за номером провадження 1201608020000033, а СВ Вільнянського ВП Пологівського району ВП ГУПП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014080210000003 за фактом самовільного зайняття земельних ділянок площею 95,1 га, 63,1 га на території ОСОБА_7 сільської ради Вільнянського району Запорізької області;

- звертає увагу, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року у справі № 808/2341/15 не зобов'язувала першого відповідача надати ТОВ “Агрофірма “Славутич” дозвіл, а лише зобов'язувала повторно розглянути заяву другого відповідача від 07.07.2014 року, і розгляд цього звернення мав відбуватися першим відповідачем з урахуванням всіх обставин: першочерговості задоволення заяви за часовою ознакою, роз'яснень облдержадміністрації, в тому числі фактів порушення земельного законодавства ТОВ “Агрофірма “Славутич”;

- дії першого відповідача з передачі земельних ділянок в оренду другому відповідачу відбувалися вже поза межами судового рішення і з порушенням прав і інтересів ТОВ “Агрос-М”;

- внаслідок протиправних дій першого відповідача та надання незаконних переваг другому відповідачу були прийняті розпорядження від 27.07.2015 року № 218, від 30.09.2015 року № 317, 316, 318, спрямовані на передачу в оренду спірної землі другому відповідачу, на підставі яких було укладено 02.10.2015 року договір оренди землі (№3), чим було порушено права і законні інтереси позивача;

- одночасно вказаними актами першого відповідача було повторно порушено вимоги ст. 41, 42 Закону України «Про запобігання корупції» в частині порушення принципу неупередженості та допущення зловживань під час передачі в оренду спірної землі (поле № 490), що спричинило надання незаконних переваг другому відповідачу при укладанні договору оренди поля за контуром № 490;

- оскільки діями першого відповідача під час винесення оскаржуваних актів були порушені права і інтереси ТОВ “Агрос-М”, яке починаючи з лютого 2014 року (тобто раніше дати звернення другого відповідача - 07.07.2014 року) претендує в законному порядку на отримання від Вільнянської райдержадміністрації права користування вказаними ділянками для ведення сільськогосподарської діяльності, отже має охоронюваний законом інтерес щодо спірної землі і право на дотримання органом державної влади правового порядку відповідно до вимог ст. 19 Конституції України.

31.08.2016 року на адресу суду від позивача у справі надійшло нормативне обґрунтування підстав визнання незаконності та скасування розпоряджень, в яких зазначає наступне:

- винесення розпорядження про затвердження технічної документації, яка не відповідає вимогам діючого законодавства, і про передачу на підставі такої документації землі в оренду є порушенням норм земельного законодавства;

- розпорядження про затвердження незаконної технічної документації та передачі землі в оренду є незаконними у повному обсязі, оскільки в силу нормативних вимог передача в оренду має відбуватися на підставі технічної документації, склад, зміст та правила оформлення якої відповідає вимогам законодавства;

- вказує, що на звернення голови Запорізької обласної державної адміністрації № 08-32/2069 від 29.06.2016 року з запитом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо перевірки відповідності вимогам законодавства технічної документації, затвердженої розпорядженнями першого відповідача № 317, 318, 316 від 30.09.2015 року, листом від 18.07.2016 року було зазначено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення с/г виробництва площею 95,1 га, розташована на території ОСОБА_7 сільської ради Вільнянського району, не відповідає вимогам і нормам законодавства України, а саме: ст. 55 Закону України «Про землеустрій», Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500, ст. 198 Земельного кодексу, п. 2.8, 3.2. Інструкції про встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), додатку 11 Порядку ведення Державного земельного кадастру;

- вищенаведене свідчить про порушення норм діючого законодавства під час передачі спірної землі площею 95,1 га в оренду, затвердження технічної документації з дефектами змісту та форми, і винесення на підставі технічної документації, яка не відповідає вимогам, розпорядження від 30.09.2015 року № 317 про надання в оренду земельної ділянки площею 95,1 га незаконним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню;

- триваюче умисне порушення прав та інтересів ТОВ “Агрос-М” на користь інших суб'єктів господарювання стало підставою для звернення ТОВ “Агрос-М” до народного депутата України ОСОБА_9 зі скаргою на зловмисну діяльність районної влади, яким в свою чергу було направлено депутатське звернення до Генеральної прокуратури України, Президента України, Запорізької обласної державної адміністрації;

- в результаті розгляду звернення народного депутата України Запорізькою обласною державною адміністрацією була створена спеціальна комісія, яка виявила прийняття 18.05.2016 року вказаних розпоряджень першим відповідачем і встановила їх незаконність та протиправність;

- листами від 03.06.2016 року № 03812/08-41, від 17.06.2016 року № 03381/08-32 Запорізької обласної державної адміністрації позивач був повідомлений про скасування розпорядженням голови Запорізької облдержадміністрації 26.05.2016 року № 302 розпоряджень першого відповідача щодо спірної землі від 18.05.2016 року № 281, 277, 282 у зв'язку з незаконною відмовою ТОВ “Агрос-М” в передачі в оренду спірної землі, наданням незаконних переваг і необґрунтованого переважного права ТОВ “Агрофірма “Славутич”, СФГ “ОСОБА_8М.”, ФГ “Світанок-2005” в порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» та норм діючого законодавства України;

- розпорядженням голови Запорізької облдержадміністрації від 26.05.2016 року № 301 ліквідовано комісію з розгляду земельних питань Вільнянської райдержадміністрації шляхом скасування розпоряджень Вільнянської райдержадміністрації про її створення від 23.01.2015 року № 5;

- листом Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 21.06.2016 року № 01-09/2687 повідомлено, що в результаті розгляду за дорученням Прокуратури Запорізької області звернення народного депутата ОСОБА_9 встановлено, що спірні земельні ділянки за контурами № 105, 327, 82 продовжують незаконно використовуватися без правовстановлюючих документів;

- відповідно до змісту доручення голови Запорізької облдержадміністрації від 09.11.2015 року № 08-02-07/6 головам райдержадміністрацій при наданні в оренду нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) вказано керуватися методичними рекомендаціями облдержадміністрації, на сторінці 4 яких зазначено, що видача районними адміністраціями як дозволів на виготовлення проектів відведення, так і дозволів на розроблення технічної документації законодавством не передбачена;

- в методичних рекомендаціях також зазначено, що земельні частки (паї) можуть бути виділені в натурі (на місцевості) сформованими виключно в порядку згідно Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), після формування земельної ділянки та виділення її в натурі земельна частка (пай) припиняється в зв'язку з її трансформацією в земельну ділянку;

- позиція першого відповідача про відсутність у законі вимог передати землю в оренду першому претенденту та щодо права державного органу обирати орендаря є безпідставною та суперечить нормам права, оскільки не передбачене зволікання першого відповідача з виконанням своїх обов'язків, передбачених ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» щодо передачі в оренду нерозподілених земельних часток у разі подання заяви.

31.08.2016 року до суду від позивача надійшло клопотання в порядку приписів ст. 27 ГПК України про залучення Запорізької обласної державної адміністрації до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача, обґрунтовуючи його тим, що остання є державним органом, який має законний юридичний інтерес до оскаржуваних розпоряджень першого відповідача, та рішення в даній справі може вплинути на її права і обов'язки, як органу вищого рівня з повноваженнями контролю за діяльністю та правом скасування актів Вільнянської районної державної адміністрації.

Перший відповідач у справі - Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області 01.09.2016 року надав суду відгук на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2016 року у справі № 808/2341/15, ухвалою Запорізького окружного суду від 22.06.2015 року за адміністративним позовом ТОВ “Агрофірма “Славутич” до Вільнянської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії постановлено визнати відмову Вільнянської райдержадміністрації від 04.08.2014 року № 01-17/0775 про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок с/г призначення із земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) за контуром поля № 490 площею 95,1 га, за контуром поля № 327 площею 28 га, за контуром поля № 107 площею 36,3 га, загальною площею 159,4 га, розташованих на території ОСОБА_7 сільської ради Вільнянського району протиправною та скасувати її, зобов'язано Вільнянську райдержадміністрацію вчинити дії, направлені на повторний розгляд заяви (клопотання) ТОВ “Агрофірма “Славутич” від 07.07.2014 року № 43;

- ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 року у справі № 808/2341/15 за апеляційною скаргою ТОВ “Агрос-М” на постанову Запорізького окружного адміністративного суду встановлено, що постанова в даній справі не порушує права та інтереси апелянта (тобто ТОВ “Агрос-М”), а тому не підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі ТОВ “Агрос-М”, порушення прав та інтересів третіх осіб - зокрема ТОВ “Агрос-М” відсутні;

- вважає, що позовні вимоги ТОВ “Агрос-М” в частині скасування розпоряджень голови райдержадміністрації від 27.07.2015 року № 218, від 30.09.2015 року № 317 є необґрунтованими та безпідставними, такими, що не підлягають задоволенню;

- пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 року № 122 «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» передбачено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи районних державних адміністрацій з метою надання їх в оренду;

- при виданні головою Вільнянської держадміністрації розпорядження № 218 від 27.07.2015 року та № 317 від 30.09.2015 року було дотримано вимоги земельного законодавства та вказівок облдержадміністрації;

- посилається на ст. 79-1 ЗК України, якою передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесенні інформації про неї до Державного земельного кадастру, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру;

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 «Про ведення Державного земельного кадастру» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку;

- договір оренди укладений 02.10.2015 року між Вільнянською райдержадміністрацією та ТОВ “Агрофірма “Славутич” відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі». Просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

До початку розгляду справи по суті, а саме 01.09.2016 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, за змістом якої останній у зв'язку з передчасністю звернення до суду з вимогою до відповідачів про скасування запису про державну реєстрацію речового права як наслідку недійсності правочину змінює позовні вимоги та просить визнати незаконними та скасувати розпорядження першого відповідача від 27.07.2015 року № 217, від 30.09.2015 року № 318, на виконання яких укладено договір оренди землі від 02.10.2015 року (зареєстрований 08.10.2015 року під номером 3). Разом з тим в поданій заяві вказує, що у зв'язку зі зміною позовних вимог підстави для залучення ТОВ “Агрофірма “Славутич” до справи в якості другого відповідача відсутні, однак відповідно до ст. 27 ГПК України існують підстави для залучення ТОВ “Агрофірма “Славутич” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Отже, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Разом з тим, судом прийнято до уваги, що згідно з п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, та право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК (1798-12) з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу (1798-12).

Так, зі змісту позовної заяви в даній справі вбачається, що при зверненні до суду позивачем було заявлено три позовні вимоги, а саме:

1) визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015 року,

2) визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 317 від 30.09.2015 року, на виконання яких укладено договір оренди землі від 02.10.2015 року (зареєстрований 08.10.2015 року за № 03);

3) скасувати запис № 13481763 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди землі площею 95,10000 га з кадастровим номером 23215840000:02:001:0001.

Враховуючи зміст позовної заяви суд дійшов висновку, що фактично позивач не змінює позовні вимоги, а відмовляється від позовної вимоги щодо скасування запису № 13481763 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до обох відповідачів. Таким чином, позивачем фактично подана заява про відмову від позову до обох відповідачів в цій частині.

Приписами ч. 1, 2 ст. 78 ГПК України встановлено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Заява про відмову від позову підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрос-М” ОСОБА_1, на підтвердження повноважень якої в матеріалах справи наявна копія довіреності № 5 від 02.10.2015 року (том 2, а.с. 31). Відтак заява про відмову від позову підписана уповноваженою особою позивача.

Оскільки подана заява про відмову від позову є волевиявленням позивача, не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, - вона прийнята судом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.09.2016 року на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі Запорізьку обласну державну адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача.

14.09.2016 року до суду від позивача надійшло клопотання в порядку приписів ст. 38 ГПК України про витребування доказів, за змістом якого останній просить витребувати у ТОВ “Агрофірма “Славутич” примірник листа від 28.02.2013 року № 35 з оригінальною відміткою Вільнянської районної державної адміністрації про його отримання, та витребувати у першого відповідача оригінал листа ТОВ “Агрофірма “Славутич” від 28.02.2013 року № 35, отриманий у лютому 2013 року з доказами його вхідної реєстрації. В обґрунтування вказаного клопотання посилається на відсутність у своєму розпорядженні вказаного документу, відсутність оригіналу вказаного листа в матеріалах адміністративної справи № 808/3787/15 та наявність сумнівів щодо наявності цього листа взагалі.

Дослідивши подане позивачем клопотання в частині зобов'язання другого відповідача надати витребуваний лист, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Поряд з цим, пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Однак, при поданні клопотання позивачем не дотримано вимог ст. 38 ГПК України, а саме в клопотанні не обґрунтована та не доведена неможливість самостійно подати витребувані ним документи. Відтак вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Стосовно вимог позивача про витребування у першого відповідача оригінала листа ТОВ “Агрофірма “Славутич” від 28.02.2013 року № 35 слід зазначити, що в матеріалах справи містяться листи першого відповідача № 2366/01-27 від 16.08.2016 року та № 2208/01-27 від 29.07.2016 року з поясненнями причин неможливості надання вказаного листа (том 2, а.с. 143, 157). Однак при цьому перший відповідач визнав факт реєстрації зазначеного листа, в підтвердження чого надав копію картки вхідного документа (том 2, а.с. 158).

Разом з тим суд звертає увагу позивача на те, що в матеріалах справи міститься копія листа від 28.02.2013 року № 35 (том 1, а.с. 84, том 2, а.с. 141).

До прийняття рішення у справі, а саме 14.09.2016 року позивач звернувся до суду згідно ст. 22, ГПК України із заявою про відмову від позову, в якій просить прийняти відмову від позову до ТОВ “Агрофірма “Славутич” (другий відповідач у справі) в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015 року, № 317 від 30.09.2015 року, а також на підставі ст. 27 ГПК України залучити ТОВ “Агрофірма “Славутич” в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача. Заяву про відмову від позову до ТОВ “Агрофірма “Славутич” позивач мотивує тим, що вказана юридична особа не є суб'єктом владних повноважень, який видав оскаржувані акти індивідуальної дії, тому вважає, що відсутні підстави для звернення з позовними вимогами до ТОВ “Агрофірма “Славутич”.

Розглянувши клопотання позивача про залучення ТОВ “Агрофірма “Славутич” до участі у справі в якості третьої особи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

В п. 1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Зі змісту клопотання позивача вбачається, що останній просить залучити ТОВ “Агрофірма “Славутич”, яке є другим відповідачем в даній справі, до участі у справі в якості третьої особи, що не передбачено нормами чинного Господарського Кодексу України. Відтак вказане клопотання позивача не підлягає задоволенню.

14.09.2016 року до суду від позивача також надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи.

15.09.2016 року на адресу суду від третьої особи у справі - Запорізької обласної державної адміністрації надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких остання зазначає наступне:

- в порушення норм діючого законодавства з питань діловодства в органах державної влади, неодноразові звернення позивача протягом 2014-2015 років з клопотанням про передачу в оренду ділянок нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) були залишені першим відповідачем без розгляду та без відповіді;

- розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 218 від 27.07.2015 року було видано на виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року у справі № 808/2341/15, однак вказану постанову суду виконано неналежним чином, оскільки в постанові райдержадміністрацію не зобов'язували безумовно видати дозвіл на виготовлення проекту (технічної документації), а лише зобов'язували вжити заходів, направлених на повторний розгляд заяви ТОВ “Агрофірма “Славутич”;

- відмова в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ТОВ “Агрос-М” жодним чином не обґрунтована;

- складання окремого проекту землеустрою щодо відведення не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) закон не передбачає;

- в цілому законом передбачається складання проекту в процесі розпаювання тільки при розробленні і затвердженні проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в цілому;

- в ході складання такого проекту були встановлені в натурі межі ділянок (контури полів), які передбачалося передати в оренду ФГ “Світанок-2005”, ТОВ “Агрофірма “Славутич”, СФГ “ОСОБА_8М.” з огляду на це, складання проекту землеустрою в даному випадку не потребувалося;

- органам виконавчої влади надано право тимчасово розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарських підприємств, що підлягали паюванню в межах ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», однак це не означає, що означені землі прирівняні до земель державної або комунальної власності і з огляду на це, надання дозволу на виготовлення проектів відведення щодо цих земель є перевищенням повноважень районної державної адміністрації;

- як встановлено листом Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області від 18.07.2016 року № 13-8-0.3-5534/2-16 технічна документація, затверджена розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації від 30.09.2016 року № 317 містила грубі порушення вимог чинного законодавства, зокрема ст. 55 Закону України «Про землеустрій»;

- з огляду на те, що систематичне порушення законодавства не може бути підставою для надання переваг, Вільнянською районною державною адміністрацією порушено принцип неупередженості при прийнятті рішення;

- за результатами комплексної перевірки Вільнянської районної державної адміністрації, проведеної Запорізькою обласною державною адміністрацією в липні-серпні 2016 року порушення законодавства з боку райдержадміністрації при виданні розпоряджень від 27.07.2015 року № 218 та від 30.09.2015 року № 317 знайшли підтвердження, зокрема порушення полягало в допущенні виконання рішення суду в неналежний спосіб. Вважає позов ТОВ “Агрос-М” таким, що підлягає задоволенню.

15.09.2016 року на адресу суду від другого відповідача надійшло доповнення до наданих заперечень на позовну заяву, в яких вказує наступне:

- доводи позивача стосовно перевищення повноважень Вільнянської районної державної адміністрації при прийнятті оскаржуваних розпоряджень спростовуються позиціями викладеними в постановах Вищого господарського суду України від 07.10.2014 року у справі № 920/663/14 та Вищого адміністративного суду України від 20.05.2014 року у справі № К/9991/68983/12, а також листом Запорізької облдержадміністрації № 03576/08-32 від 15.06.2015 року, в якому остання роз'яснила, що за потреби, коли межі конкретної ділянки, за відведенням якої звернувся суб'єкт господарювання, не визначені в натурі в процесі складання проекту розпаювання земель колишніх КСП, їх уточнення може здійснюватися на підставі технічної документації з встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості);

- відмова комісією по розгляду земельних питань Вільнянської районної державної адміністрації, про яку зазначено в протоколі засідання комісії № 1 від 10.03.2015 року, мотивована тим, що ТОВ “Агрос-М” є господарством, яке існує лише документально, у нього відсутня матеріальна та технічна можливість обробляти землю - відсутня земля, техніка, робітники, з моменту державної реєстрації ТОВ “Агрос-М” по теперішній час не сплатило жодної копійки податків, не створило жодного робочого місця, не несе ніякого соціального навантаження;

- 14.12.2015 року на нараді Запорізька облдержадміністрація з питання врегулювання конфліктних ситуацій із земельних відносин у Василівському і Вільнянському районах Запорізької області наголосила, що розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності не повинно прийматися без узгодження із відповідною територіальною громадою, на території якої розташована ділянка;

- ТОВ “Агрофірма “Славутич” надало суду лист № 135/02-01-28 від 02.03.2015 року за підписом сільського голови про надання в оренду земельних ділянок в першу чергу ТОВ “Агрофірма “Славутич”, СФГ “ОСОБА_8М.”, ФГ “Світанок-2005”, в матеріалах справи міститься протокол зборів громадян ОСОБА_7 сільської ради від 29.07.2016 року, за яким громада вирішила визнати переважне право на отримання в оренду земельних ділянок не витребуваних земельних часток (паїв) за підприємствами: ТОВ “Агрофірма “Славутич”, СФГ “ОСОБА_8М.”, ФГ “Світанок-2005”;

- ні в позовній заяві, ні в додаткових поясненнях позивача не зазначено та не доведено в чому саме полягає не правова (протизаконна) поведінка другого відповідача - ТОВ “Агрофірма “Славутич”, при набутті права оренди на спірну земельну ділянку;

- позивач не обґрунтував яким чином ТОВ “Агрофірма “Славутич” порушило права та інтереси позивача та в чому це полягає, не зазначив правові підстави заявлених вимог до другого відповідача. Просить в задоволенні позову відмовити.

16.09.2016 року до суду від першого відповідача надійшли додаткові пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких зазначає, що однією з підстав для видання розпорядження № 218 від 27.07.2016 року стали постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року у справі № 808/2341/15 та постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про відкриття виконавчого провадження ВП № 48118677 від 15.07.2015 року, про що вказано в преамбулі розпорядження. При цьому вказує, що після видання головою райдержадміністрації розпорядження № 218 від 27.07.2016 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 05.08.2015 року виконавче провадження ВП № 48118677 було закрите, отже постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року у справі № 808/2341/15 була виконаною. Також зазначає, що ТОВ “Агрос-М” неодноразово зверталось до райдержадміністрації, проте на клопотання товариства своїми листами від 08.12.2014 року № 01-17/1184, від 25.03.2014 року № 01-17/0357, від 19.03.2015 року № 01-17/0328 райдержадміністрація проінформувала ТОВ “Агрос-М” про розгляд поданих клопотань, в тому числі товариству було відмовлено в отриманні в оренду земельних ділянок на засіданні комісії по розгляду земельних питань, яке відбулось 10.03.2015 року. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

21.09.2016 року на адресу суду від другого відповідача надійшов лист № 328 від 21.09.2016 року, за яким останній надає на вимогу суду документи, якими спростовуються твердження позивача стосовно подання ним заяви про передачу спірних земельних ділянок в оренду раніше ТОВ “Агрофірма “Славутич”. Вказує, що наданий третьою особою лист Головного управління Держгеокадастру Запорізької області № 13-8-0.3-5534/2-16 від 18.07.2016 року не є належним та допустимим доказом у справі з огляду на те, що перевірка технічної документації здійснювалась після укладання між відповідачами договору оренди землі, відповідно ніякого сенсу в її проведенні не було, оскільки розпорядження голови Вільнянської райдержадміністрації, на виконання яких укладено договір оренди землі від 02.10.2015 року, вичерпали свою дію шляхом виконання. Посилається на форму Типового договору оренди земельної частки (паю), затверджену наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 5 від 17.01.2000 року, в розділі 1 якого передбачено обов'язкове зазначення кадастрової та іншої характеристики земельної ділянки. Також зазначає, що в судовому засіданні представник третьої особи пояснила суду, що кадастровий план - це частина технічної документації.

22.09.2016 року на адресу суду від позивача надійшли заперечення на пояснення та відзиви першого відповідача та ТОВ “Агрофірма “Славутич”, в яких останній зазначає, що посилання останніх на наявність у ТОВ “Агрофірма “Славутич” переважного права не відповідає дійсності і спростовується ухвалою від 14.01.2016 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 808/2341/15, яка набула законної сили. При цьому вказує, що посилання ТОВ “Агрофірма “Славутич” в якості обставин, які не доказуються в даному спорі відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, на ухвалу про закриття провадження у справі № 808/8275/15 Запорізького окружного адміністративного суду не відповідають вимогам ГПК України про належність та допустимість доказів у справі, та не є обставинами, які не потребують доказування. Разом з тим зазначає, що у зв'язку з тим, що адміністративна справа по суті взагалі не розглядалася, крім того норми ст. 2, 3, 80 ЗК України стосуються спірних правовідносин між позивачем та першим відповідачем, а наведені висловлювання з ухвали не є обставинами, встановленими судовими рішеннями, вказані першим відповідачем та ТОВ “Агрофірма “Славутич” відомості з ухвали суду не доводять законність оскаржуваних розпоряджень та не є безспірним доказом правомірності передачі першим відповідачем в оренду земель ТОВ “Агрофірма “Славутич”.

Безпосередньо в судовому засіданні 22.09.2016 року представник першого відповідача надав документ для долучення до матеріалів справи.

12.10.2016 року на адресу суду від третьої особи у справі - Запорізької обласної державної адміністрації надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів, яке мотивоване неможливістю забезпечити явку представника в судовому засіданні та проведенням перевірки обставин отримання від ТОВ “Агрофірма “Славутич” Вільнянською райдержадміністрацією листа № 35 від 29.02.2013 року.

Вказане клопотання задоволено судом, про що свідчить винесена ухвала від 13.10.2016 року, якою відкладений розгляд справи на 01.11.2016 року о 12:00.

13.10.2016 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів.

13.10.2016 року до суду від першого відповідача надійшов відгук на позовну заяву, в якому останній зазначає, що позовні вимоги в частині скасування розпоряджень райдержадміністрації є необґрунтованими та безпідставними, такими, що не підлягають задоволенню, мотивуючи свою позицію наступним:

- при виданні головою райдержадміністрації розпорядження від 27.07.2015 року № 218 було дотримано вимоги земельного законодавства та вказівок облдержадміністрації;

- ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 року у справі № 808/2341/15 за апеляційною скаргою ТОВ “Агрос-М” на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року встановлено, що постанова в даній справі не порушує права та інтереси апелянта (ТОВ “Агрос-М”), а тому не підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі ТОВ “Агрос-М”, порушення прав та інтересів третіх осіб - зокрема ТОВ “Агрос-М” відсутні;

- факти, встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року у справі № 808/2341/15 мають преюдиціальне значення для вирішення справи;

- розпорядження від 27.07.2015 року № 218 було видано головою райдержадміністрації з врахуванням постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року у справі № 808/2341/15 та листа Запорізької облдержадміністрації № 03576/08-32 від 15.06.2015 року. Просить відмовити у позові в повному обсязі.

20.10.2016 року на адресу суду від другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 59 ГПК України, в якому останній додатково зазначає наступне:

- позивач не має передбачених ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України документів, що підтверджують його право користування земельною ділянкою, яка знаходиться в орендному користуванні відповідача;

- позивач не є стороною договору оренди землі від 02.10.2015 року, його права та інтереси не порушені оскаржуваним договором;

- посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стретч проти Сполученого королівства» від 24.06.2003 року, в якому зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила;

- Верховний суд України в постанові від 14.03.2007 року зазначив, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності набувача, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого набувача. Просить відмовити у позові за безпідставністю.

Безпосередньо в судовому засіданні 01.11.2016 року представник другого відповідача надав суду документи для приєднання до матеріалів справи.

01.11.2016 року до суду від позивача та третьої особи надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

07.11.2016 року до суду від другого відповідача надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому останній додатково зазначає, що надані представниками позивача та третьої особи матеріали перевірки діяльності першого відповідача не є допустимими та належними доказами у справі, оскільки стосуються надані документи періоду після прийняття оскаржуваних розпоряджень. Крім того вказує, що представникам відповідачів про проведення зазначених перевірок нічого не було відомо, з результатами перевірок їх ніхто не знайомив. Просить відмовити у позові.

21.11.2016 року на адресу суду від третьої особи - Запорізької обласної державної адміністрації надійшло клопотання про залучення додаткових доказів до справи, в якому остання повідомляє, що за зверненням ТОВ “Агрос-М” про проведення перевірки обставин отримання від ТОВ “Агрофірма “Славутич” Вільнянською райдержадміністрацією листа № 35 від 28.02.2013 року було створено комісію та призначено проведення службової перевірки. Вказує, що матеріали перевірки були направлені до правоохоронних органів, якими порушено кримінальне провадження № 42016081350000022 за ч. 1 ст. 357 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України.

21.11.2016 року на адресу суду від першого відповідача надійшли додаткові пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:

- у законодавчих актах: Законі України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), постанові Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 року № 122 мова йде саме про земельну ділянку;

- відповідно до ст. 791 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру, кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі;

- проставлення Державним кадастровим реєстратором позначки про проведення перевірки електронного документа є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;

- згідно п. 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- розпорядження голови Вільнянської райдержадміністрації № 218 від 27.07.2015 року видано у відповідності з дотриманням вимог ст. 55 Закону України «Про землеустрій»;

- посилання представника позивача на те, що для передачі в оренду земельної ділянки не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) достатньо лише кадастрового плану є таким, що не відповідає чинному законодавству, оскільки суперечить п. 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;

- посилання представника позивача на те, що договір оренди не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) повинен укладатись відповідно до Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 року № 5, є таким, що суперечить чинному земельному законодавству, оскільки відповідно до вказаного типового договору договір поширюється на підприємства, установи, організації, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, та громадян - власників сертифікатів на право на земельну частку (пай).

За усним клопотанням представника позивача в судових засіданнях 01.11.2016 року та 21.11.2016 року здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг” бази даних “Діловодство спеціалізованого суду”.

Представник позивача в судовому засіданні 21.11.2016 року підтримав позовні вимоги та просив скасувати розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації № 218 від 27.07.2015 року та № 317 від 30.09.2015 року.

Представники першого та другого відповідачів в судовому засіданні 21.11.2016 року проти позову заперечили.

Представник третьої особи в судовому засіданні 21.11.2016 року надав пояснення щодо поданого до суду клопотання про залучення додаткових доказів до справи.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідачів, позицію третьої особи, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що листами від 24.02.2014 року, від 11.04.2014 року, від 11.04.2014 року № 3, від 04.11.2014 року № 4 та від 16.02.2015 року № 2-2015 позивач звертався до першого відповідача з клопотаннями про передачу в оренду земельних ділянок, в тому числі за контуром поля № 490 площею 95,1 га, за контуром № 327 площею 28 га, за контуром поля № 107 площею 36,3 га.

Листом від 25.03.2014 року № 01-17/0357 перший відповідач відмовив у наданні ділянок в оренду з причини неврегульованості питання реєстрації договорів оренди таких земель.

У зв'язку з цим позивачем від 11.04.2014 року № 4 направлено до Вільнянської районної державної адміністрації повторну заяву про передачу в оренду.

Як зазначає позивач в позові подальші звернення були залишені без розгляду до березня 2015 року, коли на вимогу Запорізької обласної державної адміністрації (протокол наради від 13.01.2015 року, лист від 04.03.2015 року № 09501/08-32) перший відповідач був змушений повернутися до розгляду питання передачі в оренду ділянок невитребуваних земельних часток (паїв). Однак, на думку позивача з порушенням вимог законодавства першим відповідачем було проведено засідання комісії Вільнянської райдержадміністрації по розгляду земельних питань (протокол від 10.03.2015 року), на якому було вирішено відмовити позивачу, але надати дозволи на виготовлення проектів землеустрою на заявлені позивачем землі іншим суб'єктам, в тому числі і ТОВ “Агрофірма “Славутич”.

Розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації № 218 від 27.07.2015 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ТОВ “Агрофірма “Славутич”» (пунктами 1, 2, 3) було вирішено надати дозволи ТОВ “Агрофірма “Славутич” на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж змелених ділянок в натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського призначення не витребуваних (не розподілених) земельних часток (паїв) за контуром поля № 490 площею 95,1 га, контуром поля № 327 площею 28 га, контуром поля № 107 площею 36,3 га, розташованих на території ОСОБА_7 сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та подальшої передачі в оренду.

На підставі вказаного розпорядження 30.09.2015 року головою Вільнянської районної державної адміністрації було прийнято розпорядження № 317 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки в оренду ТОВ “Агрофірма “Славутич”», пунктами 1, 2, 3 якого вирішено:

1) затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, територія ОСОБА_7 сільської ради, за межами населених пунктів площею 95,1000 га (кадастровий номер 2321584000:02:001:0001) із земель не витребуваних (не розподілених) земельних часток (паїв) для послідуючої передачі в оренду, до моменту витребування власниками земельних часток (паїв);

2) надати ТОВ “Агрофірма “Славутич” в оренду земельну ділянку площею 95,1000 га (сіножаті), розташованих на території ОСОБА_7 сільської ради Вільнянського району Запорізької області (кадастровий номер 2321584000:02:001:0001), строком на 10 років, з орендною платою у розмірі 10 (десять) відсотків від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, до моменту її витребування;

3) ТОВ “Агрофірма “Славутич” звернутися в місячний термін з дня видання цього розпорядження до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області для укладення договору оренди землі.

В подальшому на підставі розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 317 від 30.09.2015 року між Вільнянською районною державною адміністрацією (Орендодавець, перший відповідач у справі)) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Славутич” (Орендар, другий відповідач у справі) був укладений договір оренди землі від 02.10.2015 року, за умовами якого (п. 1 договору) в строкове платне користування Орендаря передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель не витребуваних (не розподілених) земельних часток (паїв) загальною площею 95,1000 га (сіножаті) (кадастровий номер 2321584000:02:001:0001) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_7 сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Позивач в позові зазначає що в преамбулі розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 218 від 27.07.2015 року є посилання на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року у справі № 808/2341/15, якою було встановлено незаконність відмови першого відповідача у наданні дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та зобов'язано першого відповідача вчинити дії, направлені на повторний розгляд заяви (клопотання) другого відповідача - ТОВ “Агрофірма “Славутич” щодо надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою.

Позивач вказує що вказані розпорядження суперечать вимогам чинного законодавства та рішенню суду, на виконання якого ці акти були винесені, що в подальшому призвело до укладення недійсного (оспорюваного) договору. Зокрема зазначає, що перший відповідач при прийнятті розпорядження від 27.07.2015 року № 218 порушив вимоги чинного законодавства щодо порядку виконання судових рішень, а подальше розпорядження від 30.09.2015 року № 317 є таким, що прийняте з порушенням встановленого порядку. Вважає, що при прийнятті цих розпоряджень було порушено встановлений ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) порядок передачі в оренду ділянок не витребуваних часток (паїв) і сукупно запроваджено новий, відмінний від встановленого законом порядок передачі таких ділянок в оренду. Також вказує, що надаючи дозвіл на розроблення та затверджуючи технічну документацію з метою передачі в оренду земель не розподілених паїв, перший відповідач порушив вимоги чинного земельного законодавства, яке передбачає передачу ділянок на підставі технічної документації з встановлення (відновлення) меж тільки для земельних ділянок державної або комунальної власності, та перевищив повноваження у сфері земельних відносин. Разом з тим стверджує, що під час винесення оспорюваних розпоряджень та укладення договору оренди землі на їх виконання свідомо порушено права і законні інтереси позивача.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою між сторонами виник спір у сфері правовідносин щодо передачі в оренду не витребуваних земельних часток (паїв).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом про оренду землі, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відносини щодо передачі в оренду земельних часток (паїв) регулюються з урахуванням норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» № 899-IV від 05.06.2003 року, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)» № 119 від 24.01.2000 року, постановою Кабінету Міністрів України «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» № 122 від 04.02.2004 року, наказом Державного комітету України по земельних ресурсах «Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю) № 5 від 17.01.2000 року.

Матеріали справи свідчать, що позивач оскаржує видані Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області розпорядження № 218 від 27.07.2015 року, № 317 від 30.09.2015 року. При цьому в якості підстав для оскарження вказаних розпоряджень позивач вказує:

- перевищення Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області при виданні розпоряджень своїх повноважень у сфері земельних відносин;

- надання при прийнятті розпоряджень переваг другому відповідачу шляхом передачі останньому в оренду земельних ділянок з земель не витребуваних (не розподілених) часток (паїв);

- передача земельних ділянок з земель не витребуваних (не розподілених) часток (паїв) в оренду другому відповідачу оскаржуваним розпорядженням поза межами судового рішення, не в спосіб, визначений постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року у справі № 808/2341/15;

- порушення прав і законних інтересів позивача.

Так, Законом України “Про місцеві державні адміністрації” № 586-ХІV від 09.04.1999 року визначено організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій. та ч. 1 п. 7 ст. 13 встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань, в тому числі, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до п. 11 ст. 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” місцева державна адміністрація погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту в) ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель.

Приписами ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Згідно з п. 12 постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» № 122 від 04.02.2004 року нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки - частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад та адміністрацій, та надання таких ділянок у користування на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Враховуючи вищевикладене повноважним розпорядником земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), що розташовані за межами населеного пункту є районна державна адміністрація.

При цьому нормою ст. 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” (пункт 11) передбачені повноваження місцевої державної адміністрації погоджувати документацію із землеустрою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» № 858-IV від 22.05.2003 року документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Статтею 25 Закону України «Про землеустрій» (пункти «ґ» та «і») до видів документації з землеустрою віднесено: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Норма ст. 55 Закону України «Про землеустрій» регулює питання розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), зокрема визначає, що її розроблення здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Частиною 1 ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що надання у користування земельної ділянки в інших випадках (тобто за відсутності реєстрації права власності на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Виходячи з викладених норм Вільнянська районна державна адміністрація як розпорядник земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), що розташовані за межами населеного пункту (спірні земельні частки (паї)), наділена повноваженнями погоджувати такий вид документації із землеустрою як технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та відповідно видавати дозволи на виготовлення такої документації відносно не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) у разі передачі їх в оренду.

Обставини щодо наявності у Вільнянської районної державної адміністрації повноважень на прийняття розпорядження про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою досліджувались Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках розгляду адміністративної справи № 808/2341/15 за позовом ТОВ “Агрофірма “Славутич” до Вільнянської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.06.2015 року) позов ТОВ “Агрофірма “Славутич” задоволено, зокрема вирішено:

- визнати відмову Вільнянської районної державної адміністрації від 04.08.2014 року № 01-17/0775 про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) за контуром поля № 490 площею 95,1 га (багаторічні насадження), за контуром поля № 327 площею 28 га (сіножаті), за контуром поля № 107 площею 36,3 га (сіножаті), загальною площею 159,4 га, розташованих на території ОСОБА_7 сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та подальшої передачі в оренду протиправною та скасувати її;

- зобов'язати Вільнянську районну державну адміністрацію вчинити дії, направлені на повторний розгляд заяви (клопотання) щодо надання дозволу ТОВ “Агрофірма “Славутич” від 07.07.2014 року № 43 на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) за контуром поля № 490 площею 95,1 га (багаторічні насадження), за контуром поля № 327 площею 28 га (сіножаті), за контуром поля № 107 площею 36,3 га (сіножаті), загальною площею 159,4 га, розташованих на території ОСОБА_7 сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та подальшої передачі в оренду, та надання згоди на виготовлення проектів землеустрою.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 року у справі № 808/2341/15 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року залишена без змін. Відтак, вказана постанова Запорізького окружного адміністративного суду набрала законної сили.

Разом з тим, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року у справі № 808/2341/15 встановлено, що районні державні адміністрації мають повноваження на прийняття відповідного рішення (розпорядження) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для їх подальшої передачі в оренду. При цьому зазначено, що згідно норм чинного законодавства Вільнянська райдержадміністрація мала всі повноваження для надання ТОВ “Агрофірма “Славутич” дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) за контуром поля № 490 площею 95,1 га (багаторічні насадження), за контуром поля № 327 площею 28 га (сіножаті), за контуром поля № 107 площею 36,3 га (сіножаті), загальною площею 159,4 га, розташованих на території ОСОБА_7 сільської ради Вільнянського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та подальшої передачі в оренду.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 ГПК України). Водночас статтею 35 ГПК України визначені підстави звільнення від доказування. Так, згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факти, встановлені вищевказаним рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню з огляду на приписи ч. 3 статті 35 ГПК України, а тому мають для суду при розгляді даної справи обов'язковий характер.

Разом з тим, Запорізьким окружним адміністративним судом у вказаній постанові також зазначено, що ТОВ “Агрофірма “Славутич” є добросовісним (потенційним) землекористувачем, сплачує фіксований сільськогосподарський податок, та має переважне право на отримання дозволу на виготовлення проектів землеустрою та подальшого отримання в оренду земельних ділянок за контуром поля № 490 площею 95,1 га, за контуром поля № 327 площею 28 га, за контуром поля № 107 площею 36,3 га.

При цьому, другим відповідачем у справі - ТОВ “Агрофірма “Славутич” надані до матеріалів справи копії договорів оренди земельних ділянок, укладених з власниками земельних ділянок, з яких вбачається, що останній орендував земельні ділянки, що знаходяться на території ОСОБА_7 сільської ради, починаючи з 2000 року (том 1, а.с. 60-83).

Нормою ст. 48 Закону України «Про землеустрій» передбачене врахування органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування громадських інтересів при здійсненні землеустрою відповідно до своїх повноважень.

Так, в матеріалах справи міститься лист № 135/02-01-28 від 02.03.2015 року (том 1, а.с. 125) за підписом сільського голови ОСОБА_7 сільської ради, в пункті 3 якого зазначено, що Виконавчий комітет ОСОБА_7 сільської ради висловлює свою позицію, щодо надання в оренду земельних ділянок в першу чергу ТОВ “Агрофірма “Славутич”, СФГ “ОСОБА_8М.”, ФГ “Світанок-2005”. Також в матеріалах справи міститься протокол зборів громадян ОСОБА_7 сільської ради № 3 від 29.07.2016 року (том 2, а.с. 113-117), за яким громада вирішила: визнати переважне право на отримання в оренду земельних ділянок не витребуваних земельних часток (паїв) за підприємствами: ТОВ “Агрофірма “Славутич”, СФГ “ОСОБА_8М.”, ФГ “Світанок-2005”.

Поряд з цим, про можливість складання технічної документації з встановлення (відновлення) меж в натурі на місцевості щодо нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок зазначено в листі Запорізької обласної державної адміністрації (третя особа у справі) № 03576/08-32 від 15.06.2015 року (том 2, а.с. 109-110). Зокрема у вказаному листі зазначено, що оскільки окремої процедури надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок законодавчо не встановлено, таке надання має здійснюватися на підставі заяви (клопотання) суб'єкта, який звернувся за виділенням ділянки; за потреби, коли межі конкретної ділянки, за відведенням якої звернувся суб'єкт господарювання, не визначені в натурі в процесі складання проекту розпаювання земель колишніх КСП, їх уточнення може здійснюватися на підставі технічної документації з встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості).

Зі змісту оспорюваного в даній справі розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 218 від 27.07.2015 року вбачається, що воно було видане з врахуванням постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року у справі № 808/2341/15, ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2015 року у справі № 808/2341/15, постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області від 15.07.2015 року, тобто розпорядження видавалось на виконання судового рішення в адміністративній справі № 808/2341/15.

Матеріали справи свідчать, що судове рішення в адміністративній справі № 808/2341/15 виконане належним чином, що підтверджується постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області про закінчення виконавчого провадження ВП № 48118677 від 05.08.2015 року (том 2, а.с. 130), в якій встановлено, що згідно листа боржника від 28.07.2015 року за вих. № 01-27/0672 та листа стягувача від 31.07.2015 року рішення суду виконано в повному обсязі.

Як зазначалось вище, розпорядження № 218 від 27.07.2015 року видавалось першим відповідачем саме на виконання судового рішення в адміністративній справі № 808/2341/15, що набрало законної сили, та виконане в повному обсязі, а не у зв'язку з наданням переваг другому відповідачу, про що стверджує позивач у справі.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване в даній справі розпорядження № 218 від 27.07.2015 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ТОВ “Агрофірма “Славутич” для подальшої передачі в оренду є індивідуальним актом застосування норм права (правозастосовчим актом індивідуальної дії), який за юридичними наслідками відноситься до правоконстатуючих актів (констатує факт надання згоди), є виконаним в силу самого факту його прийняття (а саме є виконаним з боку відповідачів у справі, внаслідок чого між ними в подальшому був укладений договір оренди землі від 02.10.2015 року) а тому є таким, що вичерпав свою дію одночасно з його прийняттям.

Відтак вказане розпорядження про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) № 218 від 27.07.2015 року як акт, що вичерпав свою дію, не може бути скасований чи змінений. Аналогічна правова позиція також була викладена в постанові Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2012 року у справі № 2а-3238/12/1070, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2014 року у справі № К/991/68983/12 (№ К/9991/68691/12).

Щодо посилань позивача на залишення його заяв про виділення єдиним масивом та надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), що знаходяться на території ОСОБА_7 сільської ради Вільнянського району Запорізької області без розгляду суд вважає за необхідне зазначити, що на вказані звернення позивача першим відповідачем надавались відповіді, що підтверджується відповідними листами № 01-17/0357 від 25.03.2014 року (том 1, а.с. 166, том 2, а.с 124-125), № 01-17/1184 від 08.12.2014 року (том 2, а.с. 123), протоколом засідання комісії по розгляду земельних питань від 10.03.2015 року (том 2, а.с. 120 - 122), № 01-17/0328 від 19.03.2015 року (том 2, а.с. 126), № 01-17/0939 від 17.10.2016 року.

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що Вільнянська районна державна адміністрація діяла в межах повноважень, наданих їй за законом. Вищевикладені обставини свідчать про відсутність порушення прав та законних інтересів позивача першим відповідачем при прийнятті оскаржуваних розпоряджень в даній справі.

Пунктом 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» № 02-5/35 від 26.01.2000 року передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем не доведено суду факту перевищення повноважень першим відповідачем при винесенні оскаржуваних розпоряджень № 218 від 27.07.2015 року та № 317 від 30.09.2015 року, в т.ч. порушення норм земельного законодавства, та факт порушення його прав вказаними розпорядженнями, а відтак не доведено підстав для задоволення позову в цій частині вимог.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрос-М” до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання незаконними та скасування розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015 року, розпорядження № 317 від 30.09.2015 року, на виконання яких укладено договір оренди землі від 02.10.2015 року (зареєстрований 08.10.2015 року за № 03) слід відмовити.

Наявність кримінальної справи та кримінального провадження № 42014080210000003 за фактом самовільного зайняття земельних ділянок площею 95,1 га, 63,1 га на території ОСОБА_7 сільської ради Вільнянського району Запорізької області, приймається судом до уваги з урахуванням того, що встановлені в ньому факти можуть бути підставою для перегляду вказаного рішення суду за нововиявленими обставинами.

Разом з тим станом на даний час вказана спірна земельна ділянка перебуває в користуванні другого відповідача на підставі діючого договору оренди землі від 02.10.2015 року, укладеного з Вільнянською районною державною адміністрацією.

Посилання позивача на те, що оскаржуваними розпорядженнями першого відповідача було повторно порушено вимоги ст. 41, 42 Закону України «Про запобігання корупції», то вказані обставини можуть бути підставою для звернення позивача до відповідних органів, які створені з метою боротьби з проявами корупції та уповноважені законодавством розслідувати відповідні злочини у вказані сфері.

З приводу тверджень позивача про те, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), затверджена першим відповідачем оскаржуваним розпорядженням № 317 від 30.09.2015 року, (як встановлено перевіркою з посиланням на лист Головного управління Держгеокадастру Запорізької області № 13-8-0.3-5534/2-16 від 18.07.2016 року) суперечить ст. 55 Закону України «Про землеустрій» є необґрунтованими з врахуванням того, що перевірка технічної документації була проведена вже після прийняття першим відповідачем оскаржуваних в даній справі розпоряджень, в т.ч. укладення договору оренди землі від 02.10.2015 року, та без участі і повідомлення другого відповідача. Крім того розпорядження голови Вільнянської райдержадміністрації, на виконання яких укладено договір оренди землі від 02.10.2015 року, вичерпали свою дію шляхом виконання.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 4134,00 грн. покладаються на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальності “Агрос-М”, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.11.2016 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальності “Агрос-М” до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання незаконними та скасування розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015 року, розпорядження № 317 від 30.09.2015 року, на виконання яких укладено договір оренди землі від 02.10.2015 року (зареєстрований 08.10.2015 року за № 03), відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 4134,00 грн. покладаються на Товариство з обмеженою відповідальності “Агрос-М”.

Повне рішення складено - 28.11.2016 року

Головуючий суддя О.Г. Смірнов

Судді В.В. Носівець

ОСОБА_10

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Попередній документ

63190256

Наступний документ

63190258

Інформація про рішення:

№ рішення:	63190257
№ справи:	908/1947/16
Дата рішення:	21.11.2016
Дата публікації:	09.12.2016
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Запорізької області
Категорія справи:	Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівля - продаж; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди