Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Семененко М.О.
05 грудня 2016 рокусправа № 808/2840/16
приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети «Правда», 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 р. у справі №808/2840/16 за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_2 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.12.2015 року за виконавчим провадженням №48830864.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 р. позовну заяву залишено без розгляду, з підстав передбачених ч.1 ст.100 КАС України, п.9 ч.1 ст.155 КАС України.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову ухвалу про поновлення строку на оскарження постанови від 08.12.2015 року за ВП №48830864.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ним не було отримано оскаржувану постанову. 21.09.2016 року представником позивача було подано заяву про видачу зазначеної постанови, яка повинна бути завірена посадовою особою державної виконавчої служби із відбитком печатки цієї установи, однак вона так і не була видана із посиланням на те, що представники боржника ознайомились із матеріалами виконавчого провадження та знімали фотокопії. Проте, фотокопія не є копією документу, у відповідності до положень п.5 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації.
В якості підтвердження обґрунтованості клопотання про поновлення строку на оскарження постанови, позивачем було приведено аналогічну ситуацію, яка розглядалась Вищим адміністративним судом України у справі №К/800/56893/13.
Право позивача на ознайомлення з матеріалами справи ніяким чином не суперечить праву на отримання такої постанови від відповідача поштовим зв'язком, не замінює таке право та не обмежує його.
Отже, факт несвоєчасного отримання позивачем постанови державного виконавця засобами поштового зв'язку, не з його вини є підставою для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлення цього строку.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Приймаючи оскаржувану ухвалу від 12 жовтня 2016 р. суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана з пропуском встановленого чинним законодавством України строку звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим підлягає залишенню без розгляду. Суд першої інстанції зазначив, що з матеріалів справи не можливо достовірно підтвердити чи спростувати факт отримання позивачем копії оскаржуваної постанови. Відповідачем обов'язок щодо направлення позивачу копії постанови виконано, про що в матеріалах виконавчого провадження міститься супровідний лист. Оскільки матеріали виконавчого провадження не містять доказів на підтвердження дати отримання позивачем копії оскаржуваного рішення засобами поштового зв'язку, суд прийшов до висновку, що позивачу стало відомо про прийняття оскаржуваної постанови саме 15.03.2016 року, тобто у день ознайомлення уповноваженої ним особи з матеріалами виконавчого провадження, отже останнім днем звернення до суду, у строк передбачений ч.2 ст.181 КАС України, було 25.03.2016 року. Позивач в позовній заяві об'єктивно не обґрунтовує причини пропущення процесуального строку, а на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Згідно з ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 2 ст. 181 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.102 КАС Україн пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 30.09.2016 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.12.2015 року за виконавчим провадженням №48830864.
Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
На підтвердження надсилання копії оскаржуваної постанови на адресу позивача до суду було надано копію супровідного листа від 09.12.2015 року.
Колегія суддів зазначає, що зазначений лист не підтверджує виконання відповідачем норми ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки чек про відправлення поштової кореспонденцій на адресу позивача відповідачем не надано, а наявність супровідного листа не свідчить про його направлення разом з оскаржуваною постановою засобами поштового зв'язку на адресу позивача.
Докази отримання позивачем належним чином оформленої копії постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.12.2015 року за виконавчим провадженням №48830864 в матеріалах справи відсутні.
Колегією суддів встановлено, що 21.09.2016 року представником позивача було подано заяву про видачу зазначеної постанови, яка повинна бути завірена посадовою особою державної виконавчої служби із відбитком печатки цієї установи, однак вона не була видана із посиланням на те, що представники боржника ознайомились із матеріалами виконавчого провадження та знімали фотокопії.
Колегія суддів зазначає, що право позивача на ознайомлення з матеріалами справи ніяким чином не суперечить праву на отримання копії постанови про стягнення з боржника виконавчого збору поштовим зв'язком, не замінює таке право та не обмежує його.
Отже, факт не виконання суб'єктом владних повноважень покладеного на нього обов'язку з надсилання копії постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та не отримання боржником постанови державного виконавця засобами поштового зв'язку, не з його вини є підставою для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлення цього строку.
Згідно з п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Відповідно до п.3-4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Колегією суддів встановлено, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело не неправильного вирішення питання, у в зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись 195, 197, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 р. у справі №808/2840/16 за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Н.А.Олефіренко
В.А.Шальєва