ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
02 грудня 2016 року № 826/5587/16
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГенерального штабу Збройних Сил України
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України від 19.02.2016 №65 в частині накладення на полковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - «позбавлення військового звання».
Позивач у відповідності до наданих додаткових пояснень від 05.10.2016 року просив, у зв'язку з опискою, допущеною у тексті адміністративного позову, вважати поданими до суду позовні вимоги у наступній редакції: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 19.02.2016 №65 в частині накладення на полковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - «позбавлення військового звання».
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що наказ начальника Генерального штабу Збройних сил України від 19.02.2016 №65 є протиправним, оскільки прийнятий з порушенням Порядку проведення службових розслідувань стосовно військовослужбовців Збройних Сил України затвердженого Інструкцією "Про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України" затвердженого наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 року № 82 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.03.2004 року № 385/8984, а отже підлягає скасуванню.
Представник Генерального штабу Збройних Сил України просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях. Пояснив, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було клопотання Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України відповідно до статті 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а саме: якщо командир вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира. Також відповідач зазначив, що накладенню дисциплінарного стягнення «позбавлення військового звання» на ОСОБА_1 передувало проведення службового розслідування ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні 16.06.2016 протокольною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Донецький обласний військовий комісаріат.
Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
В судовому засіданні 20.09.2016 на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 1980 року перебував на військовій службі. На посаду військового комісара Слов'янського ОМВК призначений 25.12.1998 року.
Згідно з копією витягу з наказу Командувача Сухопутних військ Збройних сил України від 10.11.2015 року №867, відповідно до п.82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України увільнено з займаної посади полковника ОСОБА_1 , військового комісара Слов'янського об'єднаного міського військового комісаріату Донецької області оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та призначено на посаду військовим комісаром Якимівського районного військового комісаріату Запорізької області оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
У вказаному наказі зазначено, що позивач призначається на рівнозначну посаду для більш доцільного використання за досвідом роботи з шпк «підполковник» на шпк «підполковник».
Витяг з вищевказаного наказу було доведено до військових комісаріатів Донецької області разом із супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.11.2015р. №05_3049.
16.11.2015 року на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.11.2015 №217 полковника ОСОБА_1 звільнено від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою з 16.11.2015 року. Тимчасове виконання обов'язків військового комісара покладено на майора ОСОБА_2 , заступника військового комісара - начальника мобілізаційного відділення Слов'янського об'єднаного міського військового комісаріату Донецької області.
Відповідно до витягу з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.12.2015р. №233, полковнику ОСОБА_1 військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_4 з виходом на службу після хвороби необхідно передати справи та посаду заступнику військового комісара-начальнику мобілізаційного відділення цього ж військового комісаріату майору ОСОБА_2 .
Тимчасово виконуючим обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 10.12. 2015 року видано припис № 6063, яким запропоновано позивачу 10.10.2015 року вибути до Якимівського районного військового комісаріату Запоріжської області м. Якимівка Запоріжської області.
У зв'язку з відмовою ОСОБА_1 отримати припис на убуття до нового місця служби посадовими особами складено акт від 10 грудня 2015 року.
Згідно з копією витягу з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.12.2015 року №164 полковника ОСОБА_1 , військового комісара Слов'янського об'єднаного міського військового комісаріату Донецької області оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, виключено зі списків особового складу, знято з усіх видів матеріального забезпечення і вирішено вважати таким, що вибув до нового місця служби, до Якимівського районного військового комісаріату Запорізької області військової частини НОМЕР_1 10 грудня 2015 року.
Підставою зазначено наказ Командувача Сухопутних військ Збройних сил України від 10.11.2015р. №867.
Разом з тим, як вбачається з додаткових пояснень позивача, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2016 року по справі №805/141/16-а, визнано протиправним наказ тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_2 №164 від 08 грудня 2015 року в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу, зняття з усіх видів матеріального забезпечення і рішення щодо вважати таким, що вибув до нового місця служби, до Якимівського районного військового комісаріату Запоріжської області військової частини НОМЕР_1 10 грудня 2015 року. Зобов'язано тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_2 змінити наказ №164 від 08 грудня 2015 року шляхом зазначення дати виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу, зняття з усіх видів матеріального забезпечення і рішення щодо дати вважати таким, що вибув до нового місця служби, до Якимівського районного військового комісаріату Запоріжської області військової частини НОМЕР_1 - 02 лютого 2016 року.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 року по справі №805/141/16-а, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2016 року повернуто апелянту.
В подальшому, наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.01.2016 №10, з метою з'ясування причин та обставин невиконання наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.12.2015 №233 призначено проведення службового розслідування до 28.01.2016.
За результатами проведеного службового розслідування складено акт від 12.02.2016 року, затверджений т.в.о. військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 . За результатами акту прийнято рішення: у зв'язку з прийняттям справ та посади військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_1 , результати службового розслідування направити до військової частини НОМЕР_1 для прийняття рішення.
Згідно з копією витягу з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 від 02.02.2016 №28 полковника ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 10.11.2015 року №867 на посаду військового комісара Якимівського районного військового комісаріату Запорізької області оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 02.02.2016 року зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 та на всі види забезпечення. Надано 3 дні з 02.02.2016 року по 04.02.2016 року для прийняття справи та посади.
Відповідно до копії витягу з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.02.2016 №30, полковника ОСОБА_1 вважати таким, що вибув у військову частину НОМЕР_2 м. Запоріжжя з 04.01.2010 року для проходження військово-лікарської комісії.
28.01.2016 року, за результатами проведеного службового розслідування, військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 було прийнято наказ від № 15 від 28.01.2016 року, відповідно до якого було прийнято рішення клопотати перед вищим командуванням про накладення на позивача дисциплінарного стягнення позбавлення військового звання за порушення вимог ч.1, ч. 2 ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, щодо зобов'язання військовослужбовця неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін, на підставі п. ж ст.68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.02.2016 року № 24 було скасовано вищевказаний наказ та вказано доопрацювати матеріали службового розслідування відносно позивача та надати акт службового розслідування на затвердження.
Відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.02.2016 року № 25 у зв'язку з прийняттям справ та посади військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_1 результати службового розслідування направити до військової частини НОМЕР_1 для прийняття рішення.
18.02.2016 року тимчасово виконуючий обов'язки командувача Сухопутних військ Збройних Сил України Хомчак Р.Б. направив начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу збройних сил України генералу армії України Муженку В.М. клопотання №116/9/2548 про накладення дисциплінарного стягнення «позбавлення військового звання» на полковника ОСОБА_1 . З даного клопотання вбачається, що полковник ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги абз.1-4 ст.11, 40, 257 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України згідно яких, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватись Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим. Ініціативним, дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), статті 16 та абзаців 1,2 статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України щодо зобов'язання військовослужбовця неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
В результаті проведеного службового розслідування та клопотання т.в.о. командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 18.02.2016 року № 116/9/2548 наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України від 19.02.2016 року № 65, за порушення Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме: вимог статті 11, в частині беззастережного виконання наказів командира, статті 37, в частині зобов'язання неухильного виконання відданого йому наказу у зазначений термін, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в частині неухильного виконання вимог військових статутів, наказів командирів, несвоєчасного виконання наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 10.11.2015 № 867 (по особовому складу) на військового комісара Якимівського районного військового комісаріату Запорізької області оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Донецької Збройних сил України полковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - «позбавлення військового звання» .
Позивач вважає, що спірний наказ в частині накладення дисциплінарного стягнення, «позбавлення військового звання», суперечить вимогам та істотно порушує його права, передбачені Конституцією та Законами України, а тому є протиправним і підлягаєь скасуванню.
Надаючи оцінку правомірності вищезазначеного наказу в частині накладення на полковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - «позбавлення військового звання», суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ), Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 року № 551-ХIV(далі - Закон № 551-ХIV), Законом України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 року N 548-XIVта іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Частиною 13 статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту «ж» частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку.
Згідно частини 9 статті 26 Закону № 2232-ХІІ, звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Пунктом 10 Закону № 2232-ХІІ визначено, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що норми Закону № 2232-ХІІ є спеціальними по відношенню до спірних правовідносин та пріоритетними перед нормами інших законів.
Абзацами 1-4 статті 11 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 року N 548-XIVвстановлено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини.
Статтею 16 Закону N 548-XIV передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до абзаців 1,2 статті 37 Закону N 548-XIV, військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.
Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Законом України від 24.03.1999 року № 551-ХIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Відповідно до пункту 7 Розділу І Статуту, застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
За приписами пункту 45 Розділу ІІІ Статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Пунктом 68 Розділу ІІІ Статуту визначені дисциплінарні стягнення, які можуть бути накладені на молодших та старших офіцерів, зокрема, найсуворіше з яких, пп. «ж» позбавлення військового звання.
Відповідно до пункту «ж» частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття начальником Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України Наказу від 19.02.2016 року № 65 про накладення на полковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - «позбавлення військового звання» було клопотання т.в.о. командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 18.02.2016 року № 116/9/2548 після проведення службового розслідування за фактом неналежного виконання наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) № 233 від 05.12.2015 року, яким визначено полковнику ОСОБА_1 після хвороби необхідно передати справи.
Згідно частини 2 пункту 40 Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затвердженого Указом Президента від 07.11.2001 року № 1053/2001 (далі Положення - № 1053/2001), особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), яких переміщують по службі, мають вибути до нового місця служби після здавання справ та посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі, а ті з них, які на цей час перебувають у відпустці чи на лікуванні, - після повернення з відпустки (лікування) з урахуванням часу на здавання справ та посади.
З вищенаведених положень вбачається, що у випадку знаходження військовослужбовця у відпустці чи на лікарняному, він повинен прибути до нового місця служби після повернення з відпустки (лікування) та з урахуванням часу на здавання справ.
Як вбачається з матеріалів справи, на час видання наказу військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.12.2015 року № 233 про передачу справ та посади, позивач знаходився на лікарняному.
Як було встановлено судом, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2016 року по справі №805/141/16-а, визнано протиправним наказ тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_2 №164 від 08 грудня 2015 року в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу, зняття з усіх видів матеріального забезпечення і рішення щодо вважати таким, що вибув до нового місця служби, до Якимівського районного військового комісаріату Запоріжської області військової частини НОМЕР_1 10 грудня 2015 року. Зобов'язано тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_2 змінити наказ №164 від 08 грудня 2015 року шляхом зазначення дати виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу, зняття з усіх видів матеріального забезпечення і рішення щодо дати вважати таким, що вибув до нового місця служби, до Якимівського районного військового комісаріату Запоріжської області військової частини НОМЕР_1 - 02 лютого 2016 року.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 року по справі №805/141/16-а, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2016 року повернуто апелянту. Таким чином, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2016 року по справі №805/141/16-а набрала законної сили.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, Донецьким окружним адміністративним судом по справі №805/141/16-а встановлено, що відповідно до довідки №82 від 01.12.2015р. Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська лікарня №1» (м. Слов'янськ) позивач був звільнений від виконання службових обов'язків з 16.11.2015р. до 01.12.2015р.
За листком непрацездатності серія АГТ №405510, який видано Комунальним закладом «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Слов'янська», позивач звільнений від роботи з 02.12.2015р. до 13.12.2015р. включно, режим амбулаторний. Відповідно до листка непрацездатності серія АГУ №958674, який видано Комунальним лікувально-профілактичним закладом «Міська лікарня №1» (м. Слов'янськ), позивач звільнений від роботи з 14.12.2015р. до 24.12.2015р., режим стаціонарний. За листком непрацездатності серія АГУ №151037, який видано КЛПЗ «Міська лікарня ім. Леніна» (м. Слов'янськ), позивач звільнений від роботи з 25.12.2015р. до 22.01.2016р., режим стаціонарний.
Відповідно до довідки №18 від 23.01.2016р. Комунального закладу ««Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Слов'янська» позивач був звільнений від виконання службових обов'язків з 25.01.2016р. до 01.02.2016р., з відміткою приступити до роботи 02.02.2016р.
Згідно приписів частини 2 пункту 40 Положення № 1053/2001 у позивача не сплинув термін виконання наказу про переміщення та передання справ, тому посилання відповідачів на те, що позивачем несвоєчасно виконано наказ керівництва є такими, що прямо суперечить нормам, які регулюють порядок проходження військової служби. А тому у відповідачів були відсутні підстави для проведення службового розслідування та клопотання перед вищим командуванням про накладення на полковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - «позбавлення військового звання» за несвоєчасне виконання позивачем наказу.
Крім того, згідно витягу із наказу від 02.02.2016р. №28 вбачається, що позивача з 02.02.2016р. зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 та на всі види забезпечення.
Відповідно до витягу із наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.02.2016р. №30 позивач вважається таким, що з 04.02.2016р. прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов'язків за посадою військового комісара Якимівського районного військового комісаріату Запорізької області.
Крім того, суд звертає увагу, що Донецьким обласним військовим комісаріатом порушено вимоги Інструкції Про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затверджений наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 року № 82 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 30.03.2004 року № 385/8984 (далі - Інструкція) при здійсненні службового розслідування відносно несвоєчасного виконання позивачем наказу, з огляду на наступне.
Згідно підпункту 1.2 пункту 1 Інструкції, службове розслідування проводиться у разі невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини.
Так як у позивача не сплинув термін виконання наказу, а виконати його він повинен коли приступить до виконання службових обов'язків після виходу з лікарняного, що було і зроблено позивачем, тому суд не вбачає підстав для проведення службового розслідування.
Пунктами 2.2-2.3 Інструкції визначено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій. У разі відмови надати пояснення військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, посадовою особою, що його проводить, складається відповідна довідка. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту.
Відповідно до пункту 4.3 Інструкції, після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акту додаються всі матеріали розслідування. Посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось.
Міністр оборони України та начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України проводять бесіду з військовослужбовцем особисто або письмово доручають її проведення своїм заступникам, командувачам видів Збройних Сил України, командувачу Високомобільних десантних військ Збройних Сил України або особам, на яких покладено тимчасове виконання їх обов'язків у порядку, встановленому законодавством України.
За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди підписується особою, яка проводила бесіду, військовослужбовцем, з яким вона проводилась, присутніми посадовими особами та його безпосереднім начальником.
В матеріалах справи відсутні докази про те, що позивача, який в період проведення службового розслідування знаходився па лікуванні, повідомлено про проведення відносно нього розслідування.
Про прийняте рішення повідомляється військовослужбовцю, стосовно якого проводиться службове розслідування, а у випадках, передбачених пунктом 4.4 цієї Інструкції, також начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Однак в матеріалах справи відсутні будь -які докази про повідомлення позивача про прийняте рішення відносно нього.
Разом з тим, суд зазначає, що про наказ начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України від 19.02.2016 року № 65 , позивач дізнався лише з листа ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.03.2016 року №375.
З огляду на зазначене, наказ начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України від 19.02.2016 року № 65 щодо накладення дисциплінарне стягнення на позивача у вигляді - позбавлення військового звання прийнято з порушенням норм діючого законодавства.
Згідно статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 19.02.2016 №65 в частині накладення на полковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - «позбавлення військового звання».
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя А.С. Мазур