73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"06" лютого 2012 р. 15 год.30 хв.Справа № 2-а-6107/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Кравченко А.О.,
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ритм"
до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області про скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ритм" (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області (далі - відповідач, ДПІ) у якому просить скасувати податкове повідомлення рішення від 18.08.2011р. № НОМЕР_1 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у Херсонській області від 24.10.2011р. № 5301/10/25-014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 100786,57 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість за результатами перевірки та за спірним податковим повідомленням - рішенням проведено у зв'язку з визнанням нікчемним правочину, укладеного з ПП «Алексгрупп» на поставку пального у квітні 2011 року. У зв'язку із цим позивачеві було зменшено податковий кредит квітня 2011 року на 100786,57 грн. Позивач вважає, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемним правочин, укладений з постачальником ПП «Алексгрупп». Виходячи з фактичних обставин справи таке рішення податкового органу повинно базуватись виключно на рішенні суду про визнання недійсним цього правочину. На думку позивача, відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку і тому він вважає, що правомірно включив ПДВ по відносинам з ПП «Алексгрупп» до податкового кредиту квітня 2011 року. Крім цього позивач наполягає на порушеннях, допущених податковим органом під час проведення перевірки: недотримання вимог податкового кодексу щодо підстав проведення перевірки та порушення Порядку оформлення результатів перевірок.
Представник відповідача заперечила проти позову, мотивуючи тим, що правомірно зменшено податковий кредит позивача за квітень 2011 року, сформований за наслідками господарських відносин з ПП «Алексгрупп». Дане підприємство не має необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення будь-якої господарської діяльності і тому не могло фактично здійснити операцію з поставки товару позивачеві. На думку відповідача, податковий кредит з ПП «Алексгрупп» сформовано штучно, а позивач по даній операції є вигодонабувачем. Саме тому відповідач вважає, висновки акту перевірки обґрунтованими та просить суд відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ритм" зареєстроване юридичною особою 03.12.1998р. Білозерською райдержадміністрацією, із 18.12.1998р. перебуває на обліку платників податків та зареєстрований платником ПДВ.
Виконуючи свій обов'язок, як платника податку на додану вартість у відповідності з Податковим кодексом України позивачем до податкового органу 20.05.2011 року була надана декларація з податку на додану вартість за квітень 2011 року.
За поданою декларацією позивач сформував податковий кредит квітня 2011 року у сумі 118582,00 грн.
До складу податкового кредиту квітня 2011 року було включено ПДВ у сумі 100786,57 грн. по господарським операціям із ПП «Алексгрупп» (іпн. 357883521036).
ДПІ проведено невиїзну позапланову перевірку обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість з бюджету ТОВ „Ритм'' за період квітень 2011 року, про що складено акт від 04.08.2011 року № 235/23-020/24751975.
У висновку акту перевірки зазначено: «Перевіркою ТОВ «Ритм» встановлено порушення: 1) ч.І ст.201, ч.1-6 ст. 203, ст. 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог означених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ «Ритм» при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. Податковий кредит, сформований за рахунок ПП «АЛЕКСГРУПП» за період: квітень 2011 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків), є недійсними; 2) п.198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України в результаті чого підприємство зависило податковий кредит на 100786,57грн. в т.ч. по періодам: - квітень 2011р. - 100786,57грн.
В ході перевірки встановлено, що Позивачем здійснено господарські операції з ПП «Алексгрупп».
Під час проведення перевірки ревізором була використана довідка ДПІ у м. Херсоні від 22.06.2011 №175/15-2/35788359 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Алексгрупп» (35788359) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ЗАТ «Кіровоградасфальтбетон» (206332811089), ТОВ «Агро-Степ» (351121504618), ТОВ «Торгова група «Партнер» (333254304620), ТОВ «Електровоз-КРП» (354600704832), ДП ДАК «Хліб України» «Врадіївський елеватор» (НОМЕР_2), ТОВ «Бонанза» (355127214040), ТОВ «Меркурій холдинг групн» (336019726595), ТОВ «Ест плюс» (345491616018) за квітень 2011 року.
Даною довідкою встановлені наступні обставини: за даними декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за І квартал 2011 року склала 4667,2 тис. грн. Основні засоби у підприємства відсутні. У IV кварталі 2010 року працівники на підприємстві відсутні (відповідно до розрахунку комунального податку, за штатом працює тільки директор). Враховуючи суму доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), підприємство фактично не могло здійснювати такий обсяг роботи.
В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).
Оскільки на ПП «Алексгрупп» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.
Отже, перевіркою встановлено, що по ланцюгу постачання ПП «Алексгрупп» у квітні 2011р. не встановлено фактичного руху товару та операцій з даним товаром.
Представник відповідача підтвердила, що податковим органом зроблено висновок, що оскільки всі угоди контрагента позивача ПП «Алексгрупп» за період квітень 2011р. визнані нікчемними, відповідно нікчемною є і угода із ТОВ „Ритм''. А тому позивачем в порушення вимог Податкового кодексу України включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 100786,57 грн. по постачальнику ПП «Алексгрупп», що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.
На підставі висновків акту перевірки позивача було складено спірне податкове повідомлення - рішення від 18.08.2011р. № НОМЕР_1.
Позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПА у Херсонській області.
Рішенням ДПА у Херсонській області про результати розгляду первинної скарги від 24.10.11 № 8081/7/25-015 частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Білозерському районі від 18.08.11 №0000662301 в частині застосування штрафної санкції у сумі 25196,65 грн., в решті ППР залишено без змін.
Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).
За п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Отже з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.
Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:
- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;
- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;
- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.
Судом встановлено, що правовідносини між ТОВ „Ритм'' та ПП «Алексгрупп» виникли на підставі договору поставки нафтопродуктів № 2 від 24.09.2010р.
Договором передбачено, що постачальник (ПП «Алексгрупп») передає покупцю (ТОВ „Ритм'') товар - нафтопродукти, а покупець зобов'язується оплатити товар.
Відповідно до даного договору ПП «Алексгрупп» на адресу ТОВ „Ритм'' у квітні 2011р. був поставлений товар (дизпаливо), виписані видаткові накладні та податкові накладні, на підставі яких ТОВ „Ритм'' до складу податкового кредиту було включено суму податку на додану вартість у розмірі 100786,57 грн.
Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями із відміткою банку про перерахування коштів.
Товар (дизпаливо), отриманий від ПП «Алексгрупп» за договором купівлі-продажу, в подальшому був реалізований позивачем кінцевим споживачам через автозаправну станцію, що належить ТОВ „Ритм''.
Судом досліджені журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС ТОВ „Ритм'' (с. Чорнобаївка, 210 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ) та змінні звіти АЗС, що підтверджують факт надходження та реалізації дизпалива від ПП «Алексгрупп».
Також судом досліджено договір № 9 про надання транспортних послуг від 04.01.2011р., укладений між ТОВ „Ритм'' (замовник) та ФОП ОСОБА_4.
ФОП ОСОБА_4 має ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України на здійснення вантажних перевезень автомобільним транспортом, строк дії - до 02.10.2012р.
На підставі даного договору було здійснено перевезення дизпалива від ПП «Алексгрупп» до ТОВ „Ритм''. Факт транспортування підтверджується товарно-транспортними накладними, долученими до матеріалів справи. Перевезення здійснювалось автомобілем ГАЗ - 53 топливоцистерна д.н. НОМЕР_3, яку ФОП ОСОБА_4 використовує на підставі безстрокової довіреності, виданої власником ОСОБА_5
Зазначені обставини підтверджені у судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_6, допитаними в якості свідків, які надали відповідні підтверджуючі документи.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність у ФОП ОСОБА_4 як суб'єкта господарювання дозволу на перевезення небезпечних вантажів, оскільки свідком надане свідоцтво про допущення транспортного засобу ГАЗ - 53 топливоцистерна д.н. НОМЕР_3 до перевезення небезпечних вантажів. Дане свідоцтво отримане не ФОП ОСОБА_4, а власником автомобіля ОСОБА_5 яке діяло до 30.06.2011р.
У довідці ДПІ у м. Херсоні від 22.06.2011 №175/15-2/35788359 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Алексгрупп» на ст. 5 зазначено, що ПП «Алексгрупп» у декларації ПДВ за квітень 2011р. у складі податкових зобов'язань відобразив ПДВ по операції із позивачем у сумі 100781,56 грн., що не заперечується відповідачем.
Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними. Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на відсутність у ПП «Алексгрупп» необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд вважає необгрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента - ПП «Алексгрупп».
Факт того, що ПП «Алексгрупп» на момент здійснення поставок позивачу мав право на виписку податкових накладних і був зареєстрований платником податку на додану вартість встановлено ДПІ у довідці від 22.06.2011 №175/15-2/35788359.
Також судом досліджено Довідку із ЄДР щодо ПП «Алексгрупп» від 01.02.2012р., із якої вбачається, що дане підприємство зареєстроване юридичною особою 18.03.2008р., в ЄДР відсутні записи про відсутність його за місцезнаходженням.
У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.
ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ПП «Алексгрупп» на момент придбання у нього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.
Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ПП «Алексгрупп», які були предметом перевірки.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі - Закон N 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із продавцем ПП «Алексгрупп» вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ПП «Алексгрупп» є дійсними.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
ДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ПП «Алексгрупп» було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.
Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинена позивачем господарська операція з ПП «Алексгрупп» є сумнівною, не відповідає дійсному економічному змісту, і вчинена з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.
Окремо слід зазначити, що ДПІ у акті перевірки посилається на порушення позивачем ч. 5 ст. 203 ЦК України, що зумовило його нікчемність.
Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Частина 5 ст. 203 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.
Вказуючи на порушення позивачем ч. 5 ст. 203 ЦК України щодо недодержання в момент вчинення правочинів мети реального настання правових наслідків, що обумовлені цим правочином, податковий орган фактично стверджує, що позивач та ПП «Алексгрупп» під час вчинення правочина (підписання угоди) не мали наміру щодо його реального виконання.
Проте, підтвердити даний факт доказами податковий орган не може. Більш того, ДПІ у акті перевірки намагається довести, що сторони не виконували умови договору вже після його укладення, не зупиняючись на меті укладення договору.
Також суд відмічає, що податковим органом у акті перевірки визнано виконання умов договору зі сторони позивача - оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, що не заперечується відповідачем.
З наведеного слідує, що оскільки нікчемність вчиненого позивачем правочина з ПП «Алексгрупп» по купівлі-продажу товару відповідачем не встановлена у акті перевірки та не доведена під час розгляду справи, а тому викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність цього правочину є безпідставними.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх повністю.
Керуючись ст.ст.94, 122, 158-163,167 КАС України, суд -
постановив:
Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ритм" до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області про скасування податкового повідомлення - рішення.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області від 18.08.2011р. № НОМЕР_1 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у Херсонській області від 24.10.2011р. № 5301/10/25-014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 100786,57 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 лютого 2012 р.
Суддя Морська Г.М.
кат. 8.2.1