Справа № 686/13754/15-ц
30 листопада 2016 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Козак О.В.,
при секретарі - Слободянюк А.Ю.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на будівельні матеріали, використані для будівництва житлового будинку, встановив:
В липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, в обґрунтування якого вказала, що 02.10.1993 року між нею та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Сімейне життя між ними не склалось через різні погляди на життя, відповідач створив нову сім'ю і рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 07.05.2015 року їх шлюб було розірвано. Під час шлюбу ними було набуто у власність майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки воно придбано на спільно зароблені кошти. Зокрема, 27.05.2008 року ними була набута у власність земельна ділянка по вул.Островського,16 в с.Олешин, Хмельницького району і відповідно до державного акта від 20.10.2008 року цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. В 2009 році ОСОБА_3 звернувся з заявою до виконавчого комітету Олешинської сільської ради для отримання дозволу на будівництво і рішенням сесії виконкому Олешинської сільської ради №17 від 26.03.2009 року було надано дозвіл про надання будівельного паспорта на будівництво житлового будинку та господарських споруд в с.Олешин, по вул.Островського,16.
28.10.2009 року ними було отримано будівельний НОМЕР_1 на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику на території Олешинської сільської ради. 29.12.2009 року було надано дозвіл Інспекцією державного архітектурнор-будівельного контролю у Хмельницькій області на виконання будівельних робіт та вона разом з ОСОБА_3 спільними коштами розпочали будівництво будинку відповідно до плану.
Добровільно поділити майно, що є спільною сумісною власністю відповідач не погоджується. Відповідно до висновку експертного дослідження 277ед/015 ступінь готовності будівництва житлового будинку складає 57% та експерт прийшов до висновку про можливість поділу незавершеного житлового будинку в частках близько до ідеальних. Дійсна ринкова вартість 1/2 частки недобудованого житлового будинку на момент підготовки позовної заяви становить 582029 грн.. Тому позивач просить позов задоволити та визнати за нею право власностіна 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку готовністю 57% розташованого по вул.Островського,16 в с.Олешин, Хмельницького району, Хмельницької області.
25.08.2015 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2, згідно якої ОСОБА_3 просить визнати, що незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 57% по вул.Островського,16 в с.Олешин, Хмельницького району, Хмельницької області є його особистою приватною власністю. В обгрунтування свого позову ОСОБА_3 вказав, що 02.10.1993 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, який було розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.05.2015 року. В період проживання сім'єю вони мешкали в двохкімнатній квартирі АДРЕСА_1, яка належала йому. У зв'язку з тим, що йому по договору дарування від 27.05.2008 року перейшла у власність земельна ділянка в с.Олешин, вулОстровського,16 Хмельницького району, Хмельницької області, він вирішив будувати на цій земельній ділянці житловий будинок. Оскільки коштів для будівництва не було, то він на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2011 року продав за 45000 доларів США квартиру АДРЕСА_1, яка належала йому на праві особистої приватної власності. За вказані кошти він побудував житловий будинок (процент готовності біля 57%) на власній земельній ділянці в с.Олешин по вул.Островського,16, яка належить йому згідно договору дарування від 27.05.2008 року. Після витрати ним коштів отриманих від продажу квартири, будівництво будинку зупинилось. Наведене свідчить, що незавершений будівництвом житловий будинок є його приватною власністю, а не спільною власністю подружжя.
Як свідчить висновок експертного дослідження 277ед/015 вартість незавершеного будівництвом житлового будинку на даний час складає 1155476грн. Його особисті кошти в сумі 45000 доларів США по курсу 23,5грн. на теперішній час становлять 1057500грн. Вказане свідчить, що будівництво будинку було проведено тільки за його особисті кошті, а не спільні кошти подружжя, тому позивач з урахуванням уточнень просить визнати, що будівельні матеріали, які були використанні для будівництва житловогобудинку готовністю 57% станом на 07.05.2015 року, розташованого по вул.Островського,16 в с.Олешин, Хмельницького району, Хмельницької області є його особистою приватною власністю.
Ухвалою суду від 08.09.2015 року прийнято до розгляду вказану зустрічну позовну заяву та об'єднано з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя.
Позивач за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, проти задоволення зустрічного позову заперечила. Суду пояснила, що в 2008 році вони за спільні кошти придбали земельну ділянку але чоловік оформив її на себе за договором дарування. В лютому 2009 року на вказаній земельній ділянці вони почали будувати будинок за спільні кошти. Коли вони побудувались до першого поверху, то в 2011 році відповідач продав квартиру і вкладав кошти в будівництво. Проте, скільки ним було вкладено коштів з продажу квартири в будівництво їй невідомо.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, в подальшому подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив суд визнати незавершений житловий будинок готовністю 57%, розташований по вул.Островського,16 в с.Олешин, Хмельницького району, Хмельницької області спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Проти задоволення зустрічного позову заперечив, суду пояснив, що рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 05.04.2016 рокуземельна ділянка, що розташована по вул.Островського,16 в с.Олешин, Хмельницького району, визнана спільною сумісною власністю подружжя. Будівництво будинку сторонами розпочато під час шлюбу за спільні кошти подружжя, а тому просить позов задоволити.
Відповідач в судовому засіданні зустрічну позовну заяву підтримав, проти задоволення первісного позову заперечив, оскільки будинок будувався за кошти отриманні ним від продажу належної йому двокімнатної квартири, а також частина коштів йому була надана його батьками. При цьому суду пояснив, що будівництво цоколя проводилось за спільні кошти і він готовий виплатити позивачці компенсацію 100000грн. його вартості. Також вказав, що коштами отриманими від продажу квартири розпоряджався він. В подальшому відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, в матеріалах справи наявна його заява про розгляд справи без його присутності.
Представник відповідача за первісним позовом зустрічну позовну заяву підтримала, проти задоволення первісного позову заперечила, суду пояснила, що на сьогодні не можна говорити про визнання права власності на незавершений будівництвом будинок, а можна лише ставити питання про визнання права власності на будівельні матеріали, тому позов є безпідставним та необґрунтованим. Крім того, відповідач будував вказаний будинок за особисті кошти, отримані від продажу квартири.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, в задоволенні позову ОСОБА_3, слід відмовити.
Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.05.2015 року розірвано шлюб укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 02.10.1993 року. Вказаним рішенням суду також було встановлено, що сторони з серпня 2013 року фактично перестали вести спільне господарство та проживають окремо один від одного.
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №195861 від 20.10.2008 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,10га. цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована у с.Олешин Хмельницького району, Хмельницької області, по вул.Островського, 16, на підставі договору дарування №1685 від 27.05.2008 року.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 05.04.2016 року визнано удаваним договір дарування земельної ділянки площею 0,10га. цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована у с.Олешин Хмельницького району, Хмельницької області, по вул.Островського, 16, укладений 27.05.2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Визнано земельну ділянку площею 0,10га. цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована у с.Олешин Хмельницького району, Хмельницької області, по вул.Островського, 16, і належить ОСОБА_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №195861 від 20.10.2008 року, спільною сумісною власністю подружжя. В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності за кожним на 1/2 частину вказаної земельної ділянки.
Рішенням виконавчого комітету Олешинської сільської ради №17 від 26.03.2009 року погоджено ОСОБА_3 будівництво житлового будинку та господарських будівель за будівельним паспортом. Запропоновано ОСОБА_4 отримати будівельний паспорт на будівництво житлового будинку та господарських будівель у відділі регіонального розвитку, містобудування, архітектури та будівництва Хмельницької райдержадміністрації.
В 2009 році ОСОБА_3 отримав будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику за адресою: с.Олешин Хмельницького району, Хмельницької області, по вул.Островського, 16.
29.12.2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області ОСОБА_4 видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № 1311.
Згідно висновку експертного дослідження № 277ед/015 від 25.06.2015 року ступінь готовності будівництва житлового будинку, що розташований по вул.Островського,16 в с.Олешин Хмельницького району складає 57%. Розподіл вказаного незавершеного житлового будинку у відповідності до вимог будівельних норм та з незначним відхиленням від ідеальних часток 1\2 та 1/2 є технічно можливим. Залишкова вартість становить 1155476грн.
Свідок ОСОБА_7 суду показала, що відповідач прийшов до них без нічого, проживав в них з їх дочкою 6 років. Він з їх дочкою разом займались спільним бізнесом, та за спільні кошти почали будівництво будинку. До того часу коли відповідач продав квартиру, вже було побудовано цоколь на який витратили десь 100000грн. і перший поверх, вартістю десь 300000грн.. Він продав квартиру щоб добудувати будинок але так і не добудував. Вони також допомагали їм у будівництві і дали їм 80000грн.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Тобто статус спільної сумісної власності визначається: 1) часом набуття майна; 2) коштами, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) метою придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.
Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Згідно договору купівлю-продажу квартири від 01.03.2011 року ОСОБА_4 продав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_2, яка належала продавцю на підставі договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_10 01.12.2004 року; свідоцтва про право власності, виданого Відділом приватизації Хмельницького міськвиконкому 08.04.1999 року, згідно розпорядження №24378 від 08.04.1999 року. Цей продаж було вчинено за 360000грн., що становить 45000 доларів США, які продавець отримав від покупців до підписання вказаного договору.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки законодавцем презюмується виникнення права спільної сумісної власності щодо майна, набутого подружжям у шлюбі, то обов'язок з доведення тієї обставини, що майно, придбане у шлюбі, є особистою власністю одного з подружжя, покладений на останнього. У той же час, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів того, що незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 57% по вул.Островського,16 в с.Олешин, Хмельницького району, Хмельницької області був побудований саме за кошти отримані ним від продажу квартиру АДРЕСА_2.
Свідок ОСОБА_11 суду показала, що на будівництво будинку була продана квартира за 45000 доларів США, які витратили на будівництво. Вона також дала на будівництво 100000грн..
Проте, вказані показання свідка не підтверджують того факту, що всі кошти отримані ОСОБА_3 з продажу квартири, належної йому на підставі договору дарування, були використані ним на будівництво будинку по вул.Островського,16 в с.Олешин, Хмельницького району, Хмельницької області, враховуючи, що ОСОБА_3 суду пояснив, що вказаними коштами розпоряджався він та не заперечив, що частина будинку була побудована за їх спільні кошти, а ОСОБА_2 суду пояснила, що будівництво будинку було розпочато за спільні кошти подружжя і їй невідомо, яка сума коштів з продажу квартири була витрачена відповідачем на будівництво будинку.
Відповідачем-позивачем по справі ОСОБА_3 не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, які саме будівельні матеріали були придбані ним для будівництва будинку по вул.Островського,16 в с.Олешин, Хмельницького району, Хмельницької області за кошти отримані ним від продажу належної йому на праві особистої власності квартири.
Щодо можливості визнання об'єкта незавершеного будівництва об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, то слід зазначити наступне.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині другій цієї статті визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
У ЦК України, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об'єкт нерухомого майна» (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: «об'єкт незавершеного будівництва» (стаття 331), «об'єкт будівництва» (статті 876, 877, 879-881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.
Виходячи з аналізу чинного законодавства, слід визнати, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.
Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб'єктивних цивільних прав стосовно об'єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.
Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об'єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 року
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірний об'єкт незавершеного будівництва збудований за час шлюбу за спільні кошти подружжя та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання незавершеного житлового будинку готовністю 57%, розташованого по вул.Островського,16 в с.Олешин, Хмельницького району, Хмельницької області спільною сумісною власністю подружжя підлягають задоволенню. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на будівельні матеріали, використані для будівництва житлового будинку, слід відмовити за недоведенністю позовних вимог.
Керуючись ст.ст.57,60-65 СК України, ст.ст.319,321,331 ЦК України, ст.ст. 10,11,15,16,60,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжязадовольнити.
Визнати незавершений житловий будинок готовністю 57%, розташований по вул.Островського,16 в с.Олешин, Хмельницького району, Хмельницької області об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на будівельні матеріали, використані для будівництва житлового будинку, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3775,80 грн..
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: