Справа № 686/16848/16-ц
24 листопада 2016 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючої - судді Демінської А.А.,
з участю секретаря судового засідання Медвідь М.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Хмельницький цивільну справу за позовом МКП «Хмельницьктеплокомуенерго» до ОСОБА_3 про визнання договору укладеним, -
В серпні 2016 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом, в якому просить визнати укладеним договір № 4985/1677 від 17.03.2016 р. про надання послуг з теплопостачання між Міським комунальним підприємством «Хмельницьктеплокомуненерго» та ОСОБА_3, підготовлений МКП Хмельницьктеплокомуненерго» на основі типового договору. В обґрунтування позову зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2011 р. відповідач є співвласником 1/2 магазину непродовольчих товарів загальною площею 141,5 кв., що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 62. МКП «Хмельницьктеплокомунеперго» здійснює централізоване теплопостачання до вказаного приміщення. 29.03.2016 р. позивач направив відповідачу пропозицію укласти договір про надання послуг з теплопостачання, однак пропозицію підприємства відповідач проігнорувала, жодної відповіді не надіслала, договору не уклала. Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. за N 630 і на основі даного типовою договору розроблявся проект договору про падання послуг з теплопостачання, адресований відповідачу.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, звернув увагу суду на те, що хоча відповідач фактично не отримала надісланого їй проекту договору, однак він надійшов їй з позовною заявою у даній справі і вона все ще не уклала договору з позивачем. Систему опалення в приміщенні відповідача дійсно заізольовано, однак саме для цього було складено додаток № 3 до договору, в якому враховано лише тепловіддачу від заізольованих труб. Додатків №№ 1, 2 не складалося, оскільки потреби в них не було. Ціна послуг в договорі вказана з врахуванням ПДВ. Площа приміщення на формулу розрахунку не впливає, ціна сформована шляхом множення Гкал/міс. і тарифу. Форма додатку № 3 хоча і не передбачена типовим договором, однак сторони не позбавлені можливості врегулювати цю особливість у їх відносинах на власний розсуд. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснивши, що приміщення використовується для здійснення підприємницької діяльності, має власну котельну і послуг відповідача позивач не споживає. Проекту договору вона не отримувала. В тексті проекту відсутня істотна умова - ціна, а також не вказано, за які послуги має платити відповідач, якщо приміщення позивачем не опалюється. Просить в позові відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне в позові відмовити з наступних мотивів.
Встановлено, що ОСОБА_3 є власником ? частки у праві власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська 62, що було придбане нею спільно з ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу від 3.10.2011 року в ОСОБА_5 як магазин непродовольчих товарів з влаштованим окремим входом.
Зазначені обставини підтверджуються договором купівлі-продажу магазину від 3.10.2011 року, технічним паспортом на приміщення салону краси від 25.11.2013 року, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.02.2014 року ОСОБА_4, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2014 року ОСОБА_4, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.02.2014 року ОСОБА_3, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2014 року ОСОБА_3, постановою Хмельницького міськрайонного суду від 18.09.2013 року в адміністративній справі № 686/16284/13-а, копії котрих наявні у справі.
17.03.2016 року позивачем було складено акт, копія котрого наявна у справі, про обстеження системи централізованого опалення, в якому зафіксовано, що у приміщенні відповідача проходять транзитом чотири стояки діаметром 20 мм та висотою 3,5 м системи централізованого опалення житлового будинку, заізольовані, закриті гіпсокартонними перегородками, доступ до них відсутній. Прилади опалення у приміщенні відсутні, встановлена система індивідуального опалення (обігрів підлоги).
Того ж дня позивачем було виконано розрахунок кількості теплової енергії від транзитних трубопроводів системи централізованого опалення, які проходять у нежитловому приміщенні ОСОБА_3 по вул. Проскурівська 62 згідно акту обстеження від 17.03.2016 року, згідно котрого позивач визначив, що теплова енергія, яка надходить від ізольованих транзитних трубопроводів у приміщенні, становить 0,0315 Гкал/міс. в опалювальний період.
Того ж дня позивачем було складено проект договору про надання послуг з теплопостачання № 4985/1677 з ОСОБА_3 як власником приміщення по вул. Проскурівська 62 у м. Хмельницький опалювальною площею 141,5 кв.м та надіслано його відповідачу з пропозицією підписати рекомендованим листом на адресу: м. Хмельницький, вул. Проскурівська 62.
Разом з тим, відповідач проживає за іншою адресою - АДРЕСА_1, що підтверджується наявною у справі довідкою УДМС України в Хмельницькій області від 30.08.2016 року. Надісланий їй лист, згідно повідомлення Хмельницької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 14.11.2016 року за вих. № 07-646, було повернуто відділенням поштового зв'язку відправнику 30.04.2016 року за закінченням терміну зберігання.
На час розгляду справи судом договору між сторонами підписано не було.
Верховним Судом України в постанові від 10.10.2012 року у справі № 6-110цс12 висловлено наступну правову позицію.
Свобода договору, закріплена у ст. ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.
У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України). Так, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.
З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
У разі такої відмови, виходячи з положень ст. ст. 3, 6, 12 - 15, 20, 630, 640, 642, 643 ЦК України виконавець послуг вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 6 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.
Разом з тим, у даній справі позивач як виконавець послуг надіслав примірник договору для підписання, однак відповідач як споживач його не отримала, а відтак і не відмовлялась від його укладення. Посилання представника позивача на те, що вона отримала примірник договору з позовною заявою і заперечує щодо позову, чим виразила свою незгоду на підписання договору, не можуть бути взяті до уваги судом як підстава для визнання договору укладеним, оскільки на час подання позовної заяви і розгляду справи судом змінився тариф на послуги з централізованого опалення, внаслідок чого зазначена в проекті вартість однієї використаної Гкал вже не є актуальною.
Крім того, запропонований позивачем договір за змістом не відповідає типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3.09.2009 року № 933), на котрий посилався представник позивача.
Зокрема, наданий позивачем та типовий договори мають різну структуру, різну послідовність викладу тексту, різну кількість прав та обов'язків сторін.
Також суд звертає увагу на те, що в запропонованому позивачем до підписання проекті договору містяться розбіжності:
-в п. 3.2 вказано, що опалювальна площа становить 141,5 кв.м, а в додатку № 3 до договору вказано, що опалювальна площа становить 0 кв.м;
-п. 6.1 містить посилання на додаток 1 до договору, однак такий додаток відсутній;
-додатку 2 договір не містить, однак наявний додаток 3, можливість складання якого не передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 в редакції станом на 17.03.2016 року;
-за основу даних примітки в додатку № 3 взято розрахунок, виконаний згідно акту про обстеження системи централізованого опалення від 17.03.2016 року, в якому вказано, що в приміщенні відповідача доступ до стояків відсутній, однак одночасно вказані їх діаметр - 20 мм та довжина - 3,5 м;
-договір складено щодо всього приміщення, хоча відповідач є власником лише ? його частини.
За таких обставин в їх сукупності передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 5, 8, 10, 11, 60, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 3, 6, 12 - 15, 20, 627, 630, 640, 642, 643 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3.09.2009 року № 933), суд -
В позові МКП «Хмельницьктеплокомуенерго» до ОСОБА_3 про визнання договору укладеним - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.
Суддя: