Справа № 761/4157/14-к
Провадження №1-кп/761/209/2016
Іменем України
02 грудня 2016 року м. Київ
Шевченківський районний суду м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 ,
потерпілого ОСОБА_13 ,
представника потерпілого ОСОБА_14 ,
захисника ОСОБА_15 ,
обвинуваченого ОСОБА_16 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 420 131 101 000 008 37, у якому
гр. ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Октемберян (Республіка Вірменія), громадянин України, вірмен, з вищою освітою, тренер-викладач ДЮСШ «Юний Спартаківець», у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має 2 неповнолітніх дітей, зареєстрований та фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , раніше не засуджувався,
обвинувачується у вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
ОСОБА_16 вчинив злочин проти власності, пов'язаний з застосуванням насильства, за нижченаведених обставин.
ОСОБА_16 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження у зв'язку з переховуванням від суду, вирішили заволодіти значною сумою грошей потерпілого ОСОБА_13 .
У зв'язку з цим обвинувачений разом з вищевказаною особою розробили злочинний план, реалізація якого передбачала здійснення у темному місці - під'їзді № 1 будинку № 45 по вул. Щербакова у м. Києві раптового, несподіваного для жертви нападу. Для досягнення злочинного результату вказані особи також спланували застосувати до потерпілого фізичне насильство у вигляді спричинення йому тілесних ушкоджень за допомогою металевих гантелей.
Обвинувачений ОСОБА_16 та оголошений у розшук його спільник 09.10.2011 приблизно о 16.15 год., перебуваючи на першому поверсі під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 , дочекавшись, коли ОСОБА_13 зайде всередину, діючи умисно, з корисливих спонукань, напали на потерпілого, застосовуючи при цьому фізичне насильство у вигляді численних ударів заздалегідь приготовленими гімнастичними металевими гантелями.
У результаті зазначеного нападу обвинувачений та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, зірвали з плеча потерпілого сумку, вартістю 60 грн., в якій знаходились грошові кошти у сумі 311 984 грн.; 400 Євро, що станом на 09.10.2011 за офіційним курсом НБУ дорівнювало 4 231, 60 грн.; мобільний телефон «Нокіа 6610», вартістю 100 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Голден-Телеком», вартістю 20 грн.; мобільний телефон «Нокіа Е51», вартістю 1700 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Лайф», вартістю 20 грн., на рахунку якого знаходилось 17 грн.; дверний замок, вартістю 280 грн.; документи - паспорт громадянина України та посвідчення водія на ім'я ОСОБА_13 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Зазначеними діями обвинувачений за попередньою змовою з особою, яка перебуває у розшуку, заволодів майном потерпілого на загальну суму 318 352, 60 грн., яка на день вчинення злочину становила особливо великий розмір.
Після скоєння вказаного злочину обвинувачений разом з особою, яка оголошена судом у розшук, прийняли заходи для зникнення з місця події, однак син та дочка потерпілого - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , безперервно переслідуючи нападників, змогли затримати ОСОБА_16 поблизу будинку № 50 по вулиці Щербакова у м. Києві.
Внаслідок спричиненого насильства потерпілому ОСОБА_13 завдані легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_16 , будучи допитаним під час судового розгляду, своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину, а також пред'явлений до нього цивільний не визнав. Суду обвинувачений пояснив, що 09.10.2011 випадково опинився у місці, де відбувся напад на потерпілого. Того дня він перебував поблизу ринку «Нивки», щоб забрати сина з тренування. У пошуках магазину він підійшов до під'їзду, з якого лунали крики, а згодом звідти вибіг чоловік слов'янської зовнішності, слідом за ним вибіг ще один. З причин, які обвинувачений пояснити не зміг, також побіг і ОСОБА_16 . Перший чоловік кинув в нього гантель, яку обвинувачений підняв і кинув у бік цієї ж людини, яка втікала з двору. Пробігши близько 20-25 метрів, ОСОБА_16 підняв ту ж гантель, яку поклав собі до кишені. Зазначені дії вчинялись ним, щоб наздогнати та зупинити втікачів. Під час зазначених подій з під'їзду вискочили син і дочка потерпілого, які стали переслідувати названих ним чоловіків, а потім почали безпідставно обвинувачувати безпосередньо його у побитті їхнього батька. В цілому він пробіг приблизно 250-300 метрів. Через деякий час прибули працівники міліції, які вилучили з його кишені гантель та ключі від його машини. Потерпілого він не бив, його грішми не заволодівав, вважає себе невинуватим, у зв'язку з цим просив його виправдати.
У подальшому обвинувачений відмовився від давання показань та відповідей на запитання суду та учасників судового розгляду.
Суд, надає критичної оцінки показанням обвинуваченого, оскільки вони є нелогічними і непослідовними, не узгоджуються між собою та спростовуються сукупністю інших, досліджених судом доказів.
Так, допитаний судом потерпілий ОСОБА_13 показав, що він у 2011 році займався обміном валют на ринку Троєщина, тому вранці 09.10.2011 він придбав 14 600 дол. США, решта приготовлених для цього грошових коштів у гривні залишилась при ньому. На протязі дня йому також передали значні суми грошей - 120 тис. грн. та 41тис. 900 грн. При ньому у сумці також були два його мобільні телефони, куплений того ж дня замок, документи - його паспорт, посвідчення водія, технічний паспорт на автомобіль. Приблизно о 16.15 год. він повернувся додому - до будинку АДРЕСА_2 . Поставивши автомобіль на стоянку, потерпілий взяв парасольку, оскільки йшов рясний дощ, та пішов до квартири. Підходячи до свого парадного, він бачив як туди увійшов чоловік у бейсболці та чорній куртці, який біля входу уважно роздивлявся навколо. Подзвонивши у домофон, потерпілий стояв перед дверима під'їзду, очікуючи, коли йому з квартири відчинять двері. Згодом, зайшовши до під'їзду, він став складати парасольку і в цей час один з нападників, який стояв за стіною, почав наносити йому удари гантеллю по голові, в область лоба. Майже одразу до першого нападника долучився другий, який збіг зі сходинок, і також почав бити його по голові гантеллю, при цьому намагаючись зірвати з плеча потерпілого сумку з грішми та документами. Потерпілий, захищаючись від ударів, прикривався парасолькою, кликав допомогу. Внаслідок прикладеної одним з нападників сили від сумки відірвалась ручка, один з чоловіків вирвав її та почав втікати. Другий з нападників також вискочив з під'їзду. У цей час з квартири вибігли дочка і син потерпілого, які наздогнали та затримали одного зі злочинців, яким виявився ОСОБА_16 . Потерпілий впевнено стверджував, що саме ОСОБА_16 заходив до парадного у той час, коли ОСОБА_13 наближався до під'їзду.
Приблизно через місяць після вище описаних подій потерпілому були повернуті його документи.
ОСОБА_13 просив призначити обвинуваченому суворе покарання, задовольнити цивільний позов, оскільки викрадені кошти йому не компенсовані, діями обвинуваченого йому спричинена також і моральна шкода.
Показання потерпілого відповідають даним, зафіксованим у протоколі огляду місця події від 09.10.2011, даний огляд проведений у під'їзді № 1 будинку АДРЕСА_2 у період з 17.00 по 17.25 год., тобто безпосередньо після вчинення розбійного нападу на ОСОБА_13 . У результаті вказаної слідчої дії виявлено, що на дверній коробці, першій а другій сходинках є плями червоного кольору, зразок вказаної речовини слідчим вилучений.
Відповідно до висновку судової імунологічної експертизи від 11.11.2011 № 858 мб, проведеної судовим експертом ОСОБА_19 , вказані плями містять кров людини.
Згідно з висновком від 17.11.2011 № 883 мб судового експерта ОСОБА_20 , якою проведена судова молекулярно-генетична експертиза, виявлені при огляді місця події 09.10.2011 сліди бурого кольору за своїми генетичними ознаками співпадають з генетичними ознаками крові потерпілого ОСОБА_13 .
Допитаний судом свідок ОСОБА_17 повідомив, що 09.10.2011 близько 16-ї години він, перебуваючи вдома - у квартирі будинку АДРЕСА_2 , почув сигнал домофону, зрозумів, що прийшов його батько ОСОБА_13 , якому сестра з квартири відчинила двері під'їзду. Приблизно через хвилину свідок почув крики матері та сестри, зрозумівши, що сталося щось неочікуване, він швидко вибіг у парадне і через вікно під'їзду побачив двох чоловіків, які вибігали з парадного. На першому поверсі зустрів закривавленого батька, однак не зупинився, погнавшись за вказаними особами. Двері під'їзду ще залишались відчиненими, оскільки попереду нього вибігла його сестра, яка трохи раніше кинулася навздогін за нападниками. Свідок бачив, що худорлявий чоловік в оранжевій шапці, яким був ОСОБА_21 , біг, утримуючи в руках сумку його батька, інша людина, крупнішої статури - ОСОБА_16 також намагався втекти, однак свідкові вдалося його наздогнати, збити з ніг та повалити на землю. На руках ОСОБА_16 свідок бачив сліди крові. Обвинувачений пручався, намагався кусатися, заперечував свою причетність до нападу. Наряд міліції, який дуже швидко прибув на місце події, вилучив з кишені обвинуваченого рожевого кольору гантель, замотану у закривавлений поліетиленовий пакет. Переслідуючи нападників приблизно 250 м, ОСОБА_17 увесь час тримав їх у полі зору, не втрачаючи з ними візуального контакту.
Показання свідка ОСОБА_17 повністю збігаються з показанням свідка ОСОБА_18 , яка суду пояснила, що, відімкнувши домофоном батькові вхідні двері до під'їзду, через короткий час почула батьків стогін. Вибігши з квартири, через вікно під'їзду побачила двох чоловіків, які втікали від будинку. Пробігши повз батька, який був увесь закривавлений, почала переслідувати вказаних чоловіків. Один з них був худорлявий, на ньому була оранжева шапка, інший був справним, на ньому були одягнуті бейсболка та темний одяг. Перший чоловік утримував у руках батькову сумку. Чоловіки втікали дворами у напрямку станції метро «Нивки», потім звернули до проїжджої частини вулиці Щербакова, перетнувши її, той що у оранжевій шапці побіг вздовж цієї вулиці, а ОСОБА_16 забіг у двори. Оскільки останній рухався повільніше, свідок ОСОБА_18 та її брат прийняли рішення переслідувати саме його. У результаті їм вдалося затримати одного з нападників, ним виявився обвинувачений ОСОБА_16 . Останній активно пручався, намагався вирватись. Один з працівників міліції, які прибули на місце затримання, вилучив з правої кишені обвинуваченого рожевого кольору гантель, яка була замотана у закривавлений целофановий пакет.
Зазначені показання дані свідки підтвердили під час проведення з ними 27.08.2012 відтворення обстановки та обставин події.
Очевидцем переслідування та затримання обвинуваченого ОСОБА_16 був свідок ОСОБА_22 , який під час його допиту у суді підтвердив показання свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , пояснивши, що 09.10.2011 у вечірній час він перебував на зупинці громадського транспорту, звідки бачив, що пробігали люди, які кричали, що необхідно викликати міліцію. Обвинувачений ОСОБА_16 , який був у бейсболці, втікав від дівчини в халаті та хлопця у трусах. ОСОБА_16 послизнувся та впав, зверху на нього навалилася дівчина, а хлопець тримав обвинуваченого за голову. Молоді люди говорили, що побили їхнього батька. Обвинувачений виглядав знесиленим. Викликаний наряд міліції прибув приблизно за 5 хвилин.
Надані свідками ОСОБА_17 та ОСОБА_18 показання також підтверджені свідком ОСОБА_23 .
Зокрема, ОСОБА_23 суду показав, що у складі групи швидкого реагування ГУ МВС України у м. Києві виїжджав на місце вчинення розбійного нападу - до будинку АДРЕСА_2 . Під час руху вулицею В.Піка члени групи побачили, що хлопець та дівчина утримують лежачого на землі чоловіка. Вказані особи стверджували, що саме ця людина вчинила розбійний напад на їхнього батька, а вони не дали останньому втекти. У зв'язку з цим опергрупа затримала вказану особу. Після цього вони поїхали безпосередньо на місце вчинення зазначеного злочину, де на той час вже працювала слідча група. Затриманий був доставлений до Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві та переданий черговому. Свідок також повідомив, що у затриманого був вилучений металевий предмет, схожий на кастет або гантель, обмотаний клейкою стрічкою. З приводу вказаного предмету затриманий пояснював, що знайшов його недалеко від місця вчинення злочину та залишив собі. У зв'язку з тим, що затриманий поводився агресивно, до нього були застосовані спецзасоби у вигляді наручників.
У суду відсутні підстави ставити під сумів показання свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , оскільки вказані показання як в цілому, так і в окремих деталях узгоджуються з іншими доказами у справі.
Так, відповідно до протоколу додаткового огляду місця події від 24.08.2012 та долученою до нього фототаблицею встановлено, що вхід у під'їзд № 1 будинку АДРЕСА_2 обладнаний металевими дверима з магнітним замком та домофоном. Безпосередньо за вхідними дверима розташований коридор, який відділяє вхідні двері від наступного внутрішнього дверного отвору, останній веде до сходинок на перший поверх будинку. Під сходовим маршем, що веде на другий поверх, є вільний простір - ніша. Суд звертає увагу, що на міжповерхових майданчиках є вікна, через який проглядається сектор місцевості перед та навколо під'їзду.
Отже, показання свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_17 у частині того, що вони, вибігши з квартири, через вікно у під'їзді бачили двох осіб, які втікали від будинку, об'єктивно підтверджуються вказаним протоколом огляду.
Суд також враховує, що свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 під час пред'явлення особи для впізнання впевнено вказали на особу, яка спільно з обвинуваченим здійснила напад на потерпілого та яку вони, переслідуючи, не змогли затримати. Даною особою є обвинувачений, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження у зв'язку з переховуванням від суду.
Свідок ОСОБА_24 суду показав, що під час підводного полювання поблизу Південного мосту у м. Києві, знайшов у воді сумку з документами - посвідченням водія та технічним паспортом на автомобіль, крім того у сумці був замок до дверей. Через службу «09» знайшов власника, за його дзвінком приїхали дівчина та хлопець, яким він передав вказані документи та залишив свої координати. Знайдений замок він викинув.
Свідок ОСОБА_25 підтвердила, що брала у потерпілого у борг 20 тис. дол. США, вказану суму вона 09.10.2011 повернула ОСОБА_13 , у гривні - спочатку 120 тис. грн., а потім 41 тис. 800 грн.
Показаннями свідка ОСОБА_24 підтверджується факт заволодіння майном потерпілого, у тому числі і замком та документами, які для нападників цінності не мали.
Крім того, дана обставина доводить, що обвинувачений ОСОБА_16 діяв спільно з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, та якій вдалося зникнути з місця вчинення злочину разом з сумкою потерпілого.
Суд також вважає такими, що відповідають фактичним обставинам, показання потерпілого щодо суми викрадених у нього грошей, що знайшло своє підтвердження у показаннях свідка ОСОБА_25 .
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_16 у інкримінованому йому злочині ґрунтується також на об'єктивних доказах.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта ОСОБА_26 від 01.11.2011 № 1665/Е потерпілому ОСОБА_13 спричинені:
а) закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку; забійні рани в надбрівній ділянці зліва; в міжбрівній ділянці справа з переходом на лобну ділянку та волосисту частину голови; на волосистій частині скроневої ділянки справа, в лобно-тім'яній ділянці справа; в тім'яній ділянці справа; на волосистій ділянці зліва, в лобно-тім'яній ділянці зліва, в тім'яній ділянці по центру, в потиличній ділянці по центру та зліва, в лобній ділянці по центру на межі росту волосся, в підочній ділянці справа;
б) синці в підочній ділянці справа, на заднє-боковій поверхні грудної клітини зліва, в поперековій ділянці зліва, в проекції правого кульшового суглобу по зовнішній поверхні.
Зазначені ушкодження спричинені тупими предметами, за давністю можуть відповідати 09.10.2011, не були небезпечними для життя та відносяться:
Зазначені у п. а) - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; зазначені у п. б) - до легких тілесних ушкоджень.
Суд враховує, що під час огляду вилученого 13.10.2011 у особи, яка оголошена судом у розшук, мобільного телефону «Самсунг Дуос», виявлене датоване 01.09.2011 «фото-0001.jpg» з фотознімком автомобіля потерпілого.
Відповідно до протоколу від 14.01.2014 оглянуті дані роздруківок з'єднань мобільних телефонів потерпілого, обвинуваченого ОСОБА_16 та особи, яка оголошена у розшук, за період з 01.09.2011 по 09.10.2011, тобто день вчинення злочину, з прив'язкою до базових станцій та їх адрес.
У результаті вказаної слідчої дії встановлено, що абонентський номер телефону ОСОБА_16 та оголошеної у розшук особи у зазначений період систематично моніторилися базовими станціями, розташованими по АДРЕСА_2 , тобто в місці проживання потерпілого.
Суд звертає увагу, що систематично фіксувалося перебування телефонів обвинувачених у вказаному місці у період часу, коли потерпілий виходив з дому та повертався додому. Також судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_16 мав регулярний неодноразовий телефонний зв'язок з особою, яка переховується від суду. Безпосередньо у день вчинення нападу о 12:17 год. мобільний термінал особи, оголошеної у розшук, перебував у межах дії базової станції мобільного зв'язку за адресою - м. Київ, вул. Щербакова, 45-а. Пізніше - у період з 15:04 по 15:23 вказаний мобільний термінал фіксувався базовою станцією по АДРЕСА_3 , де у той же час перебував мобільний термінал обвинуваченого ОСОБА_16 та потерпілого ОСОБА_13 .
Сукупність вказаної інформації дозволяє дійти висновку про те, що зазначене доводить, що обвинувачений та інший співучасник нападу заздалегідь готувалися до скоєння вказаного у даному вироку злочину, відслідковуючи режим життя та пересування потерпілого.
У результаті огляду 13.10.2011 автомобіля « MAPLE SMA 7180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_21 , якого свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_17 впізнали як співучасника вчинення злочину, виявлені та вилучені сліди бурого кольору, в яких згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 17.11.2011 № 880 мб судового експерта ОСОБА_20 виявлені генетичні ознаки крові потерпілого ОСОБА_13 .
Вина ОСОБА_16 підтверджується також долученими до справи та дослідженими судом речовими доказами.
Так, відповідно до протоколу огляду предметів від 01.11.2011 слідчим оглянута спортивна гантель у гумовій оболонці, рожевого кольору, вагою 0, 5 кг, яка 09.10.2011 вилучена у обвинуваченого ОСОБА_16 .
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_16 не спростовується тим, що на руках обвинуваченого згідно з проведеною експертом ОСОБА_19 судовою імунологічною експертизою у змивах з рук обвинуваченого (висновок від 11.11.2011 № 855 мб), брюках та куртці (висновок від 11.11.2011 № 856 мб) кров не виявлена. Дана обставина може бути наслідком рясного дощу, наявність якого підтверджена допитаними судом особами, перебуванням затриманого ОСОБА_16 на землі та контактування його одягу та частин тіла з мокрої, забрудненою поверхнею.
Стороною захисту на спростування вини ОСОБА_16 суду наданий висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 08.04.2014 № 677/Ж, відповідно до якого заподіяння вищезазначених тілесних ушкоджень ОСОБА_13 без потрапляння крові на верхній одяг та руки ОСОБА_16 , за умови відсутності можливості перевдягання та вмивання ОСОБА_16 , виключається.
Надаючи оцінку зазначеному висновку суд приймає до уваги, що згідно з п.7 Перехідних положень КПК України 2012 року процесуальні дії, які проводяться після набрання чинності вказаним процесуальним законом, здійснюються на підставі його положень.
У той же час, відповідно до ч.2 ст.84 КПК України 2012 року процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У силу ч. 1 ст. 5 КПК процесуальна дія проводиться згідно з положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії.
Отже, враховуючи, що згідно з чинним Кримінальним процесуальним кодексом висновок спеціаліста не є процесуальним джерелом доказів, суд не приймає його до уваги та не враховує як доказ у даному кримінальному провадженні.
Спростовуються матеріалами справи і доводи сторони захисту у частині того, що кримінальна справа за ч.4 ст.187 КК України стосовно ОСОБА_16 не порушувалась.
Так, відповідно до ст. 214 КПК 15.11.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420 131 101 000 008 37 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст.187 КК України, що стало підставою для проведення досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення.
Дії ОСОБА_16 органом досудового кваліфіковані за ч.4 ст. 187 КК України. Дану кваліфікацію суд визнає правильною, оскільки доведено, що обвинувачений здійснив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_16 характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не засуджувався, має постійне місце роботи.
У той же час, позитивна характеристика обвинуваченого не спростовує вчинення ним особливо тяжкого злочину.
Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання, судом не встановлені.
Обставини, які згідно з ст.67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлені.
При призначенні покарання суд у відповідності з ст.65 КК України враховує обставини скоєння злочину, характер та ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого.
За сукупністю обставин вчинення злочину, який пов'язаний з тривалим спостереженням за потерпілим, ретельною підготовкою до нападу, використанням заздалегідь підібраних для нанесення тілесних ушкоджень знарядь, ступеню тяжкості кримінального правопорушення, яке віднесене до особливо тяжких злочинів, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_16 та запобігання вчиненню ним нових злочинів застосування до нього покарання виключно у виді позбавлення волі у межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у разі засудження особи до покарання у виді позбавлення волі зарахування строку попереднього ув'язнення здійснюється з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Обвинувачений у порядку ст.106 КПК України 1960 р. був затриманий одразу після вчинення злочину - 09.10.2011, перебував під вартою по 29.01.2015. Вказаний період має бути зарахований до строку покарання.
Потерпілим заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди на загальну суму 320 561, 88 грн. та моральної шкоди у сумі 50 000 грн.
Розмір матеріальної шкоди складається з викрадених грошових кошів у сумі 316 215, 60 грн., вартості мобільних телефонів, сумки та замка, що становить 318 412, 60 грн., а також пошкоджених предметів одягу - куртки, брюк та парасольки, які потерпілий оцінив у 770 грн.
Також відповідно до позову потерпілий витратив на лікування 1379, 28 грн.
Суд, вважаючи доведеним розмір шкоди у сумі 318 352, 60 грн., а також витрати на лікування у сумі 1379, 28 грн., у той час відмічає, що відсутні докази на підтвердження матеріальної шкоди у сумі 770 грн.
У силу ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_13 зазнав моральної шкоди, яка полягає як у фізичному болю, так і у душевних стражданнях внаслідок злочинної поведінки щодо нього.
Суд, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та моральних страждань потерпілого, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, керуючись вимогами розумності та справедливості, вважає, що для компенсації моральної шкоди є стягнення з обвинуваченого 50 тис. грн.
Суд вважає, що речові докази мають зберігатися до затримання особи, оголошеної у розшук, крім речей, які належать безпосередньо обвинуваченому ОСОБА_16 , долю яких необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Під час досудового розслідування понесені процесуальні витрати на проведення судових експертизи, які становлять загальну суму 11 079, 11 грн., та згідно з ч.2 ст.124 КПК підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст.187, ст. 59, 65, 72, КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_16 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.
До набрання вироком законної сили змінити застосований до ОСОБА_16 запобіжний захід з застави на тримання під вартою.
Строк відбування призначеного покарання відраховувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_16 , зарахувавши на підставі ч.5 ст.72 КК України до строку відбування покарання період перебування обвинуваченого під вартою - з 09.10.2011 по 29.01.2015, а також з дня його фактичного затримання - 02.12.2016 по день набрання вироком законної сили у співвідношенні один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_13 319 731 (триста дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять одна) грн. 88 коп. матеріальної шкоди, 50 000 (п'ятдесят тисяч) моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_16 на користь держави витрати на залучення експерта у сумі 11 079 (одинадцять тисяч сімдесят дев'ять) грн. 11 коп.
Автомобіль «Черрі Амулет», реєстраційний номер НОМЕР_2 , грошові кошти у сумі 800 (вісімсот) грн., які на праві власності належать ОСОБА_16 , конфіскувати.
Решту речових доказів зберігати при даній справі, а також у камері схову Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві до набрання законної сили вироку стосовно особи, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1