Справа № 683/2162/16-ц
2/683/1126/2016
28 листопада 2016 року м.Старокостянтинів.
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі : головуючого - судді Андрощука Є.М.
при секретарі Шкіндюк В.І.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до Вишнопільської сільської ради Старокостянтинівського району, головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Старокостянтинівської РДА про визнання права на земельну частку (пай),
В вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вишнопільської сільської ради Старокостянтинівського району, головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Старокостянтинівської РДА про визнання права на земельну частку (пай) та зобов'язання виділити земельну ділянку. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 01 вересня 1998 року по 25 грудня 2000 року була членом КСП ім. Шевченко в с. Вишнопіль Старокостянтинівського району, та у зв'язку з реорганізацією підприємства, 26 грудня 2000 року по 06 червня 2002 року була членом СТОВ «Северинське» в с. Северини Старокостянтинівського району. Відповідно до рішення сесії Вишнопільської сільської ради від 15.03.2000 року позивачку включено до списку новоприбулих членів КСП ім.. Шевченко в с. Вишнопіль Старокостянтинівського району під № 37 та набула право на отримання сертифікату на земельну частку (пай). Однак, під час розпаювання земель КСП ім. Шевченка для осіб, включених в додатковий список їй не було видано сертифікат на право на земельну частку (пай). Оскільки на момент паювання земель КСП ім. Шевченко в с. Вишнопіль Старокостянтинівського району вона була членом даного колективного сільськогосподарського підприємства, тому вважає, що має право на отримання земельної частки (паю).
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 28 листопада 2016 року позов в частині зобов'язання виділити земельну частку(пай) в натурі та передати у власність земельну ділянку залишено без розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача - Вишнопільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області просив розглянути справу без його участі, протии позову не заперечує.
Представник відповідача - Старокостянтинівської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила.
Представник відповідача - головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судове засідання не з'явивсь, про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення позивача та його представника , дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що з 01 вересня 1998 року по 25 грудня 2000 року ОСОБА_1 була членом КСП ім. Шевченко в с. Вишнопіль Старокостянтинівського району, та у зв'язку з реорганізацією підприємства, 26 грудня 2000 року по 06 червня 2002 року була членом СТОВ «Северинське» в с. Северини Старокостянтинівського району.
Відповідно до рішення сесії Вишнопільської сільської ради від 15.03.2000 року позивачку включено до списку новоприбулих членів КСП ім.. Шевченко в с. Вишнопіль Старокостянтинівського району під № 37 та нею набуто право на отримання сертифікату на земельну частку (пай)
Вказаі обставини підтверджуються: паспортними даними позивачки; копією свідоцтва про шлюб; копією трудової книжки; даними довідки від 24.06.2016 року № 608; копією рішення Вишнопільської сільської ради від 15.03.2000 року; копією списку членів КСП ім. Шевченка с.Вишнопіль.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), а також рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
В ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», зазначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Також ч. 3 ст. 1 цього ж Закону передбачено, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Згідно п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Із змісту даної норми випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю, включення до списку осіб, доданого до цього акта.
Відповідно до п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» потрібно мати на увазі, що згідно зі ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
За таких обставин, суд вважає, що за позивачкою ОСОБА_1 слід визнати право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі середньої земельної частки (паю) по Вишнопільській сільській раді Старокостянтинівського району Хмельницької області із вільних земель резервного фонду в межах плану Вишнопільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ч.1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»,
Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі середньої земельної частки (паю) по Вишнопільській сільській раді Старокостянтинівського району Хмельницької області із вільних земель резервного фонду в межах плану Вишнопільської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Хмельницької області.
Суддя