Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/3274/16-к
02 грудня 2016 року м. Сторожинець
Слідчий суддя Сторожинецького районного суду
Чернівецької області ОСОБА_1 ,
перевіривши скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, в частині невиконання ухвали суду та неповернення майна,
встановив:
01 грудня 2016 року ОСОБА_3 діючи в інтересах ОСОБА_2 , подав до суду скаргу на бездіяльність слідчого в частині невиконання ухвали суду та неповернення майна, яка полягає у тому, що в ході проведеного 25.08.2016 року обшуку в примішенні за адресо: АДРЕСА_1 , в межах кримінального провадження № 12016260-150000266 було вилучено та арештовано комп'ютер-ноутбук, зарядний пристрій до нього та два системні блоки.
Ухвалою Сторожинецького районного суду від 15.09.2016 року скасовано накладений арешт та зобов'язано слідчого повернути зазначене майно власнику. Однак вказане майно не було повернуто власнику ОСОБА_2 .
Посилаючись на положення п.1 ч.1 ст.303 КПК України, щодо можливості оскарження бездіяльності, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу, скаржник просив визнати незаконною бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні № 12016260150000266 та повернути вилучене майно.
Перевіривши, в порядку підготовки до відкриття провадження та призначення до судового розгляду, скаргу і додані до неї документи вважаю, що вона підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України, під час досудового розслідування, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Скарга відповідає вказаним вимогам, оскільки стосується саме тимчасово вилученого майна скаржника згідно з вимогами статті 169 КПК України, які до того ж стосуються і повернення майна, арешт на яке було скасовано.
Разом з тим, вивчаючи зміст скарги було встановлено, що вона є незрозумілою, оскільки скаржник не закінчив своїх доводів на обґрунтування скарги, а також не закінчив і викладення резолютивної частини скарги, що в цілому свідчить про те, що подаючи скаргу до суду, скаржник помилково підписав чорновик скарги та відправив її, посередництвом поштового зв'язку, до суду.
Необхідність же повернення скарги, обумовлюється тим, що її подання здійснено особою яка не має права подавати таку скаргу, оскільки представник ОСОБА_3 не надав повного пакета документів які б підтверджували його повноваження.
За статтею 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та договором.
Не виконуючи вказану норму представник до скарги додав тільки копію свідоцтва та договору, які внаслідок відсутності ордеру, не можуть належним чином підтверджувати повноваження представника.
Таким чином, слідчий суддя знаходить, що хоч скарга і є скаргою в розумінні ст.303 КПК України але представник скаржника не є особою, яка має право подавати таку скаргу в зазначеному кримінальному провадженні, а тому подана скарга згідно п.1 ч.2 ст.304 КПК України має бути повернена особі яка її подала.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 395 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_2 подану ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, в частині невиконання ухвали суду та неповернення майна, повернути особі яка її подала.
Ухвала, може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду, Чернівецької області, протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_4