Справа № 646/10920/16-ц
№ провадження 2/646/2063/2016
01.12.2016 року м. Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді Шуліка Ю.В.
при секретарі - Ворочек К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції, 3-я особа: ПАТ «Укрсоцбанк», про визнання права власності на арештоване майно та про зняття арешту з майна,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому зазначила, що 03.10.2016 року старшим державним виконавцем Червонозаводського ВДВС ХМУЮ Р.М.Лобовим на підставі виконавчого листа № 6-1007-2008 виданого Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 131 651,5 грн., було складено акт опису та арешту майна, яке знаходиться за адресою, АДРЕСА_1. Натомність ОСОБА_2 зареєструвався у вказаній квартирі та став мешкати з 25.04.2012 року, приніс до квартири лише особисті речі, раніше мешкав в іншій квартирі, яка була передана банку у якості погашення заборгованості. В квартирі, де було описане майно, знаходяться лише її майно. Державним виконавцем при складанні акту опису та арешту майна не були прийняті до уваги її заперечення та пояснення, документи, які вона намагалась надати на підтвердження своїх слів. До акту опису та арешту майна занесені: мікрохвильова піч «Gorenie»; пральна машина «Zanusi»; кухонні меблі, які складаються з столу на два відділення та кухонної шафи для посуду світлого кольору; телевізор «Hanseatic» чорного кольору; монітор «Samaton 76Е» сірого кольору; набір меблів для прихожої (вішалка для одягу та підставка для взуття). Мікрохвильова піч та пральна машина були нею придбані у 2011 році, телевізор та монітор - у 2008 році, описані меблі були придбані у 2016 році. Позивачка просить визнати за нею право власності на перелічене майно, виключити його з акту опису та арешту майна від 03.10.2016 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та пояснила, що відповідач ОСОБА_2 - молодший син позивачки, який до 2012 року проживав окремо, для погашення заборгованості за кредитом, син продав все належне йому майно, передав банку свою квартиру, у зв»язку з чим оселився та зареєструвався у матері. Ніякого майна, крім особистих речей ОСОБА_2 у квартиру позивачки не привозив, в квартирі знаходиться лише майно останньої. У 2016 році старшим сином позивачки були замовлені та придбані заготівки для меблів, з яких він зібрав та встановив в квартирі ОСОБА_1 кухонний стіл, шафу для посуду, вішалку та підставку для взуття у прихожу. У зв»язку з не відповідальною поведінкою відповідача ОСОБА_2, між ним та позивачкою склались складні відносини, вони, хоча і проживають з 2012 року в одній квартирі, ведуть різне господарство, спільного бюджету не мають, харчуються окремо, взагалі мало спілкуються.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав позовні вимоги ОСОБА_4 та підтвердив, що зазначене у позовній заяві майно, яке було описане державним виконавцем, йому не належить, він переїхав до матері та зареєструвався за її місцем мешкання у квітні 2012 року, з собою перевіз тільки особисті, носильні речі. Участі у придбанні описаного майна не приймав, з матір»ю у нього різний бюджет, вони фактично проживають окремо, кожен веде своє господарство.
Представник 3-ї особи ПАТ «Укрсоцбанк» заперечував проти задоволення позовних вимог, вважає дії державного виконавця законними.
Суд, вислухавши пояснення сторін, 3-ї особи, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши письмові матеріли справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у рази їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Відповідно до ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 проживає та зареєстрована в кв. АДРЕСА_1 з 1972 року. Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у вказаній квартирі 25.04.2012 року ( а.с.8).
03.10.2016 року старшим державним виконавцем Червонозаводського ВДВС ХМУЮ Р. М. Лобовим на підставі виконавчого листа № 6-1007-2008, виданого Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 131 651,5 грн., було складено акт опису та арешту майна, яке знаходиться за адресою, АДРЕСА_1. До акту опису та арешту майна занесені: «Gorenie»; пральна машина «Zanusi»; кухонні меблі, які складаються з столу на два відділення та кухонної шафи для посуду світлого кольору; телевізор «Hanseatic» чорного кольору; монітор «Samaton 76Е» сірого кольору; набір меблів для прихожої (вішалка для одягу та підставка для взуття) ( а.с. 9-12).
Представник позивача пояснив, а ОСОБА_2 не заперечував, що до 2012 року відповідач проживав окремо, для погашення заборгованості за кредитом, він продав все належне йому майно, передав банку свою квартиру, у зв»язку з чим оселився та зареєструвався у матері. Ніякого майна, крім особистих речей ОСОБА_2 у квартиру позивачки не перевозив, в квартирі знаходиться лише майно останньої.
Опитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що спілкується з позивачкою з 1982 року, часто буває у позивачки вдома. До переїзду молодшого сина в квартиру позивачки, приблизно в 2011 році, остання через Інтернет придбала мікрохвильову піч та пральну машину, телевізор та монітор купувались позивачкою набагато раніше. У 2016 році другий син ОСОБА_1 заказав та придбав заготовки, з яких власноруч зібрав меблі: кухонний стіл та навісну шафу, вішалку та тумбу для взуття для прихожої. Свідок стверджує, що все перелічене майно було придбано без залучення грошових коштів молодшого сина позивачки ОСОБА_2, який взагалі мало спілкується з матір»ю, їй не допомагає.
Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що на протязі 35 років знайома з ОСОБА_1 Приблизно 17 років тому позивачка придбала чорнобілий телевізор «Hanseatic» та монітор «Samaton 76Е». В 2010-2011 роках вона придбала пральну машинку та мікрохвильову піч. Після того до неї оселився молодший син - відповідач у справі, оскільки йому ніде було проживати. Ніяких речей, крім носильних, він до позивачки не перевозив, користується всім, що належить матері, при цьому не надає їй ніякої допомоги. В 2016 році старший син ОСОБА_1 купив та забрав для матері меблі, які в наступному були описані державним виконавцем.
Допитаний свідок ОСОБА_7 пояснив, що у 2016 році заказав розпил ДСП, з яких зібрав для матері меблі для кухні та прихожої, та встановив їх в її квартирі. Його брат ОСОБА_2 не має до цих меблів ні якого відношення, оскільки його грошові кошти на це використані не були. Решта описаного майна державним виконавцем, не належить ОСОБА_2, це майно купувала його мати ще до реєстрації та поселення ОСОБА_2 до неї в квартиру.
Вказані показання свідків підтверджуються наданим суду товарним чеком від 26 -27.07.2016 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 придбав роспил ДСП на загальну суму 1457 грн., із застосуванням яких, як вказують свідки та позивачка, були зібрані меблі для кухні та прихожої ( а.с. 7-7-а).
Долучені до позовної заяви гарантійний лист на мікрохвильову піч «Gorenie », заповнений 01.07.2011 року ( а.с.13), у витягу з інструкції по експлуатації пральної машини ««Zanusi» зазначений 2010 рік випуску, гарантійний талон на пральну машину датований 07.07.2011 року на ім»я ОСОБА_1 ( а.с.39-40).
Оглядом долучених фотографій чорно-білого телевізору та монітору сірого кольору, встановлено, що вказана техніка старого зразка, що відповідає показанням позивачки та свідків ( а.с. 42-43).
Все вищевикладене свідчить про те, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами, а тому суд вважає позов обгрунтованим.
Відповідно до вимог ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб»єктів права.
Статтею 391 цього Кодексу передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст.. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття арешту з нього.
З огляду на наведене, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
На підставі викладеного та згідно зі ст.ст. 3, 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, районний суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на мікрохвильову піч «Gorenie» білого кольору; пральну машину «Zanusi Slim»,, білого кольору; кухонні меблі, які складаються зі столу на два відділення коричневого кольору та кухонного ящику для посуду світлого кольору; телевізор «Hanseatic» чорного кольору; монітор «Samaton 76Е» сірого кольору; набір меблів для прихожої (вішалка для одягу, підставка для взуття, дзеркало).
Виключити з акту опису та арешту майна від 03.10.2016 року, складеного старшим державним виконавцем Р.М. Лобовим Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції, мікрохвильову піч «Gorenie» білого кольору; пральну машину «Zanusi Slim»,, білого кольору; кухонні меблі, які складаються зі столу на два відділення коричневого кольору та кухонного ящику для посуду світлого кольору; телевізор «Hanseatic» чорного кольору; монітор «Samaton 76Е» сірого кольору; набір меблів для прихожої (вішалка для одягу, підставка для взуття, дзеркало), звільнивши зазначене майно з під арешту.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів після його проголошення, а для осіб, які брали участь у справи, але не були присутні при оголошенні рішення - у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя Ю. В. Шуліка