01.12.2016 Справа №607/11504/16-а
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської областів складі:
головуючого: Кунцьо С.В.
з участю секретаря: Ліщинському О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції
про: про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача УПП у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції проскасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 258844 від 09.09.2016 року.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 09 вересня 2016 року інспектором роти №1 батальйону УПП у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Кіт А.В. була винесена постанова пронакладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 258844, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Відповідно до даної постанови 09 вересня 2016 року о 12 год. 40 хв. громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 із причепом д.н.з. НОМЕР_2, по автодорозі М-19 Доманово - Ковель - Чернівці - Тереблече, в якого був ненадійно закріплений вантаж, під час перевірки документів було виявлено, що водій перевозить Амофос ТУ 2186-670-00209438-01 (азотно калійне добриво) в кількості 28 тон, на мішках якого відсутнє маркування ООН, на транспортному засобі відсутня табличка небезпечного вантажу, відсутнє свідоцтво водія ВОПНВ; свідоцтво про допуск транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу, чим порушив вимоги п.30.3 «д», 22.5 Правил дорожнього руху України. Із зазначеною постановою не згідний та вважає її незаконною і необґрунтованою, оскільки даного адміністративного правопорушення не вчиняв.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просить скасувати постанову. Вважає, що підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності у інспектора поліції не було, та суду повідомив, що добриво яке він перевозив не входить до переліку небезпечних вантажів, тому вантаж не потребує відповідного маркування.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції Кондрат Л.Р. в судовому засіданні позовні вимоги заперечує, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.30.3 «д»; п.22.5 Правил дорожнього руху України.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.
В судовому засіданні встановлено наступні обставини:
Як вбачається із постанови пронакладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №258844, 09 вересня 2016 року о 12 год. 40 хв. громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 із причепом д.н.з. НОМЕР_2, по автодорозі М-19 Доманово - Ковель - Чернівці - Тереблече, в якого був ненадійно закріплений вантаж, під час перевірки документів було виявлено, що водій перевозить Амофос ТУ 2186-670-00209438-01 (азотно калійне добриво) в кількості 28 тон, на мішках якого відсутнє маркування ООН, на транспортному засобі відсутня табличка небезпечного вантажу, відсутнє свідоцтво водія ВОПНВ; свідоцтво про допуск транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу, чим порушив вимоги п.30.3 «д», 22.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ст.132-1 КУпАП.
Згідно постанови серії АР №258844 від 09 вересня 2016 року, винесеної інспектором роти №1 батальйону УПП у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Кіт А.В., на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.
Відповідно до п.30.3 «д» ПДР України, на відповідних транспортних засобах установлюються розпізнавальні знаки, зокрема «Інформаційна таблиця небезпечного вантажу» - прямокутник оранжевого кольору розміром 400 х 300 мм (300 х 120 мм) з каймою чорного кольору (ширина - 15 мм (10 мм), у верхній частині якого зазначається ідентифікаційний номер виду небезпеки, у нижній - ідентифікаційний номер небезпечної речовини за переліком ООН. Знак розміщується з усіх боків на транспортних засобах, що перевозять таку речовину.
Статтею 132-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 18 від 19 грудня 2008 року визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників. Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення із зазначенням мотивів відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Главою 22 Правил дорожнього руху України «перевезення вантажу», зокрема у п.22.5 передбачені спеціальні правила здійснення дорожнього перевезення небезпечних вантажів.
Окрім цього наказом Міністерства внутрішніх справ України №822 від 26.07.2004 року затверджено «Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів», якими визначено порядок та основні вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на всій території України.
В постанові серії АР №258844інспектором поліції вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «МАЗ» в якого був ненадійно закріплений вантаж, однак відповідачем не представлено суду жодних достатніх належних доказів, які б свідчили про даний факт та підтвердження, того, що вантаж, який перевозив позивач є небезпечними, в той час, коли відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні встановлено, що позивач перевозив Амофос ТУ 2186-670-00209438-01 тобто азотно-калійне добриво, однак згідно «Переліку небезпечних вантажів, на перевезення яких необхідно отримати погодження дорожнього перевезення небезпечних вантажів Державтоінспекції МВС України», азотно-калійне добриво, не потребує погодження, оскільки не є небезпечним вантажем, а відтак не потребує спеціального маркування ООН.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.132-1 КУпАП.
Відповідно ст. 86 КАС України,суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, тому суд аналізуючи докази по справі в їх сукупності, вважає пояснення і доводи позивача обґрунтованими, а постанову інспектора роти №1 батальйону УПП у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції рядового поліції Кіт А.В. винесену без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова серії АР №258844 - скасуванню.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 11, 70, 71, 158, 160-163, 167, 171-2 КАС України, ст. ст. 132-1, 251, 280, 288, 289 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 року, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №258844 від 09 вересня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, а провадження по справі закрити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо