Справа № 636/3562/16-к
№ 1-кп/636/433/16
05 грудня 2016 року
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт кримінального провадження № 42015220750000243 від 27 квітня 2015 р., відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ставки Веселинівського району Миколаївської області, громадянина України, не одруженого, з повною середньою освітою, раніш не судимого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації, призваного на службу на особливий період Веселинівським РВК Миколаївської області 04 квітня 2014 р., кулеметника 3-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 8-ої роти оперативного призначення 3-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 407 КК України, -
встановив:
ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, в порушення вимог статей 2, 4, 12 Закону України «Про Національну гвардію України», статей 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, 15 листопада 2014 року без поважних причин і дозволу командирів та начальників самовільно залишив місце служби - військове містечко № НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 , яке дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та до 26 вересня 2016 року до військової частини не повернувся, а вільний час використовував на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині при вищевикладених обставинах визнав повністю, щиросердно розкаявся у вчиненому, пояснивши, що частини покинув внаслідок збігу сімейних обставин.
Також в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заявив про те, що з доказами, зібраними на підтвердження його вини він згоден, їх не оспорює, і просив суд в судовому засіданні їх не досліджувати.
Крім повного визнання своєї вини, вина ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині доказана та підтверджується зібраними по справі доказами, дослідження яких відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, судом визнано недоцільним відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом прийнято до уваги, що обвинувачений та учасники судового провадження вірно розуміють зміст цих обставин, не має сумнівів в добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Досліджені в порядку ч.3 статті 349 КПК України та оцінені в їх сукупності докази дають суду підстави для визнання доведеною вини ОСОБА_6 у самовільному залишенні місця служби тривалістю понад один місяць, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби), і кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 статті 407 КК України.
Судом вивчено дані, що характеризують обвинуваченого і встановлено, що він раніш не судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, на наркологічному та психоневрологічному обліках не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щиросердне каяття.
Обставин, які, відповідно до статті 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст.12 КК України, віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, пом'якшуючу покарання обставину, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину і вважає, виправлення ОСОБА_6 та попередження скоєння ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства із застосуванням положень статті 75 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, речові докази, процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст.368,370,373,374,376 КПК України, -
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
В силу ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.
В силу ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язок періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи, навчання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирати.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання і подати на них письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя