Справа № 645/3800/16-к
Провадження № 1-кп/645/371/16
01 грудня 2016 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участі прокурора - ОСОБА_3 , представника потерпілого - ОСОБА_4 , обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальну справу відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, який має неповну середню освіту, не працює, не одружений, раніше не засуджений, проживає без реєстрації за адресою : АДРЕСА_1 ,
та
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Приморського краю Російської Федерації, громадянина України, який має середню освіту, працює в фірмі «ТММ» (м.Київ), не одружений, має дитину, в силу ст.89 КК України раніше не засуджений, зареєстрований: АДРЕСА_2 , проживає за адресою : АДРЕСА_1 ,
Обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,
встановив:
ОСОБА_7 разом із ОСОБА_6 26.06.2016 року приблизно о 02:30 годині, знаходячись біля охоронюваної промислової території ПАТ «Турбоатом» за адресою: м. Харків, пр. Московський 267, маючи намір на таємне викрадення чужого майна за пропозицією ОСОБА_7 , узгодивши свої дії, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, перелізли через оздоблений колючим дротом паркан до охоронюваної промислової території ПАТ «Турбоатом», за адресою: м. Харків, пр. Московський №267, де знайшли металеві вироби із чавуну пірамідальної форми у кількості 10 штук, загальною вагою 104 кілограми, вартістю 270,40 грн.
З метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна з охоронюваної території ПАТ «Турбоатом», ОСОБА_7 і ОСОБА_6 перенесли вказані металеві вироби до вишки спостереження, розташованої біля паркану, з метою подальшого викрадення шляхом перекидання їх через паркан.
У цей час їх дії були викриті начальником караулу охорони ОСОБА_8 , яка побачивши протиправні дії ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , підійшла до обвинувачених та зажадала припинення противоправних дій з їхнього боку.
Таким чином, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не змогли довести до кінця свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна з охоронюваної території ПАТ «Турбоатом», оскільки їх протиправні дії були припинені ОСОБА_8 та іншими працівниками охорони ПАТ «Турбоатом».
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 свою вину визнали у повному обсязі та пояснили про обставини справи так, як це викладено у вироку. У скоєному щиро розкаялись.
Враховуючи, що обвинувачені в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового розслідування кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, суд за згодою учасників судового провадження, в силу ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та у суду відсутні сумніви у добровільності їх позиції.
Приймаючи до уваги пояснення обвинувачених, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням до сховища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Обставиною, які пом'якшує покарання обвинуваченим, судом визнається щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченим,судом не встановлено.
Зазначення органом досудового розслідування в якості обставини, що обтяжує покарання , - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб - судом при призначенні покарання таким не вважається, оскільки вказана обставина вже врахована судом в якості кваліфікуючої ознаки злочину і додаткового врахування не потребує.
Вивченням особи кожного з обвинувачених встановлено, що вони на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебувають, не мають судимостей, за місцем проживання характеризуються задовільно.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим в межах кримінального закону, який передбачає відповідальність за скоєне, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу кожного обвинуваченого, їх щире каяття, конкретні обставини справи, суд вважає, що їх виправлення можливе в умовах без реального відбуття призначеного їм покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.. 75 КК України - звільнення від покарання з іспитовим строком, але в умовах контролю за їх поведінкою.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити покарання - по три роки позбавлення волі кожному.
З підстав, передбачених ст.75 КК України, від відбуття призначеного покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звільнити, якщо засуджені протягом іспитового строку - 1 рік - не скоять новий злочин.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Запобіжний захід відносно засуджених не обирався.
Після набрання вироком законної сили речові докази - 10 металевих виробів, які передані на зберігання ОСОБА_8 , вважати такими, що повернуті їх законному власнику.
Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь держави судові витрати, пов'язанні з проведенням товарознавчої експертизи, у розмірі 263 грн.88 коп.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення.
Головуючий - суддя