ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
30 листопада 2016 року Справа № 922/3662/15
Провадження №18/913/330/15
За заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», м. Сєвєродонецьк Луганської області
про визнання таким, що не підлягає виконанню частково наказу господарського суду Луганської області у справі № 922/3662/15
за позовом державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії, м. Лисичанськ Луганської області
до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 179.918.369,99 грн.
Орган виконання судового рішення - відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
Судова колегія у складі:
головуючий суддя Корнієнко В.В.,
суддя Рябцева О.В.,
суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання-помічник судді Шапошникова О.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 11.07.2016;
від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 11.02.2016 № 01/2;
від ВДВС: не прибув.
Рішенням господарського суду Луганської області від 27.01.2016 у справі № 922/3662/15 позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з відповідача на користь позивача борг за активну електроенергію в сумі 348785,39 грн., борг за реактивну електроенергію в сумі 2,78 грн., пеню в сумі 21456175,18 грн., втрати від інфляції в сумі 36515477,33 грн., три проценти річних в сумі 1318905,58 грн., судовий збір в сумі 24226,02 грн.; провадження у справі, в частині позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» боргу в сумі 119750000,00 грн. по оплаті активної електроенергії припинено.
Після набрання рішенням законної сили, позивачу видано наказ від 12.02.2016 № 922/3662/15.
У подальшому вказане рішення господарського суду від 27.01.2016 було оскаржено відповідачем до апеляційної інстанції.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі № 922/3662/15 рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2016 у справі № 922/3362/15 скасовано в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 21 456 175,18 грн., а також в частині розподілу судових витрат.
В скасованій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 21.456.175,18 грн. відмовлено.
В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2016 у справі № 922/3362/15 - залишено без змін.
За результатами розгляду заяви відповідача, господарський суд Луганської області ухвалою від 29.06.2016 визнав наказ від 12.02.2016 № 922/3662/15 таким, що не підлягає виконанню повністю.
На підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі № 922/3662/15 та рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2016 у справі № 922/3362/15 позивачу видано новий наказ від 23.06.2016 № 922/3662/15 про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за активну електроенергію в сумі 348785,39 грн., боргу за реактивну електроенергію в сумі 2,78 грн., втрат від інфляції в сумі 36515477,33 грн., трьох процентів річних в сумі 1318905,58 грн., судового збору в сумі 15509,40 грн.
Відповідач (ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит») звернувся до господарського суду Луганської області з заявою від 10.11.2016 № 10/11 про визнання таким, що не підлягає виконанню частково наказу господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15, в частині стягнення 514555,78 грн.
Відповідач зазначив, що позивач має перед ним заборгованість:
- в сумі 291924,20 грн. за договором про спільне використання технологічних мереж від 09.11.2012 № 37/12-2776/13-12, за надані послуги в період: квітень - грудень 2014 р.;
- в сумі 222631,58 грн. (орендна плата) за договором оренди майна від 12.12.2003 № 80/1-03а, за оренду майна за період: серпень - жовтень 2014 р.
Всього за обома договорами позивач має заборгованість перед відповідачем в сумі 514555,78 грн., строк виконання цих вимог настав 10.01.2015 (за першим договором) та 12.11.2014 (за другим договором)
Відповідач зазначив, що він на підставі ст. 601 ЦК України (припинення зобов'язання зарахуванням) листом-заявою від 28.10.2016 № 1610/28 звернувся до позивача та повідомив останнього про зарахування зустрічних однорідних вимог (зобов'язань позивача на суму 514555,78 грн. за вищевказаними двома договорами, та своїх зобов'язань на таку ж суму за рішенням господарського суду Луганської області від 27.01.2016 у справі № 922/3362/15).
Позивач відповіді на лист-заяву від 28.10.2016 № 1610/28 відповідачу не надав.
Відповідач вважає, що в силу ст. 601 ЦК України його зобов'язання по судовому рішенню від 27.01.2016 у справі № 922/3362/15 припинилися на суму 514555,78 грн.
На підставі вказаних доводів відповідачем заявлено вимогу про визнання таким, що не підлягає виконанню частково наказу господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15, в частині стягнення 514555,78 грн.
За клопотаннями позивача та відповідача від 24.11.2016 ухвалою суду від 24.11.2016 строк розгляду заяви продовжено до 12.12.2016, розгляд справи відкладено на 30.11.2016.
Позивач відзивом від 30.11.2016 проти вказаної заяви відповідача заперечує посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2015 відносно нього порушено справу про банкрутство № 911/4610/15, однак, відповідач, як конкурсний кредитор, свої вимоги у справі про банкрутство не заявляв, про що свідчить ухвала господарського суду Київської області від 07.07.2016 по справі № 911/4610/15, якою затверджено реєстр кредиторів боржника.
Крім того, відповідно до вимог Закону України «Про електроенергетику» розрахунки за придбану та спожиту електроенергію проводяться виключно у грошовій формі.
Вимоги про сплату передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахувань, у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань (втрат від інфляції та трьох процентів річних), не можуть бути зараховані як зустрічні вимоги в порядку ст. 601 ЦК України (п. 1.14. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Розглянувши матеріали заяви відповідача від 10.11.2016 № 10/11 про визнання таким, що не підлягає виконанню частково наказу, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню за таких підстав:
Як зазначив відповідач у заяві від 10.11.2016 № 10/11 та додаткових поясненнях від 30.11.2016, позивач має перед ним заборгованість:
- в сумі 291924,20 грн. за договором про спільне використання технологічних мереж від 09.11.2012 № 37/12-2776/13-12, за надані послуги в період: квітень - грудень 2014 р.;
- в сумі 222631,58 грн. (орендна плата) за договором оренди майна від 12.12.2003 № 80/1-03а, за оренду майна за період: серпень - жовтень 2014 р.
Всього за обома договорами позивач має заборгованість перед відповідачем в сумі 514555,78 грн.
У додаткових поясненнях від 30.11.2016 відповідач також зазначив, що:
- за останній місяць (грудень 2014 р.), в яком надано послуги за договором про спільне використання технологічних мереж від 09.11.2012 № 37/12-2776/13-12, позивач повинен був оплатити послуги до 10.01.2015;
- за останній місяць оренди (жовтень 2014 р.), за договором оренди майна від 12.12.2003 № 80/1-03а, позивач повинен був внести орендну плату до 12.11.2014.
Вказані доводи відповідача підтверджуються положеннями вищевказаних договорів.
Таким чином, борг позивача перед відповідачем, за вказаними договорами, виник 12.11.2014 та 10.01.2015.
Статтями 601 та 602 Цивільного кодексу України встановлено:
«Стаття 601. Припинення зобов'язання зарахуванням
1. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
2. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Стаття 602. Недопустимість зарахування зустрічних вимог
1. Не допускається зарахування зустрічних вимог:
1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;
2) про стягнення аліментів;
3) щодо довічного утримання (догляду);
4) у разі спливу позовної давності;
41) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом;
5) в інших випадках, встановлених договором або законом.».
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2015 відносно позивача порушено справу про банкрутство № 911/4610/15 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника (ст. 1 Закону).
Враховуючи вищевикладене відповідач є конкурсним кредитором відносно позивача, так як вимоги відповідача на суму 514555,78 грн. виникли до порушення провадження у справі про банкрутство позивача.
Згідно ч. 15 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;
забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій (ч. 3 ст. 19 Закону).
Таким чином, вищевказаним Законом не допускається зарахування вказаних відповідачем зустрічних вимог до позивача на суму 514555,78 грн. (пред'явлення та задоволення цих вимог може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство; на задоволення цих вимог введено мораторій).
Крім того, суд враховує наступні обставини:
Рішенням господарського суду Луганської області від 27.01.2016 у справі № 922/3362/15 (з урахуванням постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016) з відповідача на користь позивача стягнуто борг за активну електроенергію в сумі 348785,39 грн., борг за реактивну електроенергію в сумі 2,78 грн., втрати від інфляції в сумі 36515477,33 грн. та три проценти річних в сумі 1318905,58 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.
Згідно п. 1.14. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань (втрати від інфляції та три проценти річних) хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України.
За таких обставин, у задоволені заяви відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню частково наказу господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15, слід відмовити в зв'язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.
Керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» від 10.11.2016 № 10/11 про визнання таким, що не підлягає виконанню частково наказу господарського суду Луганської області від 23.06.2016 № 922/3662/15, відмовити.
Головуючий суддя В.В. Корнієнко
Суддя О.В. Рябцева
Суддя С.В. Смола