ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" листопада 2016 р. Справа № 809/1197/16
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кишинського М.І.
за участю секретаря судового засідання: Дмитрашко О.М.
позивача: ОСОБА_1
відповідачів: Бабій Т.С., Волкова О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1,
до відповідача: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, Начальник ГУ ДФС в Івано-Франківській області Столярик Ірина Михайлівна,
про визнання незаконним та скасування наказу №873 від 08.09.2016 року.,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування наказу №873 від 08.09.2016 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на переконання позивача наказ №873 від 08.09.2016 про накладення дисциплінарного стягнення є незаконним та винесений з особистих мотивів, оскільки позивачем не було вчинено жодного дисциплінарного проступку. Вважає, що вказаний наказ підлягає скасуванню в судовому порядку з підстав підписання вказаного наказу без отримання від позивача пояснень та без складання акту відмови від надання пояснення, з матеріалами дисциплінарного провадження позивача не було ознайомлено, пояснення не відбиралися, а сам наказ №873 від 08.09.2016 не містить в собі фактів здійснення позивачем дисциплінарного проступку.
Позивач вимоги викладені в адміністративному позові та додаткових письмових поясненнях підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.
Представники відповідача проти позову заперечили з підставі наведених в письмовому запереченні, зокрема вказали, що позивачем оскаржено рішення суб'єкта владних повноважень не вказуючи при цьому, в чому полягає невідповідність наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, вимогам законодавства України та яку норму права при цьому порушено відповідачем. Також вказали, що в роботі позивач допускав грубі порушення нормативно-правових актів, які регулюються діяльність та посадові обов'язки позивача, що і стало причиною накладення на позивача дисциплінарного стягнення. Додатково зазначили, що на позивача не здійснюється тиск з боку керівництва, а позиція позивача принижує честь, гідність та ділову репутацію не тільки органу ДФС в області, а й керівництва області.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
За підсумками роботи територіальних органів ГУ ДФС в Івано-Франківській області за перше півріччя та липень 2016 року зокрема, завдання щодо забезпечення надходжень усіх рівнів, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області винесено наказ №830 від 25.08.2016 року, пунктом 6.1 частини 6 якого вирішено Дисциплінарній комісії ГУ ДФС в Івано-Франківській області порушити дисциплінарне провадження відносно начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_1 для визначення ступеня вини характеру і тяжкості дисциплінарного проступку за відсутність організації роботи підпорядкованих підрозділів управління податків і зборів з фізичних осіб та підрозділів податків і зборів з фізичних осіб державних податкових інспекцій та відділень в напрямку розширення бази оподаткування по ПДВ, зменшення кількості СГД фізичних осіб, що декларують податкову віддачу по ПДВ менше одного відсотка, податкові зобов'язання на рівні податкового кредиту, зменшення кількості СГД, що виплачують заробітну плату нижче мінімальної, порушення вимог наказів ДФС України від 31.07.2014 №22 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платникові податків», ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 10.11.2015 № 473 «Про затвердження Порядку організації роботи органів ДФС в Івано-Франківській області під час підготовки та супроводження справ у судах», ГУ Міндоходів від 18.07.2014 №225 «Про затвердження Порядку супроводження та координації дій державних податкових інспекцій ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області при проведенні планових перевірок самозайнятих осіб, а також позапланових документальних перевірок самозайнятих осіб, у яких загальний дохід за період, що підлягає перевірці, перевищує 300 тис. гривень», наказу Міністерства фінансів України 28 грудня 2015 року N1204. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за N 124/28254 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (том 1, а.с.76-87).
25.08.2016 року доповідною запискою №60/09-19-01-28 доручено голові дисциплінарної комісії Бабій Т.С. відкрити дисциплінарні провадження відносно посадових осіб зазначених в п.6 наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 25.08.2016 №830 (том 1, а.с.88).
29.08.2016 року дисциплінарною комісією ГУ ДФС в Івано-Франківській області листами запропоновано позивачу з'явитися на засідання комісії, яке відбувалося 29.08.2016 о 12:10 (том 1, а.с.122) та до 30.08.2016 11:00 год надати секретаріату дисциплінарної комісії письмове пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та інші документи (том 1, а.с.123). Проте отримавши лист позивача про відтермінування строку надання пояснень дисциплінарною комісією о 18:15 год 30 серпня 2016 року та о 18:15 год 31 серпня 2016 року складено акти про відмову про надання пояснень (том 1, а.с.124, 127).
За результатами дисциплінарного провадження 31.08.2016 дисциплінарною комісією ГУ ДФС в Івано-Франківській області винесено подання №6, за яким дисциплінарна комісія за результатом розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 прийшла до висновку про наявність в діях даного державного службовця дисциплінарного проступку та підставі для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та просить в.о. начальника ГУ ДФС в Івано-Франківській області, як суб'єкта призначення, прийняти рішення про оголошення начальнику управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в області ОСОБА_1 догани, за допущення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» (том 1, а.с.138).
05.09.2016 начальником відділу по роботі з персоналом ГУ ДФС в Івано-Франківській області вручено позивачу о 12 год 05 хв лист про надання до 15 год 05.09.2016 особистих пояснень стосовно обставин, які стали підставою для порушення відносно позивача дисциплінарного провадження (том 1, а.с.139). 05.09.2016 о 15:00 год складено акт про відмову від надання пояснення (том 1, а.с.140). Також отримавши 05.08.2016 частикові пояснення позивача (том 1, а.с.141), посадовими особами відповідача складено акт про відмову від надання пояснення від 08.09.2016 року (том 1, а.с.142).
На підставі подання дисциплінарної комісії від 31.08.2016 №6 та пояснень ОСОБА_1 від 05.09.2016 відповідачем 08.09.2016 винесено наказ №873 про накладення дисциплінарного стягнення, згідно з яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану начальнику управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в області ОСОБА_1 за вчинення ним дисциплінарного проступку - не виконання посадових обов'язків, визначених Положенням про управлінням податків і зборів з фізичних осіб (порушені норм Положення зазначені у поданні дисциплінарної комісії), основних обов'язків державного службовця передбачених п. 6 - п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу», не виконання та порушення вимог наказів ДФС України від 31.07.14 №22 (абз. 21 п.п. 2.2.9, п. 2.3 Методичних рекомендацій), ГУ ДФС в області від 10.11.15 №473 (абз. 6 п. 2 Порядку); ГУ Міндоходів в області від 18.07.14 №225 (п. 3.1-3.3 Розділу III Порядку); Міністерства фінансів України від 28.12.15 №1204 (п. 1 Розділу III Порядку); ГУ ДФС в області від 17.09.2015 №371 (пп. 1.5.1. н. 1.5, н. 2.2, н. 2.5 Порядку), ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 16.01.2016 року № 47 (пп. 8.1.1. пп. 8.1. п. 8 даного Наказу), ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 13.04.2016 року № 348 (пп. 7.1. п.7 даного Наказу), доручень керівництва ДФС України, ГУ ДФС області, визначених протокольними дорученнями апаратних нарад керівного складу (зазначені у поданні дисциплінарної комісії), ч. 2 ст. 9 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» (том 1, а.с.143-144).
Не погоджуючись із рішенням суб'єкта владних повноважень позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Відносини щодо проходження публічної служби, врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому у спірних правовідносинах пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Відповідно до п.п.342.4, 342.6 ст.342 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів є державними службовцями. Правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України "Про державну службу" та іншими законами.
Спеціальне законодавство, що визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях є Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889).
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №889, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно з пунктами 1, 6, 7 та 8 частини 1 статті 8 Закону №889, державний службовець зобов'язаний, зокрема: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;
Частинами 1 та 2 Закону №889 передбачено, що державний службовець під час виконання посадових обов'язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов'язки. Державний службовець зобов'язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону №889, за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 65 Закону №889, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону №889 передбачено, що дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 66 Закону №889, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Згідно з частиною 3 статті 66 Закону №889, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Суд проаналізувавши наявні докази в матеріалах справи та норми матеріального права констатує, що відповідачем була дотримана процедура дисциплінарного провадження та накладення дисциплінарного стягнення.
Водночас ознакою порушення працівником трудової дисципліни, що може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності.
У свою чергу, порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявились у порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень роботодавця, якщо вони мають законний характер.
Суд зазначає, що в даному випадку державним службовцем - начальником управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в області ОСОБА_1 порушено норми п. 6 - п. 8 ч. 1 ст. 8, ч.1 - ч. 2 ст. 9 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» та основні обов'язки державного службовця, внаслідок не виконання прямих посадових обов'язків начальника управління, визначених Положенням про податків і зборів з фізичних осіб, що призвело до невиконання рішень державних органів, наказів ДФС України від 31.07.14 №22, ГУ ДФС в області від 10.11.15 №473; ГУ Міндоходів в області від 18.07.14 №225; Міністерства фінансів України від 28.12.15 №1204, а саме : абзацу 21 пункту 2.2.9 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.14 №22; пункту 2.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів' державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.14 №22; абзацу 6 пункту 2 Порядку організації роботи органів ДФС в Івано-Франківській області під час підготовки та супроводження справ у судах затвердженого наказом ГУ ДФС в Івано-Франківській області №473 від 10.11.2015р; підпунктів 3.1-3.3 Розділу III Порядку супроводження та координації дій державних податкових інспекцій ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області при проведенні планових документальних перевірок самозайнятих осіб, а також позапланових документальних перевірок самозайнятих осіб, у яких загальний дохід за період, що підлягає перевірці, перевищує 300 тис. грн., щодо дотримання ними податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 18.07.2014 року №225; пункту 1 Розділу III Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 грудня 2015 року N 1204. зареєстрованового в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за N 124/28254.
В даному випадку факт вчинення дисциплінарного проступку державним службовцем ОСОБА_1 доведений, внаслідок встановлення протиправної винної дії, в тому числі бездіяльності при прийнятті рішень, що полягає у невиконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків встановлених Законом України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу», Положенням про управління, нормативно-правовими актами, розпорядчими документами ДФС України , ГУ в області та Міністерства фінансів, протокольними дорученнями ДФС України, ГУ ДФС в області. В підтвердження вказаного відповідачем долучено що матеріалів справи службові записки керівників відділів відповідача, протоколи нарад, доповідні записки та докази скасування винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень фізичних осіб.
Таким чином, в ході розгляду матеріалів дисциплінарного провадження та на підставі пояснень, доказів щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, з врахуванням вимог чинного законодавства України, дисциплінарна комісія за результатом розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 прийшла до правомірного висновку про наявність в діях даного державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частин 1 та 2 Закону №889, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Щодо доводів позивача про неознайомлення його з матеріалами дисциплінарного провадження та невідібрання в позивача пояснень, суд зазначає, що із наявних в матеріалах справи доказів чітко прослідковуються вичерпні дії відповідача щодо повідомлення позивача, відібрання в нього пояснень та виклику його на засідання дисциплінарної комісії. Заяви позивача про відтермінування надання пояснення не може бути доказом недопуску його до можливості надання пояснень а свідчить про спроби затягування дисциплінарного провадження.
Що стосується позиції позивача про переслідування останнього керівництвом відповідача, суд зазначає, що дані твердження не знайшли свого відображення в доказах, що наявні в матеріалах справ. Факт висунення на одну посаду позивача і діючого керівника ГУ ДФС в Івано-Франківській області не є належним доказом неупередженого ставлення до позивача з боку керівництва. Зазначаючи про персональну відповідальність за усі порушення, що були встановлені в наказі про підсумки роботи територіальних органів ГУ ДФС в Івано-Франківській області за перше півріччя та липень 2016 року зокрема, завдання щодо забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів №830 від 25.08.2016 позивачем упущено той факт, що частиною 6 вказаного наказу зобов'язано дисциплінарну комісію порушити дисциплінарні провадження і до інших посадових осіб відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищенаведене, суд констатує що позивачем не доведено протиправності наказу начальника ГУ ДФС в Івано-Франківській області Столярик І.М. від 08.09.2016 №873 «Про накладення дисциплінарного стягнення», а відповідачем в повній мірі обгрунтовано законність винесеного наказу, тому в задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Кишинський М.І.
Постанова складена в повному обсязі 28.11.2016 року.