29 листопада 2016 року (о 15 год. 25 хв.) Справа № 808/3284/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу
Пологівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Пологівська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1 252,34 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань з єдиного податку на доходи фізичних осіб за період з липня по грудень 2014 року у розмірі 730,80 грн., а також нарахованих податковим органом за результатом перевірок у сумі 548,10 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте на час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вищевказану суму податкового боргу з єдиного податку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 29.07.2016 надав суду клопотання (вх. № 34121) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Заперечення на адресу суду не надходили.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець 11.02.2013 Гуляйпільською районною державною адміністрацією.
15.03.2013 відповідач звернувся до Гуляйпільського відділення Пологівської ОДПІ із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з проханням перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 квітня 2013 року. Відповідно до вказаної заяви відповідач самостійно обрав 1 групу платників єдиного податку за ставкою податку 10% до розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно облікової картки платника єдиного податку нарахування єдиного податку протягом 2014 року здійснювалось за ставкою 121,80 грн. на місяць (10% від мінімальної заробітної плати, яка була затверджена відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»).
Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку за період з липня по грудень 2014 року становить 730,80 грн.
Посадовими особами Гуляйпільського відділення Пологівської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати податків до бюджету, за результатами якої складено відповідний акт від 31.07.2014. Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог п. 295.1 ст.295 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку. Із висновками акту відповідач ознайомлений, один примірник акту отримав.
На підставі акту перевірки та з урахуванням виявлених порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 31.07.2014 №0002871700, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 50% грошового зобов'язання, сплаченого із затримкою за платежем: єдиний податок з фізичних осіб у сумі 243,60 грн. Указане рішення разом із розрахунком штрафної санкції вручене під розписку ФОП ОСОБА_1 особисто 31.07.2014, про що свідчить його підпис у відповідній графі корінця вказаного рішення.
Крім того, посадовими особами Гуляйпільського відділення Пологівської ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності сплати податків до бюджетів, за результатами якої складено відповідний акт від 25.12.2014 №3255/1701. Під час перевірки встановлено порушення відповідачем вимог п. 295.1 ст.295 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку.
На підставі акту перевірки та з урахуванням виявлених порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 25.12.2014 №0006071700, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 50% грошового зобов'язання, сплаченого із затримкою за платежем: єдиний податок з фізичних осіб у сумі 304,50 грн. Указане рішення було направлене на адресу відповідача та вручено поштою останньому 13.02.2015, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.
Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 08.12.2014 на адресу відповідача поштою надіслана податкова вимога від 03.12.2014 № 239-17 на суму 826,04 грн., яка отримана особисто 12.12.2014, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.
Згідно із даними облікової картки платника у ФОП ОСОБА_1 наявна заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1 252,34 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку Пологівська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПК України).
Згідно з п. 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 ст. 293 ПК України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п. 295.1 ст. 295 ПК України).
Відповідно до п. 295.4 ст. 295 ПК України сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
Із матеріалів справи вбачається, що в порушення вищевказаних приписів законодавства відповідач не сплачував єдиний податок за період з липня по грудень 2014 року 2015 року, у зв'язку із чим має податкову заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 730,80 грн.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України).
При цьому, згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України).
Згідно із пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Із матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу визначені суми штрафних санкцій з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 548,10 грн., були вручені під розписку особисто відповідачу. Указані рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржені не були, а отже сума визначеного податкового зобов'язання є узгодженою, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що 08.12.2014 на адресу відповідача поштою надіслана податкова вимога від 03.12.2014 № 239-17 на суму 826,04 грн., яка отримана особисто 12.12.2014, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.
За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.
Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.11 ст.87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За змістом п. п. 95.1 - 95.3. статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За приписами ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
На момент розгляду справи в суді податковий борг з єдиного податку у розмірі 1 252,34 грн. відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.
Згідно із ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 252,34 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят дві гривні 34 копійки) на р/р 31410699700102, код платежу 18050400, код одержувача 37963916, банк УК у Гуляйпільському районі Запорізької області, МФО 813015.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Батрак