донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.11.2016 справа №905/1076/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: суддіАгапов О.Л Будко Н.В.,Малашкевич С.А.
при секретарі за участю представників сторін від позивача від відповідачів розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5 (довіреність №456 від 01.04.15) ОСОБА_6 (довіреність №2.01.165 від 20.09.16) Приватного навчального закладу "Донецький Університет економіки та права", м. Бахмут, Донецька область
на рішення господарського судуДонецької області
від18.10.16 р.
у справі№905/1076/16 (головуючий суддя Харакоз К.С., судді Говорун О.В., Бокова Ю.В.)
за позовом до про ОСОБА_7, м. Донецьк 1.Приватного навчального закладу "Донецький Університет економіки та права", м. Бахмут, Донецька область 2.Бахмутської міської ради, м. Бахмут, Донецька область визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів
Позивач, ОСОБА_7, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідачів: 1. Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» м. Бахмут, Донецька область, 2. Державної реєстраційної служби Бахмутського міського управління юстиції Донецької області, про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Позивач вимагав:
1) Визнати недійсним та скасувати рішення позачергових загальних зборів учасників Приватного навчального закладу «Донецький університет економіки та права» від 08.04.2015р.;
2) Скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» щодо зміни складу власників та зобов'язати Реєстраційну службу Бахмутського міськрайонного управління юстиції поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про приватний вищий навчальний заклад «Донецький університет економіки та права» станом на 29.06.2015р.
В обґрунтування позову (з урахуванням заяви до сулу від 07.06.2016р.) заявник зазначав, що протоколом позачергових загальних зборів власників приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» від 08.04.2015р. зафіксовано проведення відповідачем 1 загальних зборів власників, на яких були розглянуті питання про виключення позивача зі складу власників відповідача 1; про виплату позивачу вартості частки майна підприємства пропорційно частці у статутному капіталі. На думку позивача дані рішення не відповідають нормам діючого законодавства, оскільки ухвалені за відсутністю підстав для примусового позбавлення позивача прав власника Університету, та суперечать п.4.9. Статуту Університету. Обґрунтування виключення позивача зі складу учасників, такі як порушення ним трудового законодавства, завдання збитків університету, та викрадення бухгалтерської документації, викладені в протоколі зборів від 08.04.2015р., засновані на припущеннях, які нічим не підтверджуються та не стосуються виконання позивачем обов'язків власника відповідача 1.
Крім того, позивач зазначав, що відповідач 1 у відповідності з вимогами ст.15 Закону України «Про вищу освіту» мав вносити зміни до Статуту відповідача 1 за наявності відповідного подання вищого колегіального органу громадського самоврядування Університету. Відповідно до ст.39 цього Закону, та п.6.19. Статуту відповідача 1, таким органом є загальні збори трудового колективу, погодження якого було отримано відповідачем 1 з підстави добровільного виходу ОСОБА_7 зі складу учасників, при тому, що така підстава станом на дату проведення загальних зборів вже відпала.
Правовою підставою задоволення позову вважав ст.ст. 2,3,12-16,92 ЦК України, ст.ст. 3, 15, 27, 32, 39 Закону України «Про вищу освіту».
Приватний вищий навчальний заклад «Донецький університет економіки та права» у відзиві на заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що судова практика щодо визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів господарського товариства на підставі позбавлення учасника можливості брати участь у загальних зборах не може бути застосована до правовідносин, що склалися між позивачем і відповідачем 1, оскільки відповідач не відноситься до господарських товариств. Зазначав, що не зважаючи на протиправні дії позивача як Ректора і власника навчального закладу, рішення про виключення ОСОБА_7 зі складу власників Університету 08.04.2015р. прийнято на підставі його особистої заяви про вихід від 18.05.2012р.
При цьому, в письмових поясненнях від 04.07.2016р. Відповідач 1 зазначав, що власники Університету мали обґрунтовану підставу для виключення позивача зі складу власників Відповідача 1, що передбачено п.4.9 Статуту, оскільки позивачем систематично не виконувалися обов'язки власника, передбачені пунктом 4.2.1 Статуту, щодо виконання вимог Статуту і рішень загальних зборів власників. Також позивачем були порушені пункти 6.2.13, 13.3, 4.2.1, 6.8, 6.16 Статуту. Зазначав, що про проведення позачергових зборів позивача було повідомлено належним чином, однак, як і на попередні декілька зборів власників відповідача 1, позивач не з'явився. Щодо вимог позивача до відповідача 2, відповідач 1 висловився про заборону вчиняти реєстраційні дії на період проведення АТО, відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
06.06.2016р. Відповідач 1 подав до суду клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. Повідомив, що 18.05.2012р. позивачем було подана заява про вихід зі складу учасників відповідача 1, у зв'язку з чим станом на дату проведення загальних зборів 08.04.2015р. позивач вже не був учасником Університету, і корпоративні відносини між позивачем та відповідачем 1 припинилися. Посилаючись на ст.ст. 1, 12 ГПК України відповідач 1 зазначав, що дана справа не підлягає вирішенню в господарському суді.
В задоволенні клопотання позивача про припинення провадження у справі господарським судом відмовлено з огляду на те, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. При цьому суд першої інстанції зазначив, що така позиція узгоджується і з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.1.1. Постанови Пленуму №4 від 25.02.2016р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин».
Через зміни у законодавстві в сфері держаної реєстрації юридичних осіб, ухвалою суду від 07.07.2016р. було замінено відповідача 2 - Артемівське міськрайонне управління юстиції Донецької області, м. Бахмут на належного - Бахмутську міську раду.
Відповідач 2 в письмових поясненнях, наданих суду 22.08.2016р. та у відзиві на позовну заяву, що надійшла на адресу суду 16.09.2016р. повідомляв, що Відділ реєстрації Бахмутської міської ради не є правонаступником Артемівського міського управління юстиції Донецької області в частині реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, у разі прийняття судом відповідного рішення державним реєстратором буде проведено реєстраційну дію відповідно до Закону. Відповідач 2 просив суд прийняти рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач вже звертався до судових органів для розгляду спору за його участю та участю відповідача 1 з того самого предмету і тих підстав, та що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. №813/6302/15 позивачу було відмовлено в задоволенні його вимог.
Викликані в якості посадових осіб, в судових засіданнях господарського суду власники Відповідача 1 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 надали суду усні пояснення з питань проведення та підстав прийняття спірного рішення загальних зборів власників Відповідача 1, в яких повідомили суду обставини, що передували прийняттю спірного рішення.
05.10.2016р. до суду надійшли письмові пояснення головного бухгалтера Відповідача 1, в яких повідомляється, що приблизно з 31.05.2014р. керівник (в.о. ректора) Університету ОСОБА_7 виїхав в невідомому напрямку, повідомив, що йому необхідно вивести сім'ю в безпечне місце. До восени 2014р. функції ректора здійснював в телефонному режимі. Наказ про надання позивачу відпустки був виданий з порушенням процесу надання наказів, однак у зв'язку з виробничою необхідністю був прийнятий бухгалтерією. З 05.11.2014р. замість ОСОБА_7 в.о. ректора була призначена ОСОБА_8 У жовтні 2014р. під час вивезення майна та документації Університету у зв'язку з загостренням політичної ситуації і наростанням збройного конфлікту в місті Донецьку було виявлено зникнення серверу, фінансових та кадрових документів Університету. Своїми діями щодо блокування банківських рахунків, вивезення та приховування документації Університету, позивач свідомо перешкоджав досягненню основної мети діяльності Університету, а саме ефективної організації навчального процесу (т.2 а.с. 220-223-224).
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.10.2016 року у справі № 905/1076/16 позовні вимоги ОСОБА_7, м. Донецьк, до відповідачів: 1 - Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» м. Бахмут, Донецька область, відповідача 2 - Бахмутської міської ради, м. Бахмут, про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів задоволені.
Рішення позачергових загальних зборів учасників Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права», відображене в протоколі 08/04 від 08.04.2015р., визнано недійсним.
Скасована державна реєстрація змін до установчих документів Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» щодо зміни складу власників та зобов'язано Артемівське міськрайонне управління юстиції Донецької області, м. Бахмут поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців відомості про Приватний вищий навчальний заклад «Донецький університет економіки та права» станом на 29.06.2015р.
Стягнуто з Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» на користь ОСОБА_7 витрати по сплаті судового збору в сумі 2756,00 гривень.
Приватним вищим навчальним закладом «Донецький університет економіки та права» подана апеляційна скарга на судове рішення, у якій апелянт, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин, що мають значення для вирішення спору, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування скарги апелянт, зокрема, посилається на те, що господарським судом не взяті до уваги факти невиконання позивачем, як власником, положень Статуту. Не взяті до уваги рішення позачергових зборів власників від 04.11.2014р., 15.12.2014р., 18.02.2015р., якими встановлені обставини вчинення позивачем дій, які спричинили значний ущерб Університету та іншім власникам, надали оцінку діяльності позивача.
У відзиві на скаргу позивач у справі вказав на її безпідставність.
Скарга розглянута відповідно до вимог ст.101 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.
Приватний вищій навчальний заклад «Донецький університет економіки та права» відповідно до п.1.2. Статуту створений шляхом перетворення Донецького Університету економіки та права (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю), перереєстрованого виконкомом Ворошиловської районної ради м. Донецька рішенням №176/28 від 04.06.2003р. і є його правонаступником (т.1 а.с. 23-45).
Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.03.2016р. місцезнаходженням Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» є: 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Некрасова, б.1 (т.1 а.с. 54-55).
Відповідно до п.2.1. Статуту завданням (метою) діяльності Відповідача 1 є: здійснення освітньої діяльності певного напрямку, яка забезпечує підготовку фахівців відповідних кваліфікаційно-освітніх рівнів і відповідає стандартам вищої освіти та включає навчальний, науковий, методичний, культурний напрями роботи; Здійснення перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації кадрів; забезпечення умов для оволодіння системою знань про людину, природу і суспільство; формування соціально зрілої творчої особистості, виховання морально, психічно і фізично здорового покоління громадян; формування громадянської позиції, патріотизму, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за долю суспільства, держави і людства; забезпечення високих етичних норм, атмосфери доброзичливості й взаємної поваги; забезпечення умов ліцензування, угод з юридичними особами на підготовку фахівців з вищою освітою; здійснення підготовки наукових, і науково-педагогічних кадрів та їхньої атестації в акредитованих вищих навчальних закладах; вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці та сприяння працевлаштуванню випускників; перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів; просвітницька діяльність; здійснення довузівської підготовки.
Згідно пунктів 3.1, 13.19 Статуту Відповідача 1 від 25.11.2005р. (т.1 а.с. 23-45), зі змінами та доповненнями від 05.09.2013р. (т. 1 а.с. 88-90), учасниками закладу були :
- ОСОБА_8 із вкладом в статутний капітал 2,5%, що складає 2700грн.,
- ОСОБА_7 із вкладом в статутний капітал 32,5%, що складає 35100грн.,
- ОСОБА_10 із вкладом в статутний капітал 40%, що складає 43200грн.,
- ОСОБА_9 із вкладом в статутний капітал 25%, що складає 27000грн.
Відповідно до пунктів 3.1., 13.19. Статуту Відповідача 1 від 25.11.2005р. (т.1 а.с. 23-45), зі змінами та доповненнями від 30.06.2015р. внесених рішенням власників від 08.04.2015р., власником частки у розмірі 32,5%, що складає 35100грн., зазначено Приватний вищій навчальний заклад «Донецький Університет економіки та права».
Згідно з п. 4.3. Статуту Власники Університету не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю Університету, у межах вартості своїх вкладів. Власники Університету, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з власників. При виході власника з Університету йому виплачується вартість частини майна Університету, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Університету, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу власника та за згодою Університету вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі (п.4.5. Статуту).
Відповідно до п.4.9. Статуту, власник систематично не виконуючий або неналежно виконуючий свої обов'язки чи перешкоджаючий своїми діями досягненню мети Університету, може бути виведений із складу власників на основі рішення зборів власників. При цьому власник (його представник) участі у голосуванні не бере. При виведенні власника наступають наслідки, передбачені цим Статутом.
Вищим органом Університету є Загальні Збори власників, які складаються з власників Університету або призначених ними представників та вважаються повноважними, якщо на них присутні власники (представники власників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. (п.п.6.1.,6.5 Статуту). Збори скликаються Ректором Університету (п.6.8. Статуту).
Рішення Зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх власників, а Рішення про внесення змін до статуту Університету, відчуження майна Університету на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна Університету, та про ліквідацію Університету приймаються більшістю не менш як у ? голосів (п.п.6.4. 6.5. Статуту).
Пунктом 13.3. Статуту визначено, що відчуження майна, яке закріплено за Університетом, здійснюється у порядку, встановленому законодавством. Одержані у результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції Університету.
У період з 2011р. по листопад 2014р. позивач ОСОБА_7 виконував обов'язки ректора, та між ним і Відповідачем 1 було укладено контракти №1-ІІІ від 25.01.2011р. (т.2 а.с.80-82), №2-ІІІ від 01.04.2012р. (т.2 а.с.91-93).
Загальними рішенням загальних зборів власників Відповідача 1 від 04.11.2014р. були прийняті рішення не продляти контракт із позивачем та призначено виконуючим обов'язки ректора ОСОБА_8, а також прийняте рішення про звернення до судових та правоохоронних органів із заявою про притягнення до відповідальності та відшкодування збитків нанесених Університету внаслідок зловживання позивачем службовим становищем, що встановлено актом комісії від 31.10.2014р. (т.2.а.с. 26) (протокол №4/11 від 04.11.2014р., т.1 а.с. 118).
В матеріалах справи наявна копія Витягу з кримінального провадження №12015050150000485 за заявами від 06.02.2015р. та від 27.05.2015р. з підстав безпідставного передання майна університету в.о. ректора ОСОБА_7 (будівлі, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, б.193-Б) у власність третім особам, та з підстави встановлення в.о. ректора ОСОБА_7 собі і дружині, яка є співробітником Університету, премії та надбавки, не передбачені штатним розкладом та положеннями про преміювання (т.1 а.с. 119).
Листом №16/485/1 від 11.04.2016р. Слідче управління Головного управління Національної поліції України повідомило відповідача 1 що на теперішній час триває досудове розслідування, здійснюються слідчі дії за матеріалами кримінального провадження №12015050150000485 від 07.02.2015р. станом на 11.04.2016р. ОСОБА_7 повідомлення про підозру не складалося і не оголошувалося. (т.1 а.с. 120).
Факти звернення відповідача 1 до суду із вимогами до позивача про відшкодування шкоди судом не встановлено.
Загальними зборами власників Відповідача 1 від 08.04.2015р. (протокол №08/04 від 08.04.2015р. (т.1 а.с. 109-113), прийняті рішення:
- виключити ОСОБА_7 зі складу учасників ДонУЕП з внесенням відповідних змін до установчих документів ДонУЕП;
- виплатити ОСОБА_7 вартість частини майна ДонУЕП, що пропорційна його частці у статутному капіталі …;
- винести на розгляд загальних зборів ДонУЕП питання, не включеного заздалегідь до порядку денного: «Про внесення і затвердження змін до установчих документів та надання повноважень, щодо вчинення дій спрямованих на проведення їх держаної реєстрації»;
- внести та затвердити зміни до Статуту Приватного вищого навчального закладу «Донецький Університет економіки та права», в частині змін складу учасників ДонУЕП у зв'язку з виключенням ОСОБА_7 зі складу учасників ДонУЕП. Уповноважити ОСОБА_8 на вчинення дій, спрямованих на проведення державної реєстрації зміни до Статуту Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права».
Збори відбулись за участю власників, що у сукупності володіють 60% часток у статутному капіталі - ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13 Рішення по усіма питанням прийнятті 100 % голосів присутніх учасників.
За змістом протоколу №08/04 рішення вмотивовані діями, вчиненими позивачем в період виконання ним обов'язків ректора Відповідача 1, а саме:
- виплатою собі та своїй дружині ОСОБА_14 заробітної плати у розмірі, який значно перевищує розмір, встановлений штатним розкладом в порушення умов контракту та вимог ст. 21 КЗпП;
- системне службове підроблення;
- Відчуження в порушення пунктів 3.2.13.,13.3 Статуту без згоди власників Відповідача 1 нежитлового приміщення за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 193-6 на користь ТОВ «Донінфосервіс», одним із засновників якого була ОСОБА_14;
- організація викрадення бухгалтерської документації ДонУЕП та серверу із бухгалтерською інформацією ;
- відзив підпису з усіх установ банків, що обслуговували ДонУЕП без попередження та призначення іншого підписанта, що призвело до повного зупинення видаткових операцій, в тому числі до несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам ДонУЕП;
- проведення без згоди власників відповідача господарських операцій сумнівного характеру по закупівлі товарів та послуг в одних і тих же контрагентів, переведення зазначених коштів в готівку та їх привласнення;
Викладені обставини були кваліфіковані загальними зборами як порушення п.п. 3.2.13., 4.2., 6.2.13., 8.4., 13.3. Статуту Відповідача 1 та як кримінальні правопорушення за ознаками злочинів передбачених ст.ст. 364-1, 365, 191, 366, 367, 212 Кримінального кодексу України.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №59037455 від 13.05.2016р., будівля, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, б.193б, загальною площею 2447,2 кв.м. з 23.10.2012р. перебуває у власності ТОВ "ДОНІНФОСЕРВІС" (т.1 а.с. 171-174).
Згідно Висновку про вартість майна, складеного МПП Виробничою фірмою «Науктехпроект» станом на 23.10.2012р., ринкова вартість нежитлового приміщення п'ятиповерхової будівлі навчального корпусу загальною площею 1294,9 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, б.193-б, складає 7425941,00грн. без ПДВ (т.2 а.с.98-128).
Актом роботи комісії з перевірки обґрунтованості нарахованої заробітної плати співробітника ДонУЕП на посаді в.о. ректора ОСОБА_7 за період з червня 2010р. по лютий 2012р. від 31.10.2014р. (т.2 а.с. 26), в ході перевірки встановлено, що нарахування і виплата заробітної плати ОСОБА_7 в період з червня 2010р. по лютий 2012р. проводилася необґрунтовано, в порушення умов контракту, Положення про надбавки, наказів і рішення власників.
На підтвердження викладених в Акті обставин Відповідач 1 надав складені діловодом канцелярії ОСОБА_16 Виписки з наказів за 2010-2012 роки, в яких перелічені номера та дати наказів, та суми визначених надбавок.
Ухвалами від 29.08.2016р., від 13.09.2016р., від 05.10.2016р. господарський суд зобов'язував Відповідача 1 надати первинні документи до акту ревізії, на які є посилання в протоколі позачергових загальних зборів власників Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» від 08.04.2015р. №08/04. Проте, така вимога суду Відповідачем 1 не виконана з причини відсутності документів внаслідок викрадення їх позивачем та передачі залишків документів правоохоронним органам.
Відповідно до наданих до матеріалів справи копій наказів Відповідача 1, підписаних в.о. ректора ОСОБА_7 встановлено, що:
- згідно до наказу №40-к від 26.04.2011р. «Про оплату виконання додаткової роботи», в квітні 2011 року встановлено надбавки наступним працівникам: ОСОБА_7 в сумі 25000 грн., ОСОБА_17 - 300 грн. (т.2 а.с.31);
- згідно до наказу №72-к від 29.07.2011р. «Про надбавки за виконання додаткового обсягу роботи», у липні 2011 року встановлено надбавку ОСОБА_17 - 600грн. (т.2 а.с.32);
- згідно до наказу №73-к від 01.08.2011р. «Про оплату навчального навантаження, установлення заробітної плати та надбавки» у серпні 2011 року встановлено надбавку наступним працівникам Університету (у відсотках до посадових окладів): ОСОБА_11 - 60, ОСОБА_18 - 80; - посадовий оклад в.о.ректора ОСОБА_7 в розмірі 30000грн., надбавку засновників у розмірі 95 відсотків та надбавку за інтенсивний характер роботи у розмірі 95 відсотків від посадового окладу (т.2 а.с.33);
- згідно до наказу №86/1-к від 31.08.2011р. «Про установлення надбавок» у серпні 2011 року встановлено надбавку працівнику Університету в.о.ректора д.е.н.доценту ОСОБА_7 в розмірі 300 000,00грн. (т.2 а.с.34);
- згідно до наказу №124-к від 30.11.2011р. «Про встановлення надбавок» у грудні 2011 року встановлено надбавку наступним працівникам (у гривнях до посадових окладів): ОСОБА_7 в сумі 300 000, ОСОБА_14 - 200 000. (т.1 а.с.193; т.2 а.с.35);
- згідно до наказу №132-к від 30.12.2011р. «Про установлення надбавок» у грудні 2011 року встановлено надбавку наступним працівникам Університету (у відсотках до посадових окладів): ОСОБА_7 -50, ОСОБА_14 - 20, ОСОБА_19 -50 (т.2 а.с.36);
- згідно до наказу №25/1-к від 26.03.2012р. «Про надбавки» у березні 2012 року встановлено надбавку працівнику Університету завідувачу кафедри економіки підприємства та менеджменту д.е.н.доц. ОСОБА_7 70000грн. (т.2 а.с.37).
20.11.2014р. Позивач звернувся до заступника керуючого відділенням ПУМБ в м. Донецьку ОСОБА_15 із заявою, в якій повідомив банк про відсутність у ОСОБА_7 доступу до системи Клієнт-банк, просив про відміну його цифрового електронного підпису у зв'язку з компрометацією його особистого ключа та можливого доступу до системи Клієнт-банк третіх осіб (т.2 а.с. 197).
Листом №06.701-186/67-16622 від 07.09.2016р. Красноармійське відділення ПАТ «Укрсоцбанк» повідомило Відповідача 1, що блокування системи Інтернет-Клієнт-Банк по рахункам Відповідача 1 відбулося 27.10.2014р. на підставі листа Університету №93/245 від 27.10.2014р. про необхідність блокування ключів доступу, підписаного в.о. ректора Приватного вищого навчального закладу «Донецький університет економіки та права» ОСОБА_7 (т.2 а.с. 198).
Відповідач 1 також повідомив суду, що трудовий колектив на загальних зборах 12.03.2015р. розглянув питання про виключення позивача зі складу засновників Університету (т.1 а.с. 169-170) з підстав його заяви про вихід зі складу засновників від 18.05.2012р. (т.1 а.с. 115).
З матеріалів справи також вбачається, що у 2012 році, після подачі позивачем заяви про вихід зі складу засновників, відповідних змін у Статуті Університету не відбулося, та не було здійснено відповідної державної реєстрації.
Про наявність між позивачем та відповідачем 1 корпоративних відносин вже після поданої ним заяви свідчить подальші проведення голосування на зборах учасників відповідача 1 з урахуванням голосу позивача, та направлення йому повідомлень про проведення загальних зборів власників Університету.
При цьому, господарським судом було встановлено, що після звернення позивачем до Університету із заявою про вихід зі складу засновників відповідача 1 - 18.05.2012р., жодних розрахунків, пов'язаних з рішенням позивача вийти зі складу засновників між позивачем та відповідачем 1, не вирішувалося та не здійснювалося, а навпаки, згідно до рішення зборів від 10.04.2013р. та змін до статуту від 05.09.2013р. частку позивача було збільшено з 28,5% (станом на 25.02.2013р.) до 32,5 %.
Зазначена заява позивача не була предметом розгляду позачергових зборах 08.04.2015р., і в обґрунтування його виключення зі складу засновників на зборах були покладені зовсім інші підстави, про що свідчить текст протоколу №08/04 від 08.04.2015р.
Протокол загальних зборів трудового колективу від 12.03.2015р. господарським судом правомірно не прийнятий як доказ дотримання Відповідачем 1 вимог ст. 15 Закону України «Про вищу освіту» при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки рішення про погодження виключення позивача зі складу засновників відповідача 1 трудовим колективом прийнято на підставі його заяви про добровільний вихід зі складу засновників яка, станом на дату проведення зборів, з урахуванням вищевказаних обставин та подій, втратила свою чинність та актуальність.
У судовому засіданні господарського суду в якості власників Відповідача 1 в порядку статті 30 ГПК України ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 надали суду пояснення про обставини, які передували прийняттю спірного рішення, а саме:
ОСОБА_8 було прийнято до складу власників університету у 2013 році після смерті її батька. ОСОБА_12 було прийнято до складу власників університету у грудні 2012 року на запрошення позивача.
Позивача було призначено на посаду в.о. ректора після смерті його батька, який був ректором та одним із його власників.
Протягом тривалого часу ректор не призначався на посаду через ускладнену процедуру його призначення та необхідність погодження такого призначення з трудовим колективом університету.
Учасники не втручався до фінансово-господарської діяльності закладу, оскільки довіряли позивачу, який здійснював поточне керування діяльністю.
Влітку 2014 року, після початку активної фази антитерористичної операції у місті Донецьку, позивач виїхав до міста Львова та усунувся від виконання обов'язків ректора. У зв'язку із необхідністю вирішувати питання переїзду закладу на підконтрольну територію України та організацією учбового процесу, власники неодноразово звертались до позивача із питання про вчинення відповідних заходів, як то перереєстрацію закладу на підконтрольній українській владі території на виконання вказівок Міністерства освіти України, облаштування приміщення для проведення навчального процесу, переведення працівників та студентів, виконання інших організаційних заходів. Однак позивач контактів із ними не мав. Навпаки, за його розпорядженням з території університету було вивезено бухгалтерську документацію та бухгалтерський сервер, та, у подальшому, анульовано ключі електронного цифрового підпису авторизовані у банківських установах, де було відкрито рахунки університету. Зазначене призвело до невиплати заробітної плати працівникам.
Крім того, після прийняття загальними зборами власників рішення про зміну місцезнаходження університету, позивач намагався його скасувати у судовому порядку, чим перешкоджав діяльності закладу.
Викладені обставини стали підставою для проведення ревізії фінансово-господарської діяльності університету за наявними документами, в результаті якої було встановлено викладені в спірному рішенні факти зловживання ОСОБА_7 службовим становищем. За думкою ОСОБА_9, ОСОБА_20 та ОСОБА_12, зазначені обставини мали місце через те що позивач був не тільки виконуючим обов'язки ректора, а і одним із власників університету.
Також вказані власники повідомили господарський суд про те, що жодних рішень про надання дозволу позивачу на встановлення собі надто великих надбавок до заробітної плати, а також на відчуження майна університету ними не приймалося та не обговорювалося.
(звукозапис судових засідань від 17.08.2016р., від 29.08.2016р., від 13.09.2016р.).
У судовому засіданні в якості власника та колишнього в.о. ректора в порядку статті 30 ГПК України ОСОБА_7 надав суду наступні пояснення:
Його діяльність на посаді в.о. ректора повністю відповідала вимогам законодавства та Статуту Університету. Він дійсно в літку 2014 року вибув із місто Донецька у зв'язку із небезпекою, але, перебуваючи у робочій відпустці здійснював керування поточною діяльністю закладу в телефонному режимі.
Також він повідомив суду, що порушення, які йому інкримінуються, є неспроможними, оскільки:
- надбавки та заробітна плата йому нараховувались за погодженням із власниками;
- майно, яке начебто ним було привласнено, було придбано та використано для ремонту навчальних приміщень та гуртожитку університету;
- відчуження приміщення у 2012 року було заходом на його захист від рейдерів, одним із яких був ОСОБА_12, який, у подальшому, увійшов до складу власників університету;
- відкликання електронних цифрових підписів авторизованих у банківських установах, де було відкрито рахунки університету, було пов'язано із використання них без його згоди іншими особами.
(звукозапис судових засідань від 17.08.2016р., від 29.08.2016р., від 13.09.2016р.).
Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Пункт 4 ч.1 ст.12 ГПК України передбачає, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Враховуючи положення статуту Відповідача 1, неврегульованість законодавством України взаємовідношень власників приватного вищого навчального закладу та зміст правовідносин сторін, суд дійшов вірного висновку про те, що між позивачем та Відповідачем 1 по справі існують корпоративні правовідносини та до них за аналогією закону мають бути застосовані положення законодавства, що регулюють, зокрема, правовідносини між учасниками товариства з обмеженою відповідальністю.
У судовому засіданні Донецького апеляційного господарського суду сторони погодились, що спір підлягає вирішенню із застосуванням Закону України «Про господарські товариства».
З урахуванням викладеного судова колегія приходить до висновку, що зазначений спір випливає із корпоративних відносин між позивачами та відповідачем 1, що зумовлює його розгляд в порядку господарського судочинства.
Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15, 16 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства та кожна особа має право на судовий захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 5 ст.98 Цивільного кодексу України передбачене право учасника товариства оскаржити рішення загальних зборів до суду.
Як було встановлено судом 08.04.2015р. на загальних зборах Відповідача 1 було прийнято рішення про виключення ОСОБА_7 зі складу учасників ДонУЕП з внесенням відповідних змін до установчих документів ДонУЕП; про виплату ОСОБА_7 вартості частини майна ДонУЕП, що пропорційна його частці у статутному капіталі; та про внесення та затвердження змін до Статуту Приватного вищого навчального закладу «Донецький Університет економіки та права», в частині змін складу учасників ДонУЕП.
Згідно п.3 ст.100 Цивільного кодексу України, учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.
Так, ст.64 Закону України «Про господарські товариства», передбачено, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.
В ч.1 п. 4.24. Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» передбачено, що суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним.
Як встановлено господарським судом, Відповідач 1 обґрунтовує виключення позивача зі складу засновників, з підстав неналежного виконання останніми обов'язків перед університетом.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Пунктом 2.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» №4 від 25.02.2016р. передбачено, що Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.
Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Відповідно до п.1.3. Статуту Відповідача 1, Університет є суб'єктом освітньої діяльності і діє відповідно до Конституції України, Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», Закону України «Про мови», нормативних документів Міністерства освіти і науки України, цього Статуту та інших актів законодавства у сфері освіти, реалізує відповідно до наданих ліцензій освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їхнього покликання, інтересів, здібностей т а нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.
Пунктами 1-3 ч.2 ст. 15 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що засновник (засновники) вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган: 1) затверджує статут вищого навчального закладу та за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію; 2) укладає в місячний строк контракт з керівником вищого навчального закладу, обраним за конкурсом у порядку, встановленому цим Законом; 3) за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу достроково розриває контракт із керівником вищого навчального закладу з підстав, визначених законодавством про працю, чи за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту.
Крім того, в ч.2-4 п. 4.24. Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» зазначено, що у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.
Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.
Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства.
Як вищевказане, спірним рішенням власників відповідача 1 виключено позивача зі складу учасників за системні зловживання службовим становищем та спричинення шкоди університету перебуваючи на посаді в.о. ректора у період із 2011 по 2014 рік.
Взаємозв'язок між зазначеними діями та наявністю у позивача статусу власника університету судом не встановлений, а, навпаки, обумовлений виключно наявністю в нього певних повноважень та можливостей саме як в.о. ректора закладу та відсутність контролю за його діяльністю з боку інших власників.
Виконання особою функцій і повноважень посадової особи, здійснюється в межах трудових відносин, що виникають і припиняються за рішенням вищого органу управляння, який в силу положень п.6.6. Статуту наділені компетенцією «приймати рішення з усіх питань діяльності Університету, в тому числі і з тих, що передані Зборами до компетенції Виконавчого органу. В разі наявності обґрунтованих претензій щодо виконання особою свої посадових обов'язків рішення про припинення трудових відносин може бути способом чи складовою механізму притягнення посадової особи до відповідальності як найманого працівника. Зазначене притягнення до відповідальності керівника підприємства реалізується власником (уповноваженим ним органом) в порядку цивільного або кримінального провадження.
Судом прийнято до уваги, що протягом тривалого часу Відповідачем 1 не визначено розмір шкоди, яка, начебто, завдана позивачем, а також відсутні звернення до суду щодо повернення майна та коштів, які незаконно вибули з його власності, а також відсутні результати розслідування діяльності позивача правоохоронними органами.
Приймаючі спірне рішення, власниками фактично було застосовано захід відповідальності посадової особи шляхом позбавлення його корпоративних прав.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, ст.321 ЦК України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, та особа може бути позбавлена його або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Відповідача 1 від 08.04.2015р., відображене в протоколі №08/04 господарським судом задоволені правомірно.
Оскільки суд дійшов вірного висновку щодо задоволення вимоги позивача про визнання недійсним та скасування рішення позачергових загальних зборів учасників Відповідача 1 від 08.04.2015р., а вимога про скасування державної реєстрацію змін до установчих документів Відповідача 1 щодо зміни складу власників та поновлення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про Відповідача 1 станом на 29.06.2015р. є похідною вимогою, ця вимога судом першої інстанції також задоволена правомірно.
З урахуванням вищевказаного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду.
У зв'язку з викладеним, керуючись ст.33, 34, 99, 101-103, 105 ГПК України Донецький апеляційний господарський суд,-
Рішення господарського суду Донецької області від 18.10.2016 року у справі № 905/1076/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у 20-ти денний строк.
Головуючий суддя: О.Л. Агапов
Судді: Н.В. Будко
С.А. Малашкевич