донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.11.2016 справа №908/1795/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівАгапов О.Л. Мартюхіна Н.О., М'ясищев А.М.
при секретарі за участю представників сторін від позивача від відповідача від третіх осіб розглянувши апеляційну скаргу Дьома К.Г. Дробна О.М. (довіреність б/н від 05.08.16) Левченко Ю.В. (довіреність №525 від 09.10.16) не з'явились Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Київ
на рішення господарського суду Запорізької області
від31.08.16р.
у справі№908/1795/16 (суддя Кутіщева - Арнет Н.С.)
за позовом до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Екохімресурс», м. Запоріжжя Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Київ Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергитичні технології», м.Запоріжжя Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кириченко К.В., м.Запоріжжя визнання договору іпотеки недійсним
До господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Екохімресурс» м. Запоріжжя з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Київ, про визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки № 190312-КЛВ-Z/1 від 19.03.2012р., посвідчений приватнім нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кириченко К.В. за № 174 та договір № 1 від 17.08.2012р про зміну договору іпотеки №190312-КЛВ-Z/1 від 19.03.2012р.; договір № 2 від 28.09.2012р. про зміну договору іпотеки № 190312-КЛВ-Z/1 від 19.03.2012р.; договір № 3 від 22.02.2013р. про зміну договору іпотеки № 190312-КЛВ-Z/1 від 19.03.2012р.; договір № 4 від 20.11.2013р. про зміну договору іпотеки № 190312-КЛВ-Z/1 від 19.03.2012р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що єдиним учасником Позивача на дату укладання оскаржуваних правочинів була юридична особа «РОРОКОЛЛ ПРОПЕРТИЗ Л.Т.Д». а його директор Анна Кореліду не мала права приймати рішення про надання майнової поруки та надання повноважень директору Товариства на підписання відповідного договору застави, оскільки це перебувало поза межами її компетенції. Зазначав, що договір іпотеки порушує права позивача, суперечать актам цивільного законодавства і тому підлягає визнанню недійсним.
Відповідач позовні вимоги не визнавав. Вказував, що твердження позивача щодо перевищення директором ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс» на момент укладення оспорюваного договору своїх повноважень, не відповідає дійсності та не підтверджено належними доказами та фактичними обставинами справи. Зазначав, що банк не міг знати щодо недостатності чи перевищенні повноважень з боку директора ТОВ«Торговий дім «Екохімресурс»; позивач не доводить та навіть і не посилається на ту обставину, що Товариством перед укладенням договору іпотеки були надані банку достатні докази щодо повноважень у його директора на підписання договору; по-третє, було укладено три додаткові угоди про зміну умов договору іпотеки, тобто вбачається погодження правочину у широкому розумінні. Згідно позову, ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс» посилається на те, що оскаржуваний договір іпотеки був підписаний директором товариства - Максютіним Д.С. на підставі рішення Учасника, яке прийнято з порушенням порядку та перевищенням повноважень особи, що це рішення підписала, а отже, як наслідок, і оспорюваний договір іпотеки підписаний з перевищенням повноважень. При цьому не надає належних доказів, що таке рішення визнано недійсним. Позивач безпідставно посилається на той факт, що у директора ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс» не було повноважень на підписання договору іпотеки №190312-КЛВ-2Л від 19.03.2012 року та всіх договорів про внесення змін до цього договору.
22.08.2016р. від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності, в якій зазначено, що оспорюваний договір № 190312-КЛВ-Z/1 було підписано 19.03.2012р., тобто позивач міг використати своє право на захист своїх інтересів та звернутися до суду з відповідним позовом до 19.03.2015р. Таким чином, позивач пропустив строк позовної давності за зверненням до суду, що є підставою для відмови у позові, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.08.2016 року у справі № 908/1795/16 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Екохімресурс» до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» задоволена.
Визнаний недійсним договір іпотеки № 190312-КЛВ-Z/1 від 19.03.2012р., посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кириченко К.В. за №174 та
- договір № 1 від 17.08.2012р про зміну договору іпотеки № 190312-КЛВ-Z/1 від 19.03.2012р.;
- договір № 2 від 28.09.2012р. про зміну договору іпотеки № 190312-КЛВ-Z/1 від 19.03.2012р.;
- договір № 3 від 22.02.2013р. про зміну договору іпотеки № 190312-КЛВ-Z/1 від 19.03.2012р.;
- договір № 4 від 20.11.2013р. про зміну договору іпотеки № 190312-КЛВ-Z/1 від 19.03.2012р.
ПАТ «Банк Кредит Дніпро» подана апеляційна скарга на судове рішення, у якій апелянт, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Екохімресурс» м. Запоріжжя у відзиві на скаргу вказав на її безпідставність.
Апелянтом заявлене клопотання у разі, якщо апеляційна скарга буде відхилена, накласти арешт на перелічене у клопотанні нерухоме майно до погашення суми заборгованості у розмірі 1 394 847,42 доларів США. Клопотання мотивоване вимогами ст..1057-1 ЦК України.
Враховуючи, що ст.1057-1 ЦК України регулює правові наслідки недійсності кредитного договору, а у спорі, що розглядається, спірнім є договір іпотеки та враховуючи повноваження апеляційної інстанції, клопотання відхилене.
Заявлене клопотання здійснювати технічну фіксацію судового процесу. Клопотання задоволене, оскільки технічна фіксація як здійснювалась, так і здійснюється при розгляді апеляційних скарг.
У зв'язку з находженням у відпустках судді Мартюхіної Н.О. та судді Будко Н.В. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.10.2016 змінено склад судової колегії по розгляду скарги. Скарга розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя - Агапов О.Л., судді: М'ясищев А.М., Сгара Е.В.
У зв'язку з находженням у відпустці судді Сгара Е.В. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.11.2016 змінено склад судової колегії по розгляду скарги. Скарга розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя - Агапов О.Л., судді: Мартюхіна Н.О., М'ясищев А.М..
Апеляційна скарга розглядається відповідно до вимог ст.101 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, пояснення сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського сулу встановила.
19.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро», в особі начальника Відділення «Маяковське» ПАТ «Банк Кредит Дніпро» у м. Запоріжжя Псковської Олени Олегівни (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Екохімресурс» в особі директора Максютіна Дмитра Сергійовича (Іпотекодавець) укладений договір іпотеки від № 190312-КЛВ-2/1.
Відповідно до п.1.2. договору іпотекодавець, як майновий поручитель боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичні Технології» (третьої особи у справі, яка вважає апеляційну скаргу безпідставною) за кредитним договором №190312-КЛВ від 19.03.2012р., з метою забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань боржника за кредитним договором, передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, визначене і описане в п. 1.3 договору.
Згідно з п.1.3. договору, предметом іпотеки за договором є нерухоме майно:
- Адміністративна будівля нафтобази літ. А-2, адміністративно-побутовий корпус літ. К, будівля контрольно-пропускного пункту літ. Л. насосна станція літ. О, будівля електрощитової №1 літ. М, будівля електрощитової №2 літ. Н, авто паливний термінал літ. П, яке розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запорізький р., с. Петрівське, вулиця Східна, будинок 6 (реєстраційний номер майна 34026220):
№ п/пЛітера № за планом земельної ділянкиНазва будівель та спорудМатеріали стін будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)
1А-2 Адміністративна будівля нафтобазиЦегла43,7
2К адміністративно-побутовий комплексЦегла288,2
3Л будівля контроль-перепускного пунктуЦегла28,8
4О насосна станція
5М будівля електрощитової №1Цегла8,9
6Н будівля електрощитової №2Цегла9,1
7П автопаливний термінал
8 1паркан
9 68паркан
10 69паркан
11 70підпірна стінка
12 71водовідний лоток
13 2ворота
14 72ворота
15 74ворота
16 73трансформатор
17 3-17ємності для ПММ
18 20-24ємності для ПММ
19 37ємності для ПММ
20 75-100ємності для ПММ
21 101пожежний резервуар
22 102автоваги
23 Ізамощення
24 IIзамощення
25 IIIзамощення
Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці загальною площею 2,2302 га за адресою: Запорізька обл., Запорізький р., с. Петрівське. вулиця Східна, будинок 6, яка знаходиться в користуванні іпотекодавця, згідно договору оренди землі від 02.04.2010 року, кадастровий номер 2322188805:13:001:3200.
Відповідно до умов договору, предмет іпотеки за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо повного та своєчасного виконання кожного і всіх зобов'язань боржника за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього, зокрема предметом іпотеки за цим договором забезпечується виконання таких зобов'язань боржника за кредитним договором:
- по поверненню кредитів в межах ліміту кредитування в сумі 650 000,00 (шістсот п'ятдесят тисяч) доларів США. з терміном повного повернення кредиту не пізніше "18" березня 2013 року відповідно до умов кредитного договору;
по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами в розмірі 11% (дванадцять) відсотків річних, відповідно до п. 2.5 кредитного договору;
по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами за ставкою, яка встановлена у розмірі 16% (сімнадцять) відсотків річних відповідно до п. 2.6.2 кредитного договору;
по сплаті комісії за надання кредиту, а саме - за підготовку та аналіз документів в розмірі 0,5% від ліміту кредитування, відповідно до п. 2.8 кредитного договору;
по сплаті пені за несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також відсотків за користування кредитом, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такої прострочки, згідно до п. 3.4.13 кредитного договору;
- по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами з відсотковою ставкою більшою на 2% (два) відсотків річних, відповідно до умов п. 3.4.18.1, п. 3.4.18.2;
- по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами з відсотковою ставкою більше 5% (п'ять) відсотків річних, відповідно до умов 3.14.18.5.
Договором №1 від 17.08.2012р. про зміну договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кириченко К.В. за № 703, договір іпотеки №190312-КЛВ-2/1 викладено в новій редакції, за умовами якого п. 1.1 передбачено, що іпотекою за цим договором забезпечується кожна та всі з вимог Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору із всіма змінами та доповненнями до нього та з договорі про надання кредитів (траншів). які виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі кредитного договору, що наберуть чинності та будуть укладені в рамках кредитного договору між іпотекодержателем та позичальником, за умовами якого позичальник зобов'язується перед Іпотекодержателем повернути наданий йому кредит строком до 18 березня 2013 року відповідно до п. 1.1 кредитного договору, а також здійснювати всі інші платежі в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором та цим договором і надалі іменується «Основне зобов'язання».
Договором №3 від 22.02.2013р. про зміну договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кириченко К.В. за № 98 - змінено п.п. 1.1, 1.3 договору іпотеки в частині строку виконання основного зобов'язання - 31.01.2014р. та його розміру.
Договором № 4 від 20.11.2013р. змінено п.1.3, 3.4.14 договору в частині предмету іпотеки.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог господарський суд виходив, зокрема з того, що частиною 1 ст.215 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Частиною 2 ст.203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно з ч. 1 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1.3 договору іпотеки, згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.03.2012 року № 33389650, виданим Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», записано у книзі 1 під № 2, загальна вартість предмету іпотеки складає 2 737 732,32 грн.
Заставна вартість предмету іпотеки складає 7 920 243,33 гривні.
Розмір статутного капіталу ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс» (в редакції від 11.03.2010р. номер запису 10851050009001241, що була чинною на дату укладення оскаржуваних правочинів) складала 1 029 000.00 грн., а ціна договору 7 920 243,33 гривень, що значно перевищує статутний капітал ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс». зокрема, майно, яке може бути відчужене відповідно до рішень Учасника позивача, значно перевищує 50% майна товариства.
Єдиним учасником позивача станом на дату укладення оскаржуваних правочинів була юридична особа ROROCALL PROPERTIES LTD ( Л.Т.Д.).
Оскаржуваний правочин, в порушення вимог чинного законодавства України був укладений директором товариства - Максютіним Дмитром Сергійовичем на підставі рішення учасників ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс», яке прийнято з порушення процедури та перевищенням повноважень особи, що це рішення підписала, а отже укладений із перевищенням наданих йому повноважень.
Між тим, судова колегія вважає, що рішення господарським судом Запорізької області прийняте при неповному дослідженні всіх обставин справи та у зв'язку із невірним застосуванням законодавства.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс» від 16.02.2012р. №11 було вирішено:
- виступити майновим поручителем та передати у іпотеку/заставу банку ПАТ «Банк Кредит Дніпро» за кредитним договором, укладеним з ТОВ «Торговий дім «Енергетичні Технології» на суму 650 000.00 (шістсот п'ятдесят тисяч) доларів США нерухоме майно нафтобази, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Петрівське, вул. Східна, буд. 6;
- договори іпотеки/застави, страхування, інші договори доручити підписати директору ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс» Максютіну Дмитру Сергійовичу.
Згідно з рішенням Учасника Товариства на загальних зборах був присутній учасник Товариства, який володів 100% його статутного капіталу - юридична особа РОРОКОЛЛ ПРОПЕРТІЗ Л.Т.Д. в особі директора Анна Кореліду.
В цей же день - 16.02.2012 року у м. Запоріжжі відбулися загальні збори учасників іншого товариства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідна лабораторія експертиз нафтопродуктів «Ойлцентр», оформлених протоколом № 7. Пунктом 2 вказаного рішення вирішено виступити майновим поручителем та передати у заставу банку ПАТ «Банк Кредит Дніпро» за кредитним договором, укладеним з ТОВ «Торговий дім «Енергетичні Технології» на суму 650 000, 00 доларів США, рухоме майно, що знаходиться у складі Статутного капіталу ТОВ «Науково-дослідна лабораторія експертиз нафтопродуктів «Ойлцентр» згідно переліку, який додається до цього протоколу, а пунктом 3 вирішено надати повноваження на підписання договору застави майна директору ТОВ «Науково-дослідна лабораторія експертиз нафтопродуктів «Ойлцентр» Касаткіну Володимиру Петровичу.
Пунктом 6.1. Статуту цього Товариства визначено, що його єдиним учасником є юридична особа РОРОКОЛЛ ПРОПЕРТІЗ Л.Т.Д. (ROROCАLL PROPERTISES LTD), яка володіє часткою вартістю 2250179, 00 грн., що відповідає 100% Статутного (складеного) капіталу Товариства (вказаний факт встановлений постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2016 року у справі № 908/1573/16).
У зборах приймала участь директор компанії РОРОКОЛЛ ПРОПЕРТІЗ Л.Т.Д. Анна Кореліду.
Задовольняючи позов, господарський суд з в якості доказової бази скористався пов'язаної з даною матеріалами справи № 908/1572/16, які підтвердили, що Анна Кореліду на час проведення загальних зборів відповідача 16.02.2012р. не перебувала на території України, тому не мала змоги приймати участь у загальних зборах Товариства 16.02.2012р. та відповідно не підписувала рішення загальних зборів №11 від 16.02.2012р.
Донецьким апеляційним господарським судом при розгляді скарги на рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1573/16 (постанова суду від 23.11.2016р.) також встановлено, що «як вбачається з наданої відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомостей про перетинання державного кордону України у період з 03.08.2011 року по 16.02.2014 року громадянкою Кіпру Korelidou Anna, 03.02.1973 р.н. в базі даних цієї служби не виявлено.
Згідно з іншою довідкою за період з 15.08.2011р. Анна Кореліда за період з 15.08.2011 року була на Україні двічі - 22.09.2015р. - в'їзд, 25.09.2015р.- виїзд, 28.07.2016р.-в'їзд, 29.07.2016р.- виїзд.
Таким чином, за даними державної прикордонної служби України на дату проведення зборів - 16.02.2012року Анни Кореліди на території України не було.
В той же час, законність проведення зборів учасників товариства 16.02.2016року до спору, що розглядається відношення не має з причин, вказаних далі.
Відповідно до наявного в матеріалах справи Статуту ROROCАLL PROPERTISES LTD (РОРОКОЛЛ ПРОПЕРТІЗ Л.Т.Д.) ця Компанія є приватною компанією і має тільки одного акціонера (п.90).
Пунктом 93 Статуту Компанії визначено, що кількість директорів має бути від одного до семи і може збільшуватись або зменшуватись звичайним рішенням компанії. Відповідно до положень 96 Статуту Компанії Директор Компанії може бути чи стати директором або іншою посадовою особою чи інакше брати участь у будь-якій компанії, яку було засновано компанією або в якій компанія має частку у якості акціонера чи інакше, і жоден такий директор не повинен звітувати компанії про будь-які винагороди чи інші прибутки, отримані ним у якості директора чи посадової особи або від його частки у такій іншій компанії, якщо компанія не визначить інакше.
Директори можуть реалізовувати повноваження компанії для позичання коштів, обтяжувати чи заставляти її активи, майно і незапитаний капітал або будь-яку їх частину та видавати облігації, привілейовані акції та інші цінні папери для забезпечення будь-якого боргу, збитків або зобов'язань компанії чи будь якої третьої особи (п. 97 Статуту Компанії).
Пунктом 117 Статуту Компанії визначено, що кворум, необхідний для вирішення питання директорами, може бути визначений директорами, а якщо він не був визначений у такий спосіб, дві особи є кворумом. Втім, за умови що протягом такого періоду, коли компанія, згідно положенням цього Статуту, має лише одного директора, рішення у письмовій формі, підписане таким директором, згідно положень Статті 121, має вважатися в усіх відношеннях рішенням директорів, прийнятим на зборах директорі, на яких був кворум.
Згідно Статуту ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс», який діяв на час укладання спірного правочину (т.1, а.с. 30-36), єдиним учасником товариства була юридична особа ROROCALL PROPERTIES LTD ( Л.Т.Д.) - п.1.4.
Згідно з п. 11. 3 Статуту Товариства до виняткової компетенції Учасника належить:
1) визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;
2) внесення змін до Статуту Товариства, зміна розміру його Статутного капіталу;
3) створення та відкликання виконавчого органу Товариства;
4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;
5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку і збитків Товариства;
6) прийняття і виключення учасника із Товариства;
7) прийняття рішення про ліквідацію Товариства, призначення ліквідаційної комісії,
затвердження ліквідаційного балансу;
8) створення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств, філій і представництв,
затвердження статутів і положень про них.
9) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства;
10) встановлення розміру, форми і порядку внесення додаткових внесків учасниками Товариства;
11) відчуження майна Товариства на суму, яка складає п'ятдесят та більше відсотків майна Товариства. Питання, віднесені до виключної компетенції Учасника, не можуть бути передані ним для вирішення Виконавчому органу Товариства.
Керування поточною діяльністю товариства здійснюється виконавчим органом - Директором Товариства. Учасник може здійснювати керівництво поточною діяльністю товариства безпосередньо, про що зазначено у п. 11.4. Статуту Товариства.
Директор одноособово вирішує всі питання діяльності Товариства, крім віднесених до виняткової компетенції Учасника (п. 11.6. Статут Товариства).
Положенням п. 11.7. Статуту Товариства визначено, що директор Товариства:
- вирішує поточні питання діяльності Товариства, окрім віднесених до компетенції Учасника;
- забезпечує реалізацію рішень Учасника в рамках своїх повноважень;
- розпоряджається майном та коштами Товариства, представляє Товариство у
відносинах з будь-якими українськими та іноземними юридичними та фізичними особами,
укладає в країні та за її межами договори та інші угоди від імені Товариство, а у випадках,
передбачених цим Статутом - після отримання попередньої згоди Учасника;
- визначає розміри платежів за послуги Товариства;
- здійснює облік та внутрішній контроль за господарською діяльністю Товариства;
- затверджує положення про оплату праці робітників Товариства;
- несе персональну відповідальність за виконання покладених на Товариство завдань;
- представляє Учаснику для затвердження проект адміністративно-господарських витрат Товариства та річний баланс;
- пропонує на розгляд Учаснику кандидатури посадових осіб Товариства;
- забезпечує розробку, укладання та виконання колективного договору з трудовим колективом Товариства;
- діє від імені Товариства у межах, встановлених законодавством України та Статутом Товариства.
Відповідно до п. п. 11. 8., 11.9. Статуту Товариства Директор підзвітний Учаснику та організує виконання його рішень. Директор не має права приймати рішення, що віднесені до виключної компетенції Учасника. Учасник має право прийняти рішення про передачу частки своїх повноважень до компетенції Директора. Директор має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що договір іпотеки не відповідає вимогам частин другої, третьої статті 203 ЦК України, з огляду на те, що представник товариства під час укладення цієї угоди діяв із перевищенням наданих йому повноважень.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна виходячи з наступного.
По-перше:
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої, третьої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Частиною першою статті 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Згідно зі ст.ст. 41, 59 Закону України «Про господарські товариства» ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, до компетенції яких, між іншим, належить і прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу (частина перша статті 98 ЦК України).
У преамбулі оспорюваного договору іпотеки від 19.03.2012 року зазначено, що від імені ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс» (іпотнеодавець) договір укладений директором товариства Максютіним Д.С., який діє на підставі Статуту (т.1, а.с.20).
Відповідно до частини третьої статті 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Разом із цим відповідно до частини третьої статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі цивільно-правової угоди, при укладанні якої директором ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс» було надано повний пакет документів, необхідний для укладення договору іпотеки у 2012 році, що не викликало сумнівів у іншої сторони при укладанні угоди.
Таким чином, на думку колегії суддів, ПАТ «Банк Кредит Дніпро» не був інформований про можливе обмеження повноважень директора позивача, оскільки за всіма ознаками банк не знав і не міг знати про можливі корпоративні спори у ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс», з огляду ще й на те, що саме товариство звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки тільки у 2016 році, після порушення банком питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Крім того, відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Однак господарський суд не взяв до уваги зазначені обставини, оскільки доказами схвалення правочину, виходячи з рішення суду, не можуть вважатися ті чи інші дії, вчинені одноособово генеральним директором товариства.
Проте з такими висновками суду також погодитися не можна. Відповідно до статті 47 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.
Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.
Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені товариства в межах, встановлених статутом товариства і законом.
Виконавчий орган товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).
Відповідно до положень статуту ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс», в редакції, яка була чинною на момент укладення договору та договорів про зміну договору іпотеки директор є виконавчим органом, який одноособо вирішує всі питання діяльності Товариства, крім віднесених до виняткової компетенції Учасника (п.11.6 Статуту).
Враховуючи наведене, директор як виконавчий орган товариства в межах своєї компетенції, визначеної законом і статутом товариства, наділений повноваженнями вчиняти відповідні дії саме від імені товариства, тому укладення договорів № 2 від 28.09.2012р., № 3 від 22.02.2013р., № 4 від 20.11.2013р. про зміну договору іпотеки № 190312-КЛВ-Z/1 від 19.03.2012 року свідчать про схвалення оспорюваного правочину саме повноважним органом юридичної особи.
Крім того, відповідно до п.12.5 Статуту позивача Ревізійна комісія має право порушувати питання про скликання позачергових зборів учасників, якщо виникла погроза життєвим інтересам товариства або виявлені зловживання з боку посадових осіб Товариства.
Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про проведення зборів у зв'язку із укладанням договору іпотеки та додаткових угод до нього у зв'язку із перевищенням повноважень директором товариства при його укладанні.
За таких обставин висновок господарського суду Запорізької області про визнання договору іпотеки, та договорів змін до нього, недійсним судова колегія вважає не заснованим на матеріалах справи.
Приймаючи рішення, господарський суд посилався на правову позицію, викладену у постанову Верховного суду України від 25.11.2014 року у справі № 39/5005/4527/2012. Судова колегія враховує, що у вказаній справі були інші обставини, порівняно із спором, що розглядається, та у справі брали участь сторони з іншою організаційно-правовою формою.
При розгляді даної справи судова колегія також виходить із правової позиції Верховного суду Україні, викладеної у постанові від 19.09.2014р. у справі № 3-60гс14, прийнятій з аналогічного спору.
По-друге:
Як вищевказане, відповідно до п.11 Статуту Товариства до виняткової компетенції учасника належить відчуження майна на суму, яка складає п'ятдесят та більше відсотків майна Товариства.
Відповідно до п.7.1 Статуту Товариства товариство є власником:
- майна, переданого йому учасниками;
- продукції, виготовленої Товариством в результаті господарської діяльності;
- отриманих прибутків, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.
Згідно пункту 7.2 Статуту джерелами майна Товариства можуть бути:
- грошові і матеріальні внески учасників;
- доходи, отримані від реалізації послуг;
- доходи від цінних паперів;
- кредити банків та інших кредиторів;
- придбання майна інших підприємств, організацій;
- інші джерела, не заборонені законодавством України.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що розмір статутного капіталу ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс» (в редакції Статуту, що була чинною на дату укладення оскаржуваних правочинів) складала 1 029 000.00 грн., а ціна договору 7 920 243,33 гривень, що значно перевищує статутний капітал ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс». зокрема, майно, яке може бути відчужене відповідно до рішень Учасника позивача, значно перевищує 50% майна товариства.
Між тим, з урахуванням положень п.7.1 та 7.2 Статуту, при вирішенні спору судова колегія розмежовує поняття «майно товариства» та «розмір статутного капіталу товариства».
Виходячи з приписів ст.39 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, чинній на момент укладання договорів між сторонами у справі) законодавець не пов'язує відчуження майна господарського товариства з обов'язковим прийняттям рішення загальними зборами товариства про зменшення його статутного фонду. Таким чином, фактичне застосування зазначеної норми в контексті обов'язковості рішення загальних зборів при відчуженні майна є невірним. До того ж відчуження майна, за рахунок якого сформовано статутний фонд, у разі, якщо таке мало місце у спорі, що розглядається, не свідчить про його зменшення.
Матеріали справи не містять доказів того, що вартість переданого в іпотеку майна позивача становить п'ятдесят чи більше відсотків усього майна товариства.
По-третє:
Як вищевказане, при розгляді спору у суді першої інстанції відповідачем 22.08.2016 надана до господарського суду заява про застосування позовної давності при вирішенні спору. Без відповідного аргументування господарським судом «заява залишена без задоволення, як така, що спростована матеріалами справи та діючими нормами законодавства».
Між тим, при розгляді скарги судова колегія враховує наступне.
До правовідносин сторін за даним позовом застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки, встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
При цьому, позовна давність за змістом глави 19 Цивільного кодексу України обчислюється окремо щодо основної і щодо додаткової вимоги. З цього приводу в пункті 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» зазначено, що позовна давність може спливати за додатковою вимогою, тоді як за основною вимогою позовна давність триває. Але якщо позовна давність спливла за основною вимогою, то вважається, що вона спливла і стосовно додаткової вимоги.
За правилами частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідачем за позовом про визнання договору іпотеки та договорів про змін до нього недійсними подано заяву про застосування позовної давності. За цих обставин господарський суд безпідставно не дав правової оцінки вказаній заяві, обмежившись посиланням на її невідповідність законодавству та те, що доводи заяви спростовані матеріалами справи.
Між тим, спірний договір укладений 19.03.2012 року. Договори про внесення змін до договору іпотеки були укладені у 2012-2013 роках, але ці договори є похідними від основного договору іпотеки, укладеного 19.03.2012 року.
Позовна заява до господарського суду про визнання договору недійсним від 04.07.2016 року, вих.. № 16/0407, надійшла до господарського суду 05.08.2016 року.
За правилами частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З клопотанням про відновлення строку позовної давності позивач не звертався.
Таким чином, на думку колегії суддів, господарський суд також безпідставно не застосував позовну давність при вирішенні спору та задовольнив позовну заяву у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.33,34,99,101-104, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК Донецький апеляційний господарський суд,-
Рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2016 року у справі № 908/1795/16 скасувати.
У задоволенні позовної заяви відмовити.
Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у 20-ти денний строк.
Головуючий суддя: О.Л. Агапов
Судді: Н.О. Мартюхіна
А.М. М'ясищев