25 листопада 2016 року м. Київ К/800/32104/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 у справі №813/6441/15 (876/2220/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.03.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 скасовано судове рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області 22.11.2016 звернулась з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строків касаційного оскарження судового рішення до Вищого адміністративного суду України.
Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються ім'я (найменування) особи, яка подає касаційну скаргу.
У відповідності до частини четвертої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
Як вбачається з доданої до касаційної скарги копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції правонаступником відповідача у справі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області є Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.
Суддею-доповідачем з'ясовано, що згідно з постановою кабінету Міністрів України «Про деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» від 04.11.2015 № 892 Державну податкову інспекцію у Личаківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби перейменовано на Личаківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області. При цьому, до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області приєднано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби.
Разом з тим, касаційну скаргу підписано представником Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області Середяком Богданом Васильовичем.
Крім того, до касаційної скарги додано відповідну довіреність представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 29.02.2016 № 1524.
Враховуючи викладене, відповідачу необхідно надати докази, які б підтверджували найменування особи, яка подає касаційну скаргу, а також відповідний документ щодо підтвердження повноважень представника такої особи.
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як вбачається з поданої касаційної скарги, вимоги Закону в цій частині не виконано, документ про сплату судового збору до неї не додано.
Таким чином, відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством, та надати суду документ про його сплату.
Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків.
З доданої до касаційної скарги відповідачем копії постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 вбачається, що таке рішення постановлене у відкритому судовому засіданні та набрало законної сили з моменту складення повного тексту - 28.10.2016, в той час, як касаційну скаргу подано 22.11.2016, тобто з пропуском строку встановленого статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як на підставу для поновлення пропущеного строку, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області посилається на те, що відповідачем було отримано копію такого рішення лише 07.11.2016, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції податкового органу №3813/9 від 07.11.2016.
Суддя-доповідач зазначає, що причини пропуску строку касаційного оскарження визнаються поважними, якщо вони є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Контролюючий орган не наводить доводів та доказів тому, що відповідачу не було відомо про дату, час та місце апеляційного розгляду справи і що він вживав заходів для отримання копії оскаржуваного судового рішення в суді у випадку, якщо така копія не була надіслана на її адресу у строк, передбачений частиною третьою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Не надано також доказів тому, що відповідач був позбавлений об'єктивної можливості отримати копію оскаржуваної постанови в суді апеляційної інстанції до 07.11.2016.
Враховуючи викладене, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції підстави пропуску такого строку не є поважними.
На підтвердження поважності пропуску строку відповідачу слід вказати інші підстави та надати відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, визначений законом.
Зазначені обставини за приписами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.
Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 у справі №813/6441/15 (876/2220/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
2. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна