"23" листопада 2016 р. м. Київ К/800/22956/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Кравцова О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація «Агросвіт»
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року
у справі№826/5662/15
за позовомКомпанії «Агросвіт Лімітед»
доДержавного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кучерявого Романа Тарасовича
третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація «Агросвіт»
провизнання незаконною та скасування реєстраційної дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2016 року Компанія «Агросвіт Лімітед» (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кучерявого Романа Тарасовича (далі по тексту - відповідач, Державний реєстратор Кучерявий Р.Т.), третя особа товариство з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація «Агросвіт» (далі по тексту - третя особа, ТОВ АПА «Агросвіт»), в якому просила визнати незаконною та скасувати реєстраційну дію відповідача від 11 березня 2016 року №14809980048001123 про скасування реєстраційної дії від 21 січня 2016 року №14801100045001123 про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи ТОВ АПА «Агросвіт» щодо припинення юридичної особи у результаті ліквідації та зміни керівника і підписанта ТОВ АПА «Агросвіт», а також обов'язати відповідача вчинити дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про скасування оскаржуваної реєстраційної дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
За результатами перегляду зазначеного судового рішення, 28 липня 2016 року Київським апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу, якою прийнято відмову представника Компанії «Агросвіт Лімітед» від позову до Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кучерявого Романа Тарасовича про визнання незаконною та скасування реєстраційної дії, зобов'язання вчинити певні дії. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року скасовано. Провадження в справі закрито.
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, третя особа звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року.
Позивач та відповідач заперечень на касаційну скаргу не надали.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що звертаючись до суду з відповідним позовом Компанія «Агросвіт Лімітед» зазначала, що оскаржувана реєстраційна дія про скасування реєстраційної дії від 21 січня 2016 року №14801100045001123 про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи ТОВ АПА «Агросвіт» щодо припинення юридичної особи у результаті ліквідації та зміни керівника і підписанта ТОВ АПА «Агросвіт» вчинена на підставі наказу Міністерства юстиції України №76/7 від 04 березня 2016 року «Про задоволення скарги ОСОБА_6 у повному обсязі».
У зв'язку з оскарження наказу Міністерства юстиції України №76/7 від 04 березня 2016 року «Про задоволення скарги ОСОБА_6 у повному обсязі» в судовому порядку та постановленням Печерським районним судом міста Києва 24 лютого 2016 року ухвали, якою забезпечено позов у справі №633/63/16-ц, шляхом заборони державному реєстратору вчиняти реєстраційні дії шляхом внесення записів до ЄДР щодо ТОВ АПА «Агросвіт», а також Господарським судом Харківської області 29 січня 2016 року ухвали, якою забезпечено позов у справі №922/141/16, шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо ТОВ АПА «Агросвіт», позивач вважає реєстраційну дію такою, що проведено з порушенням вимог чинного законодавства України.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що підставою для вчинення оскаржуваної реєстраційної діє був наказ Міністерства юстиції України №76/7 від 04 березня 2016 року «Про задоволення скарги ОСОБА_6 у повному обсязі», який виданий Міністерством юстиції України в межах наданих Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» повноважень.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку представником позивача було подано заяву про відмову від позову.
За наслідками розгляду зазначеної заяви Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, оскільки повноваження особи, яка представляє інтереси позивача підтверджені належним чином оформленими документами.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року підлягає скасуванню, оскільки висновки суду базуються на положеннях Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у той час які спірні правовідносини підлягають регулюванню Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Частиною 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.
У частині 2 названої статті передбачено, що про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Наведені положення кореспондуються з пунктом 2 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.
Тим часом, згідно з положеннями статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення в апеляційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Частиною 2 названої статті також передбачено, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
За результатами аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів приходить до висновку, що відмова від позову є виключним правом позивача.
У разі здійснення такої відмови на стадії апеляційного розгляду справи, обов'язковій перевірці підлягають законність та обґрунтованість постановленого судом першої інстанції у справі рішення.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до наступного.
Як зазначено вище предметом судового оскарження у даній справі виступала правомірність реєстраційної дії відповідача від 11 березня 2016 року №14809980048001123 про скасування реєстраційної дії від 21 січня 2016 року №14801100045001123 про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи ТОВ АПА «Агросвіт» щодо припинення юридичної особи у результаті ліквідації та зміни керівника і підписанта ТОВ АПА «Агросвіт».
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що оскаржувану реєстраційну дію проведено на виконання наказу Міністерства юстиції України №76/7 від 04 березня 2016 року «Про задоволення скарги ОСОБА_6 у повному обсязі».
Відмовляючи в задоволенні позову Окружний адміністративний суд міста Києва виходив з того, що статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV передбачена можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав до Міністерства юстиції України.
Відповідно до частини 6 названої статті за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування рішення про державну реєстрацію прав;
б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.
Частиною 7 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» закріплено, що рішення, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 2 частини 6 цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.
Тим часом, преамбулою згаданого Закону закріплено, що він регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців врегульовані положеннями Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року №755-IV з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що і стало підставою для скасування судового рішення.
Перевіряючи рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення заяви представника позивача про відмову від позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, заяву про відмову від позову подано Компанія «Агросвіт Лімітед» за підписом адвоката Савченко В.А. Останній діє згідно договору про надання правової допомоги від 20 січня 2016 року, укладеного між Савченко В.А. та Компанією «Агросвіт Лімітед», від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_8.
03 серпня 2015 року Окружним судом Лімасолу було розпочато процедуру ліквідації Компанії «Агросвіт Лімітед» та призначено Тимчасового ліквідатора - Андреаса Міхаелідеса (справа 287/2015) (т. 2 а.с. 45-46).
30 грудня 2015 року рішенням Тимчасового ліквідатора було призначено ОСОБА_8 одним з директорів Компанії «Агросвіт Лімітед» (т. 1 а.с. 239). Зазначеним рішенням передбачено, що ОСОБА_8 обіймає зазначену посаду до моменту, поки не буде виключеним Тимчасовим ліквідатором або до тих пір, поки Наказ від 03 серпня 2015 року не припинить свою законну силу, або до тих пір, поки районним судом Лімасолу в контексті Заяви Компанії №287/2015 не буде видано наказ про припинення діяльності Компанії, або у зв'язку з будь-якими іншими процедурами.
На підставі названого рішення 05 січня 2016 року Департаментом реєстраторів компаній та арбітражних керуючих Міністерства енергетики, торгівлі, промисловості та туризму видано свідоцтво, яким підтверджується, що відповідно до записів, які містяться реєстрі даного Департаменту, зазначені нижче особи є Директорами і Секретарем Компанії «Агросвіт Лімітед», зокрема, ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 39).
30 червня 2016 року Окружний суд Лімасолу видано ухвалу, якою постановлено про ліквідацію відповідача Компанії «Агросвіт Лімітед».
Призначений Офіційний Ліквідатор цим документом призначається Ліквідатором Компанії (т. 2 а.с. 55).
Посилаючись на юридичний висновок компанії NEOGLEOUS від 06 липня 2016 року, ТОВ АПА «Агросвіт» стверджує, що представник позивача, який діє на підставі договору, підписаного від імені Компанії «Агросвіт Лімітед» ОСОБА_10, втратив свої повноваження, оскільки з моменту видання Окружним судом Лемасолу ухвали про ліквідацію Компанії «Агросвіт Лімітед» директор втратив свої повноваження.
Приймаючи заяву про відмову від позову, підписану адвокатом Савченком В.А., суд апеляційної інстанції виходив з того, що договір про надання правової допомоги від 20 січня 2016 року, укладеного між Савченко В.А. та Компанією «Агросвіт Лімітед» є чинним. Докази його розірвання визнання недійсним тощо відсутні.
Крім того, відповідно до додаткової угоди до названого договору, підписаної 22 червня 2016 року, Савченко В.А. надано всі без винятку права сторони, визначені в Кодексі адміністративного судочинства України, в тому числі, але не виключно, право відмови від адміністративного позову, відкликання адміністративного позову, відмови від апеляційної скарги та ін. (т. 2 а.с. 79).
Однак, колегія суддів з таким висновком Київського апеляційного адміністративного суду погодитися не може.
Як зазначено вище, саме виключним правом позивача є відмова від позову.
З огляду на те, що позивач перебуває у стані припинення, а також те, що повноваження вчиняти дії від імені позивача рішенням Окружного суду Лемасолу передано Офіційному ліквідатору, для прийняття відмови від позову суд апеляційної інстанції зобов'язаний був отримати підтвердження такої відмови від особи, яка на час розгляду справи має повноваження вчиняти дії від імені та в інтересах Компанії «Агросвіт Лімітед».
Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У зв'язку з тим, що зазначене вище судом апеляційної інстанції з'ясовано не було, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду апеляційної інстанції із направленням справи на новий апеляційний розгляд.
Згідно частин 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація «Агросвіт» - задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у справі №826/5662/16 - скасувати.
Справу №826/5662/16 направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і перегляду не підлягає.
Судді