24 листопада 2016 року м. Київ К/800/26388/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є.
розглянувши заяву Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року
у справі №805/177/16-а
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «СІНІАТ»
до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, адміністративний позов задоволено.
Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, одночасно заявляючи клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги.
Згідно ст. 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши доводи поважності пропуску строку на касаційне оскарження, наведені в заяві та докази приєднанні до неї, вважаю, що строк на касаційне оскарження був пропущений не з вини скаржника.
Керуючись статтями 211, 212, Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Визнати поважними підстави пропуску Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області строку на касаційне оскарження ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року.
Суддя Вищого адміністративного
суду України Н.Є. Маринчак