10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Л.А.
Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.
іменем України
"29" листопада 2016 р. Справа № 806/787/16
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Іваненко Т.В.
суддів: Зарудяної Л.О.
Кузьменко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,
представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" вересня 2016 р. у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкірзавод "Велес" про застосування заходів реагування ,
В травні 2016 року Державна екологічна інспекції у Житомирській області звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила застосувати заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкірзавод "Велес" (далі - ТОВ "Шкірзавод "Велес") шляхом часткової зупинки, а саме забороною здійснення скидів неочищених стічних вод без будь-якої очистки за відсутності дозволу на спецводокористування ТОВ "Шкірзавод "Велес".
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано умови припису та здійснюється відведення стічних вод від господарської діяльності у каналізаційну мережу за відсутності очисних споруд попередньої очистки, що запобігають забрудненню та засміченню вод та не здійснюється лабораторний контроль за якістю стоків, які відводяться у каналізаційну мережу ТОВ "КЕС" по всім випускам з кожного етапу виробничого процесу, що являється порушенням вимог п.3 ст.44, ст.70, ст.95 Водного кодексу України.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.09.2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою позов задовольнити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що у відповідача відсутній дозвіл на спеціальне водокористування. Також вказує на наявність повноважень щодо проведення перевірки та сприяння до вжиття заходів реагування.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги. Просив відмовити в її задоволенні. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Суд встановив, що Державною екологічною інспекцією Житомирської області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Шкірзавод "Велес" на підставі згоди Державної екологічної інспекції №2/2-340 від 06.10.2015, наказу №59-П від 16.11.2015 та направлення №185 від 17.11.2015, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "Шкірзавод "Велес" (а.с.9-17).
Вказаною перевіркою, зокрема, встановлено, що ТОВ "Шкірзавод "Велес" відводяться стічні води від господарської діяльності у каналізаційну мережу за відсутності очисних споруд попередньої очистки, що запобігають забрудненню та засміченню вод та не здійснюється лабораторний контроль за якістю стоків, які відводяться у каналізаційну мережу ТОВ "КЕС" по всім випускам з кожного етапу виробничого процесу.
01.12.2015 року Держекоінспекцією у Житомирській області складено припис №32/5, в якому зобов'язано позивача усунути вказані недоліки (а.с.25).
12.04.2016 Держекоінспекцією у Житомирській області проведено позапланову перевірку виконання вимог зазначеного припису, в ході проведення якої встановлено, що з шести пунктів припису не виконано пункти №1,5 та не надано інформацію по пункту №4 (акт, а.с.18-24).
Позивач зазначає, що такими діями підприємством допущено порушення вимог п.3 ст.44, ст.70, ст.95 Водного кодексу України та враховуючи, що раніше прийняті заходи адміністративного впливу не призвели до усунення порушень вимог чинного законодавства, зокрема скид стічних вод продовжується, який в свою чергу призводить до послідуючого забруднення водного об'єкта, відповідач просить застосувати заходи реагування та зупинити роботу підприємства.
Відповідно до вимог ст.41 Водного кодексу України скидання у водні об'єкти речовин, для яких не встановлено нормативи екологічної безпеки водокористування та нормативи гранично допустимого скидання, забороняється.
Скидання таких речовин у виняткових випадках може бути дозволено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузях рибного господарства та рибної промисловості, за умови, що протягом встановленого ними періоду ці нормативи будуть розроблені та затверджені.
Замовниками на розробку нормативів екологічної безпеки водокористування та нормативів гранично допустимого скидання цих речовин є водокористувачі, які здійснюють їх скидання.
Відповідно до вимог п.3 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Відповідно до ст.70 ВК України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
В апеляційній скарзі позивач вказує на відсутність у відповідача дозволу на спеціальне водокористування.
Проте колегія суддів звертає увагу, що у ТОВ "Шкірзавод "Велес" наявний дозвіл на спеціальне водокористування з терміном дії з 19.03.2015 по 19.03.2020 №225-Д у п.5 якого вказано, що скид стічних вод від виробничих та господарсько-побутових потреб підприємства здійснюється на очисні споруди ТОВ "Комплекс екологічних споруд" згідно договору. Також вказано, що очисні споруди відсутні. Скид стічних вод у водний об'єкт відсутній, гранично допустимий скид (ГДС) речовин із стічними водами у водний об'єкт відсутній.
Згідно із умовами договору №515 від 01.01.2015 ТОВ "Шкірзавод "Велес" (замовник) передає, а ТОВ "Комплекс екологічних споруд" (виконавець) приймає на свої очисні споруди повної біологічної очистки і очищає каналізаційні стічні води замовника.
Відповідно до п.3.2 договору лабораторний контроль за якістю стоків, які відводяться у каналізаційну мережу, здійснює ТОВ "КЕС".
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Шкірзавод "Велес" не здійснює скид стічних вод безпосередньо у водний об'єкт, такі води скидаються на очисні споруди ТОВ "КЕС", яке здійснює очистку цих вод, нормативи ГДС у дозволі на спеціальне водокористування ТОВ "Шкірзавод "Велес" не встановлювались, а тому твердження позивача про порушення відповідачем п.3 ст.44, ст.70, ст.95 Водного кодексу України (щодо недотримання встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водний об'єкт) не відповідає дійсним обставинам справи.
Водночас, п.4.1 вказаного договору передбачено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах замовника, які скидаються в каналізаційну систему очисних споруд виконавця, порівняно із зазначеними в п.2.1 цього договору, замовник сплачує виконавцю плату за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, яка нараховується відповідно до розділу 3 Інструкції "Про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002 №37, а також згідно з Правилами прийому стічних вод м. Бердичева.
Відповідачем надано докази сплати ним ТОВ "КЕС" плати за перевищення рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах за серпень 2016, інших розрахунків для здійснення вказаної плати від ТОВ "КЕС" до ТОВ "Шкірзавод "Велес" не надходило.
Позивач в апеляційній скарзі вказує і на наявність повноважень щодо притягнення відповідача до відповідальності, а не лише наявність договірних відносин та відповідальності за їх невиконання між ТОВ "Шкірзавод "Велес" та ТОВ "КЕС".
Колегія суддів не заперечує наявність повноважень позивача щодо перевірки дотримання природоохоронного законодавства та додержанням природоохоронного законодавства, проте вказує на те, що відсутні підстави для вжиття заходів реагування шляхом зупинки роботи підприємства.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" вересня 2016 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.В. Іваненко
судді: Л.О. Зарудяна
Л.В. Кузьменко
Повний текст cудового рішення виготовлено "01" грудня 2016 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Державна екологічна інспекція у Житомирській області вул. Леха Качинського, 12а, м.Житомир,10014
3- відповідачу/відповідачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шкірзавод "Велес" вул. Житомирська, 76, м.Бердичів, Житомирська область,13300
- ,