Справа № 822/1197/16
Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
29 листопада 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С.
секретар судового засідання: Томашук А.В.
за участі:
представників відповідача: Мензаренка Ю.М., Мастера П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,
Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги.
Позивач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно із ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представників відповідача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, станом на час звернення до суду із позовом за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку в сумі 868 255 грн. 19 коп., який виник у зв'язку із неповною сплатою узгоджених податкових зобов'язань. Існування податкового боргу підтверджується постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2015 року у справі №822/1263/15, довідкою по стан розрахунків з бюджетами станом на 22.06.2016 року.
Актом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №9 від 03.08.2015 року описане майно відповідача, яке перебуває у його власності, на суму 4 812 658 грн.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 07.08.2015 року за відповідачем зареєстроване публічне обтяження - податкова застава.
Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому з метою погашення податкового боргу направляла інкасові доручення в установи банків, в яких розміщені рахунки відповідача. Зазначені інкасові доручення були повернуті банками без виконання у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках підприємства.
25.12.2015 року загальними зборами ПАТ "Хмельницький цукровий завод" прийняте рішення про ліквідацію підприємства.
Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ПАТ "Хмельницький цукровий завод" з 28 грудня 2015 року перебуває у стані припинення за рішенням засновників.
За заявою ДПІ у м. Хмельницькому кредиторські вимоги податкового органу по існуючому податковому боргу були розглянуті ліквідаційною комісією ПАТ "Хмельницький цукровий завод", визнані та включені до реєстру вимог кредиторів до третьої черги на суму 3 662 516 грн.
Враховуючи, що податковим органом були використані всі заходи для отримання податкового боргу, позивач звернувся до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків - відповідача.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги податкового органу вже визнані ліквідаційною комісією ПАТ "Хмельницький цукровий завод" та включені до реєстру вимог кредиторів в третю чергу, а надання дозволу, про який просить позивач, призведе до порушення черговості задоволення вимог кредиторів всупереч вимогам закону.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Відповідно до пункту 97.1 статті 97 Податкового кодексу України під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.
Підпунктом 97.4.1 пункту 97.4 статті 97 Податкового кодексу України встановлено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, стосовно платника податків, який ліквідується, є ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України.
Відповідно до статті 111 Цивільного кодексу України у разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
Статтею 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно із п.п. 95.1, 95.2 ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності з абзацом другим п. 95.3 ст. 95 ПК України податковий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Проаналізувавши вказані норми колегія суддів вважає, що у разі відсутності у платника податків коштів для сплати податкового боргу, податковий орган вправі вжити заходів для погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, для чого звертається до суду із позовом про надання відповідного дозволу. В свою чергу суд перевіряє наявність податкового боргу, факти недостатності у платника податків коштів та перебування майна в податковій заставі, та надає чи відмовляє у наданні відповідного дозволу.
Таким чином, надання судом дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є складовою процедури погашення податкового боргу. Надання судом вказаного дозволу жодним чином не впливає на черговість задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації відповідача, а тому не може свідчити про надання переваги податковому органу під час задоволення вимог кредиторів чи обмеження прав кредиторів інших черг.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність заперечень щодо наявності у відповідача податкового боргу, вчинення податковим органом всіх заходів для погашення податкового органу, зокрема й для погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення позову.
У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до Публічне акціонерне товариство "Хмельницький цукровий завод" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити.
Надати дозвіл на погашення податкового боргу публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" в сумі 868 255 грн. 19 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 06 грудня 2016 року.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.