Справа № 128/4076/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Ганкіна І.А.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
02 грудня 2016 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білоуса О.В.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.
за участю:
секретаря судового засідання: Коваль К.В.,
представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника третьої особи - ОСОБА_4Є
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_6 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 29 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_6 до ОСОБА_5 селищної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача кандидат в депутати ОСОБА_5 селищної ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення виборчої комісії,
Кандидат в депутати ОСОБА_5 селищної ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_6 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_5 селищної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_7, про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_5 селищної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області від 23 листопада 2016 року про реєстрацію кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради ОСОБА_7.
Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 29 листопада 2016 року у задоволенні позовних вимог кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_6 відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просив її задоволити.
Представник третьої особи в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - кандидатом в депутати ОСОБА_5 селищної ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_6 заявлено вимогу щодо визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_5 селищної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області від 23 листопада 2016 року про реєстрацію кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради ОСОБА_7.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначав про протиправність прийняття 23 листопада 2016 року ОСОБА_5 селищною виборчою комісією Вінницького району Вінницької області рішення про реєстрацію кандидата в депутати ОСОБА_7, тобто в порушення вимог ст. 39 Закону України «Про місцеві вибори», оскільки останнім було подано не повний пакет документів для реєстрації кандидатом у депутати ОСОБА_5 селищної ради.
Положеннями ч. 2 ст. 106 КАС України визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Як було з'ясовано судом апеляційної інстанції на стадії відкриття апеляційного провадження у даній справі, позивач оскаржуючи неправомірність прийняття відповідачем рішення від 23 листопада 2016 року про реєстрацію кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради ОСОБА_7 і висуваючи вимогу про його скасування, примірника самого рішення до матеріалів позовної заяви не надав, і безпосередньо в судовому засіданні в суді першої інстанції до матеріалів справи вищезгадане рішення долучено не було.
Тобто в даному випадку, судовою колегією встановлений факт відсутності в матеріалах справи копії рішення ОСОБА_5 селищної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області від 23 листопада 2016 року про реєстрацію кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради ОСОБА_7, правомірність прийняття якого є предметом розгляду даної справи.
Окрім того, матеріали справи також не містять належним чином обгрунтованих пояснень позивача щодо неможливості самостійного надання примірника оскаржуваного рішення, та заявлення відповідного клопотанням до про витребування судом першої інстанції у відповідача оскаржуваного в межах даної справи рішення від 23 листопада 2016 року.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Колегією суддів, з метою повного з'ясування та встановлення фактичних обставин справи, на виконання приписів ч. ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, було витребувано у відповідача копію рішення ОСОБА_5 селищної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області від 23 листопада 2016 року про реєстрацію кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради ОСОБА_7.
01 грудня 2016 року на виконання вимог суду апеляційної інстанції відповідачем надано протокол № 5 засідання ОСОБА_5 селищної територіальної виборчої комісії від 24 листопада 2016 року, зі змісту якого, вбачається, що питання про реєстрацію заяви кандидата у депутати ОСОБА_5 селищної об'єднаної територіальної громади ОСОБА_7 від 21 листопада 2016 року було розглянуто 24 листопада 2016 року.
Окрім того, представником третьої особи - кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради ОСОБА_7, на вимогу судової колегії було надано копії постанови від 24 листопада 2016 року № 11 про реєстрацію кандидата у депутати Територіального виборчого округу № 21 ОСОБА_5 селищної об'єднаної територіальної громади ОСОБА_7 та копію посвідчення № 15, виданого ОСОБА_5 селищною викобрчою комісією 26 листопада 2016 року кандидату у депутати одномандатного виборчого округа № 21 ОСОБА_7
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представниками позивача пояснено, що оскаржуючи рішення ОСОБА_5 селищної територіальної виборчої комісії від 23 листопада 2016 року про реєстрацію кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради ОСОБА_7, вони фактично оскаржували постанову від 24 листопада 2016 року № 11 про реєстрацію кандидата у депутати Територіального виборчого округу № 21 ОСОБА_5 селищної об'єднаної територіальної громади ОСОБА_7.
Проаналізувавши в сукупності вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у даній справі не вжив всіх заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи. В даному випадку, не надавши належної уваги факту відсутності в матеріалах справи оскаржуваного рішення ОСОБА_5 селищної територіальної виборчої комісії від 23 листопада 2016 року про реєстрацію кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради ОСОБА_7, суд першої інстанції не встановив, що вказаного рішення відповідачем не приймалось. На разі, питання про реєстрацію кандидата в депутати ОСОБА_7 було вирішено 24 листопада 2016 року та підтверджується наданою представником третьої особи копією постанови № 11 ОСОБА_5 селищної територіальної виборчої комісії, яка судом першої інстанції також не досліджувалась .
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 6 статті 71 КАС України встановлено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Суд, відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене вище, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване позивачем в межах розгляду даної справи рішення від 23 листопада 2016 року про реєстрацію кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради ОСОБА_7 ОСОБА_5 селищною територіальною виборчою комісією не приймалось, оскільки питання про реєстрацію кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради ОСОБА_7 було розглянуто 24 листопада 2016 року, внаслідок чого вказаною виборчою комісією прийнято постанову № 11, яка в свою чергу, не була предметом позовних вимог в суді першої інстанції і відповідна оцінка її правомочності судом першої інстанції не надавалась.
В розрізі положень ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Тому, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати нову позовну вимогу позивача про скасування постанови ОСОБА_5 селищної територіальної виборчої комісії від 24 листопада 2016 року № 11 про реєстрацію кандидата у депутати Територіального виборчого округу № 21 ОСОБА_5 селищної об'єднаної територіальної громади ОСОБА_7.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає, що постанова Вінницького районного суду Вінницької області від 29 листопада 2016 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Згідно з ч.9 ст.172 КАС України, у разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (в редакції Закону, що діяла на момент подання апеляційної скарги).
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинний з 01.09.2015) за подання адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовій збір у розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Так, мінімальна заробітна плата на 01 січня 2016 року визначена у розмірі 1378 грн
Таким чином, враховуючи також той факт, що судом першої інстанції питання про стягнення з позивача судового збору за розгляд позовної заяви вирішено не було, сума судового збору, що підлягає стягненню, складає 2893,8 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_6 задоволити частково.
Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 29 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_6 до ОСОБА_5 селищної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача кандидат в депутати ОСОБА_5 селищної ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення виборчої комісії скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позовних вимог кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_6 відмовити.
Стягнути з кандидата в депутати ОСОБА_5 селищної ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_6 судові витрати в розмірі 2893,8 гривень.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та є остаточною згідно зі ст. 177 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9