Справа № 802/1198/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
29 листопада 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Курка О. П. Білоуса О.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
представника позивача: Томенка А.О.,
представників відповідача: Гоца А.О., Цимбал В.А., Красіліч В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Барі" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Барі" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача та просили суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 15.07.2016 по 28.07.2016 Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань контролю за достовірністю та повнотою нарахування сум податку на додану вартість СТОВ «Барі» за базовий звітний (податковий) період березень-квітень 2016 року, результати якої оформлені актом від 28.07.2016 №820/02-28-12-02/30171114 (далі - акт перевірки).
Під час перевірки встановлено, порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме, порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН податкової накладної №65 від 24.03.2016 (дата реєстрації 26.04.2016) на загальну суму 1059288 грн., в т.ч. ПДВ 176548 грн. - на 18 днів та податкової накладної № 88 від 29.04.2016 (дата реєстрації 23.06.2016) на загальну суму 408064,60 грн. в т.ч ПДВ 68010,77 грн. - на 40 днів.
На акт перевірки позивач подав заперечення від 04.08.2016, які відповідачем залишені без задоволення, а положення акта перевірки без змін, про що ТОВ «Барі» повідомлено листом від 10.08.2016 №29627/10/02-28-12-02.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.08.2016 №0010641202, яким СТОВ «Барі» визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафної (фінансової) санкції в розмірі 55712,83 грн.
Позивач, не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що технічна помилка, допущена при його оформленні не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (ПК України).
Згідно з нормами п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 14.1.60 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з підпунктом «б» пункту 201.1 статті 201 ПК України дата виписування податкової накладної належить до обов'язкових реквізитів податкової накладної.
Відповідно до положень абз. 11 п. 201.10 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що помилкове заповнення дати податкової накладної попереднім місяцем та її реєстрація в ЄРПН фактично означає, що строк між датою складання і датою реєстрації в ЄРПН збільшується.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Згідно абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п.201.7 цієї статті Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно абз.11 п. 201.10 реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Таким чином, штрафні (фінансові) санкції згідно п. 1201.1 ст.120' ПК України можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов'язаний згідно із вимогами Податкового кодексу скласти та зареєструвати податкову накладну, а саме - в зв'язку із постачанням товарів/послуг або надходження коштів від покупця як авансу.
Як встановлено судом апеляційної інстанції 24.03.2016 року жодних операцій, які б були підставою для складання податкових накладних між позивачем та ТОВ «Кернел-Трейд» не відбувалось. Така подія, а саме постачання товару, що підтверджено видатковою накладною від 24.04.2016 року №70, відбулась 24.04.2016 року.
Крім того, на запитання суду, чи є належні та допустимі докази у податкового органу про те, чи реально здійснювалась господарська операція між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Барі" та ТОВ «Кернел-Трейд» 24.03.2016 року, представники відповідача нічого суду не могли надати та пояснити.
Також, посилання суду першої інстанції на п.21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2015 року №1307, про те, що не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номеру, суд ставиться критично та до уваги не бере.
Так, згідно абз.6 п. 192.1 ст.192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 24.04.2016 року №6 (складений і зареєстрований 06.05.2016 року) не містить виправлень щодо дати податкової накладної, а лиши зазначає, що 24.03.2016 року поставка фактично не відбулась, а отже об'єкт оподаткування дорівнює нулю.
В цей самий день буда складена і зареєстрована правильна податкова накладна №75 від 24.04.2016 року з аналогічними показниками щодо асортименту, кількості та вартості товару.
Таким чином, оскільки у позивача 24.03.2016 року був відсутній обов'язок складати та реєструвати податкову накладну на адресу ТОВ «Кернел-Трейд», її помилкове виписування не тягне за собою жодних наслідків,які передбачені п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції судом вважає, що судом першої інстанції помилково зроблений висновок про те, що відсутність зазначення штрафної санкції в розмірі 30% від суми податку, за умови наявності загальної суми штрафу та розрахунку штрафу, який є додатком до податкового повідомлення-рішення, є технічною помилкою, яка не може слугувати підставою для його скасування.
Проте, в даному випадку суд першої інстанції не врахував того, що в цій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14, п.58.1 ст.58, п.86.8 ст.86 ПК України, Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджених наказом Мінфіну України від 28.12.2015 року №1204 (далі - Порядок).
Так, згідно п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно абз.5 п.58.1 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на, прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Додатком 13 Порядку затверджено форму «Н» податкового повідомлення-рішення, якою передбачено зазначення окремо штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) до 15 днів - 10% від суми ПДВ, від 16 до 30 днів - 20%, від 31 до 60 днів - 30%, понад 60 днів - 40%, та за відсутність такої реєстрації -50%. Загальна сума штрафних санкцій згідно даної форми повинна відповідати додатку сум штрафних санкцій, зазначених у відповідних графах.
В даному випадку в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено лише штрафна санкція за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 днів - 20% на суму 35309,60 грн., проте загальна сума зазначена 55712,83 грн.
Таким чином, в податковому повідомленні-рішенні допущена не «технічна помилка», а невірно зазначені суми нарахованих грошових зобов'язань. Така невідповідність повністю викривляє зміст цього рішення та унеможливлює виконання його основної функції - визначення контролюючим органом грошового зобов'язання платника податків.
Посилання суду першої інстанції на розрахунок штрафу, який є додатком до податкового повідомлення-рішення, є неправомірним.
Абз.6 п.58.1 ст.58 ПК України передбачено розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій, а абз.7 цього пункту - розрахунок грошового зобов'язання. П.9 розділу II Порядку передбачено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені.
Абз.7 п.58.1 ст.58 ПК України встановлює, що форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Натомість, зазначеним вище Порядком, як і іншими актами законодавства, форма розрахунку не затверджена, а отже суд першої інстанції послався на документ, не передбачений чинним законодавством.
Пунктом 86.8 ст.86 ПК України, п.1 розділу III та додатками 1-14 Порядку передбачено, що податкове повідомлення - рішення підписується керівником податкового органу (його заступником) та скріплюється печаткою цього органу.
Відповідно, якщо Відповідач вважає цей «розрахунок штрафу» додатком до податкового повідомлення-рішення, він також мав би підписуватись керівником та скріплюватись печаткою.
Натомість, розрахунок підписаний головним державним ревізор-інспектором, керівником (його заступником) не затверджений і не скріплений печаткою.
Також, п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14, п.57.3 ст.57, п.58.1 ст.58 ПК України встановлено, що виключно податкове повідомлення-рішення визначає суму грошового зобов'язання у встановлених законом випадках та є підставою для сплати такого зобов'язання. Будь-які складені розрахунки чи інші документи мають виключно інформативний характер і не можуть бути підставою для розрахунку грошового зобов'язання, штрафних (фінансових) санкцій та їх сплати.
Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняте податкове повідомлення - рішення є протиправним, яке прийняте з порушенням норм чинного законодавства, оскільки позивачем доведено та надано суду належні та допустимі докази щодо протиправності та необґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
З огляду на викладене, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Барі" задовольнити повністю.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Барі" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати та прийняти нову постанову.
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0010641202 від 10.08.2016 року.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 02 грудня 2016 року.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Курко О. П. Білоус О.В.