28.11.2016р. Справа №178313/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Сапіги В.П.,
судді Кухтей Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,
за участю представників:
апелянта (відповідач у справі): ОСОБА_1,
позивача у справі: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
апеляційну скаргу ОСОБА_3 державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові (правонаступник: ОСОБА_3 державна інспекція з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління ДФС)
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2011р. у справі №2а-11933/10/1370
за позовом Публічного акціонерного товариства "Західенерго" (правонаступник: ПАТ “ДТЕК Західенерго ”)
до відповідача ОСОБА_3 державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові (правонаступник: ОСОБА_3 державна інспекція з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління ДФС)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
17.12.2010р. позивач: Публічне акціонерне товариство “Західенерго” звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: ОСОБА_3 державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові про визнання протиправними та скасування рішень та податкових вимог.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідачем невірно визначено суму податкового зобов'язання в результаті чого прийнято незаконні рішення про стягнення з позивача нарахованої суми податкового боргу.
За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд адміністративний позов задоволив повністю, оскільки прийшов до висновку про неправомірність дії відповідача щодо нарахування пені, виставлення податкових вимог та винесення оскаржуваного рішення.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): СДПІ ВПП у м.Львові оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що заборгованість позивача є податковим боргом і стягується відповідно до вимог Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Апелянт вказує, що пеня почала нараховуватися у зв'язку з невиконанням основного зобов'язання позивача. Апелянт стверджує, що до бюджетних правовідносин не застосовується цивільне та господарське законодавство. Скаржник просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задоволити.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2011р. скасовано, провадження у справі закрито.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012р. ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011р. скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Львівського апеляційного адміністративного суду.
У судове засідання 28.11.2016р. до Львівського апеляційного адміністративного суду з'явився представник апелянта (відповідач у справі): ОСОБА_3 державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові- ОСОБА_1, яким повністю підтримано правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.
Представник позивача у справі: Публічного акціонерного товариства "Західенерго"- ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційної інстанції висловив свою правову позицію відносно апеляційної скарги, повністю заперечив її вимоги, просив у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити повністю, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні 28.11.2016р. позивач заявив клопотання про заміну сторони в порядку ст.55 КАС України, просив замінити ПАТ “Західенерго” на ПАТ “ДТЕК Західенерго ”. Вказане клопотання розглянуто колегією суддів у судовому засіданні, визнано підставним і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. №311 “Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України”, 24.06.2015р. створено ОСОБА_3 державну інспекцію з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління ДФС, яка є правонаступником ОСОБА_3 державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові.
Апелянт (відповідач у справі) у судовому засіданні 28.11.2016р. заявив клопотання про заміну сторони в порядку ст.55 КАС України, просив замінити ОСОБА_3 державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Львові на ОСОБА_3 державну інспекцію з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління ДФС. Вказане клопотання розглянуто колегією суддів у судовому засіданні, визнано підставним і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст.55 КАС України, колегія суддів ухвалила допустити правонаступництво ОСОБА_3 державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові на ОСОБА_3 державну інспекцію з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління ДФС, а також ПАТ “Західенерго” на його правонаступника ПАТ “ДТЕК Західенерго ”.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:
26.11.1996р. за № 2014-1 між Міністерством фінансів України, яке згідно з Статтею 2 (параграф 2.01.) Договору про надання позики між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку для фінансування Проекту розвитку ринку електроенергії №4098 UA від 01.01.1996р. представляє Україну Позичальника коштів згаданої позики (надалі “Позичальник”), з однієї сторони, та Акціонерною генеруючою компанією ПАТ “ДТЕК Західенерго”, з другої сторони, укладено Договір про надання субкредиту (із наступними змінами та доповненнями) (надалі - Договір).
Згідно із вимогами п.1 Договору, Позичальник погодився рекредитувати ПАТ “ДТЕК Західенерго” частину надходжень за позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку в обсязі 50800000,00доларів США.
Умовами пункту 3.2 Договору визначено, що субкредит надається строком на 17 років, включаючи пільговий період протягом 5-х років і виключно на фінансування Проекту.
Сплата відсотків та інші виплати здійснюються кожні півроку 15 травня та 15 листопада за умовами, зазначеними у п.2.04, 2.05 Статті Договору про надання позики (п.3.6 Договору).
Відповідно до умов п.3.14 Договору, ПАТ “ ДТЕК Західенерго” сплачує Міністерству фінансів України кожні півроку на дату, зазначену в п.3.6 даного Договору, комісію за зобов'язання по основній невикористаній сумі субкредиту.
ПАТ “ДТЕК Західенерго” здійснює погашення своїх боргових зобов'язань перед Міністерством фінансів по основній сумі субкредиту шляхом перерахування Міністерству фінансів у формі піврічних внесків, починаючи з моменту закінчення пільгового періоду, відповідних сум згідно з Графіком погашення позики (Додаткова стаття 1 даного Договору).
Умовами п.3.16 Договору передбачено, що відсотки по основній сумі субкредиту, використаної та непогашеної сплачуватимуться ПАТ “ ДТЕК Західенерго” час від часу, згідно із п.3.6 Договору з використанням ставки, яку Позичальник сплачує час від часу МБРР у відповідності до ст.2 (параграф 2.05) Договору про надання позики плюс маржа в розмірі 1%.
Згідно із умовами п.6.1 даного Договору ПАТ “ДТЕК Західенерго” несе відповідальність перед Міністерством фінансів України за своєчасність повернення в повному обсязі основної суми субкредиту, відсотків по ньому та за дотримання цілей використання цих коштів.
Відповідно до вимог ст.21 Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік”, у 2010 році органи державної податкової служби України органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3511530, 3511550, 3511560, 3511630, 3511660), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступного:
Така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Згідно із вимогами ст.17 Бюджетного кодексу України передбачено, що у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
Керуючись нормами ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р., залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2015р., позовні вимоги ПАТ “ДТЕК Західенерго” задоволено повністю, визнано протиправними дії ГУ ДКС України у Львівській області щодо нарахування пені у розмірі 52423237,70грн. за Договором про надання субкредиту від 26.11.1996р. №2014/1; визнано недійсним та скасовано подання ГУ ДКС України у Львівській області №9 від 20.08.2010р. та №1 від 24.01.2013р. скеровані до СДПІ ВПП про здійснення заходів щодо стягнення пені за простроченою заборгованістю по іноземному кредиту за договором від 26.11.1996р. №2014/1; зобов'язано ГУ ДКС України у Львівській області утриматися від нарахування пені за договором від 26.11.1996р. №2014/1 та надсилання подання до органів ДПС про її стягнення.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2016р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016р., в задоволенні адміністративного позову СДПІ ВПП у м.Львові про стягнення з ПАТ “Західенерго” коштів в розмірі 53245324,11грн. - боргу за субкредитною угодою від 26.11.1996р. №2014/1 відмовлено.
З мотивів наведених у вищезазначених постановах, дії по нарахуванню пені за субкредитним договором та винесені подань надісланих СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові є неправомірними.
Умовами субкредитного договору не передбачено нарахування пені та не визначено методу її нарахування. Одночасно і чинним законодавством України, на час існування правовідносин, не передбачено відповідальності у вигляді пені та порядок її нарахування у випадку порушення умов субкредитного договору. Відтак, визначення пені в податковій вимозі відповідача як податкового боргу, як і саме нарахування такої пені є неправомірним.
Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність дії відповідача щодо нарахування пені, виставлення податкових вимог та винесення оскаржуваного рішення.
Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові (правонаступник: ОСОБА_3 державна інспекція з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління ДФС) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2011р. у справі №2а-11933/10/1370 за позовом Публічного акціонерного товариства "Західенерго" ( правонаступник: ПАТ “ДТЕК Західенерго ”) до відповідача ОСОБА_3 державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові (правонаступник: ОСОБА_3 державна інспекція з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління ДФС) про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2011р. у справі №2а-11933/10/1370, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя В.П. Сапіга
Суддя Р.В. Кухтей
Повний текст рішення виготовлено 02.12.2016р.