01 грудня 2016 р. Справа № 876/8615/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у адміністративній справі №809/4435/15 за позовом ОСОБА_1 до Начальника відділу містобудування та архітектури Галицької РДА ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до начальника відділу містобудування та архітектури Галицької РДА ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу №1 від 06.11.2015 року.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, винесеною без з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема посилається на те, що жодною нормою Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки не передбачено право відповідача скасовувати попередньо виданий будівельний паспорт. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ОСОБА_1 являється власником житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки по АДРЕСА_1, де здійснює будівництво індивідуального житлового будинку.
Суміжним власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 є ОСОБА_3
02.07.2013 року начальником відділу містобудування та архітектури Галицької РДА ОСОБА_2 видано ОСОБА_1 будівельний паспорт, зареєстрований за №61, щодо будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1.
В Додатку 1 даного будівельного паспорта «Вимоги до забудови земельної ділянки» зазначено, що мінімально допустима відстань від об'єкта, який проектується, до межі земельної ділянки гр. ОСОБА_3 - 1,65м (влаштувати протипожежну стіну), до межі гр. ОСОБА_4 - 15,0 м та відстані від об'єкта, який проектується, до існуючих будинків та споруд - згідно ДБН 360-92**.
На підставі даного будівельного паспорта за заявою ОСОБА_1 02.09.2013 року Управління ДАБК в Івано-Франківській області зареєструвало повідомлення про початок виконання будівельних робіт серії ІФ №062132450903.
06.08.2015 року ОСОБА_3 звернулась із заявою до Управління ДАБІ в Івано-Франківській області з приводу законності будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1, замовником ОСОБА_1, оскільки відстань між будівлею ОСОБА_3 та будівлею ОСОБА_1, що будується, становить менше 5 м.
По даному факту Управлінням направлено запит філії ДП «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» в Івано-Франківській області від 07.08.2015 року №1009/02-40/413 про перевірку відповідності будівельного паспорта №61 від 02.07.2013 року вимогам державних будівельних норм і правил в частині дотримання протипожежних вимог.
Згідно отриманої відповіді №69 від 10.08.2015 року при розгляді зазначеного будівельного паспорту, виявлено невідповідність в частині дотримання протипожежних розривів відповідно до ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
12.08.2015 року працівниками Управління ДАБІ в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відділу містобудування та архітектури Галицької РДА, якою встановлено порушення начальником відділу містобудування та архітектури Галицької РДА ОСОБА_2 абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» в частині передачі замовнику ОСОБА_1 проектної документації (будівельного паспорта №61 від 02.07.2013 року) з порушенням вимог ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» щодо розриву між будівлями ІІІ та V ступеня вогнестійкості, про що складено відповідний акт.
12.08.2015 року на підставі виявлених порушень та з метою їх усунення Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області винесено припис, яким зобов'язано начальника відділу містобудування та архітектури Галицької РДА ОСОБА_2 внести зміни в схему забудови земельної по АДРЕСА_1 та видати новий будівельний паспорт замовникові, який відповідатиме будівельним нормам, державним стандартам і правилам з терміном виконання 6 місяців та складено стосовно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення.
Відтак, на виконання припису та керуючись п.10 п.п.10 Положення про відділ містобудування та архітектури Галицької РДА, затвердженого розпорядженням голови Галицької РДА від 18.07.2014 року №336, ОСОБА_2 головний архітектор відділу містобудування та архітектури райдержадміністрації виніс наказ №1 від 06.11.2015 року «Про анулювання будівельного паспорта» від 02.07.2013 року за №61, виданий гр. ОСОБА_1 на забудову земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.
Вказані обставини встановлені постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року (справа №809/3701/15), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до начальника відділу містобудування та архітектури Галицької РДА ОСОБА_2, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, третьої особи ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, скасування будівельного паспорта на житловий будинок №61 від 02.07.2013 року, визнання протиправним та зобов'язання Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області скасувати реєстрацію Повідомлення про початок будівельних робіт серії ІФ №062132450903 від 02.09.2013 року, зареєстрованого Інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області, якою позов задоволено частково: визнано неправомірними дії начальника відділу містобудування та архітектури Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_2 щодо видачі ОСОБА_1 проектної документації (будівельного паспорта на житловий будинок в АДРЕСА_1, за реєстраційним №61 від 02.07.2013 року) з порушенням державних будівельних норм, стандартів і правил та зобов'язано Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт серії ІФ №062132450903 від 02.09.2013 року, зареєстрованого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, з будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного наказу слугував припис УДАБК в Івано-Франківській області та те, що громадянкою ОСОБА_1 жителькою АДРЕСА_1 при поданні 02.07.2013 року до відділу містобудування та архітектури Галицької РДА пакету документів на видачу будівельного паспорта в плані забудови земельної ділянки, виготовленої архітектором проекту ОСОБА_5, не було дотримано пожежні розриви між об'єктами будівництва. Крім того, вказані порушення відображені у приписі УДАБК в Івано-Франківській області від 12.08.2015 року та висновку філії ДП «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи в Івано-Франківській області».
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що відповідач діяв на підставі та у межах наданих йому повноважень.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставина справи.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року (далі - Закон №3038-VI в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Згідно із ч. 3 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (4 ст. 27 Закону №3038-VI).
Відповідно до статті 27 вказаного Закону наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 року розроблено та затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
В п.1.2 даного Порядку зазначено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.
Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (п.1.3 Порядку).
Згідно із п. 2.1 цього Порядку видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Відповідно до п. 2.3 Порядку уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Згідно із п. 2.9 вказаного Порядку до складу будівельного паспорта входять: пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього розділу; схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку; пам'ятка замовнику індивідуального будівництва.
Будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури та реєструється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів (п.2.12 та п.2.14 Порядку).
Відповідно до п.2.16. після направлення замовником відповідно до статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних органів Держархбудінспекції України будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.
З урахуванням наведених вище норм будівельний паспорт забудови земельної ділянки після направлення повідомлення про початок будівельних робіт є підставою для виконання таких робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (ч. 2 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність»).
Згідно із ч. 1 ст. 13 вказаного Закону до уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Згідно із ч. 4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення об'єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Згідно із ч. 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю (ч.3 ст.34 ).
Згідно із ч. 5 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» контроль за виконанням підготовчих робіт з винесення інженерних мереж, будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Згідно із ч. 3 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.
Як зазначалось вище, підставою для винесення оскаржуваного наказу слугувало те, що громадянкою ОСОБА_1 жителькою АДРЕСА_1 при поданні заяви від 02.07.2013 року до відділу містобудування та архітектури Галицької РДА на видачу будівельного паспорта в плані забудови земельної ділянки, який виготовлений архітектором проекту ПП ОСОБА_5, не дотримано пожежні розриви між об'єктами будівництва. Крім того, вказані порушення відображені у приписі інспекції ДАБК в Івано-Франківській області від 12.08.2015 року та висновку філії ДП «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи в Івано-Франківській області».
На підставі наведеного та п.10 п.п.10 Положення про відділ містобудування та архітектури Галицької РДА, затвердженого розпорядженням голови Галицької РДА від 18.07.2014 року №336, головний архітектор відділ містобудування та архітектури райдержадміністрації ОСОБА_2 виніс наказ №1 від 06.11.2015 року «Про анулювання будівельного паспорта».
З урахуванням викладеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач на виконання припису Управління ДАБК в Івано-Франківській області діяв на підставі та у межах наданих йому повноважень.
Щодо доводів позивача про те, що жодним нормативним актом не передбачено права відповідача скасовувати раніше виданий будівельний паспорт, суд зазначає, що у разі коли пакет документів для видачі будівельного паспорту не відповідає державним будівельним нормам, стандартам і правилам, він повертається замовнику уповноваженим органом містобудування і архітектури.
Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування і архітектури (п.2.4, п.2.5 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки). Вказані дії вчиняються на стадії подання документів для видачі будівельного паспорта.
Оскільки в пакет документів для видачі будівельного паспорта, на підставі яких ОСОБА_1 було видано будівельних паспорт №61 від 02.07.2013 року, відповідачем було внесено зміни в частині дотримання вимог державних будівельних правил щодо протипожежних розривів між будівлями, попередній будівельний паспорт був скасований, а позивачу видано новий будівельний паспорт із внесеними змінами.
Одночасно суд зазначає, що права позивача при цьому порушені не були, оскільки будівництво велось ним з порушенням державних будівельних норм, стандартів та правил на підставі будівельного паспорта, виданого з порушенням.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у адміністративній справі №809/4435/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
В.М. Каралюс
Повний текст ухвали складено 02.12.2016р.