29 листопада 2016 р. Справа № 876/7528/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцького об»єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького об»єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії,-
В серпні 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Луцького об»єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - ОСОБА_2 ОУПФУ), в якому просив визнати протиправною відмову Луцького об»єднаного управління Пенсійного Фонду України Волинської області у проведенні перерахунку пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у зв»язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників та зобов»язати відповідача ОСОБА_2 об»єднане управління Пенсійного Фонду України Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016 року на підставі довідки прокуратури Волинської області від 16 червня 2016 року №18-138 та Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року, тобто у розмірі 90 відсотків від розміру грошового забезпечення визначеного у довідці, без обмеження максимального розміру пенсії..
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» працівникам прокуратури були підвищені посадові оклади.
У зв»язку з чим, 17 червня 2016 року він звернувся до Луцького об»єднаного управління Пенсійного Фонду України Волинської області щодо перерахунку пенсії, виходячи із грошового забезпечення, визначеного у довідці прокуратури Волинської області від 16.06.2016 року № 18-138 та у відповідності до діючого на час призначення йому пенсії ст. 50-1 Закону України №1789-ХІІ від 05.11.1991 року «Про прокуратуру».
Однак, листом від 24 червня 2016 року №136/П-01 йому було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки відсутні правові підстави для проведення такого перерахунку.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправною відмову Луцького об»єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», у зв»язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників; зобов»язано ОСОБА_2 об»єднане управління Пенсійного Фонду України Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року на підставі довідки прокуратури Волинської області від 16.06.2016 року № 18-138 та Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року, тобто у розмірі 90 відсотків від розміру грошового забезпечення визначеного у довідці, без обмеження максимального розміру пенсії, з врахуванням виплачених сум; вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 ОУПФУ оскаржило її в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що з 1 червня 2015 року згідно пункту 5 Прикінцевих Положень «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 2 березня 2015 року у зв»язку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України втратили чинність.
Отже, з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про прокуратуру» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються. Пенсії, призначені до 1 червня 2015 року, продовжують виплачувати у раніше встановленому розмірі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Луцькому ОУПФУ з 04 січня 2001 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Розмір пенсії позивача з моменту виходу на пенсію становить 90% від заробітку заступника прокурора Волинської області.
У зв»язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
17 червня 2016 року позивач звернувся до Луцького ОУПФУ щодо перерахунку пенсії, виходячи із грошового забезпечення, визначеного у довідці прокуратури Волинської області від 16.06.2016 року №18-138, та у відповідності до діючого на час призначення йому пенсії ст. 50-1 Закону України №1789-ХІІ від 05.11.1991 року «Про прокуратуру» (а.с. 13).
Листом від 24.06.2016 року № 136/П-01 йому було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки відсутні правові підстави для проведення такого перерахунку (а.с. 14).
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що всі зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які були внесені (прийняті) після призначення позивачу пенсії, зокрема, щодо зменшення пенсії у відсотках, обмеження граничного розміру пенсії тощо не можуть бути застосовані при перерахунку пенсії, а тільки при призначенні пенсії працівникам прокуратури.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 50-1 Закону (в редакції від 05.11.1991 року, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 року, у редакції Закону України від 12.07.2001 року), прокурорам і слідчим, що визнані інвалідами І або ІІ групи, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, призначається пенсія по інвалідності. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком пенсії.
За таких обставин, необхідною умовою для перерахунку пенсії є документи, додатково подані пенсіонером, в тому числі щодо тривалості вислуги років на прокурорських посадах та розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. Таким чином, перерахунок пенсії провадиться на підставі розрахованої органами прокуратури України довідки про розмір середньомісячного заробітку за відповідною посадою.
Не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії те, що Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону держава взяла на себе обов»язок забезпечити не лише нарахування але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.
При цьому, положення ст. 50-1 Закону про збільшення розміру пенсії на 2 відсотки за кожен повний рік роботи понад 10 років на посадах прокурорів та слідчих, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, за своїм змістом не передбачає призначення пенсії, як реалізацію права на пенсійне забезпечення, а охоплюється поняттям саме перерахунку пенсії.
Враховуючи наведене, суду першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що всі зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які були внесені (прийняті) після призначення позивачу пенсії, зокрема, щодо зменшення пенсії у відсотках, обмеження граничного розміру пенсії тощо не можуть бути застосовані при перерахунку пенсії, а тільки при призначенні пенсії працівникам прокуратури.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Луцького об»єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 вересня 2016 року у справі №161/10253/16-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
ОСОБА_3
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 01.12.2016 року.