29 листопада 2016 року Справа № 876/9325/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,
третьої особи ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, ОСОБА_2, про скасування рішення, -
ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області, яким просили скасувати рішення відповідача від 21.07.2005 року № 228 «Про передачу у власність квартир державного житлового фонду в м. Стрий» в частині передачі у власність ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 одноквартирного будинку по АДРЕСА_1.
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 травня 2013 року позов задоволено.
Постанова мотивована тим, що предметом розгляду комісії відповідача з питань приватизації державного житлового фонду 15.07.2005 року було питання приватизації будинку АДРЕСА_2 за заявою ОСОБА_1, однак оскаржуваним рішенням від 21.07.2005 року № 228 передано у власність ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 одноквартирний будинок АДРЕСА_1, який належить позивачам. На думку суду, відповідач, прийнявши рішення про передачу у власність третім особам зазначеного одноквартирного будинку, порушив право власності позивачів, гарантоване їм ст. 41 Конституції України, Протоколом № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, приймаючи дане рішення, Виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області діяв всупереч вимогам законодавства, а доказів, які б спростовували доводи позивачів щодо його протиправності, відповідач суду не надав. Тому суд дійшов висновку, що з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів оскаржуване рішення слід визнати протиправним і скасувати.
Постанову в апеляційному порядку оскаржили треті особи у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вважають постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просять постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 21.07.2005 року № 228 «Про передачу у власність квартир державного житлового фонду в м. Стрий» було, зокрема, передано у власність ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 одноквартирний будинок по АДРЕСА_1.
Водночас, як встановив суд, позивачі у справі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 14.11.1995 року та 28.10.2002 року є власниками 1/2 частини кожен житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Стрию Львівської області.
Також, як зазначено вище, задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, прийнявши оскаржуване рішення про передачу у власність третім особам зазначеного одноквартирного будинку, Виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області порушив право власності позивачів, гарантоване їм ст. 41 Конституції України, Протоколом № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 цього Кодексу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 4 даного Кодексу передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Таким чином, враховуючи встановлення факту перебування спірного одноквартирного будинку по АДРЕСА_1 у власності позивачів у справі ОСОБА_3 і ОСОБА_4, на думку колегії суддів, спори щодо цих приміщень є спорами щодо права власності на них.
Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 15 цього Кодексу суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для закриття провадження у справі.
А згідно з ч. 1 ст. 203 цього Кодексу постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального справа, що призвело до неправильного вирішення справи, тому її слід скасувати і закрити провадження у справі.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 195, 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203, п. 4 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 травня 2013 року у справі № 2а-43/11 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, ОСОБА_2, про скасування рішення - скасувати і закрити провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді Л.Я. Гудим
В.В. Святецький
Ухвала складена в повному обсязі 30.11.2016 року