Справа: № 810/2697/16 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
29 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Горяйнова А.М., Вівдиченко Т.Р.,
при секретарі Кривді В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Ефект» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,-
Позивач, Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Ефект» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20022, 08 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 1221,22грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Ефект» є юридичною особою, місцезнаходження: вул. Березанський шлях, 42, м. Березань, Київська область, 07541, код ЄДРПОУ 30334673. Також, підприємство є працедавцем, який відповідно до статті 18 Закону № 875-ХІІ зобов'язаний виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.
09.02.2015 року ПП «Ефект» подано до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт за формою 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача за рік становила 77 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 3 особи, а кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 4 особи.
Позивач вважає, що оскільки відповідачем не працевлаштовано одну особу - інваліда, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 20 022,08 грн. Так, за невиконання нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів до ПП «Ефект» застосовано штраф у розмірі 20022,08 грн. та нарахована пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1221,22 грн.
У зв'язку з тим, що дана заборгованість не сплачена відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають, оскільки передбачені законом обов'язки по забезпеченню працевлаштування інвалідів відповідачем виконані шляхом вжиття всіх залежних від нього заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів на його підприємстві протягом 2015 року, а докази подані позивачем не підтверджують обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Відповідно до норм викладених у ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями (надалі - Закон № 875-ХІІ), підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 18 Закону № 875-ХІІ, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Частиною третьою статті 18 Закону № 875-ХІІ визначено зобов'язання підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ передбачено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Так, статтею 20 Закону № 875-ХІІ, встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що законодавство України покладає обов'язок працевлаштування інвалідів на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, орган місцевого самоврядування та громадські організації інвалідів за умови створення робочих місць для інвалідів та інформування зазначених органів з метою їх працевлаштування.
Крім того, слід звернути увагу, що у відповідності до загальних положень Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-12, підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.
Так, порядок заповнення форми 3-ПН, вимоги до претендента на вакансію та додаткові вимоги визначає Інструкція щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420.
Відповідно до загальних положень даної Інструкції, підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі надавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ПП "Ефект" починаючи з січня 2014 року по грудень 2015 року до Березанського міського центру зайнятості подавало відповідні звіти форми 3-ПН, які заповнені згідно з вимогами Інструкції щодо заповнення форм звітності № 3-ПН. Дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями звітів за 2015 рік. Згідно вказаних звітів вбачається, що відповідачем у період 2015 року були створені вакантні місця саме для інвалідів, - посади "водій автотранспортних засобів", "монтувальник шин", "слюсар з ремонту автомобілів".
Отже, відповідачем були виконані вимоги статті 18 Закону №875-ХІІ щодо обов'язку створення робочих місць для інвалідів.
Крім того, має місце те, що відповідно до Інструкції щодо заповнення форм звітності № 3-ПН, ця форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.
Так, за своїм змістом звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів для працевлаштування.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду доказів того, що направлені на підприємство відповідача інваліди не були працевлаштовані, або їм було відмовлено у працевлаштуванні на вакантні посади.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ПП «Ефект» виконані всі вимоги чинного законодавства щодо визначення кількості й створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування центру зайнятості, чим спростовуються доводи Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про вину відповідача та правомірність застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 20 Закону України № 875-ХІІ.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Я.С. Мамчур
Судді А.М. Горяйнов
Т.Р. Вівдиченко
Повний текст складено 02.12.2016 р.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Горяйнов А.М.
Вівдиченко Т.Р.