23 листопада 2016 рокусправа № 804/444/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Шлай А.В. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року по справі
за позовом ОСОБА_2 особи - підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач ОСОБА_2 особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3В.) звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ОСОБА_1 ОДПІ), в якому з урахуванням уточнень просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №0011791706 від 10.08.2015 року, яким до неї застосовано штрафну санкцію та пеню на загальну суму 3 659,14 грн. за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення ОСОБА_1 ОДПІ №0011791706 від 10.08.2015 року, яким до ФОП ОСОБА_3 застосовано штрафну санкцію та пеню на загальну суму 3 659,14 грн. за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, присуджено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 95,73 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.08.2015 року ОСОБА_1 ОДПІ винесено рішення №0011791706, яким до ФОП ОСОБА_3 застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску у розмірі 10% на суму 502,27 грн. за період з 21.01.2014 року по 21.07.2015 року та в розмірі 20 % на суму 760,77 грн. за період з 21.01.2015 року по 21.07.2015 року, а також нараховано пеню в розмірі 2 396,10 грн., яке оскаржено позивачем в судовому порядку.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний соціальний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного соціального внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 8 ст. 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного соціального внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч.1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний соціального внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум та в розмірі 20 %, в редакції статті зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці № 77-VIII від 28.12.2014 року, чинній з 01.01.2015 року.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Згідно з ч. 14 ст. 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного соціального внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного соціального внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до квитанцій та платіжних доручень позивачем здійснено в повному обсязі перерахування коштів в рахунок оплати єдиного внеску за періоди 2013,2014, та 2015 роки, проте оплату коштів позивачем здійснено за помилковими реквізитами, зокрема не вірно вказано розрахунковий рахунок в УДКС у Дніпропетровській області, куди належало зарахувати дані кошти.
Пунктом п. 4 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 450 від 09.09.2013 року (далі - Порядок №450), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що повернення коштів здійснюється у випадках помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів.
Відповідно до п. 9 Порядку № 450, помилково сплачені суми єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів за заявою платника не пізніше двох робочих днів з дня надходження висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку.
Матеріалами справи підтверджено,і зазначені обставини не заперечуються сторонами, що позивач зверталася до відповідача з заявою №1 від 07.07.2015 року та заявою №2 від 13.07.2015 року щодо зарахування сплачених сум єдиного внеску за період з жовтня 2013 року по червень 2015 року на відповідний рахунок в УДКС у Дніпропетровській області.
На підставі поданих позивачем заяв ОСОБА_1 ОДПІ здійснено зарахування коштів позивача по сплаті єдиного внеску на відповідний рахунок в УДКС у Дніпропетровській області 21.07.2015 року, що підтверджено листом № 7595/10/04-81-20 від 04.08.2015 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за приписами Закону №2464-VI на платника єдиного соціального внеску покладена відповідальність щодо несвоєчасної його сплати, разом з тим у Законі №2464-VI відсутня норма стосовно відповідальності платника за сплату даного внеску на невірні рахунки.
Як вбачається з роз'яснень Державної фіскальної служби України, викладених в листі №24785/6/99-99-10-03-02-15 від 20.11.2015 року та правової думки судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 16.06.2015 року по справі № 21-377а15 з аналогічного питання, якщо платник податку сплатив податок у строк, але вказав, зокрема, коди іншого податку, то не вважається, що він пропустив строк сплати податку, а належним чином виконав свої податкові зобов'язання і тому контролюючі органи не можуть накладати штраф з мотивів несвоєчасної сплати податку.
Оскільки позивачем у межах законодавчо встановлених термінів здійснено оплату єдиного внеску за відповідний базовий звітний період, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначення в платіжних документах помилкового рахунку не є підставою для нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати позивачем сум єдиного соціального внеску , а тому винесене відповідачем рішення №0011791706 від 10.08.2015 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію та пеню на загальну суму 3 659,14 грн. правильно визнано неправомірним та скасовано.
Відповідно до приписів ч.2 ст.200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Із тексту постанови від 25.02.2016 року по цій справі вбачається, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом допущені помилки у описовій частині стосовно зазначення дат заяв позивача щодо зарахування сплачених сум єдиного внеску за період з жовтня 2013 року по червень 2015 року на відповідний рахунок в УДКС у Дніпропетровській області,у номері оскарженого позивачем рішення ОСОБА_1 ОДПІ та прізвищі позивача , які підлягають виправленню.
У відповідності до приписів ст. 94 КАС України суд першої інстанції правомірно присудив на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 95,73 грн.
Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні, а допущені помилки підлягають виправленню шляхом зміни тексту описової та резолютивної частини постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року, а саме: в описовій частині постанови слід вважати вірним зазначення наступних реквізитів заяв ФОП ОСОБА_3 щодо зарахування сплачених сум єдиного внеску - заява №1 від 07.07.2015 року, заява №2 від 13.07.2015 року; в описовій та резолютивної частині постанови вважати вірним зазначення оскаржуваного рішення ОСОБА_1 ОДПІ №0011791706 від 10.08.2016 року, яким застосовано до ФОП ОСОБА_3 штрафну санкцію та пеню у загальному розмірі 3 659,14 грн.
Керуючись п.2 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 201, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25лютого 2016 року - змінити.
Викласти абзац другий постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року в наступній редакції.
Визнати протиправним та скасувати прийняте ОСОБА_1 центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області рішення №0011791706 від 10.08.2015 року про застосування до ОСОБА_2 особи - підприємця ОСОБА_3 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату(неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 3 659,14 грн.
В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: А.В. Шлай
Суддя: С.В. Чабаненко