01 грудня 2016 року справа № 191/4449/16-а(2-а/191/62/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,
суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 жовтня 2016 року у справі № 191/4449/16-а (2-а/191/62/16) за позовом ОСОБА_1 до Патрульної поліції ГУ Національної поліції у Дніпропетровській області про скасування постанови серії АР № 000553 про адміністративне правопорушення від 13.09.2016 року,
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконними дії відповідача щодо складання постанови серії АР № 000553 від 13.09.2016 року про адміністративне правопорушення шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП, скасувати вказану постанову та закрити провадження у справі.
Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
13.09.2016 року інспектором патрульної поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії АР № 000553, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що близько 13 годині 45 хвилин , керуючи автомобілем Skoda Octavia , державний номерний знак НОМЕР_1, водій якого рухався по вул. Калиновій в бік проспекту Слобожанського з непрацюючим лівим стопом, на підставі чого патрульним поліції прийнято рішення про зупинення вказаного транспортного засобу, та при перевірці документів не мала при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушила вимоги п. 2.1 «ґ» ПДР України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.4)
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів вчинення адміністративного правопорушення, а відтак в діях ОСОБА_1 відсутні склад та подія правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Проте колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 1 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до пп. «а» п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Отже чинним законодавством чітко встановлено, що на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, водій транспортного засобу повинен мати такий поліс (сертифікат) при собі, тобто в автомобілі, а не взагалі, та на вимогу працівника поліції пред'явити цей поліс для перевірки.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Матеріали справи містять відеозапис з бодікамери, наданий апелянтом, який досліджено судом апеляційної інстанції та встановлено, що на запитання патрульного поліції з приводу наявності у позивача полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, остання надала відповідь «Ні» та погодилася з діями інспектора щодо складення постанови про адміністративне правопорушення. Тобто особисто ОСОБА_1 підтвердила факт відсутності при собі страхового полісу на момент зупинки транспортного засобу. (а.с. 30).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надала інспектору патрульної поліції поліс ТДВ СК «Альфа Гарант» серія АК № 0683506, проте докази цього в матеріалах справи відсутні. На наданому відеозапису такий факт відсутній.
Колегія суддів також зауважує на тому, що вказаний поліс не тільки був відсутній безпосередньо у позивача під час керування транспортним засобом, але й на момент складення постанови про адміністративне правопорушення 13.09.2016 року взагалі не був діючим, про що свідчать витяги з Централізованої бази даних МТСБУ. (а.с. 28, 29)
Нормами ч. 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт надав до суду докази в розумінні ст. 251 КУпАП, що підтверджують наявність складу правопорушення в діях позивача та правомірність вимог апеляційної скарги.
Проте позивачем докази наявності у неї поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів суду надані не були. В матеріалах справи такий поліс відсутній.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 з підстав нібито наявності у неї страхового полісу, оскільки останній на момент зупинення транспортного засобу у позивача був відсутній.
Крім того, колегія суддів також зазначає, що позов заявлений до Патрульної поліції ГУ Національної поліції у Дніпропетровській області і задоволений судом першої інстанції саме щодо вказаного відповідача, проте оскаржувана постанова складена інспектором Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Таким чином, позов заявлений і розглянутий судом першої інстанції відносно неналежного відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Отже вказаними нормами статті встановлено, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції.
Під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що в даній справі позивач звернувся до неналежного відповідача та не допустив його заміну, що призвело до порушення норм процесуального законодавства.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції за приписами статті 52 КАС України не наділений повноваженнями щодо здійснення заміни неналежного відповідача під час апеляційного розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, його висновки суперечать обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, 202, ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 3 жовтня 2016 року у справі № 191/4449/16-а (2-а/191/62/16) - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Патрульної поліції ГУ Національної поліції у Дніпропетровській області про скасування постанови серії АР № 000553 про адміністративне правопорушення від 13.09.2016 року - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий: С.Ю. Чумак
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: І.В. Юрко