33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"28" листопада 2016 р. Справа № 906/763/16
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Петухов М.Г.
суддя Гулова А.Г. ,
суддя Олексюк Г.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області від 12.09.16 р.
у справі № 906/763/16 (суддя Прядко О.В.)
за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України та ОСОБА_2 офісу Державної аудиторської служби
до відповідачів:
1) відділу освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс логістик"
про визнання недійсним договору № 9 від 02.02.2016р.
за участю представників сторін:
від органу прокуратури - ОСОБА_3;
від позивача ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України - не з'явився;
від позивача ОСОБА_2 офісу Державної аудиторської служби - не з'явився;
від відповідача ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області - не з'явився;
від відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс логістик" - ОСОБА_5
Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.09.2016 р. у справі № 906/763/16 було відмовлено в задоволенні позову заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України та ОСОБА_2 офісу Державної аудиторської служби до відділу освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс логістик" про визнання недійсним договору № 9 від 02.02.2016р.
При винесені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що 02.02.2016 р. між відділом освіти виконавчого комітету Малинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акріс логістик" без проведення процедур закупівель був укладений договір № 9 на поставку молочної продукції на загальну суму 365000 грн.
Відповідно до специфікації до договору ТОВ "Акріс логістик" мало поставити відділу освіти цільномолочні продукти в асортименті, а саме: "Молоко пастеризоване" (ДК 016:2010 -10.51.1, ДК 021:2015 - 15511100-4) на суму 145000 грн., "Сир свіжий" (ДК 016:2010 - 10.51.4, ДК 021:2015 - 15542100-9) на суму 140000 грн. та "Продукти молочні" (ДК 016:2010 - 10.51.5, ДК 021:2015 - 1550000-3) на суму 80000 грн.
Пізніше з 06.06.2016 р. по 22.07.2016 р. відповідно до п. 1.2.1.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Житомирській області на ІІ квартал 2016 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 03.06.2016 № 461 було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відділу освіти виконавчого комітету Малинської міської ради за період з 01.12.2010 р. по 31.05.2016 р. на предмет правильності визначення по вище вказаному договору предметів закупівель та їх вартості в частині можливості закупівлі даних предметів без проведення відповідних процедур, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель".
За результатами проведеної ревізії було складено акт від 29.07.2016 р. № 06-03-09/06, відповідно до якого встановлено, що на виконання умов договору № 9 від 02.02.2016 р. за період з 02.02.2016 р. по 31.05.2016 р. ТОВ "Акріс логістик" поставило відділу освіти продуктів на загальну суму 154264 грн. 50 коп., в тому числі: молока пастеризованого (класифікація згідно з договором - "Молоко пастеризоване") на суму 67144 грн. 02 коп., сметани (класифікація згідно з договором - "Продукти молочні") на суму 11860 грн. 80 коп., сиру сичужного (класифікація згідно з договором - "Сир свіжий") на суму 75259 грн. 68 коп., що не перевищує вартості предметів, зазначених у договорі. Тобто перевіркою правильності укладення та виконання відділом освіти договору, працівниками Державної фінансової інспекції в Житомирській області порушень встановлено не було.
Перевіряючи обґрунтованість закупівлі товару за договором № 9 від 02.02.2016 р. без проведення процедур закупівель, котра була передбачена най той час Законом України "Про здійснення державних закупівель" місцевий господарський суд вказав, що відповідно до ст. 2 вказаного Закону, він застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйон 500 тисяч гривень.
Згідно з п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" встановлено, що під предметом закупівлі слід розуміти товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено Наказом ОСОБА_1 економіки України від 26.07.2010 № 921.
Пунктом 2.1 розділу II "Визначення предмета закупівлі товарів і послуг" Порядку визначення предмета закупівлі передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини першої статті 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі - Класифікатор), за показником п'ятого знака (класифікаційне угруповання "категорія") із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої - п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого Наказом ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749, а також конкретної назви товару.
При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого - десятого знаків зазначеного Класифікатора, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Судом було взято до уваги положення ч. 5 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель", якими забороняється укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
В своїх висновках, місцевий господарський суд вказав, оскільки обсяг закупівель по кожному з предметів закупівлі (виду товару) сумарно не перевищував 200000 грн., враховуючи, що ні Законом України "Про здійснення державних закупівель", ні жодним іншим нормативним актом не заборонено закупівлю різних предметів закупівель в межах єдиної процедури закупівлі та не заборонено укладати договори на закупівлю різних предметів закупівлі з одним постачальником, суд дійшов висновку про відсутність порушення вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" при укладенні поза межами процедур закупівель договору № 9 від 02.02.2016 р. між ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акріс логістик".
Враховуючи вищевикладене, а також, що прокурором не було доведено обставин на підставі яких Договір № 9 від 02.02.2016 р. підлягає визнанню недійсним, порушення прав держави в особі позивачів внаслідок укладення Договору № 9 від 02.02.2016 р., суд прийшов до висновку про відмову в позові у зв'язку із його безпідставністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, заступник прокурора Житомирської області звернувся із апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення господарського суду Житомирської області від 12.09.2016 р. у справі № 906/763/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
На підтвердження своєї правової позиції вказує наступне.
Судом не прийнято до уваги, що прокурором не оспорюється правомірність укладення договору на закупівлю різних предметів закупівлі з одним постачальником.
Позиція прокуратури ґрунтується на тому, що відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" товари - продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Як вказано в п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Відповідно до п. 2.1. Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом ОСОБА_1 економіки України від 26 липня 2010 року № 921, зареєстрованого в ОСОБА_1 юстиції України 06 серпня 2010 року за № 623/17918 (із змінами) "предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини першої статті 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої - п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1 749, а також конкретної назви товару чи послуги.
З урахуванням даних Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 вбачається, що у п.1.1. договору вказано окремі товари. Відповідно до пп. 1.2 п. 1 загальна сума Договору становить 365000 грн., у т.ч. ПДВ - 60 833 грн. 33 коп.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" з подальшими змінами цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйон 500 тисяч гривень.
Відповідно до ч.5 ст.2 Закону забороняється укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Враховуючи вищевикладене, прокурор вказує, що відділ освіти виконавчого комітету Малинської міської ради, будучи замовником та укладаючи один договір на поставку окремих товарів, визначених п.1.1. договору на загальну суму, що перевищує 200 тис. гри. повинен був діяти на підставі вказаного закону та здійснити закупівлю вказаних товарів за результатами однієї з процедур передбачених ч. 1 ст. 12 Закону України "Про здійснення державних закупівель".
Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених , такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Оскільки спірний договір про закупівлю товарів за державні кошти між відділом освіти виконавчого комітету Малинської міської ради та ТОВ "Акріс Логістік" № 9 від 02.02.2016 р., укладено сторонами без проведення процедури закупівлі, що є порушенням ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель", а отже наявні правові підстави для визнання недійсним вищезазначеного договору.
З огляду на наведені вище аргументи на підтвердження своєї правової позиції, прокурор вважає, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове, яким задоволити позов.
Від позивача - ОСОБА_2 офісу Державної аудиторської служби надійшли письмові пояснення відповідно до яких, останній вказує, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та скасуванню не підлягає, з огляду на таке:
на момент укладення оспорюваного договору правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначалися Законом України "Про здійснення державних закупівель";
вимоги даного Закону застосовуються до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200000 грн.., а робіт - 1500000 гривень;
пунктом 21 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" визначено, що предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Відповідно до п. 2.1 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом ОСОБА_1 економіки України від 26.07.2010 №921, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з п. п. 20 і 27 ч. 1 ст.1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої - п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги;
відповідно до укладеного Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Акріс Логістик" зобов'язується передавати ОСОБА_4 освіти за окремими заявками останнього цільномолочні продукти в асортименті, а саме «Молоко пастеризоване» (ДК 016:2010 - 10.51.1, ДК 021:2015 - 15511100-4), «Сир свіжий» (ДК 016:2010 - 10.51.4, ДК 021:2015 - 5542100-9) та «Продукти молочні» (ДК 016:2010 - 10.51.5, ДК 021:2015 - 5500000-3), а відділ зобов'язується приймати і оплачувати його вартість;
загальна сума Договору № 9 від 02.02.2016 р. складається із окремих сум операцій поставки партій товару протягом строку дії цього договору, згідно належно оформлених накладних та буде становити 365000 грн.
Враховуючи вищевикладене ОСОБА_2 офіс Державної аудиторської служби, вказує, що судом першої інстанції вірно зазначено, що приписи законодавства у сфері закупівель визначають поняття предмета закупівлі не як сукупність різних товарів, придбання яких є предметом закупівлі в межах укладення одного правочину, а як товари, перелік яких визначається згідно з пунктами 20 і 27 ч. 1 ст 1 Закону № 1197-VII та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі, а також конкретної назви товару.
Окрім того, ОСОБА_2 офіс Державної аудиторської служби зазначає, що проведеним в ході ревізії аналізом, визначення предмета закупівлі відділом на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої - п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 встановлено, що ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської укладено договір на постачання молочної продукції № 9 від 02.02.2016 р. по трьом предметам закупівлі, які відносяться до різних кодів за вказаними: вище класифікаторами та вартість яких не перевищує вартості до якої застосовуються вимоги встановлені у Законі України "Про здійснення державних закупівель".
Підсумовуючи викладене, позивач - ОСОБА_2 офіс Державної аудиторської служби, враховуючи, що ні України "Про здійснення державних закупівель", ні жодним іншим нормативним актом не заборонено закупівлю різних предметів закупівель в межах єдиної процедури закупівлі та не заборонено укладати договори на закупівлю різних предметів закупівлі з одним постачальником, відповідно порушень при укладанні вище зазначеного договору, в частині дотримання законодавства у сфері здійснення державних закупівель не встановлено, про що також зазначено в акті ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти від 29.07.2016 № 06-03-09/06, а отже, рішення винесене судом першої інстанції є законним, обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
Від ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вказує, що прокурором при звернені до суду з даним позовом не було доведено обставин, з якими закон пов'язує необхідність визнання оспорюваного правочину недійсним.
На підтвердження своєї правової позиції вказує наступне.
Судом вірно визначено безпідставність тверджень прокурора щодо єдиного предмету закупівлі трьох різних видів молочної продукції, з огляду на приписи законодавства у сфері закупівель, які визначають поняття закупівлі не як сукупність різних товарів, придбання яких є предметом закупівлі в межах укладання одного правочину, а як товари, перелік яких визначається згідно з п. 20,27 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457.
Відповідно до додатку до річного плану закупівель ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області на 2016 рік та умов договору №9 від 02.02.2016 р., запланована закупівля товарів, які за показниками п'ятого знака ДК 016-2010 мають різні коди класифікатора, а відтак є різними предметами закупівлі, придбання яких здійснюється за одним договором.
Оскільки обсяг закупівлі по кожному із предметів (виду товару) сумарно не перевищував 200000 грн., враховуючи, що ні Законом України "Про здійснення державних закупівель", ні жодним іншим нормативним актом не заборонено закупівлю різних предметів закупівель в межах єдиної процедури закупівлі та не заборонено укладати договори на закупівлю різних предметів закупівлі з одним постачальником, то не було й порушення ч. 1. ст. 2 Законом України "Про здійснення державних закупівель".
Вказане підтверджується актом ревізії Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 29.07.2016 № 06-03-09/06 фінансово-господарської діяльності відділу освіти виконавчого комітету Малинської міської ради, проведеної за період з 01.12.2010 р. по 31.05.2016 р., яким встановлено відсутність порушень з боку відділу освіти щодо правильності визначення за договором № 9 від 02.02.2016 предметів закупівель та їх вартості.
Прокурором не доведено, що Договір № 9 від 02.02.2016 р. на постачання продуктів харчування (молочної продукції) є прямим порушенням законності в бюджетній сфері.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області просить залишити рішення господарського суду Житомирської області від 12.09.2016 р. у справі № 906/763/16 без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області - без задволення.
Окрім того, у вказаному відзиві ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області вказує, що у зв'язку із обмеженістю фінансування, не має змоги направити представника ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області в судове засідання, а тому просить проводити розгляд апеляційної скарги без участі представника ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області.
Від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Логістик" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до яких просить оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області без задоволення, виходячи з наступного:
суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що річним планом закупівель ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області на 2016 рік та умов договору № 9 від 02.02.2016, була запланова закупівля товарів, які за показниками п'ятого знака ДК 016-2010 мають різні коди класифікатора, а відтак є різними предметами закупівлі, придбання яких здійснювалося в межах єдиної процедури закупівлі;
враховуючи, що обсяг закупівель по кожному з предметів закупівлі (виду товару) сумарно не перевищував 200000 грн., враховуючи, що ні Законом України "Про здійснення державних закупівель", ні жодним іншим нормативним актом не заборонено закупівлю різних предметів закупівель в межах єдиної процедури закупівлі та не заборонено укладати договори на закупівлю різних предметів закупівлі з одним постачальником, суд дійшов вірного висновку про відсутність порушення вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" при укладенні поза межами процедур закупівель договору № 9 від 02.02.2016 між ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акріс логістик";
вказані висновки суду також підтверджені Державною фінансовою інспекцією в Житомирській області - органом, який здійснює державний фінансовий контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі. А саме з акту ревізії Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 29.07.2016 № 06-03-09/06 фінансово-господарської діяльності відділу освіти виконавчого комітету Малинської міської ради, проведеної за період з 01.12.2010 р. по 31.05.2016 р., яким встановлено відсутність порушень з боку відділу освіти щодо правильності визначення за договором № 9 від 02.02.2016 предметів закупівель та їх вартості в частині можливості закупівлі даних предметів без проведення відповідних процедур, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель";
суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що при зверненні прокурора з даним позовом до суду останнім не було доведено обставин з якими закон пов'язує необхідність визнання оспорюваного правочину недійсним, порушення прав держави в особі позивачів внаслідок укладення правочину від 02.02.2016 року № 9, а отже і наявність підстав, що свідчать про необґрунтованість звернення прокурора до суду для захисту прав держави у спірних правовідносинах.
в позовній заяві заступник прокурора області зазначив, що укладення 02.02.2016 року між ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області та ТОВ «АКРІС ЛОГІСТИК» договору № 9 на постачання продуктів харчування (молочної продукції) є прямим порушенням законності в бюджетній сфері, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і наносить вагомий матеріальний та моральний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави. Однак, зазначені доводи позивача не підтверджуються належними доказами, а є лише припущеннями позивача щодо настання негативних наслідків внаслідок укладення спірного договору. Зокрема, позивач в своєму позові не зазначив, чиє саме право (якого органу, підприємства, організації) порушене внаслідок укладення договору, яке саме право було порушене, в чому полягає його порушення та не надав на підтвердження свої доводів будь яких доказів.
Враховуючи вищенаведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Акріс Логістик" просить апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 12.09.2016 р. у справі № 906/763/16 без змін.
Позивач - ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
28 листопада 2016 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду прокурор підтримала доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 12.09.2016 р. у справі № 906/763/16 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволенити позов.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Логістик" в судовому засіданні заявив, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_2 офіс Державної аудиторської служби не забезпечили явку своїх уповноважених представників в судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду.
Враховуючи приписи ст.ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_2 офіс Державної аудиторської служби були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені останнім (а. с. 167,172), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_2 офісу Державної аудиторської служби, відділу освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги належить відмовити, а оскаржене рішення залишити без змін, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 02.02.2016 р. між ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської міської ради (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акріс логістик" (постачальник) без проведення процедур закупівель був укладений договір № 9 на поставку молочної продукції на загальну суму 365000 грн. (далі - Договір) (а. с. 21, 22).
Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язується передавати покупцю за окремими заявками останнього цільномолочні продукти в асортименті (товар), а саме "Молоко пастеризоване" (ДК 016:2010 -10.51.1, ДК 021:2015 - 15511100-4), "Сир свіжий" (ДК 016:2010 - 10.51.4, ДК 021:2015 - 15542100-9) та "Продукти молочні" (ДК 016:2010 - 10.51.5, ДК 021:2015 - 1550000-3), а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його вартість на умовах та в порядку, що визначаються цим Договором.
В пункті 1.2. сторони погодили, що загальна суму Договору складається із окремих сум операцій поставки партій товару протягом строку дії Договору, згідно належно оформлених накладних і становить 365000 грн.
Строк дії Договору сторони погодили в до п. 7.1., а саме Договір набуває юридичної чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2016 року.
Як вбачається із специфікації до специфікації до Договору, ТОВ "Акріс логістик" мало поставити відділу освіти цільномолочні продукти в асортименті, а саме: "Молоко пастеризоване" (ДК 016:2010 -10.51.1, ДК 021:2015 - 15511100-4) на суму 145000 грн., "Сир свіжий" (ДК 016:2010 - 10.51.4, ДК 021:2015 - 15542100-9) на суму 140000 грн. та "Продукти молочні" (ДК 016:2010 - 10.51.5, ДК 021:2015 - 1550000-3) на суму 80000 грн., а всього на суму 365000 грн.
В подальшому в період з 06.06.2016 р. по 22.07.2016 р. відповідно до п. 1.2.1.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Житомирській області на ІІ квартал 2016 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 03.06.2016 № 461 було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відділу освіти виконавчого комітету Малинської міської ради за період з 01.12.2010 по 31.05.2016 на предмет правильності визначення по вище вказаному договору предметів закупівель та їх вартості в частині можливості закупівлі даних предметів без проведення відповідних процедур, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель".
За результатами ревізії було складено акт від 29.07.2016 р. № 06-03-09/06, відповідно до якого встановлено, що на виконання умов договору № 9 від 02.02.2016 р. за період з 02.02.2016 р. по 31.05.2016 р. ТОВ "Акріс Логістик" поставило відділу освіти продуктів на загальну суму 154264 грн. 50 коп., в тому числі: молока пастеризованого (класифікація згідно з договором - "Молоко пастеризоване") на суму 67144 грн. 02 коп., сметани (класифікація згідно з договором - "Продукти молочні") на суму 11860 грн. 80 коп., сиру сичужного (класифікація згідно з договором - "Сир свіжий") на суму 75259 грн. 68 коп., що не перевищує вартості предметів, зазначених у договорі. Тобто перевіркою правильності укладення та виконання відділом освіти договору, працівниками Державної фінансової інспекції в Житомирській області порушень встановлено не було (а. с. 46 - 48).
Аналізуючи встановлені обставини у даній справі та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції враховує наступні норми чинного законодавства.
Під час укладання Договору, закупівля товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначалися Законом України "Про здійснення державних закупівель".
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйон 500 тисяч гривень.
Згідно з п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції чинній на момент укладення оспорюваного правочину) встановлено, що під предметом закупівлі слід розуміти товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено Наказом ОСОБА_1 економіки України від 26.07.2010 р. № 921.
Згідно з пунктом 2.1 розділу II "Визначення предмета закупівлі товарів і послуг" вказаного Порядку визначення предмета закупівлі (чинного на момент укладення оспорюваного правочину), предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини першої статті 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, за показником п'ятого знака (класифікаційне угруповання "категорія") із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої - п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого Наказом ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 р. № 1749, а також конкретної назви товару.
При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого - десятого знаків зазначеного Класифікатора, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Частиною 5 статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" передбачено заборону укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства у сфері закупівель, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшло до висновку, що законодавство у сфері закупівель визначає поняття предмету закупівлі не як сукупність різних товарів, придбання яких є предметом закупівлі в межах укладення одного правочину, а як товари, перелік яких визначається згідно з пунктами 20 і 27 частини першої статті 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, за показником п'ятого знака (класифікаційне угруповання "категорія") із зазначенням у дужках предмета закупівлі, а також конкретної назви товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про здійснення державних закупівель" визначено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною четвертою статті 11 Закону є комітет з конкурсних торгів, що утворюється замовником (генеральним замовником) для організації та проведення процедур закупівель, який, зокрема планує проведення процедур закупівель. Форма річного плану закупівель та Інструкція щодо її заповнення затверджені Наказом Мінекономрозвитку "Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель" від 15.09.2014 № 1106.
Враховуючи викладене, планування та здійснення процедур закупівель належить виключно до повноважень комітету з конкурсних торгів замовника.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу з додатку до річного плану закупівель ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області на 2016 рік за підписом голови комітету з конкурсних торгів ОСОБА_6, затверджений згідно з рішенням комітету з конкурсних торгів від 07.03.2016 № 12, відповідно до якого було вирішено закупити для відділу освіти у 2016 році наступні види товару: "Молоко пастеризоване" ДК 016:2010 10.51.1 на суму 50000 грн., ДК 021:2015 - 15511100-4 на суму 95000 грн.; "Сир свіжий" ДК 016:2010 - 10.51.4 на суму 50000 грн., ДК 021:2015 - 15542100-9 на суму 90000 грн. та "Продукти молочні" (сметана, кефір) ДК 016:2010 - 10.51.5 на суму 20000 грн., ДК 021:2015 - 1550000-3 на суму 60000 грн. (а. с. 96 - 98).
Враховуючи, що продукти харчування, які планувалось закупити для відділу освіти у 2016 році за державні кошти, відносились до різних кодів Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 та вартість кожного з них по окремості, не перевищувала вартості до якої застосовувалися вимоги встановлені в ч. 1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель", комітет з конкурсних торгів прийняв рішення про здійснення закупівлю вказаних товарів для відділу освіти без проведення процедур закупівель.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що Договором № 9 від 02.02.2016 р., були закуплені товари, які за показниками п'ятого знака ДК 016-2010 мають різні коди класифікатора, відтак є різними предметами закупівлі, придбання яких здійснювалося в межах єдиної процедури закупівлі, а тому твердження прокурора щодо порушення приписів Закону України "Про здійснення державних закупівель" при укладанні Договору № 9 від 02.02.2016 р. є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Враховуючи, що під час розгляду справи № 906/763/16 колегією суддів не було встановлено підстав, з яких Договір № 9 від 02.02.2016 р. підлягає визнанню недійсним знайдено підстав, тому Договір № 9 від 02.02.2016 р. є правомірним правочином.
Окрім того, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду бере до уваги позицію, викладену в постанові Верховного Суду України у справі № 6-2940ц15 від 20.01.2016 року, відповідно до якої при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Враховуючи, що укладанням Договору № 9 від 02.02.2016 р. ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, мав на меті лише закупити продукти харчування, котрі в подальшому будуть спожиті дітьми; факт що вказаний Договір є майже виконаним та закінчує свою дію через місяць (31 грудня 2016 року); у випадку розірвання Договору ОСОБА_4 освіти виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області буде важко знайти постачальника продукції, щоб забезпечити молочною продукцією дітей; встановлена судом обставина, що контролюючий орган - ОСОБА_2 офіс Державної аудиторської служби за результатом проведеної перевірки не встановив порушення законодавства, колегія суддів беручи до уваги баланс інтересів сторін та встановлені обставини справи не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
За наведених обставин, судова колегія суду апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Натомість, скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та суперечать положенням чинного законодавства, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Отже, апеляційним господарським судом не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в порядку статті 104 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду господарського суду Житомирської області від 12.09.2016 р. у справі № 906/763/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 12.09.2016 р. у справі № 906/763/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області - без задоволення.
2. Справу № 906/763/16 повернути в господарський суд Житомирської області
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Гулова А.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.