79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"01" грудня 2016 р. Справа № 907/718/16
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів Давид Л.Л.
Плотніцький Б.Д.
Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 б/н від 09.11.2016 року
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2016 року
у справі №907/718/16
за позовом ОСОБА_2, с. Олешник, Виноградівського району
до відповідача Колективного підприємства "Агрошляхбуд", м. Виноградів
про визнання недійсними рішень загальних зборів трудового колективу КП "Агрошляхбуд" та затверджених ними Статутів КП "Агрошляхбуд" і скасування державної реєстрації статутів
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - особисто, ОСОБА_4 - представник;
від відповідача: не з'явився;
Автоматизованою системою документообігу суду справу № 907/718/16 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. введено до складу судової колегії суддів Давид Л.Л. та Плотніцький Б.Д.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.16 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 01.12.16.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.11.16 у справі №907/718/16 (суддя Бобрик Г.Й.) позовну заяву повернуто заявнику без розгляду.
При цьому місцевий господарський суд виходив з того, що з позовної заяви не слідує, що заявлені позовні вимоги пов'язані між собою підставами виникнення, спільністю доказів, на які покликається позивач в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги по кожній з позовних вимог, а тому сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, у межах встановленого ст. 69 ГПК України двохмісячного строку вирішення спору.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду , позивач подав апеляційну скаргу , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.11.16 у даній справі, а справу передати на розгляд місцевого господарського суду .
Апелянт в обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що на його думку обставини справи викладені в позовній заяві та позовні вимоги викладені в прохальній частині відповідають вимогам ст.58 ГПК України.
Оскільки, як зазначає скаржник, заявлені позовні вимоги грунтуються на загальній підставі та підтверджуються доказами доданими до позовної заяви.
При цьому, на думку апелянта, судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст.58 ГПК України щодо однорідності позовних вимог.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Відповідач участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, натомість подав клопотання провідкладення розгляду справи.
З приводу цього судова колегія зазначає, що стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що ухвалою суду від 17.11.16 участь представників сторін обов'язковою не визнавалась, беручи до уваги те, що у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для перегляду ухвали в апеляційному порядку та зважаючи на скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду, встановлений ст.102 ГПК України, судова колегія Львівського апеляційного господарського судуне знайшла підстав для задоволення поданого клопотання про відкладення та дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги.
При цьому, спростовується також твердження відповідача у поданому клопотанні про відкладення щодо ненадіслання скаржником на адресу відповідача копії апеляційної скарги, оскільки апелянтом долучено до апеляційної скарги належні докази направлення апеляційної скарги відповідачу, а саме : опис вкладення у конверт та фіскальний чек №9659 від 10.11.16, вказана обставина досліджена судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийнятті апеляційної скарги, а тому відсутні підстави вважати, що подана апеляційна скарга не надсилалася на адресу відповідача.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права зазначає, що у даному випадку апеляційна скарга підлягає задовленню, а ухвала Господарського суду Закарпатської області від 03.11.16 у даній справі скасуванню, зважаючи на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.16 ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою в якій просить:
- визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів трудового колективу КП "Агрошляхбуд", оформлені протоколом № 1 від 04.02.2010 року;
- визнати недійсним з моменту реєстрації Статут КП "Агрошляхбуд" у редакції затвердженій рішенням загальних зборів трудового колективу КП "Агрошляхбуд", оформлених протоколом № 1 від 04.02.2010 року, зареєстровані державним реєстратором Корнієнко Т.В. 23.03.2010 року за № 13101050005001152;
- скасувати державну реєстрацію Статуту КП "Агрошляхбуд" у редакції затвердженій рішенням загальних зборів трудового колективу КП "Агрошляхбуд", оформлених протоколом № 1 від 04.02.2010 року, зареєстровані державним реєстратором Корнієнко Т.В. 23.03.2010 року за № 13101050005001152;
- визнати недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників КП "Агрошляхбуд" оформлені протоколом № 3 від 25.06.2012 року, протоколом № 4 від 03.09.2012 року, протоколом № 5 від 27.12.2013 року;
- визнати недійсним Статут в редакції 2012 року;
- скасувати державну реєстрацію змін до статуту, зареєстровані 21.09.2012 року державним реєстратором Виноградівської РДА Корнієнко Т.В. за № 13101050010001152;
- визнати недійсним Статут в редакції 2014 року;
- скасувати державну реєстрацію статуту зареєстрованого 08.01.2014 року державним реєстратором Виноградівської РДА Корнієнко Т.В. за № 13101060012001152.
Як зазначено вище, ухвалою місцевого господарського суду від 03.11.16 у даній справі повернуто подану позовну заяву з посиланням на порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог.
Оцінивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає такі висновки місцевого господарського суду передчасними з огляду на наступне:
Статтею 58 вказаного Кодексу передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.
Дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Об'єднання позовів дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Об'єднання можливе за наявності сукупно таких умов: а) позовні вимоги мають бути однорідними; б) позови мають бути пред'явлені тим самим позивачем до того самого відповідача (відповідачів) або різними позивачами до того самого відповідача.
Однорідними вимогами слід вважати такі, що одночасно: а) являють собою однаковий спосіб захисту права (про визнання недійсним правочину, про виконання обов'язку в натурі тощо); б) мають ті самі (з одного договору) чи однорідні (з різних, але аналогічних договорів) підстави виникнення.
Як вбачається з матеріалів справи, повертаючи позовну заяву без розгляд місцевий господарський суд зазначив, що сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору. При цьому, судом також зазначено, що із позовної заяви не слідує, що заявлені позовні вимоги пов'язані між собою підставими виникнення та спільністю доказів у справі.
Проте, місцевим господарським судом не було зазначено в чому полягає неоднорідність заявлених позовних вимог, а також яким чином сумісний розгляд такого позову буде перешкоджати з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору. Також, місцевим господарським судом не оцінено обставин щодо пов'язаності підстав виникнення заявлених вимог, хоча зі змісту позовної заяви вбачається, що загальною підставою позову є прийняття оскаржених рішень загальних зборів за відсутності кворуму.
Крім того, не надано оцінки тому, чи обгрунтовує позивач заявлені позовні вимоги спільними доказами.
Окрім іншого колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини стосуються рішень загальних зборів одного господарського товариства щодо ймовірного порушення вимог закону при їх прийнятті та визнання недійсним Статуту господарського товариства, а фактичні обставини в обґрунтування підстав невідповідності рішень закону є пов'язаними.
Крім того, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що позивачем при поданні позовної заяви здійснено сплату судового збору за кожну заявлену позовну вимогу, а відтак в суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що позивачем об'єдано декілька позовних вимог для сплати судового збору в меншому розмірі.
На підставі викладеного, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.11.16 у справі № 907/718/16 - скасувати, матеріали справи направити на розгляд до Господарського суду Закарпатської області.
Щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до п.4.8 постанови Пленуму ВГС України якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.
А відтак, питання розподілу судового збору сплаченого скаржником за подання апеляційної скарги повинен бути здійснений місцевим господарським судом за результатими розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Закарпатскої області від 03.11.16 у справі №907/718/16 скасувати. Справу направити до місцевого господарського суду для розгляду по суті.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.
Повний текст постанови складено 02.12.16
Головуючий суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Плотніцький Б.Д.