донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.11.2016 справа №908/1266/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: судді ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4, за довіреністю
від відповідача:ОСОБА_5, за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуГоловного управління Держгеокадастру у Запорізької області, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від19.07.2016р.
у справі№ 908/1266/16 (суддя Смірнов О.Г.)
за позовомФермерського господарства "Степове-2001", с.Новгородівка
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області, м. Запоріжжя
провизнання права користування земельною ділянкою площею 52,26 га та ріллі із земель запасу Новгородівської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за договором від 25.02.2005р. на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором; визнання поновленим договір оренди земельної ділянки площею 52,26 га та ріллі із земель запасу Новгородівської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 25.02.2005р., який зареєстровано в МРВ ЗРФ "Центр державного земельного кадастру" за №040527200008 від 04.03.2005р., на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором
Фермерське господарство “Степове-2001”, с. Новгородівка, звернулося до господарського суду Запорізької області до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя, з позовною заявою про визнання права користування земельною ділянкою площею 52,26 га ріллі із земель запасу Новгородівської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за договором від 25.02.2005р. на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 52,26 га ріллі із земель запасу Новгродівської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 25 лютого 2005р., який зареєстровано в МРВ ЗРФ “Центр державного земельного кадастру” за №040527200008 від 04.03.2005р., на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Господарським судом Запорізької області прийнято рішення у справі № 908/1266/16 від 19.07.2016р., яким позовні вимоги задоволено повністю. Визнано право користування Фермерського господарства “Степове-2001” земельною ділянкою площею 52,26 га ріллі із земель запасу Новгородівської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за договором оренди землі від 25.02.2005р., який зареєстровано в МРВ ЗРФ “Центр державного земельного кадастру” за №040527200008 від 04.03.2005р., на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки площею 52,26 га ріллі із земель запасу Новгородівської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 25.02.2005р., який зареєстровано в МРВ ЗРФ “Центр державного земельного кадастру” за №040527200008 від 04.03.2005р., на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь Фермерського господарства “Степове-2001” 1378 грн. судового збору.
Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою та з апеляційною скаргою, в якій просило рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято без врахування усіх обставин справи. Зокрема, посилається, що місцевим господарським судом при розгляді справи безпідставно було застосовано ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі».
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2016р. поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та порушено апеляційне провадження у справі № 908/1266/16.
В судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав свої вимоги, просив рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представників сторін, судова колегія зазначає наступне
Як вбачається з матеріалів справи, 25 лютого 2005 між Мелітопольською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Селянським (Фермерським) господарством “Степове-2001” (орендар) підписано договір оренди земельної ділянки, зареєстрований МРФ ЗРФ “Центр державного земельного кадастру” 04.03.2005р. за № 040527200008, за умовами якого орендодавець відповідно до розпорядження голови Мелітопольської районної державної адміністрації від 24.02.2005р. №170 “Про передачу в оренду земельної ділянки СФГ “Степове-2001” передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку із земель запасу Новгородівської сільської ради, яка знаходиться за межами населених пунктів. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 52,26 га ріллі, у стані, придатному для її цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п.1.2, 1.3 договору). Договір укладено на 10 років до 25.02.2015р. (п. 2.1 договору).
Згідно п. 2.2 договору орендар, в разі виконання умов договору, має переважне право на продовження терміну дії договору оренди. Для продовження терміну дії договору, орендар зобов'язаний не пізніше, ніж за два місяці до закінчення строку оренди, звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням.
Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 25.02.2005р., згідно якого передано земельну ділянку загальною площею 52,26 га за межами населеного пункту на території Новгородівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
01.01.2013р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності”, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.
Наказом від 25.01.2013р. № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.
Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014р. №442 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №5 “Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру” утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.
Згідно розпорядження КМУ від 31.03.2015р. № 294-р Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
З огляду на наведене, місцевим господарським судом встановлено що розпорядником земель, які передані позивачу за договором оренди землі від 25.02.2005р. слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідно до п. 4 пп. 13 Положення про головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
З матеріалів справи також вбачається, що з метою реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк позивач листом № 428 від 29.12.2014р. звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області. Даним листом орендар просив поновити дію договору та встановити орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації в рік. До зазначеного листа додавалися копія договору оренди земельної ділянки, копія правоустановчих документів підприємства, проект додаткової угоди до договору оренди землі від 25.02.2005р.
Лист отримано Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області 14.01.2015р., що підтверджується відміткою на листі.
Позивач стверджує, що протягом місяця після закінчення дії договору оренди землі ним не було отримано від орендодавця листа-повідомлення про заперечення у поновлені договору, він продовжує користуватися земельною ділянкою, рішення про поновлення договору також не прийнято та відповідний правочин не укладено, у зв'язку з чим ФГ “Степове-2001”, звернулось до господарського суду з позовною заявою.
Як зазначалося вище, рішенням по справі, позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з посиланням на їх обґрунтованість.
Судова колегія, відповідно до приписів ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу зазначає наступне.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Судом встановлено, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 25.02.2005р. закінчився 25.02.2015р.
Підстави і порядок поновлення договору оренди землі врегульовані ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011р.).
При цьому, конструкція цієї норми містить два випадки поновлення (пролонгації) договору. Зокрема, у частинах 1 - 5 передбачено переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк і процедура реалізації цього права.
Так, відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Водночас, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди землі, а саме: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема, із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
При цьому, за приписами частин 8, 9 статті 33 цього Закону додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Таким чином, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти:
- орендар належно виконує свої обов'язки за договором,
- орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк;
- до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди,
- орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” необхідна наявність таких юридичних фактів:
орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою;
орендар належно виконує свої обов'язки за договором,
відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди,
сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить, що у орендаря виникає право на продовження дії договору у разі: належного виконання умов договору; своєчасного звернення з листом-повідомленням до орендодавця; надсилання на адресу орендодавця проекту додаткової угоди; відсутність заперечень орендодавця щодо подальших правовідносин.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд послався на встановлення під час розгляду справи наступних фактів:
- належне виконання Фермерським господарством “Степове-2001” своїх зобов'язань за договором оренди,
- звернення позивача за місяць до завершення строку дії договору до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області (а.с.11) з метою продовження договору,
- не отримання від Головного управління Держземагенства у Запорізькій області заперечень щодо поновлення договору переважно перед іншими особами;
- протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди, тобто до 25.03.2015р., від Головного управління Держземагенства у Запорізькій області на його адресу не надійшло заперечень проти поновлення договору оренди.
З огляду на наведене, місцевий господарський суд зробив висновок, що за таких обставин, для позивача, який продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і не повернув її відповідачеві, договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 25.02.2005р.
Відповідно до приписів ст.33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
Таким чином, строк, в який орендар повинен звернутися з повідомленням про намір поновити договір оренди землі, встановлюється (визначається) сторонами у договорі і цей строк не може бути меншим чим один місяць до спливу строку договору оренди землі.
В даному випадку, сторони у п. 2.2 договору визначили, що орендар, в разі виконання умов договору має переважне право на продовження терміну дії договору оренди. Для продовження терміну дії договору, орендар зобов'язаний не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням.
Дія договору оренди землі закінчується 25.02.2015р. Граничною датою звернення позивача з вимогою поновити договір, відповідно до умов договору, є 25.12.2014р.
Позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з листом-повідомленням від 29.12.2014р. (зазначений лист було отримано - 14.01.2015р. за вх. № 32-360/0/1-15). Тобто в межах мінімального строку (один місяць до закінчення строку дії договору), який встановлено ст.33 Закону України «Про оренду землі», але з порушенням строку, встановленого договором.
Про те, відповідь на своє звернення він не отримав та продовжував користуватися земельною ділянкою та належно виконуватися свої зобов'язання за договором оренди землі.
За таких обставин, для позивача, який продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і не повернув її відповідачеві в силу приписів ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 25.02.2005р.
До матеріалів справи додано копію листа-заперечення № 32-8-0.4-1319/2-15 від 30.01.2015р., який відповідач вважає доказом наявності заперечення з боку орендодавця на продовження строку дії договору оренди земельної ділянки.
Як свідчать матеріали справи, місцевий господарський суд пропонував відповідачу надати докази направлення орендарю - ФГ “Степове-2001” листа-заперечення № 32-8-0.4-1319/2-15 від 30.01.2015р., оскільки саме цей документ в контексті приписів ст. 33 Закону України “Про оренду землі” є таким, що породжує певні правові наслідки та правовідносини сторін.
В судовому засіданні, як зазначив місцевий господарський суд у тексті рішення, представник відповідача, пояснив, що оскільки законодавство не вимагає направлення такого листа певним видом кореспонденції, його не було направлено рекомендованим листом, а реєстри на відправлення простої кореспонденції на даний час знищені.
Під час розгляду апеляційної скарги, відповідачу також пропонувалося надати відповідні докази.
Про те було надано письмові пояснення та докази надсилання на адресу позивача листа-повідомлення датованого 18.04.2016р. Тобто, зазначене заперечення було надіслано позивачу після того, як з дати завершення дії договору оренди земельної ділянки пройшов майже рік, а сам договір оренди землі був продовжений в силу приписів ч. 6 ст.33 Закону України «Про оренду землі».
Враховуючи вище викладене, посилання заявника апеляційної скарги на неправильне застосування до даних правовідносин приписів ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» судовою колегією не можуть бути взяти до уваги.
Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень
Заявник апеляційної скарги не довів належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими ГПК України пов'язує можливість скасувати або змінити рішення по справі.
З огляду на наведене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення по справі залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1266/16 від 19.07.2016р. - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1266/16 від 19.07.2016р. - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Судді: Т.Д. Геза
ОСОБА_3
Надруковано: 5 прим.:
1 позивачу
1 відповідачу
1 у справу
1 ДАГС
1 ГСЗО