01.12.2016 року Справа № 904/7521/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.
секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник ( дов. від 25.10.2016 р. )
від відповідача: ОСОБА_2 - представник ( дов. від 16.09.2016 р. № 14-359юр )
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі
регіональної філії "Придніпровська залізниця"
публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі
структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2016 р. у справі
за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі
регіональної філії "Придніпровська залізниця"
публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",
м. Дніпро
до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг",
м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 33 230, 04 грн.
Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення 33 230,04 грн. плати за зберігання вантажу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2016 р. ( суддя Соловйова А. Є. ) в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з встановлення відсутності вини Відповідача щодо неможливості прийняти вагони до закінчення строку безоплатного зберігання вантажу, оскільки Позивач повідомляв Відповідача про готовність прийняти вагони, що підтверджується телефонограмами.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" подало апеляційну скаргу про скасування оскаржуваного рішення, прийняття нового рішення про задоволення у повному обсязі позовних вимог.
Позивач вважає зазначене рішення господарського суду постановленим з порушенням норм матеріаньного права та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Передача інформації про готовність прийняти вагони за допомогою телефонограм жодним документом не передбачена. Крім того, Відповідач наголошує на передачі телефонограм оператору при черговому по дирекції залізничних перевезень, у той час, як у акті загальної форми та накопичувальній картці йдеться просто про передачу згоди прийомоздавальнику. Твердження Відповідача про передачу телефонограм черговому по дирекції залізницею не визнається і жодними доказами не доведено. Приймання повідомлень від вантажоодержувача про готовність прийняти вагони до обов'язків прийомоздавальників також не входить. Рішення про подавання вагонів приймається виключно поїзним диспетчером залізниці на підставі оперативної інформації, якою він володіє. Крім того, потяг, що простоює, не може бути поданий на під'їзну колію негайно на підставі однієї тільки згоди вантажовласника, а потребує додатково технічної можливості для здійснення залізницею цієї операції. Тому висновок суду, що з моменту передачі телефонограми облік часу простою повинен припинятися, є безпідставно.
Відповідач у відзиві на позов просить апеляційний суд залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає рішення суду цілком обгрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Так, вина Відповідача у скупченні вагонів відсутня, а отже відсутні правові підстави для задоволення позову в цілому. Позивач мав практичну можливість та був зобов'язаний подати вагони Відповідачеві після отримання від останнього відповідного повідомлення. Натомість, Позивач відмовився від виконання обов'язків за укладеним між сторонами спору Договору та всупереч приписам цього Договору та вимогам норм чинного законодавства України почав актувати вагони, які надійшли на адресу Відповідача та простоювали саме з вини Позивача.
Також, Відповідач зауважив на тому, що Позивач не має правових підстав стягувати з Відповідача плату за зберігання вантажу за проміжок часу, який входить до складу доби безоплатного зберігання вантажу, як то прямо передбачено нормами діючого законодавства України.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_3
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Кощеєва І.М., суддів - Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О. Розгляд справи призначено на 29.11.2016 р.
По справі оголошувалася перерва з 29.11.2016 р. по 01.12.2016 р.
У судовому засіданні 01.12.2016 р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2012 р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" ( Залізниця ) та публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" ( Власник колії ) укладений Договір № ПР/М-12-1334/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг, Батуринська, Новоблочна Придніпровської залізниці, відповідно до п. 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатуються під'їзні колії, які належать власнику, що примикає: до станції Кривий Ріг-Головний: у парній горловині через стрілку № 54. Межею під'їзної колії є вихідний сигнал "Чс" станції Кривий Ріг-Головний; до станції Кривий Ріг: в непарній горловині через стрілку № 49. Межею під'їзної колії є ізостик, який розташований на відстані 38 м. від вістря стрілки № 49 у напрямку стрілки № 51; до станції Батуринська: у парній горловині через стрілку № 4. Межею під'їзної колії є граничний стовпчик стрілочного переводу № 4 станції Батуринська; до станції Новоблочна: стрілкою № 11 до колії № 3 станції. Межами є: зі сторони станції Новобункрена власника вхідний сигнал "Нн", що знаходиться на 11 км. ПК-6 перегону Новобункерна Новоблочна; зі сторони станції Східно-Прийомовідправна власника вхідний сигнал "Нв", що знаходиться на 10 км. перегону Східно-Прийомовіправна-Новоблочна. Під'їзна колія обслуговується локомотивами власника колії.
Про готовність вагонів до забирання Прийомоздавальник власника колії у письмовому вигляді повідомляє Прийомоздавальника залізниці врученням відомостей на здачу вагонів з під'їзної колії ( п. 8 Договору ).
Згідно п. 12 Договору, забирання усіх вагонів з приймально-здавальних колій Відповідача локомотивом залізниці здійснюється не пізніше ніж через 4,0 години після закінчення приймально-здавальних операцій.
В п. 16 Договору Сторони погодили, що власник колії сплачує залізниці плату: за подачу, забирання вагонів згідно з Тарифним керівництвом № 1 ( Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги ); за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними в Тарифному керівництві № 1 ( Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги ); інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує Залізниця для власника колії згідно з діючими нормативно-правовими актами.
Договір укладено терміном на п'ять років з 17.11.2012 р. по 16.11.2017 р. включно ( п. 21 Договору ).
15.12.2015 р. сторони уклали додаткову угоду № 6/7 до договору № ПР/М-12-1334/НЮдч від 16.11.2012 р., відповідно до якої Сторонами договору визначені: Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" та Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг".
25.02.2016 р. на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на адресу Відповідача прибув поїзд у складі 50 вагонів з вантажем "вапняк для флюсування" загальною масою вантажу 3 458 тонн, що підтверджується залізничними накладними ( а. с. 28-49 ).
25.02.2016 р. о 21:45 год. по телефону 30-53 Прийомоздавальник залізниці Демченко повідомила Відповідача про надходження на його адресу вагонів з вантажем та готовність подавання їх на під'їзну колію для вивантаження. Повідомлення прийняв вантажний диспетчер Відповідача ОСОБА_4, що підтверджується відповідним записом у ОСОБА_5 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 ( а. с. 75 ).
25.02.2016 р. о 23:40 год. по телефону 30-53 Прийомоздавальник залізниці Демченко знов повідомила Відповідача про надходження на його адресу вагонів з вантажем та готовність подавання їх на під'їзну колію для вивантаження. Повідомлення прийняв вантажний диспетчер Відповідача ОСОБА_4, що підтверджується відповідним записом у ОСОБА_5 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 ( а. с. 25-27 )
26.02.2016 р. складено акт загальної форми № 1052, згідно якого вагони затримані на станції призначення в очікуванні подавання під вантажні операції з вини клієнта, час початку затримки вагонів - 26.02.2016 р., 00:01 год ( а. с. 22 ). Акт підписаний представником Відповідача - ОСОБА_5 без зауважень.
Згідно акту загальної форми № 1074 від 27.02.2016 р., час закінчення затримки вагонів - 27.02.2016 о 00:17 год. ( а. с. 23 ). Акт підписаний представником Відповідача ОСОБА_6 з зауваженнями, в яких представник зазначив, що Відповідач був готовий прийняти вагони ще 26.02.2016 р. о 21:00 год.
29.02.2016 р. складено акт загальної форми № 7117, в якому зазначено, що вагони затримані на станції Кривий ріг-Головний з 26.02.2016 р., 00:01 по 27.02.2016 р. , 00:17. Збір за зберігання вантажу складає 27 691,70 грн. ( а. с. 24 ).
Накопичувальну картку № 01039098 від 29.02.2016 р., згідно якої Відповідачу нараховано 27 691,70 грн. ( без ПДВ, з урахуванням ПДВ - 33 230,04 грн. ) збору за зберігання вантажу, представник Відповідача підписав із запереченнями, зазначивши, що Відповідач був готовий прийняти вагони ще 26.02.2016 р. о 21:00 год.
Відмова Відповідача здійснити плату за зберігання вантажу в сумі 27 691,70 (без ПДВ, з урахуванням ПДВ - 33 230,04 грн.) є причиною виникнення спору.
Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” просить стягнути з Відповідача плату за зберігання вантажу у розмірі 33 230,04 грн., оскільки незважаючи на готовність вагонів для подавання на під'їзну колію, Відповідач прийняв зазначені вагони із значним запізненням.
Місцевий господарський суд оскаржуваним рішенням відмовив Позивачу в задоволені позовних вимог, пославшись на їх необґрунтованість з огляду на те, що судом встановлена відсутність вини Відповідача щодо неможливості прийняти вагони до закінчення строку безоплатного зберігання вантажу.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Предметом цього спору є стягнення плати за зберігання вантажу у зв'язку із закінченням строку безоплатного зберігання вантажу через вину Відповідача.
Згідно зі ст. 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.
Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Ст. 71 Статуту залізниць України визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, відповідно до пункту 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, мають статус "вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці.
Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999р. №113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
За приписами пункту 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно пункту 9 розділу ІІІ Правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Вищевикладені норми права та положення Договору свідчать про те, що Відповідач сплачує Позивачу збір за зберігання вантажу тільки тоді, коли буде доведено, що затримка вантажу відбулась з вини Відповідача.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, Відповідач повідомив Позивача про готовність прийняти вагони 26.02.2016 р. о 21:00 год., що підтверджується телефонограмою № 115 ( а. с. 81 ) та зауваженнями Відповідача в акті загальної форми № 1074 від 27.02.2016 р. та накопичувальній картці № 01039098 від 29.02.2016 р., а також не спростовується наданими Позивачем доказами.
Отже, з огляду на те, що вина Відповідача щодо неможливості прийняти вагони до закінчення строку безоплатного зберігання вантажу відсутня, апеляційний суд вважає правильним висновок місцевого суду, що позовні вимоги про стягнення плати за зберігання вантажу не підлягають задоволенню з підстав їх необґрунтованості.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Таким чином, оскаржене рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для її зміни або скасування.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2016 р. у справі № 904/7521/16 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2016 р. у справі № 904/7521/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Постанова складена у повному обсязі 02.12.2016 року
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.С. Євстигнеєв
Суддя В.О. Кузнецов