"28" листопада 2016 р. Справа № 926/3050/16
За позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, м.Чернівці
до виробничо-комерційної колективної фірми “Вокзал-Експрес ЛТД”, м.Чернівці
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ “Українська залізниця”, м.Київ
про стягнення неустойки в сумі 11622,94 грн.
Суддя В.В.Дутка
представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 11.12.2015р.
від відповідача - ОСОБА_2, директор
від третьої особи - ОСОБА_3, довіреність від 26.10.2016р.
СУТЬ СПОРУ: до господарського суду Чернівецької області надійшла позовна заява регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до виробничо-комерційної колективної фірми “Вокзал-Експрес ЛТД” про стягнення неустойки в сумі 11622,94 грн.
Позов мотивований припиненням 20.10.2015р. дії договору оренди нерухомого майна №419 від 13.05.2013р., а орендоване майно повернуто лише 30.11.2015р., у зв'язку з чим за несвоєчасне повернення майна Орендодавець нарахував Орендарю неустойку за період з 21.10.2015р. по 30.11.2015р., згідно ч.2 ст. 785 ЦК України та п.9.3. Договору.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27.09.2016 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.10.2016р.
Відповідач у запереченнях від 12.10.2016р. на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позову, зокрема посилаючись на надуманість і необґрунтованість тверджень позивача про припинення дії Договору 20.10.2015р.
Ухвалою від 15.11.2016р. залучено до участі в справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ “Українська залізниця”, розгляд справи відкладено на 28.11.2016р.
28.11.2016р. через канцелярію суду надійшли письмові пояснення третьої особи, в яких остання вважає регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області неналежним позивачем у даній справі і просить відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов, представники відповідача, третьої особи вважають позовні вимоги безпідставними і просили відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.
13.05.2013р. між регіональним відділенням ФДМУ по Чернівецькій області, як Орендодавцем, та Виробничо-комерційною колективною фірмою „Вокзал-Експрес" ЛТД, як Орендарем, укладено договір оренди №419 нерухомого майна, що належить до державної власності - будівлі буфету (літ. И) (реєстровий номер 01059900.100092.АААВГ3084) загальною площею 27,8 кв.м., розміщену за адресою: м. Чернівці, вул. Гагаріна, 38, що перебуває на балансі ВП "Вокзал станції Чернівці" ДТГО "Львівська залізниця".
Майно передано в оренду по акту приймання-передавання від 13.05.2013р. з метою розміщення буфету, що здійснює продаж товарів підакцизної групи.
Розмір орендної плати за базовий місяць оренди (січень 2013року) становить без ПДВ - 2419,04 грн. (п.3.1. договору оренди).
Зазначений договір відповідно до п.10.1 Розділу 10 укладений строком до 31.12.2013р. що діє "з 13 травня 2013р. по 30 грудня 2013р. включно".
В подальшому, термін дії договору оренди №419 від 13.05.2013р., із змінами від 05.11.2013р., від 06.11.2014р. та від 25.03.2015р., продовжено до 31.07.2015р.
Згідно додаткового договору від 30.06.2015р. продовжено термін дії договору оренди №419 від 13.05.2013р. строком до 31.12.2015р., а саме: з "01" серпня 2015 року до моменту створення (реєстрації) публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", але не більше ніж 31.12.2015р.
Враховуючи реєстрацію 21.10.2015р. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в Єдиному державною реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, договір оренди нерухомого майна №419 від 13.05.2013р. є припиненим 20 жовтня 2015 року. У зв'язку із чим регіональним відділенням, як Орендодавцем, заявою від 03.11.2015р. повідомлено Орендаря про припинення договору оренди №419 від 13.05.2013р. та просило повернути державне майно балансоутримувачу за актом приймання - передавання.
Відповідно част.2 ст. 785 Цивільного Кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Також, згідно з п.9.3. договору оренди №419 від 13.05.2013р. у разі, якщо Орендар не виконує обов'язку щодо своєчасного повернення майна по акту приймання - передачі, то Орендар сплачує Орендодавцю неустойку без обмежень будь-якими строками, у розмірі подвійної орендної плати за кожен день прострочення по день фактичного звільнення орендованого майна.
Орендоване за договором оренди №419 від 13.05.2013р. державне майно Орендарем повернуто Балансоутримувачу - ДТГО „Львівська залізниця", згідно акту приймання-передачі від 30.11.2015р.
За несвоєчасне повернення державного майна, переданого в оренду згідно договору оренди №419 від 13.05.2013р., позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 11 622,94 гри. за період з 21.10.2015р. по 30.11.2015р.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно норм ч. 1 та 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з ч. 3 ст. 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями щодо державного та комунального майна є державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом.
У відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
У зв'язку зі створенням Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2014 р. № 4442-VI, постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 25.06.2014 р. № 200 та ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" усі права та обов'язки орендодавця за спірним договором №419 від 13.05.2013р. перейшли до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Вказане підтверджується також зведеним переліком майна Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця», затвердженим Міністром інфраструктури України 18.08.2015 р.
Так, з матеріалів справи вбачається, що з моменту державної реєстрації Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 21.10.2015 р. до останнього перейшло право власності на спірне майно.
Умовами п. 10.6 договору оренди №419 від 13.05.2013р. сторони передбачили, що реорганізація орендодавця не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступника).
Відповідно до ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Таким чином, з моменту створення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", тобто з 21.10.2015р., орендоване майно перейшло у власність останнього, а також права та обов'язки орендодавця за договором №419 від 13.05.2013р.
Відтак, позивач втратив права та обов'язки орендодавця за вказаним договором 21.10.2015р.
Згідно статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Позивач не довів і не вказав в чому полягає порушення його права щодо несвоєчасне повернення державного майна, переданого в оренду згідно договору оренди №419 від 13.05.2013р.
За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 11 622,94 гри. за період з 21.10.2015р. по 30.11.2015р. за несвоєчасне повернення державного майна, переданого в оренду згідно договору оренди №419 від 13.05.2013р., є безпідставними і не підлягають задоволенню.
В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 02.12.2016р.
Суддя В.В.Дутка