73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
01 грудня 2016 року Справа № 923/1057/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м.Херсон
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області
про стягнення 15843,77 грн
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа Колганова Ю.М., довір. від 30.12.2015
від відповідача - уповноважена особа ОСОБА_3, довір. від 26.10.2016
Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) звернулось до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідача) про стягнення:
- 5026,23 грн основного боргу за договором № 58 від 15.01.2013 та 7779,04 грн основного боргу за договором № 64 від 01.10.2013,
- 88,67 грн 3% річних, 161,78 грн втрат від інфляції, 926,66 грн пені за договором № 58 від 15.01.2013; 140,20 грн 3% річних, 255,49 грн втрат від інфляції та 1465,70 грн пені за договором № 64 від 01.10.2013.
Ухвалою від 27.10.2016 розгляд справи відкладався.
В засіданні суду 15.11.2016 оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.
Відповідач відповідно до відзиву на позовну заяву визнає позовні вимоги частково, посилаючись на те, що в ході розгляду справи ним було частково погашено основний борг в сумі 1841,57 грн, та просить суд зменшити розмір пені до 1 грн відповідно до ст. 83 ГПК України.
Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд
15 січня 2013 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" було укладено договір № 58 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (надалі - Договір № 58). Об'єктом даного договору є нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, площею 26,6 кв. м.
01 жовтня 2013 року між ФОП ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" було укладено договір № 64 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (надалі - Договір № 64). Об'єктом даної о договору є нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, площею 42.3 кв. м.
Пунктом 2 зазначених Договорів визначено, що суб'єктом користування послугами Виконавця є власник (наймач, орендар) приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що споживачем теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Договори № 58 та № 64 є ідентичними за змістом, укладені відповідно до Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, зазначені договори не мають відмінностей в частині встановлення прав та обов'язків сторін договору. Договори передбачають надання послуг з теплопостачання для опалення приміщення, що використовується в господарській діяльності, відповідно при розрахунках за цим договором використовується тариф для інших суб'єктів господарювання, що не відносяться до сфери бюджетного фінансування.
Внаслідок укладення договорів № 58 від 15.01.2013. № 64 від 01.10.2013 року між сторонами виникли зобов'язання з приводу постачання теплової енергії та її оплати.
Пунктом 30 договорів визначено, що договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. Станом на день розгляду справи Договори № 58 та № 64 не є розірваним, вони є пролонгованими і чинними.
Відповідно до пункту 1 Договорів Виконавець (ПАТ "Херсонська ТЕЦ") зобов'язується надати споживачеві послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а Споживач (ФОП ОСОБА_1) зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.
Господарським кодексом України, Законом України "Про ціни та ціноутворення", іншими законодавчими актами встановлено, що у Україні діють вільні та регульовані ціни. Наведені норми свідчать, що вартість послуг з постачання теплової енергії відноситься до сфери регульованих цін і встановлюється уповноваженим державним органом.
Частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Вартість послуг з теплопостачання, що застосовувалась ПАТ "Херсонська ТЕЦ" протягом 2015-2016 років була встановлена відповідно до: Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29 жовтня 2015 року № 2690; Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 листопада 2015 року №2863; Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.01.2016 № 54.
Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом. іншими законами або договором.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Крім того, статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено права та обов'язки споживача теплової енергії, зокрема визначено, що до основних обов'язків споживача відноситься додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Як зазначалось, відповідно до пункту 1 Договору Споживач прийняв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.
Пунктом 8 Договорів передбачено, що оплата за отримані послуги здійснюється в строк не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до пункту 15 Договору Споживач зобов'язаний оплачувати послуги в строки встановлені Договором. Таким чином, положеннями Договору визначено порядок та строки виконання Відповідачем своїх обов'язків.
ПАТ "Херсонська ТЕЦ" належним чином виконує свої зобов'язання щодо надання послуг з централізованого опалення, що підтверджується розрахунком спожитої теплоенергії та довідкою про наявність за опалювальний період 2015-2016 рр.
На підставі вказаних вище даних, з урахуванням положень Договорів, складено Акти виконаних робіт та виставлено відповідні рахунки на оплату. Рахунки на оплату послуг направлялися поштою з рекомендованим повідомленням про вручення, а також вручалися особисто під розпис представнику Відповідача.
Не дивлячись на факт виконання ПАТ "Херсонська ТЕЦ" своїх обов'язків за договорами, відповідач, в порушення положень Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, вимог статей 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"свої обов'язки виконує неналежним чином, несвоєчасно та не в повному обсязі оплачує послуги з централізованого опалення, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Відповідно до довідок щодо руху заборгованості відносно Відповідача за період з 01.11.2015 року по 31.04.2016 року, станом на 09.08.2016 заборгованість Відповідача складала 5 026, 23 грн за Договором № 58 та 7 779, 04 грн за Договором № 64.
З метою вжиття дієвих заходів щодо врегулювання спірного питання Відповідачу направлялась вимога про сплату заборгованості від 30.08.2016 року № 06-1/1753, яка була проігнорована.
Відповідачем надано суду копію квитанції № 77 від 30.11.2016 про сплату позивачу 1124,33 грн рахунок 669б (договір № 64) та копію квитанції № 78 від 30.11.2016 про сплату позивачу 717,24 грн рахунок 669а (договір № 58), всього - 1841,57 грн.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
На підставі викладеного, провадження у справі в частині стягнення 1841,57 грн основного боргу підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Доказів перерахування основного боргу в сумі 10963,70 грн за договорами № 58 та № 64, відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення 10963,70 грн основного боргу підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням вимог ч.2 ст. 625 ЦК України позовні вимоги про стягнення 88,67 грн 3% річних, 161,78 грн втрат від інфляції за договором № 58 від 15.01.2013; 140,20 грн 3% річних, 255,49 грн втрат від інфляції за договором № 64 від 01.10.2013 також підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з прострочкою відповідачем сплати заборгованості позивачем нараховано 926,66 грн пені за договором № 58 від 15.01.2013 та 1465,70 грн пені за договором № 64 від 01.10.2013.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно з положеннями п. 18 договорів за несвоєчасне внесення платежів за послуги споживач несе відповідальність згідно з законодавством і договором шляхом сплати в безспірному порядку крім суми основної заборгованості передбачених п. 12 штрафні санкції, інфляційні втрати та 3% річних.
Відповідно до п. 12 договорів за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується в безспірному порядку крім суми основної заборгованості пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснивши перевірку правильності нарахування, суд дійшов висновку, що пеня нарахована позивачем обґрунтовано.
В той же час, відповідач просить суд зменшити розмір пені до 1 грн відповідно до ст. 83 ГПК України.
Так, статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно із ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Підпунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Отже, судом при вирішенні питання про застосування свого права зменшити розмір неустойки, беруться до уваги наступні виняткові обставини: в матеріалах справи відсутні докази понесення іншими особами збитків, внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати за договором; в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем значних негативних наслідків внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати за договором. Крім того, в процесі розгляду справи встановлено, що відповідачем сплачено на користь позивача частину основного боргу.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зменшити розмір пені за порушення строків оплати до 1 грн та стягнути зазначену суму з відповідача на користь позивача.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу витрат зі сплати судового збору, то суд виходить з наступного.
Судом в порядку ст. 83 ГПК України зменшено суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача.
Пунктом 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Крім того, суд враховує, що провадження в частині стягнення 1841,57 грн основного боргу припинено у зв'язку з тим, що зазначена сума сплачена після порушення провадження у справі, тому витрати зі сплати судового збору в цій частині також покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1378грн витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1841,57 грн основного боргу.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (м. Херсон Бериславське шосе, 1, код 00131771):
- на р/р № 26036303006572 в ХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457, - 4308,99 грн основного боргу за договором № 58 від 15.01.2013 та 6654,71 грн основного боргу за договором № 64 від 01.10.2013,
- на р/р № 26009011003447 в ПАТ "БТА БАНК" МФО 321723, - 88,67 грн 3% річних, 161,78 грн втрат від інфляції за договором № 58 від 15.01.2013; 140,20 грн 3% річних, 255,49 грн втрат від інфляції за договором № 64 від 01.10.2013; 1 грн пені та 1378грн витрат зі сплати судового збору.
4. В решті позову відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 01.12.2016.
Суддя В.П.Ярошенко