Рішення від 28.11.2016 по справі 922/5274/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р.Справа № 922/5274/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажприлад", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект", м. Харків

про та за зустрічним позовом до про зобов'язання вчинити певні дії Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект", м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажприлад", м. Київ стягнення 535 040,43 грн.

за участю :

позивача (за первісним позовом) - не з'явився;

відповідача (за первісним позовом) - ОСОБА_1 довіреність №02/06-16 від 02.06.2016р.;

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Спецмонтажприлад" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" здійснити перерахування помилково сплачених ним відповідачеві 381 072 грн. на поточний рахунок позивача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що мотивувало відсутністю взаємних зобов'язань.

ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" подало зустрічний позов до ТОВ "Спецмонтажприлад" про стягнення 381 072 грн. боргу за замовлену продукцію, 145 188,43 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 8 780 грн., а всього 535 040,43 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.2015р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 р., в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено, а зустрічний позов задоволено повністю.

ТОВ "Спецмонтажприлад" не погодившись із рішеннями першої та другої інстанцій звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2016р. касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажприлад" задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2015р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2016р. зі справи № 922/5274/15 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Представник позивача (за первісним позовом) у судове засіданні не з'явився, свого повноважного представника не направив, про розгляд справи в господарському суді був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвал господарського суду: від 29.09.2016р. про призначення справи до розгляду у судовому засіданні; від 2410.2016р. про відкладення розгляду справи повноважному представнику позивача (за первісним позовом) - 03.10.2016р. та 11.11.2016р.

Присутній представник відповідача (за первісним позовом) у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував та просив зустрічний позов задовольнити, про що надав через канцелярію суду письмові пояснення за вх.№39898, які долучені судом до матеріалів справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивач (за первісним позовом) був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача (за зустрічним позовом), з урахуванням постанови Вищого господарського суду від 06.09.2016р. у даній справі, господарським судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Спецмонтажприлад" та ТОВ "ВО"Укрспецкомплект" в 2014 році відбулися перемовини щодо укладання договору поставки, за умовами якого відповідач (постачальник) зобов'язався поставити позивачу (покупцю) продукцію - сигналізатор Флюорат-411 та газоаналізатор АГ-0012, а позивач - прийняти та оплатити продукцію.

У письмовому вигляді відповідного договору поставки між сторонами укладено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 3 ст. 645 Цивільного кодексу України передбачено, що за згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.

01.07.2014р. ТОВ "Укрспецкомлект" виставлено рахунок № СФ-0006101 (а.с. 27 т.1) про оплату продукції, а саме: сигналізатора "Флюорат-4П" у кількості 4 шт. та газоаналізатора "АГ-0012" у кількості 4 шт., загальною вартістю 762 144 грн.

Відповідно до зазначеного рахунка умовами поставки є: 100 % передоплата ТОВ "Спецмонтажприлад"; строк відвантаження сигналізаторів "Флюорат-4П" на протязі 3-х місяців; строк відвантаження газоаналізаторів "АГ-0012" - на протязі 3-4 місяців; відвантаження транспортною компанією за рахунок вантажоотримувача.

16.07.2014р. ТОВ "Спецмонтажприлад" здійснило платіж на суму 381 072 грн. за платіжним дорученням № 667 (а.с. 68 т. 1). У платіжному дорученні зазначено призначення платежу - оплата за матеріал за рахунком №СФ-0006101 від 01.07.2014р. Отримувач платежу - ТОВ "Укрспецкомплект", перераховані кошти становлять 50% від суми, зазначеної в рахунку-фактурі.

03.10.2014р. (у межах трьохмісячного строку, встановленого рахунком- фактурою) та повторно 24.11.2014р. ТОВ "Укрспецкомплект" направлено ТОВ "Спецмонтажприлад" листа, в якому зазначено, що замовлена продукція готова для відвантаження і знаходиться на складі, необхідно провести доплату в розмірі 50% (381 072 грн.) у строк до 15.10.2014р. та, відповідно, до 30.11.2014р., а також зазначити перевізника і номер складу для відвантаження (а.с. 119 т.1);

Листом від 27.11.2014р. ТОВ "Спецмонтажприлад" гарантувало повний розрахунок за обладнання в період з 15 до 25 грудня 2014 року. При цьому ТОВ "Спецмонтажприлад" підтверджувало здійснення 50% передоплати та просило відвантажити обладнання, яке необхідне для виконання зобов'язань ТОВ "Спецмонтажприлад" перед "Кременчуцькою ТЕЦ" публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго".

28.11.2014р. ТОВ "Укрспецкомплект" надало відповідь на лист позивача від 27.11.2014р., зазначивши про те, що товар готовий до відвантаження з жовтня 2014 року, але необхідно здійснити остаточний розрахунок та перерахувати 381 000 грн. Нагадуючи про 100 % передоплату, просило не затягувати з оплатою.

Судом встановлено, що часткова оплата ТОВ "Спецмонтажприлад" замовленої продукції здійснена через 15 днів після виставлення рахунка-фактури - 16.07.2014р., а лист про повернення грошових коштів складений та надісланий 23.07.2015р., тобто більше ніж через рік після перерахування грошових коштів.

Намір ТОВ "Спецмонтажприлад" придбати названу продукцію підтверджується й листом Кременчуцької ТЕЦ філії публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" від 23.11.2015 № 13-29-17/4697 (а.с. 118 т.1) та наявним у Єдиному державному реєстрі судових рішень рішенням господарського суду міста Києва від 03.08.2015р. зі справи № 910/15565/15, яким встановлено факт укладення договору підряду від 26.06.2014р. № 1384 між публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (замовник) і ТОВ "Спецмонтажприлад" (підрядник), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи з впровадження системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення на Кременчуцькій ТЕЦ, яка є філією ПАТ "Полтаваобленерго".

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що між ТОВ "Спецмонтажприлад" та ТОВ "ВО"Укрспецкомплект" був укладений договір поставки у спрощеній спосіб, з урахуванням ст. 640 ЦК України, договір набув статусу укладеного - 16.07.2014р. - тобто дата оплати рахунку ТОВ "Спецмонтажприлад" платіжним дорученням №667 від 16.07.2014р.

Відповідно до ч.1-3 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

При укладанні договору, між ТОВ "Спецмонтажприлад" та ТОВ "ВО"Укрспецкомплект" було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (які були викладені в рахунку й прийняти покупцем): щодо розміру оплати вартості товару в розмірі 762 144,00 грн. виставленням рахунку № СФ-0006101 від 01.07.2014р. (а.с. 27), та сплатою його відповідачем за зустрічним позовом платіжним дорученням №667 від 16.07.2014р. (а.с. 68).

Відповідно до зазначеного рахунка умовами поставки є: 100% передоплата ТОВ "Спецмонтажприлад"; строк відвантаження сигналізаторів "Флюорат- 411" - на протязі 3-х місяців; строк відвантаження газоаналізаторів "АГ- 0012" - на протязі 3-4 місяців; відвантаження транспортною компанією за рахунок вантажоотримувача.

Щодо умов оплати: попередня оплата у розмірі 100% вартості товару. Строк здійснення замовником передоплати в рахунку встановлено не було. Тобто ТОВ "Спецмонтажприлад" зобов'язано здійснити 100% передоплату до моменту поставки продукції, й не має значення здійсниться цей платіж одним платежем чи декількома, одночасно чи протягом деякого часу.

Щодо строків поставки товару: строк відвантаження сигналізаторів "Флюорат-4И" - на протязі 3-х місяців; строк відвантаження газоаналізаторів "АГ-0012" - на протязі 3-4 місяців; відвантаження транспортною компанією за рахунок вантажоотримувача.

Акцепт - ТОВ "Спецмонтажприлад" шляхом оплати платіжним дорученням №667 від 16.07.2014р. є безумовним, і з урахуванням подальших дій та листів, які від замовника продукції, такий акцепт є повним. Суть договірних стосунків між сторонами не змінилася: відповідач (за первісним позовом) поставляє продукцію, а позивач (за первісним позовом) її сплачує і приймає, сплата замовником 50% вартості замовленої продукції не може бути новою офертою. 50% передоплати згідно рахунку-фактури № СФ-0006101 від 01.07.2014р. відповідачем за зустрічним позовом було здійснено у добровільному порядку 16.07.2014р. і це підтверджує намір відповідача за зустрічним позовом виконати укладений договір, а не укласти новий договір на інших умовах. Не сплата залишку передоплати відповідачем за зустрічним позовом свідчить про не виконання ним своїх договірних зобов'язань, а не про щось інше.

Як засвідчує Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 07.04.2008р. №01-8/211, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він відповідає вимогам статті 207 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Якщо правочин не відповідає вимогам статті 207 ЦК України, то його не можна вважати вчиненим у письмовій формі. Разом з тим за загальним правилом частини першої статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність. В разі недодержання сторонами письмової форми правочину, для з'ясування факту його вчинення та змісту слід застосовувати за аналогією частину другу статті 205 ЦК України. Поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, може доводитись письмовими та іншими доказами, крім свідчень свідків.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вищевказані обставини свідчать, що між сторонами, у відповідності до вимог чинного законодавства, було укладено договір поставки, а грошові кошти в сумі 381072,00 грн. були перераховані позивачем за первісним позовом на рахунок відповідача свідомо на виконання зобов'язань за укладеним між сторонами договором, з метою отримання замовленої продукції.

Залишок передоплати відповідачем за зустрічним позовом сплачено не було, не зважаючи на неодноразові вимоги позивача, які містяться у листах позивача за зустрічним позовом від 03.04.2014р., 24.11.2014р., 28.11.2014р., 01.12.2014р., 09.12.2014р., 21.01.2015р. з проханням здійснити доплату в розмірі 50% за продукцію та зазначити перевізника і номер складу для відвантаження, які були залишені відповідачем за зустрічним позовом без задоволення.

Також, позивач (зустрічним позовом) зазначав, що на виконання своїх договірних зобов'язань перед ТОВ "Спецмонтажприлад" придбало, здійснює зберігання, понесло витрати і несе їх до теперішнього часу у зв'язку із зберіганням довгого часу продукції, замовленої позивачем (за первісним позовом).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищенаведене та те, що судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки у спрощений спосіб, умови якого з боку відповідача щодо отримання та повної оплати товару не виконаний, суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову про зобов'язання відповідача здійснити перерахування помилково сплачених грошових коштів у розмірі 381072,00 грн., а отже зустрічні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача перерахованих позивачем (за зустрічним позовом) грошових коштів у розмірі 381072,00 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем (за зустрічним позовом) заявлені до стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) відсотки в розмірі 8780,00 грн.; суму індексації в розмірі 145188,43 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст. 693 Цивільного кодексу України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши нарахування відсотків та сум індексації суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні первісного позову та задоволенні зустрічного позову, судові витрати у даній справі по первісному та зустрічному позову покладаються на позивача (за первісним позовом).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

2. Зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажприлад" (03194, м.Київ, бул.Кольцова, 19; код ЄДРПОУ: 32664270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецкомплект" (61037, м.Харків, пр.Московський, 199-Б; код ЄДРПОУ: 37366256; р/р 26005060382124 в ХГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533) - заборгованість у сумі 381072,00 грн.; відсотки в розмірі 8780,00 грн.; суму індексації в розмірі 145188,43 грн.; витрати з оплати судового збору за зустрічним позовом в розмірі 8025,60 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_2

Попередній документ
63116336
Наступний документ
63116338
Інформація про рішення:
№ рішення: 63116337
№ справи: 922/5274/15
Дата рішення: 28.11.2016
Дата публікації: 06.12.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори