Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"28" листопада 2016 р.Справа № 922/4045/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши матеріали
позовної заявиКомунальний заклад охорони здоров'я "Обласна клінічна інфекційна лікарня", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "І.П.Ф." м. Харків
про визнання права власності
Комунальний заклад охорони здоров'я "Обласна клінічна інфекційна лікарня" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "І.П.Ф." в якому просить суд визнати за ним право власності на автомобіль та скасувати обмеження, що перешкоджають ним користуватися.
Відповідно до ст. 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2 1 цього Кодексу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 листопада 2016 року, справу було передано судді Прохорову С.А.
Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх недостатніми для порушення провадження у справі, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.
В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" пунктом 2.2. зазначено, що статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
З позовної заяви вбачається, що позивачами заявлено дві вимоги майнового (визнання права власності) та немайнового (скасування обмежень) характеру.
В якості доказу сплати судового збору, Комунальним закладом охорони здоров'я "Обласна клінічна інфекційна лікарня" було надано до своєї позовної заяви платіжне доручення №1146 від 29.07.2016 на суму 1378,00 грн. та копію квитанції №42 від 11.10.2016 на суму 1378,00 грн.
Як визначено у пункту 2.20. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
За змістом пункту 2.21 наведеної постанови, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Таким чином, додану позивачем до позовної заяви копію квитанції №42 від 11.10.2016 року на суму 1378,00 грн., не може бути прийнята судом як належний доказ сплати судового збору, оскільки вона не відповідають вимогам чинного законодавства.
Таким чином, відповідно до пункту 4 частину 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Керуючись ст. ст. 54-57, ст. 61, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,
Повернути позовну заяву КЗОЗ "Обласна клінічна інфекційна лікарня", м. Харків та додані до неї документи без розгляду.
Суддя ОСОБА_1
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).