28.11.2016 Справа № 920/971/16
Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/971/16
за позовом - Конотопської міської ради Сумської області, м. Конотоп Сумської області,
до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Конотопм'ясо», м. Конотоп Сумської області,
про стягнення 13149,00 грн.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 01-27/72 від 20.01.2016,
відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю № 864 від 17.10.2016.
Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 13149,00 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) згідно з розрахунком величини пайового внеску, виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва.
Відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що блочна парова котельня є об'єктом енергетики, яка забезпечує тепловою енергією виробничі процеси та виробничі і офісні приміщення відповідача. А згідно з вимогами пункту 9 частини четвертої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі будівництва об'єктів інженерної інфраструктури та об'єктів енергетики замовники не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
Конотопська міська рада Сумської області звернулася до господарського суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму разового пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Конотоп до міського бюджету в розмірі 13149,00 грн., посилаючись на вимоги статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка передбачає, що замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування.
Позивач зазначає, що рішенням сесії Конотопської міської ради від 25 травня 2011 року затверджено Положення про пайову участь (внесок) замовників (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Конотоп, який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.
Відповідно до згаданого Положення пайова участь (внесок) замовника полягає у відрахуванні замовником до прийняття об'єкта в експлуатацію до цільового фонду розвитку м. Конотоп коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайовий внесок забудовників об'єктів містобудування у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Державною фінансовою інспекцією в Сумській області в ході зустрічної звірки документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків у Відділі містобудування та архітектури Конотопської міської ради за період з 14.02.2012 року по 31.03.2015 року встановлено, що відповідач у 2012 році отримав містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на об'єкт «Блочна парова котельня», який відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області від 23.10.2013 року № СМ143132961047, прийнято в експлуатацію.
Із посиланням на статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивач стверджує про наявність у відповідача обов'язку укласти договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Крім того позивач зазначає, що розрахунок суми пайового внеску, який на його думку повинен сплатити відповідач, здійснено позивачем на підставі декларації про готовність об'єкта «Блочна парова котельня» до експлуатації від 23.10.2013 року № СМ143132961047.
Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні у зв'язку з його безпідставністю та необгрунтованістю.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, з огляду на наступне:
Статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього ж Кодексу.
За приписами частини третьої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до приписів пункту 9 частини четвертої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).
В даному випадку об'єкт відповідача «Блочна парова котельня» є об'єктом енергетики, який забезпечує тепловою енергією виробничі процеси та офісні приміщення, і у разі будівництва якого замовники не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а відтак у позивача відсутні підстави вимагати у відповідача прийняти участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплатити суму пайового внеску.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частина перша статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду наперед встановленої сили.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в задоволенні його позову.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 32-34, 43, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 01.12.2016.
Суддя ОСОБА_3