33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"28" листопада 2016 р. Справа № 918/978/16
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС",
2. ОСОБА_2,
про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
за участі представників сторін:
від позивача - Некряч А.В., довіреність № 4 від 4 січня 2016 року;
від відповідача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_5 від 8 серпня 1997 року;
ОСОБА_4, довіреність № 276 від 6 жовтня 2016 року;
від третьої соби-1 - не з'явився;
від третьої соби-2 - не з'явився.
В судовому засіданні 28 листопада 2016 року, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У вересні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Підприємець) шкоди в розмірі 70 705 грн. 39 коп., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування своїх вимог Компанія посилалася на те, що 25 лютого 2016 року між нею та гр. ОСОБА_5 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" № 014034/4610/0000028, предметом якого є страхування належного останньому транспортного засобу "Ауді", державний реєстраційний знак НОМЕР_1. У той же час 18 березня 2016 року на автодорозі Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участі вищенаведеного застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_5 та транспортного засобу "МАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом "Карнел", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2 У зв'язку з наведеними обставинами та нанесенням застрахованому автомобілю механічних пошкоджень позивачем у встановленому законом порядку було виплачено відшкодування власнику цього транспортного засобу марки "Ауді" в загальній сумі 120 195 грн. 39 коп. Разом з тим страховиком відповідача - Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" було виплачено Компанії страхове відшкодування в межах передбаченої підписаним між Підприємцем та Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" Полісом від 30 жовтня 2015 року АІ/8478116 страхової суми в розмірі 49 490 грн. 00 коп. (з урахуванням загального розміру цієї суми, що становить 50 000 грн. 00 коп., та франшизи в розмірі 510 грн. 00 коп.). Враховуючи те, що до Компанії відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" (далі - Закон) та статей 993, 1188 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, позивач просив суд стягнути з Підприємця як власника транспортного засобу, що спричинив завдання шкоди, 70 705 грн. 39 коп. різниці між фактичним розміром цієї шкоди і здійсненою Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 вересня 2016 року позовну заяву Компанії від 6 вересня 2016 року № 5762 було прийнято до розгляду суддею Політикою Н.А., порушено провадження у справі № 918/978/16 та призначено її до розгляду на 3 жовтня 2016 року. Крім того, цією ухвалою до участі в розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" і ОСОБА_2.
Ухвалою суду від 3 жовтня 2016 року розгляд справи відкладено на 17 жовтня 2016 року.
До початку призначеного судового засідання 17 жовтня 2016 року від Підприємця через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву від 13 жовтня 2016 року (а.с. 73-78), в якому відповідач заперечив проти задоволення позову Компанії з огляду на те, що завдана автомобілю "Ауді", державний реєстраційний знак НОМЕР_1 шкода, на думку останнього, є значно меншою, ніж та, яку заявлено до стягнення позивачем згідно Звіту від 21 квітня 2016 року № 067. Крім того, згідно пояснень до заяви ОСОБА_5 № 00189246 у полі "Короткий опис події" останнім, на думку відповідача, було вказано значно менше деталей, пошкоджених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ніж було зазначено в рахунку від 11 квітня 2016 року № 043/а, виставленому Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКО ЗАХІД ПРЕМІУМ" ОСОБА_5 на оплату відповідних послуг. Також відповідач вказував, що вимоги Компанії щодо стягнення з нього 70 705 грн. 39 коп. різниці між фактичним розміром шкоди і здійсненою Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" страховою виплатою є неправомірними, оскільки саме на позивача за умовами договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" від 25 лютого 2016 року № 014034/4610/0000028 покладено обов'язок перерахування страхової виплати, що була встановлена даним правочином у розмірі 2 416 876 грн. 00 коп. Разом з тим Підприємець у даному відзиві також ставив під сумнів дійсну суму фактичних витрат, які понесли позивач та його страхувальник - ОСОБА_5
Крім того, 17 жовтня 2016 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про участь його представника у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої Компанія просила доручити Господарському суду міста Києва.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2016 року розгляд справи відкладено на 31 жовтня 2016 року.
Слід також зазначити, що ухвалою суду від 17 жовтня 2016 року вищезазначене клопотання Компанії про участь її представника у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції було задоволено.
28 жовтня 2016 року від Підприємця через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов зустрічний позов від 28 жовтня 2016 року на позовну заяву Компанії, в якому відповідач просив суд винести рішення про повернення Компанією Підприємцю деталей, що підлягали заміні через пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18 березня 2016 року.
Водночас ухвалою суду від 31 жовтня 2016 року зустрічний позов Компанії та додані до нього документи було повернуто відповідачу без розгляду.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2016 року розгляд справи відкладено на 14 листопада 2016 року.
7 листопада 2016 року від Підприємця через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов зустрічний позов від 4 листопада 2016 року на позовну заяву Компанії, в якому відповідач просив суд винести рішення про повернення Компанією Підприємцю деталей, що підлягали заміні через пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18 березня 2016 року.
У той же час ухвалою суду від 9 листопада 2016 року зустрічний позов Компанії та додані до нього документи також було повернуто відповідачу без розгляду.
9 листопада 2016 року на електронну адресу суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (а.с. 136), в якому вказана третя особа зазначила, що вона у встановленому законом порядку здійснила виплату Компанії страхового відшкодування в межах страхової суми в розмірі 49 490 грн. 00 коп., з урахуванням загального розміру цієї суми, що становить 50 000 грн. 00 коп., та франшизи в розмірі 510 грн. 00 коп., чим належним чином виконала умови підписаного між Підприємцем та Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" Полісу від 30 жовтня 2015 року АІ/8478116.
Ухвалою суду від 14 листопада 2016 року строк розгляду спору у справі № 918/978/16 було продовжено на 15 днів - до 27 листопада 2016 року, а розгляд справи, з урахуванням приписів частини 3 статті 51 ГПК України, відкладено на 28 листопада 2016 року.
До початку призначеного судового засідання 28 листопада 2016 року від Підприємця через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли додаткові письмові пояснення від 28 листопада 2016 року (а.с. 166-168), в яких останній, зокрема, зазначив, що Звіт № 067 про оцінку автомобіля "Ауді", державний реєстраційний знак НОМЕР_1, на його думку, було виконано після другої дорожньо-транспортної пригоди за участі цього транспортного засобу, а відтак сума вартості усунення пошкоджень, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 18 березня 2016 року, є значно завищеною та не відповідає дійсності.
Представник позивача у судовому засіданні 28 листопада 2016 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач та його представник у даному судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 13 жовтня 2016 року та додаткових письмових поясненнях від 28 листопада 2016 року.
Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" і ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень з підписами представників третіх осіб (а.с. 161, 163), проте явку своїх повноважних представників у призначене судове засідання не забезпечили.
Слід також зазначити, що 25 листопада 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання ОСОБА_5 від 25 листопада 2016 року (а.с. 164), в якому останній просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.
У той же час при дослідженні матеріалів справи судом було встановлено, що ОСОБА_5 не входить до складу учасників даного господарського процесу та, відповідно, не може користуватися процесуальними правами і не несе будь-яких процесуальних обов'язків в розумінні ГПК України. Так, вказана особа не відноситься до сторін у справі, третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору, а також не була у встановленому законом порядку залучена судом до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Слід також зазначити, що у ОСОБА_5 не було витребувано судом жодних доказів та не було викликано останнього для дачі пояснень по суті справи в порядку статті 65 ГПК України.
За таких обставин клопотання ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи не береться судом до уваги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представника Компанії, представника відповідача та самого Підприємця, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
25 лютого 2016 року між позивачем та гр. ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" № 014034/4610/0000028, предметом якого є страхування належного останньому транспортного засобу марки " AUDI Q7", державний реєстраційний знак НОМЕР_1 (а.с. 19-20).
Зазначена угода підписана уповноваженими представниками її сторін та скріплена печаткою Компанії.
Пунктом 1.2.2 договору передбачено, що франшиза при настанні дорожньо-транспортної пригоди за участі застрахованого автомобіля становить 0 від страхової суми.
Відповідно до пункту 1.2.4 страхова сума цього договору становить 2 416 876 грн. 00 коп.
За змістом пунктів 1.2.5-1.2.6 цього правочину страховий тариф складає 3 грн. 42 коп., а страховий платіж - 82 657 грн. 16 коп.
Згідно пункту 1.2.7 договору строк його дії встановлений з 25 лютого 2016 року по 24 лютого 2017 року.
З матеріалів справи вбачається, що 18 березня 2016 року на автодорозі Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участі вищенаведеного застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_5 та транспортного засобу "МАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом "Карнел", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, який перед початком руху не перевірив, а під час руху не контролював надійність розташування і кріплення вантажу, у зв'язку з чим допустив падіння даного вантажу (щебеню), що призвело до пошкодження автомобіля " AUDI Q7", державний реєстраційний знак НОМЕР_1, який рухався позаду нього по тій самій смузі в попутному напрямку.
Слід також зазначити, що у судових засіданнях представники сторін, зокрема, відповідач, визнали факт перебування транспортного засобу "МАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом "Карнел", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, у власності Підприємця.
Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Постановою Корецького районного суду Рівненської області від 23 травня 2016 року у справі № 563/451/16-п водія автомобіля "МАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом "Карнел", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. (а.с. 23-24).
Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки "AUDI Q7", державний реєстраційний знак НОМЕР_1.
Як було зазначено вище, даний пошкоджений автомобіль було застраховано у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" від 25 лютого 2016 року № 014034/4610/0000028.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується зі статтею 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Статтею 9 Закону визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також передбачено, що страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Слід також зазначити, що за змістом даної норми франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відтак, розмір страхового відшкодування при настанні страхового випадку становить різницю між сумою завданих страхувальнику збитків та розміром франшизи, що передбачений у відповідному договорі страхування.
Судом встановлено, що після вчинення вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди гр. ОСОБА_5 звернувся до Компанії із заявою про подію, що має ознаки страхового випадку від 19 березня 2016 року № 00189246 (а.с. 16), в якій просив у разі визнання даної події страховим випадком, виплатити йому відповідне страхове відшкодування. Слід також зазначити, що у матеріалах справи наявна копія пояснення гр. ОСОБА_5 до вищевказаної заяви (а.с. 15).
З матеріалів справи також вбачається, що згідно Звіту № 067 про оцінку автомобіля "AUDI Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1, проведеного ПП "Експерт-Сервіс-Альфа" на підставі заяви Компанії, матеріальний збиток, завданий власнику вказаного автомобіля - ОСОБА_5 в результаті пошкодження цього транспортного засобу при дорожньо-транспортній пригоді, складає 133 555 грн. 28 коп. (а.с. 25-29).
Згідно наявних у матеріалах справи копій виставлених гр. ОСОБА_5 Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКО ЗАХІД ПРЕМІУМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко-Захід" рахунків відповідно від 11 квітня 2016 року № 043/а (а.с. 42) та від 11 квітня 2016 року № 0151/а (а.с. 43) вбачається, що загальна вартість ремонту автомобіля "AUDI Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 133 533 грн. 76 коп. У той же час загальна сума до сплати за комплектуючі до даного автомобіля та проведення ремонтних робіт відповідно до вказаних рахунків (з урахуванням наданої знижки) складає 120 195 грн. 39 коп.
Враховуючи вищенаведені обставини, 12 квітня 2016 року уповноваженим представником Компанії було складено відповідний страховий акт № 00189246 (а.с. 14), яким вищенаведену дорожньо-транспортну пригоду за участі транспортного засобу марки "AUDI Q7", державний реєстраційний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та транспортного засобу "МАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом "Карнел", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, було визнано страховим випадком та вирішено виплатити страхувальнику (гр. ОСОБА_5) страхове відшкодування в сумі 120 195 грн. 39 коп. Даний акт 14 квітня 2016 року був затверджений начальником Департаменту врегулювання збитків Компанії.
Наказом заступника начальника Департаменту врегулювання збитків позивача від 14 квітня 2016 року № 00189246 (а.с. 13) було вирішено сплатити гр. ОСОБА_5 страхове відшкодування в сумі 120 195 грн. 39 коп. наступним чином: 26 988 грн. 81 коп. - шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ЗАХІД ПРЕМІУМ"; 31 213 грн. 71 коп. - шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Захід"; 61 992 грн. 87 коп. - в рахунок погашення не сплаченої частини страхового платежу.
Судом встановлено, що на підставі вищенаведеного страхового акту № 00189246, 18 квітня 2016 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 120 195 грн. 39 коп. шляхом перерахування безготівкових коштів в сумі 26 988 грн. 81 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ЗАХІД ПРЕМІУМ"; перерахування безготівкових коштів в сумі 31 213 грн. 71 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Захід"; а також сплати 61 992 грн. 87 коп. в рахунок погашення не сплаченої гр. ОСОБА_5 частини страхового платежу. Вищенаведені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями відповідних платіжних доручень від 18 квітня 2016 року № 013252 на суму 26 988 грн. 81 коп., від 18 квітня 2016 року № 013253 на суму 31 213 грн. 71 коп. та від 18 квітня 2016 року № 00189246 на суму 61 992 грн. 87 коп. (а.с. 45-47).
Відтак, беручи до уваги вищенаведені документи щодо вартості ремонту автомобіля "AUDI Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1, а також враховуючи положення пункту 1.2.2 договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" від 25 лютого 2016 року № 014034/4610/0000028 про встановлення франшизи при настанні дорожньо-транспортної пригоди за участі застрахованого автомобіля у розмірі 0 від страхової суми, фактична сума виплаченого позивачем страхового відшкодування склала 120 195 грн. 39 коп.
Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Вина особи, яка керувала транспортним засобом "МАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом "Карнел", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та спричинила дорожньо-транспортну пригоду, а саме гр. ОСОБА_2, була встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Корецького районного суду Рівненської області від 23 травня 2016 року у справі № 563/451/16-п.
Згідно з частиною 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як було зазначено вище, транспортний засіб "МАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом "Карнел", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, на момент вчинення вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди на та час розгляду справи перебувають у власності Підприємця.
Судом також встановлено, що транспортний засіб "МАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності відповідачу, застраховано у Приватному акціонерному товаристві "Страхова Група "ТАС" згідно Полісу № АІ/8478116, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб - 50 000 грн. 00 коп., франшиза - 510 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
За змістом пункту 22.1 статті 22 цього Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 12.1 статті 12 даного Закону унормовано, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно пункту 36.6 статті 36 наведеного Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Як було зазначено вище, згідно Полісу № АІ/8478116 страхування транспортного засобу "МАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, було встановлено у розмірі 50 000 грн. 00 коп., а франшиза - 510 грн. 00 коп.
З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" належним чином виконало взяті на себе зобов'язання, здійснивши на користь Компанії виплату страхового відшкодування в межах страхової суми у розмірі 49 490 грн. 00 коп., що становить різницю між лімітом страхової виплати за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, у розмірі 50 000 грн. 00 коп., та франшизою в сумі 510 грн. 00 коп.
Враховуючи те, що до Компанії відповідно до статті 27 та статей 993, 1188 ЦК України перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Підприємця як власника транспортного засобу, що спричинив завдання шкоди, 70 705 грн. 39 коп. різниці між фактичним розміром цієї шкоди в сумі 120 195 грн. 39 коп. та здійсненою Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" страховою виплатою в розмірі 49 490 грн. 00 коп.
Положеннями статті 1194 ЦК України унормовано, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Разом з тим, суд зазначає, оскільки страхове відшкодування - це виплата, яка здійснюється страховиком в межах страхової суми, а страхова сума - це максимально можливий розмір виплати по страхуванню (стаття 9 Закону), страхового відшкодування може бути недостатньо для покриття всіх збитків потерпілої особи. В такому випадку потерпілий вправі звернутися безпосередньо до страхувальника (завдавача шкоди, відповідальної особи) з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.
Згідно статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом встановлено, що на момент вчинення 18 березня 2016 року на автодорозі Київ-Чоп дорожньо-транспортної пригоди, гр. ОСОБА_2 (винна у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди особа) перебував у трудових відносинах з відповідачем та під час цієї дорожньо-транспортної пригоди виконував свої трудові обов'язки. Вказані обставини не заперечувалися і самим Підприємцем у судових засіданнях.
Відтак, враховуючи положення статей 1172 та 1187 ЦК України, відповідач є особою, що відшкодовує завдану гр. ОСОБА_2 шкоду.
Відповідно до частини 2 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.
Такий випадок встановлено статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону, згідно із якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За цими нормами страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні, набуває право вимоги відшкодування до заподіювача, й строк такої вимоги починає спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача.
Отже, фактично у такому випадку відбувається суброгація, тобто лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання.
Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 3-303гс15 та Вищий господарський суд України у постанові від 29 травня 2015 року у справі № 910/22731/14.
Водночас нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди, тобто, страховик виступає замість страхувальника.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За змістом статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 ГПК України).
Враховуючи викладене, а також зважаючи на вимоги статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і статті 1194 ЦК України, суд дійшов висновку, що різницю між фактичним розміром та страховим відшкодуванням у сумі 70 705 грн. 39 коп. необхідно стягнути на користь позивача з Підприємця, який станом на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди на законних підставах володів транспортним засобом "МАН", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом "Карнел", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що перебував під керуванням його водія ОСОБА_2, з вини якого сталася зазначена дорожньо-транспортна пригода.
Заперечуючи проти задоволення вимог Компанії, Підприємець у своєму відзиві на позовну заяву від 13 жовтня 2016 року вказував на те, що Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" не було зроблено висновку та не було проведено відповідної оцінки пошкоджень автомобіля "AUDI Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1 після настання дорожньо-транспортної пригоди за його участі, що, на думку відповідача, може свідчити про значно менший розмір шкоди, фактично спричиненої даному автомобілю.
У той же час дані посилання Підприємця не беруться судом до уваги, оскільки з наявного у матеріалах справи Звіту від 21 квітня 2016 року № 067 вбачається, що попередня оціночна вартість відновлення транспортного засобу "AUDI Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 133 555 грн. 28 коп., а реальна вартість такого відновлення складає 120 195 грн. 39 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних платіжних доручень від 18 квітня 2016 року № 013252 на суму 26 988 грн. 81 коп., від 18 квітня 2016 року № 013253 на суму 31 213 грн. 71 коп. та від 18 квітня 2016 року № 00189246 на суму 61 992 грн. 87 коп.
Слід також зазначити, що у матеріалах справи наявна копія наданого Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" акту огляду автомобіля "AUDI Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 157-158).
У той же час відповідачем у встановленому законом порядку не було доведено належними і допустимими доказами факту завищення встановленої вартості відновлення вищенаведеного автомобіля, а також на наведено правових підстав для встановлення такої вартості згідно висновку страховика винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди особи.
Крім того, у своєму відзиві Підприємець вказував на те, що згідно пояснень до заяви ОСОБА_5 № 00189246 у полі "Короткий опис події" останнім було вказано значно менше деталей, пошкоджених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ніж було зазначено в рахунку від 11 квітня 2016 року № 043/а, виставленому Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКО ЗАХІД ПРЕМІУМ" ОСОБА_5 на оплату відповідних послуг.
Проте дані посилання також не беруться судом до уваги з огляду на те, що водій пошкодженого внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди автомобіля "AUDI Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 не є відповідним експертом чи особою, уповноваженою на визначення конкретних пошкоджень автомобіля та вартості їх усунення, а надані даною особою пояснення, вміщені у полі "Короткий опис події", є оціночними. Крім того, ці пояснення не є правовою підставою для визначення конкретного розміру завданих збитків та стягнення з Підприємця спірної суми грошових коштів.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач також зазначав, що вимоги Компанії щодо стягнення з нього 70 705 грн. 39 коп. різниці між фактичним розміром шкоди і здійсненою Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" страховою виплатою є неправомірними, оскільки саме на позивача за умовами договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" від 25 лютого 2016 року № 014034/4610/0000028 покладено обов'язок перерахування страхової виплати, що була встановлена даним правочином у розмірі 2 416 876 грн. 00 коп.
Разом з тим дані твердження також оцінюються судом критично, оскільки за змістом пункту 1.2.4 договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" від 25 лютого 2016 року № 014034/4610/0000028 страхова сума цього правочину становить 2 416 876 грн. 00 коп. (що складає дійсну повну вартість автомобіля "AUDI Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1).
Як вже було зазначено, страхове відшкодування - це виплата, яка здійснюється страховиком в межах страхової суми, а страхова сума - це максимально можливий розмір виплати по страхуванню (стаття 9 Закону).
У той же час встановлення у вказаному правочині страхової суми в розмірі 2 416 876 грн. 00 коп. не звільняє заподіювача шкоди від відповідальності, а також не позбавляє Компанію права на звернення до суду з відповідним позовом та стягнення з винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди особи (її страховика, власника транспортного засобу) шкоди у разі погашення цієї шкоди коштами страхового відшкодування, оскільки в такому випадку до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача шкоди.
Крім того, у відзиві на позовну заяву Підприємець також зазначав, що позивач, не дочекавшись звіту про оцінку завданої шкоди, здійснив перерахунок частини суми страхового відшкодування на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ЗАХІД ПРЕМІУМ" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Захід" відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень від 18 квітня 2016 року.
З матеріалів справи вбачається, що Звіт № 067 про оцінку автомобіля "AUDI Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1, був складений ПП "Експерт-Сервіс-Альфа" на підставі заяви Компанії 21 квітня 2016 року. Згідно даного документу матеріальний збиток, завданий власнику вказаного автомобіля - ОСОБА_5 в результаті пошкодження цього транспортного засобу при дорожньо-транспортній пригоді від 18 березня 2016 року, склав 133 555 грн. 28 коп. (а.с. 25-29).
Проте суд констатує, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14 травня 2013 року у справі № 5011-50/17049-2012, від 30 липня 2013 року у справі № 910/3655/13 та від 27 січня 2014 року у справі № 910/3023/13, та постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/7163/14.
Водночас згідно наявних у матеріалах справи копій виставлених гр. ОСОБА_5 Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКО ЗАХІД ПРЕМІУМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко-Захід" рахунків відповідно від 11 квітня 2016 року № 043/а та від 11 квітня 2016 року № 0151/а вбачається, що загальна вартість ремонту автомобіля "AUDI Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1, склала 133 533 грн. 76 коп. Загальна ж сума до сплати за комплектуючі до даного автомобіля та проведені ремонтні роботи відповідно до вказаних рахунків (з урахуванням наданої знижки) склала 120 195 грн. 39 коп.
Також, як вже було зазначено, згідно сертифікату № 00189246 (а.с. 17) комісією Компанії вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля "AUDI Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1, було визначено в розмірі 120 195 грн. 39 коп. В подальшому 12 квітня 2016 року уповноваженим представником позивача було складено відповідний страховий акт № 00189246, яким було вирішено виплатити страхувальнику (гр. ОСОБА_5) страхове відшкодування в сумі 120 195 грн. 39 коп. Даний акт 14 квітня 2016 року був затверджений начальником Департаменту врегулювання збитків Компанії.
Відтак з матеріалів справи вбачається, що загальна вартість ремонту автомобіля "AUDI Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1, була визначена Компанією на підставі саме вищенаведених документів, датованих раніше 18 квітня 2016 року. Слід також зазначити, що зазначена у виставлених ОСОБА_5 рахунках загальна вартість ремонту наведеного транспортного засобу не перевищує вартості ремонту цього автомобіля, встановленої у Звіті від 21 квітня 2016 року № 067.
Крім того слід зазначити, що Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу (під час складання якого застосовується коефіцієнт фізичного зносу), оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.
Не беруться судом до уваги також і викладені у додаткових письмових поясненнях від 28 листопада 2016 року твердження відповідача про те, що Звіт № 067 про оцінку автомобіля "Ауді", державний реєстраційний знак НОМЕР_1 було виконано після другої дорожньо-транспортної пригоди за участі цього транспортного засобу, а відтак сума вартості усунення пошкоджень, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 18 березня 2016 року, є значно завищеною та не відповідає дійсності, оскільки зі змісту самого Звіту № 067 вбачається, що датою проведення відповідної оцінки є 29 березня 2016 року.
Відтак, зважаючи на законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з Підприємця різниці між фактичним розміром та страховим відшкодуванням у сумі 70 705 грн. 39 коп., суд дійшов висновку про необхідність задоволення цього позову.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_4) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 70-А, ідентифікаційний код: 20033533) заборгованість у розмірі 70 705 (сімдесят тисяч сімсот п'ять) грн. 39 коп., а також 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 01 грудня 2016 року.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 5 примірників:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А);
3 - відповідачу рекомендованим (АДРЕСА_1);
4 - третій особі-1 - рекомендованим (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65);
5- третій особі-2 - рекомендованим (АДРЕСА_2).