29 листопада 2016 року Справа № 915/1200/16
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Яйченя К.М.,
без участі представників сторін, які не з'явилися в судове засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна",
09109, вул. Сквирське шосе, 176, м. Біла Церква, Київська область,
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_1,
про стягнення основного боргу в сумі 55803 грн. 47 коп. за договором купівлі-продажу, -
Приватне акціонерне товариство "ЖЛК-Україна" звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 55803 грн. 47 коп. - заборгованості за поставлений товар, з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним між ними договором від 08.04.2014 р. № ві-135/16 купівлі-продажу, а саме, зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати придбаної у квітні 2014 року - серпні 2015 року продукції, зокрема морозива, внаслідок чого станом на 25.08.2015 р. утворилася заборгованість у спірній сумі (основний борг), а також про стягнення грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою від 11.11.2016 р. порушено провадження в даній справі.
Від сторін у справі представники в судове засідання не з'явилися, при цьому від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, а поштове відправлення з ухвалою суду від 11.11.2016 р. про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду, направлене підприємцю ОСОБА_1, повернено до суду з відміткою поштового відділення: "адресат виїхав", проте суд виходить з того, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, так як зазначене поштове відправлення направлено на адресу, за якою підприємця ОСОБА_1 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Із доданого по позовної заяви договору від 08.04.2014 р. № ві-135/16 (далі - договір) випливає, що його укладено між підприємцем ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "ЖЛК-Україна", яке в подальшому змінило свою організаційно-правову форму на приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ "ЖЛК-Україна"). За договором ПрАТ "ЖЛК-Україна" (продавець) зобов'язалося на протязі дії договору виробляти та поставляти підприємцю ОСОБА_1 (покупцю) морозиво (продукцію) в кількості та за ціною, зазначеними у накладній, а покупець - приймати та оплачувати продукцію. Купівля-продаж продукції здійснюється на підставі накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, згідно замовлення покупця, яке подається продавцю не пізніше, ніж за добу до дати поставки з 07:00 до 18:00 за телефонами, вказаними у прайсі на продукцію, або в будь-якій іншій зрозумілій сторонам формі (п.п. 1.1, 1.2, 3.1 договору).
Покупець здійснює оплату продукції за цінами, вказаними в прайс-листах, що діють на момент отримання продукції, та вказуються у накладних з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ). Покупець проводить розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, або внесенням їх готівкою в касу продавця за кожну поставку протягом 12 календарних днів з моменту поставки продукції (п.п. 5.1, 5.3 договору).
Перехід права власності і ризиків на продукцію визначається моментом підписання та засвідчення печаткою або штемпелем уповноваженого представника продавця видаткової накладної (пп. 3.4 договору).
Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 р. Договір може бути пролонгованим на наступний рік якщо за два тижні до його закінчення жодна із сторін не заявить письмово про свій намір розірвати його чи замінити його (пп. 8.2 договору).
Сторонами не подано суду доказів припинення дії договору, а тому суд визнає, що він діє й на даний час.
На виконання умов договору ПрАТ "ЖЛК-Україна" реалізовано відповідачу у квітні 2014 року - серпні 2015 року продукцію на загальну суму 469464 грн. 50 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних (а.с. 37-55), вартість котрої у той же період квітень 2014 року - серпень 2015 року відповідачем оплачено частково в загальній сумі 413661 грн. 03 коп., що підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами (а.с. 56-79).
За твердженням ПрАТ "ЖЛК-Україна", станом на 25.08.2015 р. утворився основний борг у сумі 55803 грн. 47 коп. (469464 грн. 50 коп. - 413661 грн. 03 коп.), котрий на даний час не погашено.
Такі твердження узгоджуються з наведеними вище доказами, а також відомостями підписаного сторонами документу: "Акт зведення взаєморозрахунків клієнта ОСОБА_1", згідно якого станом на 30.09.2014 р. обліковувалася заборгованість підприємця перед позивачем у сумі 72955 грн. 45 коп.
ПрАТ "ЖЛК-Україна" звернулося до підприємця ОСОБА_1 з претензією від 09.07.2015 р. № 331 про погашення заборгованості, отримання якої підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про отримання адресатом 15.07.2015 р. (а.с. 35-36), проте вона відповідачем залишена без реагування та виконання.
Суд вважає, що укладений сторонами у справі договір є договором купівлі-продажу.
Законодавством України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст.193 ГК України).
Зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.525, 526, 629 ЦК України).
Ураховуючи викладене, суд визнає доведеними вимоги позивача, а тому позов належить задовольнити повністю.
Господарським процесуальним законодавством України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача (ст.49 ГПК України).
Отже, витрати ПАТ "ЖЛК-Україна" на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 01.11.2016 р. № 2479 у сумі 1378 грн. належить відшкодувати за рахунок підприємця ОСОБА_1.
У судовому засіданні 29.11.2016 р. згідно зі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна" задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна", 09109, вул. Сквирське шосе, 176, м. Біла Церква, Київська область, ідентифікаційний код 00445794, грошові кошти у сумі 55803 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот три) грн. 47 коп., а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено 01.12.2016 р.
Суддя Ю.М. Коваль.