01.12.2016 р. Справа № 914/3042/16
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Тепловодосервіс», с.Старичі Яворівського району Львівської області
до відповідача: Яворівської міської ради Львівської області
про скасування рішень органу місцевого самоврядування
Суддя Щигельська О.І.
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Тепловодосервіс», с.Старичі Яворівського району Львівської області до Яворівської міської ради Львівської області про скасування рішень органу місцевого самоврядування, а саме рішення Яворівської міської ради Львівської області №978 від 02.03.2015р. «Про скасування рішення Яворівської міської ради №251 від 19.07.2013р.» (зі змінами, згідно рішення Яворівської міської ради Львівської області №151 від 27.07.2015р.), рішення Яворівської міської ради Львівської області №679 від 02.03.2015р. «Про скасування рішення Яворівської міської ради №252 від 19.07.2013р.» (зі змінами, згідно рішення Яворівської міської ради Львівської області №151 від 27.07.2015р.) та рішення Яворівської міської ради Львівської області №680 від 02.03.2015р. «Про скасування рішення Яворівської міської ради №253 від 19.07.2013р.» (зі змінами, згідно рішення Яворівської міської ради Львівської області №151 від 27.07.2015р.).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Як визначено ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;
4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;
7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;
8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
Згідно з ст.61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому ч.3 ст.2-1 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
У п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. зазначено, що на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу.
Пленумом Вищого господарського суду України у п.2 Постанови №10 від 24.10.2011р. роз'яснено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Суд звертає увагу на те, що із поданої позовної заяви не вбачається наявності господарських правовідносин та господарського спору між сторонами по справі. Так, ТзОВ «Енергія-Тепловодосервіс» обґрунтовує звернення до суду із позовною заявою про скасування рішень органу місцевого самоврядування тим, що такі рішення є протиправними та незаконними, оскільки орган місцевого самоврядування, приймаючи їх, порушив норми Закону України «Про місцеве самоврядування» та ч.2 ст.19 Конституції України. Відтак, зважаючи на те, що позивач ставить під сумнів належність здійснення органом місцевого самоврядування владної управлінської функції, суд приходить до висновку, що вказаний спір є публічно-правовим за своїм характером, а відтак, підлягає до розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що у прийнятті позовної заяви слід відмовити у зв'язку з непідвідомчістю спору господарському суду.
Суд також звертає увагу позивача на можливість подання вказаної позовної заяви в порядку передбаченому нормами КАС України.
Враховуючи наведене і керуючись ст.1, ч.1 ст.12, ст.61, п.1 ч.1 ст.62, ст.86 ГПК України, суд -
1. У прийнятті позовної заяви відмовити.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергія-Тепловодосервіс» позовну заяву та додані до неї документи.
Додаток: позовні матеріали на 29 аркушах.
Суддя Щигельська О.І.