МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа №521/18542/16-ц
Пр. № 2/521/6161/16
01 грудня 2016 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:
головуючого судді - Сегеди О.М.,
при секретарі - Тищенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
встановив:
У листопаді 2016р. ОСОБА_2 звернулась до суду із уточненим в подальшому позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що з відповідачем у справі вона перебуває в шлюбі, зареєстрованому 26 лютого 2010року Першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №95. Від шлюбу у сторін є малолітня донька ОСОБА_4, 04 липня 2012року народження. Позивачка зазначала, що дитина знаходяться на її утриманні, оскільки відповідач матеріальну допомогу на утримання доньки не надає. Угоду про добровільну сплату аліментів сторони не укладали. Оскільки позивачці складно самостійно утримувати доньку, остання просила суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, 04 липня 2012року народження, в розмірі 1/2 частини з усіх видів його доходу щомісяця, починаючи з 03 листопада 2016року до досягнення дитиною повнолітнього віку, тобто до 04 липня 2030 року.
Представник позивача, діючий на підставі договору №95 від 02 листопада 2016р та ордеру від 02 листопада 2016року у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву якою позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи провести у її відсутність (а.с.7,8,20).
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, якою позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив їх задовольнити. (а.с. 19).
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 26 лютого 2010року Першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №95 (а.с.4).
Від шлюбу у сторін є малолітня донька ОСОБА_4, 04 липня 2012року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.5).
Сторони припинили сімейні стосунки і проживають окремо. За час окремого проживання відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Із пояснень позивачки, викладених у позовній заяві, встановлено, що відповідач працює та отримує щомісячно заробітну плату (а.с.21).
Угоду про добровільну сплату аліментів сторони не укладали.
Позивачка, посилаючись ст.182 СК України, наполягала на задоволенні позовних вимог у визначеному нею розмірі аліментів, а саме на стягненні аліментів на утримання сина з розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку та доходу відповідача, починаючи з 03 листопада 2016 року до досягнення дитиною повнолітнього віку, тобто до 04 липня 2030 року.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до вимог ст.182 СК України обставинами, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів є: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 03 листопада 2016 року.
Відповідачем не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень.
Своїм правом бути присутнім у судових засіданнях відповідач також розпорядився на свій розсуд.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на утримання дитини, підлягає задоволенню і з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, 04 липня 2012року народження, в розмірі 1/2 частини з усіх видів його доходу але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 03 листопада 2016 року до досягнення дитиною повнолітнього віку, тобто до 04 липня 2030 року.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Судовий збір по справі становить 551,20 грн., які слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі ст.ст.180,181,182,183,191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, 04 липня 2012року народження, у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 03 листопада 2016 року до досягнення дитиною повнолітнього віку, тобто до 04 липня 2030року.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.
Допустити негайне виконання рішення, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя: О.М. Сегеда