Справа № 1512/2-597/11
Провадження № 2/520/548/16
про вжиття заходів забезпечення позову
01.12.2016 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Куриленко О.М.,
за участю секретаря - Баранової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту та визнання права власності в порядку спадкування,
У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та після уточнення позову просила ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - кв. № 2 по вул. Трудовій, буд, №10 в м. Одесі, посилаючись на те, що на підставі договору довічного утримання від 25.04.2008р. вона набула право власності на спірне житло. У цій квартирі прописані, але не проживають більше 10 років відповідачки, які залишаються там зареєстрованими.
Не погоджуючись з позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у листопаді 2010р. звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, у якому просили визнати недійсним договір довічного утримання від 25.04.2008 р.; визнати недійсним заповіт від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_3 від 29.05.2007 р.; зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди, які вона їм чинить та вселити їх у спірну квартиру.
Рішенням суду від 06.12.2013 року первісний позов задоволено, а ухвалою від цього ж числа - зустрічна позовна заява залишена без розгляду.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 20 березня 2014 року ухвалу та рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2013 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського району м. Одеси, про усунення перешкод у здійсненні права власності відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту та визнання права власності в порядку спадкування направлено для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.04.2014 року справу прийнято до провадження суду та призначено судове засідання.
В ході судового засідання, яке відбулось 01.12.2016 року позивач ОСОБА_1 та її представник Багрій -ОСОБА_6 звернулись до суду з клопотанням, в якому просять суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3, а також заборонити ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії щодо добудови, перебудови, введення в експлуатацію перебудованого об'єкта, відчуження спірного об'єкта - до вирішення спору по суті.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.
Відповідач приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_4 залишила вказане питання на розсуду суду.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у проваджені якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні ді
Відповідно до п. 3 та п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього в інших осіб.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як роз'яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України вбачається, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути спів мірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Отже, у відповідності з зазначеними нормами процесуального права, враховуючи існування спору між сторонами та заявлені позовні вимоги, суд вважає, що клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню, так як невжиття заходів забезпечення у разі відчуження спірного майна може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153, 168, 209, 210, 293 ЦПК України, суд, -
Клопотання позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Вжити по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту та визнання права власності в порядку спадкування - заходи забезпечення позову.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, власником якої є ОСОБА_3.
Заборонити ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії щодо добудови, перебудови, введення в експлуатацію квартири АДРЕСА_2.
Обов'язок пред'явлення цієї ухвали до виконання покласти на позивача ОСОБА_1, або її представника (адвоката) за дорученням (ордером).
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Куриленко О. М.